Монополія-привілей юристів у США надавати правові послуги зумовлює їх підвищену відповідальність перед громадськістю. Зокрема, професійним обов’язком американського правника визнано надання в певному обсязі правової допомоги тим, хто не може це собі дозволити.
Становлення України як правової держави та утвердження в ній дії верховенства права зумовлюють зростаючу роль українського правництва. Американський досвід засвідчує: можливо ефективніше виконувати зазначену роль позиціонуванням юрпрофесії як інтегрованої, єдиної, радше ніж роздробленої. Сприятиме цьому чіткіше усвідомлення й втілення цінностей, спільних для усіх представників правництва України.
Юридична освіта й в Україні потенційно є стрижнем юридичної професії, а юридичні навчальні заклади (ЮНЗ) – охоронцями правової держави. Підвищити якість підготовки юристів в Україні, яка сьогодні довірена навчальним закладам, пропонується шляхом удосконалення системи державної атестації випускників ЮНЗ, зокрема, її проведення в два етапи: (перший) навчальним закладом та (другий) уповноваженим державним органом, яким могло б стати Міністерство юстиції України. Слід підвищити й вимоги до особистих якостей служителів Феміди.
Обговорення шляхів удосконалення системи підготовки юристів в Україні могло б кульмінувати в закріпленні узгоджених положень у документах громадських організацій правників та нормативно-правових актах (зокрема, в законі про підготовку юристів в Україні).
Юрпрофесія та освіта в США - 5 фактів:
- Масовість: 1 116 967 правників (2008 р., дані ААЮ).
- Політичність: 26 колишніх правників стали президентами США.
- Чисельність правничих шкіл (ПШ) та коштовність університетської підготовки: більше 220 ПШ, 193 акредитовані ААЮ (2005 р.). 137 676 студентів (2004 р.). Більше 100 українців здобули дипломи більше 40 ПШ. Вартість річного навчання: 25-40 тис. дол.
- Зайнятість: 74% – приватна юрпрактика, 8% – органи влади, 8% – промисловість (переважно юрисконсульти), 3% – судочинство, 1% – викладачі.
- Допуск: випускник – лише кандидат в юристи: вимоги «мінімальної компетентності» (підтверджені складанням «бар-екзему») та добропорядності.
Висновки
Юрист — це професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, глибоко переконаний у винятковому призначенні права і законності для суспільства, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв’язанні юридичних проблем в ім’я захисту прав і законних інтересів громадян.
Для загальної характеристики професії юриста необхідно визначити ряд ознак, які дозволять висвітлити те особливе, що відрізняє її від інших професій. Юридична діяльність багато в чому за своїми ознаками відповідає вимогам організаційно-управлінської, творчої роботи. Таким чином, юридичну професію можна охарактеризувати наступними рисами.
Масовість юридичної професії. Юридичну роботу здійснюють на сьогоднішній день тисячі уповноважених на те спеціалістів (прокурори, адвокати, судді, слідчі...), які виконують значну кількість юридично значущих дій, вирішують щоденно десятки та сотні тисяч юридичних справ. Це не просто величезна армія спеціалістів, це окрема сфера соціальної діяльності, в якій вирішуються життєво важливі інтереси, задовольняються потреби.
Елітність. З іншої точки зору, юридичну роботу виконують не всі, хто бажає, а лише уповноважені особи, які володіють відповідними знаннями та навичками. Враховуючи недостатню кількість в нашій країні кваліфікованих спеціалістів-юристів, постійно зростаючу роль права та юридичної процедури, враховуючи престиж юридичної роботи та юридичного навчання, можна стверджувати про елітний характер юридичної професії.
Особлива відповідальність. Від поради або рішення юриста багато в чому залежить доля людини, добробут сім’ї, її майновий стан, економічний розвиток суспільства. Таким чином, помилки в роботі юриста - це пряма загроза суспільним інтересам, які охороняються правом. За свої помилки кожний юрист несе особисту відповідальність. Однак слід зробити акцент на відповідальності позитивній, яка полягає у відповідальному, свідомому ставленні до своєї роботи, що забезпечує її високу якість.
Конфліктність. Юридична діяльність дуже часто відбувається на стику протилежних інтересів в умовах протидії або відкритої боротьби: позивач - відповідач, обвинувачений - потерпілий, правопорушник — співробітник правоохоронного органу тощо. Наявність подібних суперечностей у професійній діяльності юристів обумовлена протилежністю індивідуальних потреб та інтересів. Тому у більшості випадків юридична діяльність здійснюється на основі компромісу із суспільством та його представниками.
Інтелектуальна привабливість. Будь-яка кваліфікована робота вимагає від свого виконавця наявності певного рівня інтелекту (професійних знань, оціночних критеріїв, почуттів, професійного етикету). Однак, щодо роботи юриста, слід сказати, що це в більшості випадків інтелектуальна робота. Під час вирішення юридичної справи юристу доводиться застосовувати загальні вимоги правової норми до конкретної життєвої ситуації шляхом прийняття відповідного рішення. Це передбачає необхідність прогнозування подальшого розвитку подій, моделювання можливих ситуацій, визначення засобів для їх попередження, що свідчить про інтелектуальну напруженість юридичної роботи. Таким чином, слід відзначити, що окремі юридично значущі дії в професійній діяльності юриста вимагають від нього не лише інтелекту, а ще й значної фізичної підготовки.
Колективність праці. Поряд з принципами самостійності, індивідуальної відповідальності, процесуальної незалежності робота юристів багато в чому має колективний характер.
Список використаних джерел:
1. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р, 2002.
2. Жилинский А.Э Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность. – М.: БЕК, 2003.
3. Коваль А.В. Введение в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций. – Донецк, 2004.
4. Плавич В. Феномен права та його розуміння на сучасному етапі суспільного розвитку // Юридична України. – №1. – 2005.
5. Сливка С.С. Юридична деонтологія. – Львів, 2004.
6. Шмоткін О.В. Юридична деонтологія. – К.: МНТУ, 2003.