Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату.
Також необхідно визначитися з актуальністю, завданням, метою, способами та засобами, що будуть використовуватися при дослідженні. Це вплине на перспективу використання наукового результату на практиці.
3. Поняття наукового результату в юридичних дослідженнях
Законодавче визначення терміну «науковий результат» наводиться в ст.1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якого : науковий результат - нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.
З наведеного визначення можна зробити висновок, що науковий результат складається з двох елементів:
1 – нове знання;
2 – відображається у певній формі.
До основних результатів наукових досліджень належать:наукові реферати; наукові доповіді (повідомлення) на конференціях, нарадах, семінарах, симпозіумах;курсові (дипломні, магістерські) роботи;звіти про науково-дослідну (дослідно-конструкторську; дослідно-технологічну) роботу;наукові переклади;дисертації (кандидатські або докторські);автореферати дисертацій;депоновані рукописи;монографії;наукові статті;аналітичні огляди;авторські свідоцтва, патенти;алгоритми і програми;звіти про наукові конференції;препринти;підручники, навчальні посібники;бібліографічні покажчики та ін.
Отже, науковий результат – це цілісна система знань, що відображає суть проблеми яка досліджувалась. Такі висновки мають бути зроблені вперше, або вміщувати свої думки на основі думок інших вчених і відображуватися у певній формі (форматі).
Водночас, слід зауважити,що наукові результати, можуть бути не завжди об'єктивними внаслідок як психофізіологічних, так і соціальних причин, які в кожному випадку пізнання зумовлюють трансформацію ознак об'єктивної дійсності, якою виступає об'єкт пізнання, в її суб'єктивний образ. Перешкоджають адекватному відображенню дійсності та обумовлюють суб'єктивний характер його результатів три основні причини: онтологічна, гносеологічна й соціальна[15].
Зазначене дає підстави для висновку, що здійснюючи будь-яку пізнавальну діяльність, її суб'єкт повинен дотримуватися певних правил, які запобігали б спотвореному сприйняттю дійсності та сприяли об'єктивності його результатів, тобто користуватися науковими засобами пізнання.
Формування основ наукового світогляду людини починається ще в дитинстві, а завершується переважно в студентські роки. Знання, набуті студентом під час навчання, не є благом, якщо вони не ґрунтуються на досягненнях сучасних природничих, а також гуманітарних наук і не «нанизані» на «стрижень» моральних та.етичних цінностей, вироблених людством упродовж тисячоліть. Інакше такі знання стають небезпечною зброєю, спрямованою проти людства й довкілля.
Висновки
Таким чином можна зробити висновки, що проблематика в контексті даної теми існує ще і в тому , що у країні дослідники не мають вільного доступу до архівних матеріалів. Зокрема, для них закриті фонди міжнародного відділу ЦК КПРС, які містять матеріали стосовно вторгнення 1956 р. військ Радянської армії до Угорщини, 1968 р. — до Чехословаччини, 1979 р. — до Афганістану, придушення національних рухів наприкінці 80-х — на початку 90-х років XX ст. у Прибалтиці, Закавказзі. Також недоступна більшість документів спеціальної картотеки «Особлива папка», де містяться матеріали про «агентурні розробки» всіх відомих письменників, художників, артистів, музикантів, політиків, воєначальників; інформація про цінності, вилучені з Рейхсбанку Німеччини; 100 томів про порушення законності в СРСР в 30-50-і роки, які розглядала комісія ЦК КПРС. У так званому архіві Президента Російської Федерації сховані папери И.Сталіна. Закрито архіви Комітету державної безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства закордонних справ, Прокуратури. В них містяться, наприклад, матеріали стосовно впливу СРСР на політику інших країн та дезінформації світової громадської думки.[16]
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов): Учеб. пособие. — К: Аттика, 2001.
2. Кочеpгін А.Н. Моделювання мислення. - К.: Наука, 2005.
3. Ожегов С.И. Словарь русского языка. — 6-е изд. стер. — М., 1964.
4. Онопрієнко М.В. Прикладна наука як предмет дослідження філософії науки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка – Київ, 2007. – С. 74-77
5. Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: проблеми методології. Монографія; за ред. Ю.С. Шемшученка. — К., 2006.
6. Про українське право: часопис кафедри теорії та історії держави і права / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юрид. фак.-т – Київ, 2006
7. Рабінович П.М. Наука філософії права: до характеристики предмета і методології//Проблеми філософії права: міжнародний часопис/ Міжнар. ас. філософії права та соціальної філософії та інш. – Київ, 2003. – Т.1. – С.22-27.
8. Тарасов Н.Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение. — 2001. — № 1.
9. Філософський енциклопедичний словник / НАНУ; Ін-тут філософ. ім. Г.С. Сковороди; Ред. кол.: В.І. Шинкарук, Є.К. Бистрицький, М.О. Булатов та ін. – Київ: Абрис, 2002 – 742с.
10. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009 – 621с. – (Київському національному університету імені Тараса Шевченка – 175 років)
11. Фpолов І.Т. Гнесеологічні проблеми моделювання. - М: Наука, 2008.
12. Штофф В.А. Моделювання і філософія. – Київ, Наука, 2007.
[1]Томас Кун / структура наукових революцій / Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – (Київському національному університету імені Тараса Шевченка – 175 років) – С. 354
[2]Ожегов С. И. Словарь русского языка. — 6-е изд. стер. — М., 1964. — С. 536.
[3]Метод — спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення чого- небудь. Прийом — спосіб у здійсненні чого-небудь.Ожегов С. И.Там само. — С. 340, 580.
[4]Системные исследования: Ежегодник. — М., 1971;БлаубергИ.В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. — М., 1973;Садовский В. Н. Основания общей теории систем. — М., 1974.
[5]Казимирчук В. П. Право и методы его изучения. — М., 1965;Фельдман Д. И., Кудюков Г. И., Лазарев В. В. Теоретические проблемы исследования государства и нрава. — Казань, 1975;Керимов Д. А. Философские проблемы права. — М., 1972; Його ж: Философские основания политико-правовых исследований. — М., 1986.
[6]Лукич Р. Методология права. — М., 1981. — С. 29-33.
[7]Козлов В. А. Проблемы предмета и методологии общей теории права. — Л., 1989;Тарасов Н. Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение. — 2001. — № 1. — С. 31-50. В останній роботі докладно аналізується поняття «метод» через три аспекти його дослідження: інструментальний, системно-структурний, предметно-категоріальний
[8]Козлов В. А. Проблемы предмета и методологии общей теории права. — Л., 1989.-С. 88.
[9] Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: пррблеми методології. Монографія; за ред. Ю. С. Шемшученка. — К., 2006. — С 9.
[10]Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. — М., 1973. - С. 74.
[11]Баксаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования. — К., 2002. — С. 8.
[12]Тарасов Н. Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение. — 2001. — № 1. — С. 39;Юридический на- учно-практический словарь-справочник. Основные термины и понятия / Под общ. ред. проф. О. Ф. Скакун. — Харьков: Эспада, 2007. — С. 170
[13] Жоль К. К. Методы научного познания и логика (для юристов): Учеб. пособие. — К: Аттика, 2001. - С. 14.
[14] Тарасов И. Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение. — 2001. — № 1. — С. 33.
[15] І. Котюк / Поняття і загальна характеристика засобів наукового пізнання та доказування у сфері судочинства // Про українське право: часопис кафедри теорії та історії держави і права / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юрид. фак.-т – Київ, 2006 – С. 266-267.
[16] О. Шевченко / Формування сучасного наукового світогляду студентів // Про українське право: часопис кафедри теорії та історії держави і права / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юрид. фак.-т – Київ, 2006 – С.- 64