Задача № 3.
Відпочиваючи на дачі. Дубняк скуповував у жителів довколишнього села сушені гриби і, приїжджа в місто, продавав їх за більш високою ціною. Кивалов, що купив у Дубняка гриби, приготував з них солянку і пригостив нею своїх гостей. Один з гостей - Вірченко – отруївся грибами, які були отруйними, і помер.
1. Що таке суб'єктивна сторона злочину і які ознаки її характеризують?
2. Що таке вина, чим визначається її зміст, єство, ступінь і форми?
3. Чи є вина в діях Кивалова і Дубняка, якщо є, то визначите її форму?
4. Чи зміниться кваліфікацію. якщо Кивалов попередив гостей про те, що гриби він купував "на руках" і сам їх ще не пробував?
Рішення
Питання №1
Суб'єктивна сторона злочину - це його внутрішній бік, тобто психічне ставлення особи до скоєного злочину.
Суб'єктивний бік, згідно чинного кримінального законодавства, включає в себе такі ознаки:
- вина (це обов'язкова ознака) злочину;
- мотив злочину;
- мета злочину.
У кримінальному праві склад злочину розглядається як загальна підстава кримінальної відповідальності, причому не лише тоді, коли злочин скоєно, а й при замаху на злочин й при співучасті у злочині.
Питання №2.
Основною і обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони кожного складу злочину є вина особи. Принцип кримінальної відповідальності особи за наявності її вини законодавче сформульований у Конституції України: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду". У КК поняття вини дано в ст. 23, де названі дві її форми: вина у формі умислу і вина у формі необережності.
Вина - це лише психічне ставлення особи до злочинного діяння, яке вона вчиняє, та наслідків такого діяння. Це положення не може бути витлумачене в тому розумінні, що вина є загальною підставою кримінальної відповідальності. У ст. 23 йдеться про те, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті злочинні діяння та їх суспільне небезпечні наслідки, щодо яких була встановлена вина такої особи.
Передумовою вини є осудність особи, яка вчинила злочин, і досягнення нею встановленого щодо кримінальної відповідальності за такий злочин віку.
Питання № 3.
Проаналізувавши викладену в задачі ситуацію можна дійти висновку, що в діях Дубняка немає складу злочину, так як його дії не передбачені кримінальним законодавством України, як такі, що мають суспільно-небезпечний характер.
Що ж стосується Ківалова, то його дії можна кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 ККУ як умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Це складний злочин, його об'єктивна сторона включає діяння, що потягло два наслідки, а саме: тяжке тілесне ушкодження і викликану ним смерть Вірченка. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується подвійною формою вини - непрямим умислом щодо тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (у формі недбалості) щодо смерті.
Необхідною умовою застосування вказаної норми є наявність необережної вини щодо факту смерті Вірченка. Якщо така вина відсутня (Ківалов не передбачав і не повинен був чи не міг передбачити настання смерті), настання цього результату не може розцінюватись як кваліфікуюча ознака умисного тяжкого тілесного ушкодження, а отже буде застосовуватись ч. 1 ст121 ККУ – умисне тяжке тілесне ушкодження.
Питання № 4.
У тому разі, якщо Ківалов попередив своїх гостей про купівлю грибів «на руках», а також про небезпечність їх вживання, тоді у діях Ківалова складу злочину немає, так як відсутня об’єктивна сторона злочину, тобто немає бездіяльності (Ківалов попередив гостей про небезпеку вживання вказаної грибної страви) – звідси випливає відсутність причинно наслідкового зв’язку між попередженням про небезпеку та смертю потерпілого внаслідок вживання страви всупереч небезпеці, а отже і кримінальної відповідальності Ківалов не несе.
Список використаної літератури
1. Конституція України 1996 р.
2. Кримінальний Кодекс України від 1.09.2001 р.
3. Кримінальний Кодекс УРСР від 28.12.1960 р.
4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 2-ге вид., перероб. і доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2003.
5. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007.
6. Таций В.Я. Обэкт и предмет преступления. – Харьков, 1988р.
7. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Харьков, 1982.