Смекни!
smekni.com

Гротеск, як основний художній засіб у романі В.Гюго Собор Паризької Богоматері (стр. 5 из 5)

Собор Паризької Богоматері – це не тільки місце, де відбуваються події роману. Він рівноправний герой цього твору, як і поет П’єр Гренгуар, Есмеральда, Квазімодо, Клод Фролло. За християнськими віруваннями Богоматір віддала свого сина на муки, щоб врятувати людство. Собор на її честь – це данина її безмежної любові до людей. У романі він втілює ідею добра, справедливості, любові, герої роману тісно пов’язані із собором: для Квазімодо він і дім, і батьківщина, і всесвіт. Але події, що зображує Гюго, дуже далекі від ідеальних християнських стосунків. Люди не знають ні співчуття один до одного, ні терпимості, їхніми вчинками керують пристрасті, заради яких вони забувають свій обов’язок перед Богом. Архідиякон Клод Фролло закоханий у циганку Есмеральду, дівчину, яка вражає своєю своєю красою. Домагаючись її кохання Клод іде на злочин.

Квазімодо, потворний, глухий горбун, виявляється спроможний на прекрасне кохання. Коли Есмеральда живе в соборі, вана не може звикнути до потворності Квазімодо. Щоб не дратувати дівчтну своїм потворством, він даї її свисток, звук якого він може почути, він готовий в будь-яку хвилину прийти їй на допомогу. Його кохання сильне, пристрасне, заради нього він теж готовий на злочин. Квазімодо зіштовхує Клода з вежі, свого благодійника, єдину людину, до якої він був прив’язаний на цьому світі, що той засудив на смерть Есмеральду. Його кохання самовіддане, він нічого не вимагає від своєї коханої.

Есмеральда уособлює найкращі жіночі риси. Вона не тільки прекрасна зовнішньо, але й обдарована чудовим голосом, в якому звучить її ніжна і пристрасна душа. ЇЇ кохання до молодого капітана Феба де Шатопер розкриває її прагнення і здатність до сильних почуттів. Але цим почуттям немає місця у світі, де живе Феб.

Гюго показує, що добро і зло можуть існувати поруч, що люди не хочуть бачити прекрасного: ніхто не розумів Квазімодо і його любові. А прекрасне не може виправити злої душі: любов до Есмеральди не робить Клода кращим духовно.

Добро і зло тісно поєднані, та інколи людині дуже важко визначити межу між ними. Вони завжди у боротьбі, в якій гине чимало прекрасного. Але Гюго вірить у переможну силу добра, людський прогрес. У фіналі роману він знову змальовує собор, який став німим свідком трагічних подій і водночас символом можливості повернення людей до вічних цінностей.

„Собор Паризької Богоматері ” має не лише пізнавальне значення. Він перш за все виховує високі почуття у юного покоління, здатність до зачудуваня красою, багатою фантазією, духовністю; презирство до міщанського, егоїстичного благополуччя і щасття, до лицемірства, легковажності в коханні. Разом з тим юні читачі будуть ширше розуміти дійсність, бачити за формою зміст, як би не були вони неадекватними між собою. Вивчення роману Гюго відповідає багатьом цілям виховання доброго громадянина, людини, що любить народ і його мистецтво (зокрема архітектуру) та зможе стати на захист своєї Батьківщини в той чи інший історичний період її розвитку. Не випадково Іван Якович Франко говорив, що „в „Соборі Паризької Богоматері”звучать „великі імпульси гуманності, милосердя, соціальної справедливості”.1

Віктор Марі Гюго у своєму романі „Собор Паризької Богоматері” основним художнім засобом використовує гротеск. Гротеск завжди перебільшує потворні або комічні риси, це не реалістичне, а загострене, чудернацьке зображення. Нібито ми бачимо певний образ не у денному, а у печерному або нічному освітленні, і це лякає і одночасно заінтриговує нас. Гротескним образом є образ Квазімодо.У нього божественна краса духу приховується в незвичайно потворному тілі.

Концентрація протилежних рис, загострення пристрастей створюють могутній живописний ефект і роблять твір Гюго одним із найяскравіших в історії світової літератури.

______________________

1Франко І.Я. Твори в 20 т., Т.18.- К.,1955,с.419.

Список використаної літератури

1.Артемова Л. Доля, що вирішує все.// Зарубіжна література в школахУкраїни, №3, лютий, С.6-9.

2.Баратова Т. Гюго Віктор. Собор Паризької Богоматері., Харків,-2006 – 96 с.

3.Гюго А. Виктор Гюго и его время. По его запискам, воспоминаниям и рассказам близких, свидетелей его жизни М., 1887.- С.321..

4.Колосова Н. „Что может заключать в себе бутылка чернил?”// Гюго. Собор Паризької Богоматері в культорологічному контексті // Всесвітня література та культура, – 2000, № 6, С.39-44.

5.Лабай О. // Зарубіжна література, - 2004, № 47, грудень,С.2-7.

6.Литвиненко Н. К проблеме специфики жанра. Собор Парижской Богоматери. В.Гюго // Вопросы филологии, - 1999, № 2, С.89-92.

7.Логвін Г. Жорстокі закони Середньовіччя // Зарубіжна література в навчальних закладах, - 2000,№3, С.34-42.

8.Моруа А.Олимпио или жизнь Виктора Гюго.- М.,1971.- С.163.

9.Назарець В. Загадка Есмеральди // Зарубіжна література в навчальних закладах,- 2001, №1, С.48-51.

10.Назарець В. Загадка Есмеральди // Зарубіжна література в навчальних закладах,- 2000, №6, С.43-44.

11.Нахлік Є. К. Українська романтична проза 20-60-их років ХІХ ст. – К., 1988, С. 129.

12.Нестуля Л. // Всесвітня література та культура,-2000,№6. С.45-47.

13.Петрунина Н. Романы И.И. Лажечникова // Лажечников И.И. Соч. в двох томах, том 1.Последний Новик. – М., 1987.С.

14.Повшедна Н. // Зарубіжна література в школах України,- 2005,№5,С.24-30.

15.Рогозинський В. // Всесвітня література та культура,- 2001,№5,С.33-41.

16. Рубанець С. // Освітянське слово,-2004, 25 березня, С.4.

17.Франко І.Я. Твори в 20 т., Т.18.- К.,1955,с.419.