Смекни!
smekni.com

Бюджетний процес в Україні (стр. 7 из 7)

Спеціальним законодавством, що регламентує види, ставки місцевих податків і зборів, об'єктів і суб'єктів оподаткування, є Декрет Кабінету Міністрів “Про місцеві податки і збори” від 20 травня 1993 р., Закон України “Про доповнення Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 17 червня 1993 р., Закон “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 р. із наступними змінами.

Відповідно до законодавства в Україні справляється 2 місцевих податки: податок з реклами та комунальний податок, а також 14 зборів. Це готельний збір; збір за паркування автотранспорту; ринковий збір; за видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір за участь у забігах на іподромі; збір за виграш на забігах на іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право використання місцевої символіки; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу лотерей; збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збір з власників собак.

Місцеві податки і збори встановлюються міськими, сільськими та селищними Радами, крім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, що встановлюється відповідними обласними Радами.

Окремі з місцевих податків і зборів визначені як обов'язкові. Так, відповідно до статті 15 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язковими для встановлення міськими, селищними та сільськими Радами за наявності об'єктів оподаткування, або умов з якими пов'язане запровадження цих податків, є збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак.

Органи місцевого самоврядування мають певні повноваження в галузі комунального кредиту. Відповідно до статті 70 Закону України “Про місцеве самоврядування” місцева Рада, або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування, можуть випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, отримувати позики з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року, а також отримувати кредити в банківських установах.

Органи місцевого самоврядування, крім того, можуть у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи. Вони мають право виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад. Ці органи мають право розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати відсотки від їх доходів згідно з законом із зарахуванням їх до доходної частини відповідно місцевого бюджету.

Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері комунального кредиту регламентуються також спеціальним законодавством. Так, згідно із Законом України “Про цінні папери і фондову біржу” від 1991 року (стаття 11) місцеві Ради отримали право на випуск внутрішніх місцевих позик. Статтею 14 Закону було встановлено, що кошти одержані від реалізації місцевих позик направляються до місцевих бюджетів та позабюджетних фондів місцевих Рад. Визначено, що ці кошти спрямовуються на цілі, визначені при випуску облігацій. Згідно із законом порядок реєстрації випуску місцевих позик встановлюється Кабінетом Міністрів України або за його дорученням Міністерством фінансів України.

Відповідно до Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів” від 30 грудня 1996 року функції регулювання реєстрації цінних паперів, включаючи місцеві цінні папери, покладені на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Порядок випуску та обігу облігацій місцевих позик врегульований відповідним положенням затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 48 від 13 жовтня 1997 року, а також Указом Президента України “Про впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичень, що проводяться органами місцевого самоврядування” від 18 червня 1998 року.

Згідно з Указом розмір місцевих позик, а також розміри кредитів, що отримують органи місцевого самоврядування в банках мають погоджуватися з Міністерством фінансів України.

Органи місцевого самоврядування України мають і ряд інших прав в галузі місцевих фінансів. Проте вказана сфера діяльності місцевого самоврядування все ще залишається недостатньо врегульованою законодавством. Існує нагальна потреба прийняття таких законів, як закон України про фінанси місцевого самоврядування, про місцеві податки і збори, про комунальний кредит, про фінансове вирівнювання та інших.