Оперативно-розшукові заходи й слідчі дії з розкриття й розслідування подібних злочинів являють собою складний і трудомісткий процес, що вимагає від оперативних працівників правоохоронних органів і спецслужб професійних знань і навичок, цілеспрямованої погодженої діяльності.
ОРД може носити загальний багатоцільовий за об'єктами вивчення характер і конкретно спрямований на розкриття вчинених злочинів або розшук установлених злочинців, які переховуються. Виявлення, розкриття, припинення кожного зі злочинів має свою специфіку в зборі інформації, оперативній перевірці й реагуванні правоохоронних органів. Факт крадіжки виявляється власниками квартири негайно, але через якийсь час після їхнього повернення, на що й розраховують злочинці, убивство, вчинене за замовленням або збройний напад на банківську установу одержує розголос негайно, оскільки виконується негайно, демонстративно, із залякуванням оточення. Також особливості ситуації впливають на одержання оперативними підрозділами інформації, вимагає прийняття специфічних, індивідуальних для даного виду злочину оперативно-розшукових заходів для встановлення й затримання злочинців.
З метою попередження, припинення й розслідування злочинів, різних протиправних зазіхань на інтереси суспільства й держави, розшуку злочинців і осіб, безвісно відсутніх, оперативні підрозділи збирають різну інформацію, яку ретельно аналізують, вибираючи серед її "раціональне зерно" і продовжують над нею працювати. Корисна інформація про ознаки злочину й про протиправне поводження може бути в повідомленнях громадських помічників і інформації конфідентів, у листах, заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, підприємств, установ і організацій, у виступах засобів масової інформації.
Оперативну інформацію працівник може одержати й безпосередньо, здійснюючи оперативно-розшукові заходи, наприклад, спостерігаючи за об'єктом перевірки, здійснюючи оперативний пошук, опитуючи громадян, вивчаючи документи, знайомлячись із завданнями, орієнтуваннями інших оперативних підрозділів, виконуючи запити повноважних державних органів влади й управління.
ОРД є основою при встановленні місцезнаходження й долі осіб, безвісно відсутніх. Заяви й повідомлення про осіб, безвісно відсутніх, для ОВС є підставами для заведення оперативно-розшукової справи й проведення комплексу оперативно-розшукових заходів, а в ряді випадків підставою для порушення кримінальної справи.
Під безвісним зникненням людини розуміється таке положення, коли оточення не може пояснити, де вона перебуває й можна передбачати, що людина стала жертвою нещасного випадку, стихійного лиха, технічної катастрофи без виявлення тіла зниклого. Якщо людина пропала, довкола неї виникає інформаційний вакуум, про неї нічого невідомо й це суперечить об'єктивним обставинам її життя. Для безвісного зникнення немає логічного пояснення.
Злочинець переховується від ОВС і про нього також може бути відсутня інформація, тому що він сам бажає, щоб інформації не було.
Людина може піти з будинку навмисно, порвавши зв'язок із близькими, але в цьому випадку буде особисте бажання про відсутність інформації. Зазначеним ситуаціям передують різні ситуації: вчинення злочину, розслідування, загроза покарання, конфлікт у родині, небажання спільного життя, спілкування.
Безвісне зникнення завжди раптово, несподівано, не прогнозовано. Оперативно-розшукові заходи при безвісному зникненні людини повинні бути спрямовані на встановлення обставин його життя, зв'язків, осіб, зацікавлених у його безвісному зникненні, причини для цього, матеріальне становище, пошук фактичних даних про можливий злочин, місце знаходження трупа потерпілого, потенційних свідків.
Матеріали оперативно-розшукових заходів можуть бути основою до розгляду справи в суді при визнанні особи безвісно зниклою, померлою: вони можуть бути приводом для порушення кримінальної справи й оголошення особи в розшук як злочинця. Тому, оперативна інформація про осіб безвісно відсутніх повинна бути досить повною й об'єктивною.
3. Забезпечення безпеки працівників суду й правоохоронних органів і осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві
розшуковий кримінальний прокурорський нагляд
Поряд з іншими цілями, передбаченими законом, матеріали ОРД використовуються й для забезпечення безпеки працівників суду й правоохоронних органів і осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів цих осіб.
Рішення про проведення спеціальних оперативно-розшукових заходів приймають:
- керівники ОВС - щодо працівників відповідного органу внутрішніх справ, державної лісової охорони, рибоохорони, митних органів і їхніх близьких родичів;
- керівники органів служби безпеки - щодо захисту працівників служби безпеки й органів системи управління державної охорони, їхніх близьких родичів;
- керівники прокуратури - щодо працівників прокуратури і їхніх близьких родичів;
- голова суду - щодо працівників відповідного суду й інших органів, зазначених у ст.2 ЗУ "Про державний захист працівників суду й правоохоронних органів" і їхніх близьких родичів;
- керівники органів охорони державного кордону України - щодо захисту працівників цих органів і їхніх близьких родичів.
Для виконання оперативно-розшукових заходів щодо забезпечення захисту зазначених осіб, у структурі відповідних правоохоронних органів створюються спеціальні підрозділи.
При одержанні оперативної інформації про наявність загрози життю зазначеної категорії осіб, уповноважений для ухвалення рішення, зобов'язаний перевірити, і в строк не більше трьох діб, а в невідкладних випадках - негайно - ухвалити рішення щодо застосування або відмові в застосуванні заходів безпеки. Рішення оформляється мотивованою постановою, що передається для виконання підрозділу, на яке покладено здійснення безпеки. Така постанова є обов'язковою для виконання тими посадовими особами або підрозділами, яким воно адресовано.
У випадках, коли в оперативній інформації або заяві (повідомленні) є відомості про злочин, орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, ухвалює рішення щодо порушення кримінальної справи або передачі заяви за підслідністю або підсудності.
Оперативні підрозділи, займаючись оперативним супроводом кримінальних справ, зобов'язані відслідковувати ситуацію, що складається навколо розслідування, вивчати реагування обвинувачуваних і підозрюваних на слідчі дії, інші процесуальні дії органів дізнання, прокурора, суду щодо них. Аналізуючи оперативну інформацію не залишати без уваги, а негайно реагувати на відомості про можливу загрозу працівникам суду, правоохоронних органів, особам, що приймають участь у кримінальному судочинстві.
Оперативна інформація про таку погрозу може надійти як до ухвалення рішення про забезпечення безпеки, так і під час здійснення оперативно-розшукових заходів щодо забезпечення безпеки. У таких випадках, з огляду на додаткову інформацію, приймається рішення про адекватні заходи безпеки, про що повинна бути проінформована особа, що охороняється. Не реагування на оперативну інформацію, неприйняття або несвоєчасне вживання заходів щодо безпеки працівників суду, правоохоронних органів і осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві спричиняє дисциплінарну або кримінальну відповідальність винних у цьому посадових осіб.
Оперативна інформація про загрозу безпеки й вжиті заходи щодо забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства й близьких їхніх родичів розголошенню не підлягає, вона є конфіденційною.
4. Взаємне інформування оперативних підрозділів і державних органів
Головним напрямком ОРД є збір оперативної інформації і її доцільне ефективне використання. У ЗУ "Про ОРД" (п. 4 ст.7), і інших законодавчих актах, що регламентують діяльність оперативних підрозділів, прямо вказується на інформаційне забезпечення ОРД, на обов'язок оперативних підрозділів вчасно інформувати вищі органи державної влади про відомі їм факти і дані, що свідчать про загрозу безпеки суспільству й державі, взаємно інформувати підрозділи, уповноважені здійснювати ОРД, і інші правоохоронні органи, виявляти й усувати або нейтралізувати негативні соціальні явища, причини і умови, що породжують злочинність і сприяють їй.
Законодавець установлює умови й порядок підготовки інформації, її подання, умови й порядок обміну інформацією між спеціальними підрозділами ОВС і СБУ, з іншими оперативними підрозділами.
Матеріали ОРД можуть бути призначені:
- для внутрішнього використання в оперативному підрозділі;
- для використання іншими оперативними підрозділами свого відомства;
- для використання оперативними підрозділами інших правоохоронних органів;
- для використання вповноваженими органами державної влади й управління;
- для інформування місцевих органів влади й органів самоврядування;
- для інформування громадськості й засобів масової інформації.
Оперативна інформація з результатів ОРД, в основному зосереджується в сфері кримінальної інформації, що характеризує різні прояви злочинності й супутні їм інші протиправні явища - наркоманію, проституцію, бродяжництво, пияцтво, незаконні доходи, а також дані про активні дії об'єктів ОРД при підготовці злочинів або вже вчинених злочинах.
Оперативно-розшуковій інформації характерна відносна вірогідність про причетність окремих осіб до підготовки й вчинення злочинів, осіб, що ухиляються від слідства й суду, що втекли з місць позбавлення волі, про факти латентної злочинності. Така інформація може бути доведена до зацікавлених оперативних підрозділів і використана ними як для оперативно-розшукових заходів, так і для проведення слідчих дій. Мова йде про оперативно-розшуковий супровід порушенної кримінальної справи, а для його забезпечення необхідно взаємне інформування оперативного й слідчого підрозділів.