Смекни!
smekni.com

Обов'язки і права підрозділів, що здійснюють ОРД (стр. 3 из 5)

Відповідно до п. 5 ст. 7 ЗУ «Про ОРД» оперативні підрозділи зобов'язані здійснювати взаємодію між собою й іншими правоохоронними органами з метою швидкого й повного розкриття злочинів і викриття винних.

В ОРД під взаємодією розуміється комплекс спільних або погоджених за часом і місцем дій декількох оперативних підрозділів за рішенням завдань у боротьбі зі злочинністю спільними зусиллями.

Оперативні підрозділи діють не самі по собі, а в системі органів, які здійснюють ОРД. Вони здатні вирішувати завдання не ізольовано, а у взаємодії з іншими підрозділами правоохоронних органів, використовуючи їх можливості. Питання координації діяльності оперативних підрозділів особливо актуальні, тому що злочинність носить різнобічний характер, глибоко законспірована, а їй протистоїть діяльність розгалуженої мережі підрозділів, правоохоронних органів, що вимагає впорядкування, взаємозв'язку, погодженості їхніх спільних дій, що відповідає підпорядкованості й спільного маневру силами й засобами.

Взаємодія залежить від розв'язуваних оперативним підрозділом завдань і відомчої приналежності. Так, наприклад, оперативні підрозділи ОВС можуть взаємодіяти:

- між собою в межах органу внутрішніх справ (КР, ДСБЕЗ, БНОН і ін.);

- с іншими неоперативними службами свого органу внутрішніх справ (СУ, АСМ і ін.);

- с оперативними підрозділами іншого органу внутрішніх справ;

- с оперативними підрозділами іншого правоохоронного відомства;

- с неоперативними підрозділами іншого правоохоронного відомства.

Взаємодія в інтересах рішення оперативно-розшукових завдань здійснюється між оперативними підрозділами кожного відомства, що здійснює ОРД.

Так, у процесі розкриття злочинів силами ОВС взаємодія здійснюється:

- підрозділами карного розшуку, іншими оперативними підрозділами й службами - при розкритті злочинів, по справах, з яких провадження досудового слідства обов'язково: здійснюється оперативно-розшуковими заходами: розшуку осіб, що вчинили злочин, що зникли від слідства або суду, безвісно зниклих громадян;

- підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю з іншими оперативними службами - при проведенні спільних операцій і провадження з оперативно-розшукових справ з виявлення й викриття організованих злочинних груп і злочинних організацій; виявлення й припинення фактів корупції; виявлення причин і умов розвитку організованої злочинності й усунення її негативного впливу на життєдіяльність суспільства й держави;

- підрозділами по боротьбі з незаконним обігом наркотиків з іншими оперативними підрозділами й службами - при припиненні й розкритті злочинів, пов'язаних з незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, пересиланням, збутом, викраданням, контрабандою наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів; організацією наркотрафиків, утримуванням припонів для споживання наркотиків, а також з культивуванням заборонених наркотико утримуючих рослин;

- підрозділами по боротьбі з економічною злочинністю з оперативними підрозділами й службами - при одержанні й обміні оперативною інформацією, спрямованої на припинення й розкриття злочинів, вчинених на об’єктах і територіях, що ними обслуговуються.

Як відзначалося раніше, оперативні підрозділи при рішенні завдань боротьби зі злочинністю тісно взаємодіють і з неоперативними службами, такими як слідчими і криміналістичними підрозділами, підрозділами охорони громадського порядку, дільничними інспекторами і ін.

Форми взаємодії можуть бути різними, але загальним для них є наявність: по-перше, єдиної мети; по-друге, чітко певної компетенції; відомчих нормативних актів, що регламентують взаємодію, а у співробітників - функціональних обов'язків; по-третє, взаємне інформування оперативних підрозділів.

ОРД, являючи собою діяльність з пошуку й фіксації інформації кримінального характеру за рахунок здійснення оперативно-розшукових заходів, безумовно, має специфіку залежно від суб'єкту, що її здійснює. Однак в останніх можуть збігатися об'єкти оперативного обслуговування. Територія, на якій здійснюється ОРД, нерідко підлягає відпрацьовуванню зусиллями оперативних підрозділів, що мають різну відомчу приналежність, але одночасно здійснюючих на ній пошук відомостей, що представляють оперативний інтерес. Тому кожний суб'єкт ОРД| неминуче стає власником відомостей, оперативно-розшукове провадження з перевірки й використання яких повинне здійснювати інше оперативно-розшукове відомство. Виходячи із цього, підрозділи, що здійснюють ОРД проводять інформаційно-аналітичну роботу, у ході якої ці відомості підлягають систематизації, аналізу й оцінці. На основі цього готується об'єктивна й максимально повна інформація для того відомства, компетенція якого припускає її наступну оперативну перевірку й реалізацію. Характерним прикладом може служити поділ повноважень між ДСБЕЗ МВС і податковою міліцією ДПА, підрозділами БОЗ МВС і СБУ, об'єкти оперативного обслуговування й оперативного впливу яких збігаються.

Разом з тим, взаємодія між органами, що здійснюють ОРД, не повинне обмежуватися тільки обміном інформацією, а охоплювати й сприяння один одному в рішенні завдань, потребуючих спільних зусиль. Для впорядкування процесу такої взаємодії підрозділи, що здійснюють ОРД, традиційно видають відомчі нормативні акти, що визначають організацію й тактику спільної діяльності. У таких документах узгоджуються питання, що стосуються форм взаємодії, наприклад, спільне планування типових дій у надзвичайних ситуаціях, порядок підготовки, і проведення різного роду заходів відносно об'єктів оперативно-розшукової зацікавленості, розроблювальних різними відомствами. Широко застосовується розробка міжвідомчих типових планів. Крім того, практикуються періодичні зустрічі відповідних представників різних оперативно-розшукових відомств для обговорення проблемних питань, обміну досвідом, визначення необхідності в міжвідомчих нормативних актах або обговорення вже підготовлених їхніх проектів.

Оперативні підрозділи зобов'язані забезпечувати із залученням інших служб, безпеку працівників суду й правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють ОРД, осіб які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів цих осіб (п. 6 ст.7 ЗУ «Про ОРД»). ЗУ «Про державний захист працівників суду й правоохоронних органів» передбачає систему спеціальних заходів, що забезпечують безпеку посадових осіб правоохоронних органів, а також членів їхніх родин і родичів.

Для забезпечення безпеки зазначених осіб, недоторканності житла, а також схоронності їхнього майна залежно від конкретних обставин, оперативні підрозділи із залученням інших служб можуть вживати наступних заходів:

- особиста охорона, охорона житла й майна;

- видача зброї, засобів індивідуального захисту й інформування про небезпеку;

- установлення телефону за місцем проживання;

-застосування технічних засобів контролю й прослуховування телефонних і інших переговорів, візуальне спостереження;

- тимчасове розміщення в місцях, які забезпечують безпеку;

- забезпечення конфіденційності даних про об'єкт захисту;

- перевід на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів, зміна зовнішності, переселення в інше місце проживання.

ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві» передбачає забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, тобто у виявленні, попередженні, припиненні й розкритті або розслідуванні злочинів, а також у судовому розгляді кримінальних справ, що передбачає здійснення правоохоронними органами правових, тактичних і інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я й майна цих осіб від злочинних зазіхань з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

У зазначених законах вказаний перелік категорій осіб, що підлягають державному захисту й припустимим заходам для її забезпечення, а також права оперативних підрозділів.

оперативний розшуковий правовий обов'язок

2. Права підрозділів, що здійснюють ОРД

Постановка законодавцем завдань перед органами, що здійснюють ОРД, і покладання на них відповідних обов'язків є необхідністю надання суб'єктам ОРД ефективного інструментарію. Тому оперативно-розшуковий закон повинен об'єктивно зафіксувати засоби й методи, що забезпечують досягнення тієї стратегічної мети відповідно даного законодавчого акту для ОРД.

Законодавчо подібний інструментарій закріплений у ст. 8 ЗУ «Про ОРД», яка визначила права підрозділів, що здійснюють ОРД. Разом з тим ці права не слід розуміти тільки як узаконені державою можливості здійснювати ті або інші оперативно-розшукові заходи.

У цьому випадку права - це повноваження, якими наділяються відповідні служби з метою рішення завдань ОРД. В оперативно-розшуковій практиці під повноваженнями варто розуміти елемент компетенції й одночасно правового статусу оперативного підрозділу (його посадових осіб), передбаченого ЗУ «Про ОРД» і відповідно до нього іншими законодавчими актами.

Повноваження означає надання оперативно-розшуковому відомству (оперативному підрозділу відомства) право здійснювати оперативно-розшукові заходи й приймати інші юридично значимі рішення, установлювати заборони, дозволяти або заохочувати ту або іншу діяльність, видавати обов'язкові для виконання в сфері ОРД нормативні приписи.

Закріплення повноважень підрозділів, що здійснюють ОРД, є в різних законах України, зокрема, «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про державний захист працівників суду й правоохоронних органів», «Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про розвідувальну діяльність» і в ряді інших. Однак найбільш повно, детально й безпосередньо права оперативних підрозділів, гарантії дотримання прав і свобод людини при проведенні оперативно-розшукових заходів містяться в ЗУ «Про ОРД». Разом з тим компетенцію кожного правоохоронного органу або спецслужби визначають базові правові акти, такі як ЗУ «Про міліцію», аналогічні йому «Про СБУ», «Про державну податкову адміністрацію», «Про державний кордон України» і інші правові акти.