У зв'язку з пануванням марксистсько-ленінської ідеології і партійного (КПРС) диктату кримінальне і публічне право передбачало жорсткі санкції за антирадянську агітацію і пропаганду. Відбулася ідеологізація судового провадження. Сформувався обвинувальний ухил при розгляді справ у суді. Затвердився карально-залякувальний режим, який діяв для громадян відповідно до принципу: дозволено лише те, що не заборонено. Переважало використання імперативних норм права.
Після проголошення незалежності правова система України формується на нових засадах як самостійна (в минулому вона складала частину єдиної правової системи СРСР). Вона звільняється від псевдосоціалістичної (радянської) сутності, яка приглушила її континентально-європейські корені і забарвила їх у класово-ідеологічні тони.
Нині можна говорити про створення фундаменту незалежної правової системи України, значною мірою очищеної від партійно-догматичних нашарувань попереднього періоду. Проте правова система України перебуває у стадії перехідного періоду і зберігає деякі риси соціалістичної системи, із якої вона вийшла.
Водночас за період незалежності України закладено правовий фундамент, що дозволяє стверджувати, що вона входить до романо-германського типу правової системи на правах особливого європейського різновиду.
Відзначимо, що правові системи, крім спільних ознак, які їх об'єднують в один тип, мають певні відмінності. Вони і утворюють їх своєрідність і неповторність. [12, с. 3]
Висновки
В цій роботі були розглянуті головні риси основних правових систем сучасного світу. Україна являється країною кодифікованого права, тобто правову систему України можна віднести до романо-германської, в якій головною рисою є верховенство закону. Найбільш важливий закон на Україні – Конституція. І для нашого суспільства дуже важливо знайти ту ідеальну правову модель, яка б нас задовольнила.
Але мабуть не можна створити ідеальної правової системи, яка б одночасно підходила б для всіх країн світу. Багато плюсів можна відмітити у романо-германськії правовій системі, але також ми можемо сказати що в ній є і недоліки.
В результаті розвитку міжнародного права, торгових і економічних зв’язків між країнами спостерігається тенденція до зближення правових систем різних країн. Так в країнах «загального права» все більше значення набуває кодифікація, а в країнах континентального права – навпаки судовий прецедент. Можна сказати що правові системи поєднуються між собою.
Розширення міжнародних зв’язків, сприяє поєднанню правових систем, і, можна припустити що скоро виникне нова «гібридна» правова система яка влаштовуватиме усі держави. Та поки цього не сталося Україна перебуває у стані перехідного періоду і навіть зберігає деякі риси соціалістичної системи, із якої вона і вийшла.
Список використаних джерел
1. Давид Р. Основные правовые системы современности. – М., 1988. – 451 с.
2. Дудченко В. Про великі правові системи сучасності. // Право України – 2010 №3
3. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенко та інші; За ред. В.В. Копєйчикова. – Стер. Вид. – К.: Юрінком Інтер, 2000. 320 с.
4. Комаров С. Теория государства и права. – М.: Норма, 2003. – 448 с.
5. Коран. – М.: АСТ, 2004 с.
6. Лубська М. Мусульманське право: Сутність, джерела, структура. – К.: Монографія. «Академвидав», 2009. – 256 с.
7. Новейшая история стран Европы и Америки. – М.: ВЛАДОС, 2001. – Ч. 1
8. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.
9. Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Х., – 2000. – 704 с.
10. Словничок юридичних термінів: Навч. посіб. Уклад. В.П. Марчук. – К.: МАУП, 2003. – 128 с.
11. Стретович В. Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування. // Право України-1998. – №2.-с. 3.
12. Тихомиров Ю.А Курс сравнительного правоведения. – М.: НОРМА, 1996
13. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688с