Смекни!
smekni.com

Виникнення судового конституційного контролю у США (стр. 3 из 3)

Після розгляду справи Marbury v. Madison Верховний суд США до 1857 р. не оголосив неконституційним жодного акта Конгресу. Лише у 1857 р. у справі Dred Scott v. Sanford Верховний суд висловився на користь збереження рабства, оголосивши неконституційним Місурійський компроміс 1820 р. . Проте внаслідок розгляду декількох наступних судових рішень 1810 – 1824 рр. остаточно утвердилась практика визнання неконституційними законів штатів на підставі їх невідповідності Конституції США чи іншим законодавчим актам Конгресу. Вчений В.Б. Євдокімов вказує на три таких справи, які Верховний суд США розглядав під головуванням Дж. Маршалла – справа Fletcher v. Peck (1810), McCulloch v. Maryland (1819) і Gibbons v. Ogden (1824).

Дискусійним в юридичній літературі є питання про те, яке із рішень Верховного суду США започаткувало здійснення судового конституційного контролю над діями Президента. Так, на думку американського вченого П. Хея, таким є рішення Верховного суду, пов’язане з “уотергейтською справою”. На його думку, це рішення (“United States v. Nixon”, 1974) за своїм значенням є рівнозначним рішенню у справі Марбері . Такої ж думки дотримується вчений В.М. Шумілов [16, с. 126]. Однак російський вчений С.О. Єгоров вважає думку П. Хея помилковою, вказуючи на те, що Верховний суд у 1974 р. лише використав давно існуючий в конституційному праві США принцип [5, с. 126]. Інший російський вчений П.Д. Баренбойм прямо вказує на те, що П. Хей допускає неточність, коли стверджує, що судовий контроль над Президентом не здійснювався до 1952 року. Вчений зазначає, що, хоча Верховний суд у випадку з Ф. Рузвельтом виступив проти Президента опосередковано – шляхом визнання неконституційними його програм, це не змінює політичну спрямованість цих рішень проти виконавчої влади [2, с. 84].


ВИСНОВКИ

верховний суд апеляційний конституційний

Ми вважаємо більш вірною останню позицію, оскільки прецедентне право США свідчить про те, що питання про конституційність актів Президента прямо чи опосередковано розглядались судами США ще задовго до розгляду судової справи 1974 року. Так, наприклад, у 1806 році Верховний суд США розглядав справу колишнього віце-президента Аарона Берра по звинуваченню в державній зраді. Своїм рішенням у цій справі Верховний суд США зобов’язав Президента Томаса Джефферсона надати суду секретні військові звіти, які стосувалися питання про роль Берра у військовій змові проти Сполучених Штатів . Іншим прикладом може бути рішення Верховного суду, винесене в 1952 році у справі про "захоплення" сталеливарних підприємств. Підставою для порушення справи став виконавчий наказ Президента Трумена від 8 квітня 1952 року, згідно з яким міністр торгівлі мав контролювати сталеливарні підприємства, на яких наступного дня мали розпочатися страйки. Президент обгрунтував свої дії тим, що внаслідок війни в Кореї держава знаходиться в надзвичайному стані. Конгрес не підтримав дії виконавчої влади, а Верховний суд визнав дії Президента неконституційними [2, с. 84].

Отже, є всі підстави не погодитись з думкою про те, що судовий конституційний контроль за актами Президента США був запроваджений у США внаслідок судового прецеденту, створеного під час розгляду справи United States v. Nixon, 1974 р. відомої під назвою “уотергейтської справи”.


ЛІТЕРАТУРА

1. Де Токвіль А. Про демократію в Америці. – К.: Всесвіт, 1999. – 590 с.

2. Джинджер Э. Верховный Суд и права человека в США. – М.: Юридическая литература, 1981. – 391 с.

3. Євграфова Є. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства // Право України. - 2001. - № 10. - С. 66 – 68.

4. Евдокимов В.Б. Институт конституционного контроля в США в период империализма: Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.02 / Свердловский юридический институт. - Свердловск, 1972. - 27 с.

5. Евдокимов В.Б. К вопросу о возникновении института конституционного контроля в США // Сборник аспирантских работ. – Свердловск, 1970. – Вып. 12. – С. 67 – 73.

6. Евдокимов В.Б. Процедура осуществления конституционного контроля федеральными судами США // Сборник аспирантских работ. – Свердловск, 1972. – Вып. 14. – С. 368 – 376.

7. Егоров С.А. Современная наука конституционного права США. – М.: Наука, 1987. – 191 с.

8. Есаков Г. Т. Доусон против штата Джорджия. Казнь на электрическом стуле как жестокое и необычное наказание // Российская юстиция. – 2002. - № 7. – С. 66 – 68.

9. Жидков О.А. Верховный суд США: право и политика. - М.: Наука, 1985. - 221 с.

10. Зайчук О.В. Права человека и расовая политика США. – К.: Политиздат Украины, 1984. – 164 с.

11. Зайчук О.В. Правовая система США (историко-теоретический анализ). – К.: Наукова думка, 1992. – 136 с.

12. Иванов В.В. Принцип разделения властей в конституции США 1787 г. и Конституции Франции 1791 г.: Сравнительный анализ // Государство и право. - 2000. - № 12. - С. 80 – 84.

13. Иностранное конституционное право / Алебастрова И.А., Андреева Г.Н., Андреева И.А. и др.; Под ред. Маклакова В.В. - М.: Юристъ, 1996. - 512 с.

14. Каленский В.Г. Билль о правах в конституционной истории США. – М.: Наука, 1983. – 280 с.

15. Каррі Д.П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посібник для всіх / Пер. з англ. О. М. Мокровольського. – К.: Веселка, 1993. – 192 с.

16. Кейнс Э. Верховный суд США: арбитр конституционных конфликтов // США: экономика, политика, идеология. – 1991. - № 6. – С. 29 – 45.

17. Кельман М.С. Конституційний контроль як засіб захисту конституцій у національних правових системах континентального права: Дис. … канд. юр. наук: 12.00.02. - К., 2001. – 204 с.

18. Ковалев М.И. Право на жизнь и право на смерть // Государство и право. – 1992. - № 7. – С. 68 – 73.

19. Козюбра Н.И. Общеметодологические проблемы государственно-правовых исследований // Методологические проблемы юридической науки: сборник научных трудов. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 5 – 19.

20. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О. Ріяка, В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред. В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 512 с.

21. Конституційне право України: Підручник / Городецький О.В., Корнієнко М.І., Кравець Є.Я. та ін.; За ред. Погорілка В.Ф. – К.: Наукова думка, 2000. – 732 с.

22. Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002. – 544 с.

23. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т. / Под ред. Б. А. Страшуна. – М.: БЕК, 1995. - Т. 2: Общая Часть. – 438 с.