У 2008 році зростання виробництва на оборонно-промислових підприємствах Алтайського краю склав не менше 108%. Його планується забезпечити за рахунок виконання оборонного замовлення, постачання агрегатів і комплектуючих для виконання експортних контрактів.
2. Стан та перспективи розвитку підприємств ОПК Алтайського краю
оборонний промисловий комплекс
За оборонно-промисловому комплексу краю у 2007 році індекс промислового виробництва склав 115,3%, що було значно вище показника (110,3%). У першому кварталі 2008 року відзначалася тенденція до зниження динаміки індексу промислового виробництва галузі, якщо у січні він становив 106%, то з січня по березень ІПП знизився до 101% на тлі нарощування загального індексу. Починаючи з квітня, тенденція змінюється до послідовного зростання. За 8 місяців 2008 року темп зростання ІПП з оборонно-промислової галузі до аналогічного періоду минулого року склав 114%. За цей період підприємствами ОПК вироблено продукції та надано послуг на загальну суму понад 3,7 млрд. руб. Незважаючи на те, що показники галузі як і раніше нижче за індекс підвідомчих підприємств по повному колу (119,0%), ситуація змінюється, і вже до кінця року прогнозується перевищення значення індексу промислового виробництва ОПК по відношенню до показників. Зазначена вище тенденція пояснюється існуючою специфікою роботи з Міністерством оборони Російської Федерації. Це і пізніше проведення тендерів на роботи (до липня цього року), і раннє завершення фінансового року (до листопада), і найчастіше припускаються розриви у фінансуванні робіт, та затримки в авансування. Все це призводить до того, що основна маса робіт в рамках підписаних у поточному році контрактів випадає на друге півріччя. За січень-серпень 2009 року досягнуто збільшення обсягів виробництва наступними підприємствами та організаціями ОПК краю (у порівнянних цінах до відповідного періоду минулого року):
ВАТ АПЗ «Ротор» - 183,8%,
ВАТ ХК «Барнаултрансмаш» - 133,5%,
ВАТ ХК «Барнаульський верстатобудівний завод» - 124,9%,
ФГУП БПО «Сібпрібормаш» - 110,0%.
Незважаючи на незначність обсягів держ охорон замовлення минулих років, більшість з підприємств ОПК краю зумів вижити, при цьому забезпечуючи зростання обсягів конверсійної цивільної продукції. Сьогодні, при позитивній тенденції зростання держ охорон замовлення і міцних позиціях на ринку високотехнологічної цивільної продукції, підприємства комплексу динамічно розвиваються (з темпами в середньому по року перевищують показники загальні), освоюють випуск нових конкурентоспроможних виробів, нарощують експортний потенціал і розширюють географію поставок. Завдяки реалізованої промислової політики більшості підприємств ОПК, збереженому потужному кадровому інженерно-технічному потенціалу, висококваліфікованому менеджменту, а також надається підтримці з боку Адміністрації краю, оборонно-промисловий комплекс сьогодні має реальні передумови для проведення масштабної технічної модернізації власних виробництв з метою освоєння випуску інноваційної продукції. Ця політика є пріоритетним напрямком роботи Адміністрації краю і вже приносить свої позитивні результати. Завдяки спільним зусиллям влади, керівників і власників підприємств збільшується державне оборонне замовлення, вирівнюється фінансово-економічна ситуація в галузі, зростає соціальна відповідальність власників і менеджерів. У рамках федеральної цільової програми «Реформування і розвиток оборонно-промислового комплексу (2002-2006 роки)», пролонгованої до 2015 року, відбувається активне перетворення організаційної структури оборонно-промислового комплексу краю. Її мета - створення укрупнених вертикально інтегрованих оборонно-промислових структур з замкнутих циклом виробництва кінцевої продукції за основними напрямками випуску, що відповідає високим вимогам сучасної Російської Армії і Військово-Морського Флоту. Позитивні приклади успішної роботи в цьому напрямку в краї є. ВАТ "Славгородський завод радіоапаратури» увійшло у вертикально інтегровану структуру ВАТ «Концерн« Сузір'я », створену для виробництва складних систем і засобів зв'язку на підставі Указу Президента Російської Федерації від 29 липня 2004 року № 993.
З метою збереження і концентрації науково-виробничого потенціалу приладобудівних підприємств суднобудівної промисловості країни Указом Президента Російської Федерації від 21 березня 2007 р. № 400 перетворено федеральне державне унітарне підприємство «Центральний науково-дослідний інститут« Електроприлад »(м. Санкт-Петербург) у відкрите акціонерне товариство «Концерн« Центральний науково-дослідний інститут «Електроприлад», 100 відсотків акцій якого перебуває у федеральній власності, і в якості внеску Російської Федерації в статутний капітал створеного холдингу внесені раніше перебувають у федеральній власності 38% плюс одна акція відкритого акціонерного товариства «Алтайський приладобудівний завод «Ротор». Основним напрямком діяльності новоствореної державної корпорації, до якої увійшло алтайське підприємство, є проведення розробок, виробництво, модернізація і подальший супровід в експлуатації навігаційної техніки та засобів зв'язку для надводних кораблів, підводних човнів, морських та річкових суден. В даний час ведеться активна робота зі створення сибірського холдингу НПК «Оріон-СРС», що об'єднує розробників і виробників засобів дальнього зв'язку. У нього планується включення ряду підприємств ОПК Омської, Свердловської областей, Алтайського краю. При цьому передбачається внести до статутного капіталу створюваного холдингу 75% акцій ВАТ «Барнаульський радіозавод», що знаходяться у власності Російської Федерації. Сьогодні отримано погодження Роспрому в тому, що акції ВАТ «БРЗ» в План приватизації федерального майна в 2009 р. включатися не будуть, а питання входження алтайських підприємств у «НПК« Оріон-СРС »Роспрому підтримується. Також згідно з Указом Президента Російської Федерації № 1102 від 28.08.2007 федеральне державне унітарне підприємство "Уралвагонзавод" перетворено у відкрите акціонерне товариство «НПК" Уралвагонзавод "зі стовідсотковим пакетом акцій у державній власності. Формується державний холдинг об'єднає найбільші промислові підприємства, провідні галузеві конструкторські бюро і науково-дослідні інститути країни. Основною діяльністю холдингу планується розробка і виготовлення машинобудівної продукції світового класу (спеціальна військова бронетанкової-артилерійська техніка, вагонобудування, тракторобудування, спеціальна громадянська техніка та ін.) Також на підставі цього Указу ВАТ «Рубцовський машинобудівний завод» виключено зі списку стратегічних підприємств і наказано передати державний пакет акцій заводу (38%) у створюваний холдінг. Недивлячись на позитивні тенденції розвитку оборонно-промислового комплексу останніх років існують і певні труднощі, які гальмують подальший динамічний розвиток галузі.
2.1 Стан оборонної промисловості та шляхи виходу оборонного комплексу із системної кризи
Протягом досить тривалого часу оборонні галузі промисловості, втім, як і вся промисловість, охоплені глибокою кризою, однак криза оборонного комплексу має свої специфічні особливості, а саме: Підприємства, зайняті виконанням державного оборонного замовлення, повністю залежать від рівня його фінансування. Несвоєчасні розрахунки за виконаний державне оборонне замовлення протягом 1992-1997 років призвели не тільки до руйнування фінансового благополуччя підприємств, але і до утворення величезних пені та штрафів до бюджетів різних рівнів, а також позабюджетні фонди. Оборонний комплекс з 1992р. отримав величезну надмірність потужностей у зв'язку з різким зменшенням держзамовлення, але мобілізаційні завдання залишилися на рівні 1986 розрахункового року, і підприємства змушені витрачати величезні кошти, посилюючи і без того своє складне фінансове становище. Лібералізація цін позбавила підприємства власних оборотних коштів, що послідувала в подальшому інфляція, пов'язана з цією кредитно-фінансова політика на тлі відкритих кордонів для ввезення імпортних промислових товарів зруйнували виробництво цивільної продукції.
Проводилося безперервно з 1986 року зміна схем управління (що триває і зараз), ліквідація відповідних міністерств в 1992 і в 1997 роках згубно відбилося на стан оборонної промисловості. Найбільш суттєве - це руйнування єдиного економічного, митного, законодавчого простору у зв'язку з розпадом СРСР. Відсутність перспективи і ясності (у 1992-1994 роках) у розумінні: зовнішньої політики, критеріїв національної безпеки, військової доктрини, реформи збройних сил, програми озброєнь, безперервна зміна кадрів в Уряді та керівництві силових міністерств породили ще більшу плутанину в оборонній промисловості. Уряд відмовився займатися (промисловою політикою, структурною перебудовою і т.д.), у тому числі і оборонною галуззю промисловості, вважаючи, що ринок все розставить на свої місця. Випереджаюче зростання цін на продукцію ПЕК і транспортні перевезення, комунальні послуги, жорстка податкова політика призвели до важких наслідків.