Смекни!
smekni.com

Нормативно-правовий акт (стр. 3 из 5)

Такий поділ є умовним. Він пояснюється тим, що не в усіх нормативно - правових актах містяться норми однорідного змісту. Є акти, які містять норми тільки однієї галузі права-наприклад трудове, сімейне та кримінальне законодавство. Однак поряд з галузевими актами діють акти, що мають комплексний характер. Вони включають до себе норми різних галузей права, що обслуговують певну сферу суспільного життя. Господарське, торгівельне, морське законодавство-приклади комплексних актів.

3. За обсягом і характером дії.

- акти суспільної дії, що охоплюють всю сукупність визначених відносин на всій території;

- акти обмеженої дії-поширюються тільки на частину території або на визначених осіб, що знаходяться на даної території;

- акти надзвичайної дії (їх регулятивні можливості реалізуються тільки після наступу того стану, на який він розрахований-наприклад воєнне положення);


Розділ 3: Межі дії нормативно-правового акту

Будь який нормативно правовий акт має межі своєї дії. Дія нормативно-правових актів у часі визначається двома моментами: моментом вступу нормативно-правового акту в юридичну силу і моментом припинення дії нормативно-правового акту.

3.1 Дія нормативно-правового акту у часі

Якщо в нормативно-правовому акті зазначено час його вступу в дію, то с цього моменту він вступає в силу. Так у Законі України «Про захист економічної конкуренції» від 27.02.2001р. зазначено, що він вступає в дію через рік після моменту опублікування, тобто 27.02.2002р. Також нормативно-правові акти можуть вступати в силу одразу з моменту прийняття - наприклад Конституція України вступила в силу з моменту ії прийняття13.

Якщо порядок вступу не оговорюється, то закони вступають в дію за загальним правилом, встановленим законодавством-нормативні акти парламенту Україні починають діяти на всій території після десятиденного терміну їх оприлюднення( повинні бути оприлюдненими протягом п’ятнадцяти днів після підписання і прийняття до виконання президентом України). Закони та інші нормативно-правові акти оприлюднюються в спеціальних виданнях14. Контроль за своєчасністю і правильністю опублікування нормативно-правових актів здійснює Міністерство Юстиції України.

Як можна побачити, термін вступу в силу різних акті різний. І це зрозуміло, бо самі акти, по відношенню до яких встановлюються ці терміни, відріжняються між собою. Логічним є положення, багаторазово перевірене державно-правовою практикою різних країн, у відповідності з якім «початок дії закону може бути навмисно відтягнуто через особливу важливість і складність

Для більш складних і більш важливих нормативно правових актів термін вступу в дію повинен бути більшим, ніж для всіх інших нормативно-правових актів. Це викликано тим, що для ознайомлення та вивчення, а в деяких випадках і для підготовки ті прийняття необхідних мір, які пов’язані з реалізацією правових положень, потребується більше часу та зусиль, ніж це потребується по відношенню до менш складних нормативно-правових актів (наприклад прийняття нового податкового кодексу). Також важливі не тільки терміну вступу в дію нормативно-правових актів, а ще й засіб:

Нормативно - правові акти сучасності починають діяти одночасно по всій території, на яку вони розраховані, але не виключається можливість, у випадку необхідності, поступового введення в дію того чи іншого нормативно-правового акту.

Але при всіх умовах закон вступає в дію не раніше дати опублікування. Тобто нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, але не доведені до відома громадян у порядку, встановленому законом не є чинними. Момент набуття чинності нормативно-правового акту залежить від того, хто є суб’єктом його прийняття (народ, уряд, президент, парламент) і яким є його зміст (присвячений він громадянам чи має графи «секретно»). Наприклад, неопубліковані акти Верховної Ради або Президента України вступають в силу з моменту їх одержання державними органами, тобто оприлюдненням такого акту вважається доведення його до відома установ на

Втрата юридичної сили нормативно-правовим актом відбувається з моменту:

- закінчення терміну, на який він був прийнятий;

- зміни обстав, на який був розрахований;

- скасування нормативно-правового акту;

- прийняття рішення о неконституційності нормативно правового акту.

Дія нормативно-правового акту припиняється у випадках:

- прямої відміни

- з закінченням терміну, на який був прийнятий нормативно-правовий акт

- прийняття нового нормативно-правового акту з тих же питань тими же або вищестоящими органами.

Момент припинення дії нормативно-правового акту є моментом втрати його юридичної сили.

Загалом для законів характерна пряма дія-новий закон поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності, тобто на всі нові факти і на триваючі «старі» (лише з моменту набуття чинності) - він діє лише уперед.

Загальним є правило: закон зворотної сили не має. Вона надає визначеності і стабільності суспільним відносинам, бо громадяни у своїх вчинках орієнтуються на чинні закони. Але таке поняття є.

Зворотна дія закону - закон поширює дію на нові і старі відносини, що виникли до і після набуття чинності, тобто закон поширюється на всі факти, не лише на майбутні, а й на прийняті.

Зворотні дія закону допускається у рідкісних випадках:

- при наявності вказівки в законі про надання йому зворотної сили(або його окремим статтям);

- в загальному правилі про надання зворотної сили кримінальному закону, який скасовує або пом’якшує кримінальну відповідальність, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набуття таким законом чинності, у тому числі на осіб, що відбувають покарання;

- у правилі про надання зворотної сили адміністративному закону, який пом’якшує або скасовує адміністративну відповідальність.

Правило про надання зворотної сили кримінальному закону зафіксовано в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, ухваленому Генеральною Асамблеєю ООН «..не може призначатися важче покарання, ніж те, що мало відбутися на момент вчинення кримінального злочину. Якщо після здійснення злочину законом установлюється легше покарання, дія цього закону поширюється на даного злочинця.»17

Зворотна дія адміністративного закону, відповідно до діючого в Україні Кодексу про адміністративні правопорушення, поширюється лише на матеріальні норми адміністративного права і не стосується процесуальних норм.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення проводиться на основі закону, що дує не пуд час вчинення правопорушення, а під час і за місцем розгляду справи. Тобто якщо особа вчинила адміністративний проступок, коли діяли одні норми, а справа розглядається пізніше, коли сталі чинними нові процесуальні правила, то справа повинна розглядатися відповідно старих норм.

Матеріальне право - сукупність правових норм, що встановлюють статус суб’єктів права, регулюють всі види суспільних відносин, визначають моделі правової і противоправної поведінки, види юридичної відповідальності за правопорушення. Це конституційне, цивільне, адміністративне, трудове право та інші.

Процесуальне право - сукупність правових норм, що

визначають процедуру (процес) реалізації норм матеріального права.

Також є ще такий термін, як переживання закону.

Переживання закону - цеколи старий закон, що втратив юридичну силу, за спеціальною вказівкою нового закону(акту) продовжує поширювати дію на триваючи факти з окремих питань, тобто на факти, що виникли до вступу його в дію і не припинили своє існування. Прикладом можна назвати акти колишнього СРСР ( постанова про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР, якщо відповідні питання не врегульовані законодавством України і якщо акти СРСР не суперечать Конституції України і

3.2 Дія нормативно-правових актів у просторі

Дія нормативно-правових актів у просторі визначається територією, на яку розповсюджується суверенітет держави та владні повноваження органу, що видав відповідний нормативно - правовий акт, окремого регіону та адміністративно-територіальною одиницею. Під територією ми маємо на увазі також сушу, надра, територіальні води ( від 3 до 12 км морських міль) та повітряний простір.

Нормативно-правові акти України поширюються на територію всієї країни, нормативно-правові акти АРК - на територію АРК.

Також іcнує поняття екстериторіальності - коли установи або фізичні особи, що розташовані або перебувають на території іншої держави розглядаються як такі, що розташовані на власній території і підвладні законам і юрисдикції власної держави. Право екстериторіальності користуються, наприклад, військові бази за кордоном.

3.3 Дія нормативно-правових актів за колом осіб

Всі особи, що перебувають на території держави тимчасово або постійно, підпадають під дію ії приписів.

Види дії нормативно-правових актів за колом осіб:

1. Загальної дії-розраховані на всіх осіб, що перебувають на території держави. Низка законів, насамперед кримінальних, поширюється на всіх громадян держави незалежно від місця їх перебування (у тому числі і за кордоном). Також кримінальні закони поширюються на осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні - якщо такі особи будуть притягнути до кримінальної відповідальності або віддані суду, вони підлягають кримінальної відповідальності по Кримінальному Кодексу України.