Смекни!
smekni.com

Характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави (стр. 5 из 5)

– законність: юридичні норми повинні встановлювати тільки конкретні органи в межах їх повноважень, з дотриманням визначеної процедури, а головне відповідно до змісту конституції та інших законів держави;

– техніко-юридична досконалість: при розробці та встановленні юридичних норм слід застосовувати оптимальні, рекомендовані юридичною наукою і вироблені практикою засоби правотворчої техніки.

Стадії правотворчості:

– підготовка документу нормативно-правового акту;

– прийняття нормативно-правового акту;

– оприлюднення нормативно-правового акту.

Правозастосовна форма – застосування правових норм і вирішення обов’язкових для виконання індивідуально-правових рішень.

Вимоги до право застосовної форми:

– законність;

– обґрунтованість (винесення рішень лише на підставі повного та всебічного вивчення обставин справи);

– доцільність (урахування особливостей конкретної справи);

– справедливість.

Правозастосовна діяльність здійснюється у певних стадіях:

– аналіз фактичних обставин юридичної справи або встановлення юридично значущих фактів (визначення часу, способу, місце дії, розміру збитків та ін.);

– вибір, аналіз і тлумачення правової норми;

– ухвалення рішення.

Правоохоронна форма – проявляється в організації охорони правових норм від правопорушень, у контролі й нагляді за здійсненням законності, дисципліни і правопорядку.

Ознаки правоохоронних форм:

– в її основі – завдання з розгляду юридичної справи;

– вони здійснюються компетентними державними і недержавними суб’єктами, коло яких визначається чинними законодавчими актами;

– використання різних форм реалізації правових норм;

– приймаються відповідні процесуальні акти реалізації, що мають офіційний характер і передбачену законодавством форму.

Організаційні форми здійснення функції держави – специфічні види фактичної діяльності, які не тягнуть правових наслідків.

– організаційно – регламентуюча форма – підбір, виховання та визначення ефективної діяльності кадрів у сфері здійснення державних функцій.

– організаційно – економічна форма – організація матеріально – технічного забезпечення здійснення державних функцій.

– організаційно – контрольна форма – організація недержавного контролю у сфері здійснення державних функцій.

– організаційно – виховна форма – організація виховання, пропаганди, агітації, інформації та іншого забезпечення виховного впливу на населення у сфері здійснення державних функцій.

Система всіх державних організацій, що беруть участь у здійсненні завдань і функцій держави, називається її механізмом. Кожна людина рано чи пізно вступає у певні відносини з тими чи іншими органами держави та іншими її організаціями. Жодна держава не може існувати без механізму держави, так механізм держави це – система всіх державних організацій, які виконують її завдання і реалізують її функції. Серед таких організацій розрізняють: державні підприємства, державні установи, державні органи.

Так, державне підприємство – це ті формування, які утворені державою для здійснення матеріально – виробничої діяльності або для надання певних матеріально – побутових послуг і функціонують на засадах госпрозрахунку і самоокупності.

– Державні установи – це ті організації, які утворені державою у невиробничій сфері для виконання гуманітарних завдань і функціонують в основі бюджетного фінансування.

– Органи держави – це ті організації держави, які вона наділена владними повноваженнями щодо інших учасників суспільного життя та необхідними матеріальними засобами для здійснення цих повноважень. Владні повноваження державного органу полягають у можливості встановлювати формально обов’язкові правила поведінки загального чи індивідуального характеру та домагатись, забезпечувати їх виконання.

Один службовець як орган держави – це Президент України, що є главою держави і виступає від її імені. Структурно оформлений колектив службовців має керівників і виконавців. Керівник виступає від імені певного органа. Люди, які працюють у будь – яких державних організаціях, поділяються на робітників і службовців.

Робітник – це людина, котра працює у штаті підприємства або іншої державної організації і за внормовану державою заробітну плату виконує певні службові функції виробничого характеру.

Державні службовці поділяються на:

-керівників (про них згадувалося вище);

-спеціалістів (вони мусять мати певні професійні знання для виконання професійних обов’язків без владних повноважень);

-технічний персонал (службовці, на яких покладається виконання допоміжних функцій, що не потребують спеціальної професійної підготовки і владних повноважень).

В юридичній літературі розглядають різні підстави класифікації державних органів.

– за місцем у системі державного апарату: первинні – створюються через вибори всім населенням або його частиною; вторинні – створюються первинними, походять від них і підзвітні їм;

– за змістом або напрямками державної діяльності: органи державної влади, глава держави, органи державного управління чи виконавчо-розпорядчі органи, судові органами, контрольно-наглядові органи;

-за часом функціонування: постійні, тимчасові;

-за складом: одноосібні, колегіальні;

-за територією, на яку поширюється їхні повноваження: загальні, або центральні і місцеві, або локальні.

держава суспільство правотворчий бюджетний


Висновок

На мою думку, які б не були функції держави, яку б мету вони не переслідували, повинні здійснюватися лише за допомогою законів, та правої методів, не повинно бути примусу, а примусу не буде коли громадяни зрозуміють що держава працює заради них, та не тільки елітарного суспільства, а й простих громадян нашої держави, хоча функції є плинними держава не повинна забувати про функції, які стояли перед нею в минулому тому що ці діяння призвести до чогось в майбутньому, тобто держава повинна завжди дивитися вперед оглядаючись назад, щоб не зашкодити суспільству. Наша держава є правовою тобто такою, в якій панує право, де більшість усіх її органів і посадових осіб здійснюється на основі та в межах, визначених правом, де не тільки особа відповідальна за свої дії перед державою, а й держава несе реальну відповідальність перед особою за результати своєї діяльності.

Громадяни повинні допомагати своїй державі здійснювати функції, так ми повинні інтегруватись в Європу, підтримувати дружні стосунки з Росією, хоча деякі громадяни проти цього, бо вважають, що Україна може розвиватися сама, такого ніколи не буде, жодна держава не буде розвиватись сама, тому що інтегрування в Європу чи Росію це ще можливості для експорту, можливості для розвитку та стабілізації ринкової економіки. Україні є сенс перейняти досвід деяких іноземних держав, хоча б Росії, середня пенсія якої на відміну від України становить 70 євро, а не 70 – 80 гривень. Середня зарплата в Хорватії становить 650 євро, а пенсії 300 – 350. Так соціальний добробут громадян повинен підвищуватися, ми не можемо стояти на місці, ми багато часу витрачаємо не на обдумування, а на питання бути чи не буде. Так брати до уваги досвід інших держав, у екологічних катастрофах, підтриманні миру на землі, зокрема багато екологічних катастроф походить від самих людей, в Україні є відповідні закони, які забороняють шкодити навколишньому середовищу. Але більшість громадян це ігнорують, а потім вимагають від держави неможливого.

Держава повинна забезпечувати громадянам гідне людині життя в царині їхніх матеріальних статків і соціального захисту в цілому, громадянам повинна гарантуватися особиста свобода:

– В суспільстві повинні культивуватися і забезпечуватися лише цивілізованим способом соціальна злагода, мирне вирішення протиріч, які виникають чи можуть виникнути.

Розглядаючи функції держави не можна сказати чи вони є правильними чи не правильними, вони виконують інтереси суспільства, не того суспільства, яке є елітою, а всього суспільства України та нажаль це є тільки на папері, прийняття їх в життя зараз майже не можливо, тому що для зміни напрямків діяльності потрібно провести радикальні реформи. Та наприклад соціальна реформа у нас неможлива, тому що коштів не вистачає, а без соціальної реформи, пенсійної та економічної ми не можемо інтегруватися в Європу, тому зараз перед Україною повинно стати таке питання, що всіма можливими методами забезпечити вихід тіньової економіки на поверхню, щоб оздоровити нашу економіку, бо зараз багатьом підприємствам не вигідно працювати на державу, тому більшість свого прибутку вони повинні віддати державі, а вони його не можуть сплатити, тому завданням держави повинно стати послаблення податкового тиску.