--------------------------------------------------------
1 Див.: Карташов В.Н. Применение права. - Ярославль, - 1980. - С. 29.
регламентують питання про заключення договорів про повну матеріальну відповідальність з колгоспниками, яким довірено товарно-матеріальні цінності, - при вірешенні таких справ судам слід керуватись аналогією з законодавтсвом про працю".1
При застосуванні міжгалузевої аналогії закону необхідно дотримуватись таких вимог:
1) необхідно. щоб відносини, до яких застосовуються норми права іншої галузі, не були врегульовані нормами відповідної галузі й існували прогалини;
2) вона має місце між суміжними галузями права, які генетично пов"язані між собою (наприклад, цивільне, господарське і трудове право);
3) відносини, врегульовані і неврегульовані правом, повинні бути настільки схожими, щоб забезпечити схожість в прийомах правового впливу суміжних галузей.
Межі дії аналогії закону, особливості і умови застосування в різних галузях права являються предметом вивчення відповідних галузевих юридичних наук.
----------------------------------------------------------
1 Див.: Бюлетень Верховного Суду СРСР. - 1973. - № 1. - С. 34 - 35
6.3. Аналогія права
Аналогія права використовується тоді, коли суспільні відносини, які вимагаютьправового врегулювання, не врегульовані прямо ніякими нормативно-правовими актами і немає норм, які регулюють подібні відносини, коли відсутня можливість для застосування аналогії закону. В такому випадку потрібно керуватись галузевими, міжгалузевими чи загальними принципами права.
Застосування аналогії права має свою логічну основу. і її потрібно відрізняти від методу аналогії. Логічну основу аналогії права складають сукупність різних прийомів, які створюють метод логічного розвитку правових норм.1 Суть його зводиться до наступних основних правил:
1) висновок на підставі тотожності. Суть цього прийому полягає в тому, що встановивши тотожність двох явищ, певні властивості, ознаки одного з них перености без змін на інші. Прикладом можуть бути об"єкти авторського права. Якщо вияснити юридичні властивості одного із них, можна зробити висновок про належність цих ознак і іншим об"єктам, які законодавство відносить до усних чи письмових творів;
2) індукція - висновок від конкретного до загального. Наприклад, із зобов"язань, які виникають внаслідок нанесення --------------------------------------------------------
1Див.: Лазарев В.В. Проблемьі і праве и пути их устранения. - М., 1974. Карташов В.Н. Институт аналогии в советском праве. - Саратов, 1976. Черданцев А.Ф. Вопросьі толкования советвкого права. - Свердловск., 1972.
шкоди, виводиться принцип загальної охорони інтересів потерпілого;
3) висновки a fortiori. Існує три види таких висновків: а) хто уповноважений або зобов"язаний до більшого, той уповноважений або зобов"язаний до однорідного меншого; б) кому заборонено менше, тому заборонене однорідне більше; в) що необхідне для меншого, те необхідне для однорідного більшого;
4) висновки по аналогії дозволяють вияснити зв"язки між найбільш близькими, схожими суспільними відносинами. Найбільш розповсюджені - коли робиться висновок від схожих причин до схожих дій, а також від схожих явищ до схожості причин;
5) висновки по протилежності. Із правового припису, який регулює певні суспільні відносини виводиться новий припис, який необхідний для регулювання протилежних по змісту відносин;
6) дедукція - висновок від загального до конкретного. В даному випадку із загального правового матеріалу виводиться конкретний правовий припис, необхідний для прийняття рішення по справі.
При застосуванні аналогії права можуть використовуватись як принципи права, що закріплені в діючому законодавстві, так і такі принципи, що ще не закріплені в законодавстві.
6.4. Загальні правила при застосуванні
аналогії закону і аналогії права
Аналогія закону і аналогія права - це єдиний правовий інститут аналогії. Він входить в правову систему суспільства. Цей інститут визначає порядок діяльності судових і інших державних органів при усуненні прогалин в праві (законодавстві) в процесі його застосування. Використання інституту аналогії визначається досить точними, науково розробленими основами і умовами правозастосувальної діяльності в рамках законності. Серед них виділяють:
1) відносини, які не врегульовані законодавством, повинні знаходитись в сфері правового регулювання. Це надзвичайно складне завдання, яке вимагає високої кваліфікації, правової культури, знання діючого законодавства, правозастосовчої практики і серйозної теоретичної підготовки;
2) використання інституту аналогії можливе лише при реальних прогалинах в законодавстві;
3) застосування аналогії неможливе в тих галузях і інститутах права, де вона прямо чи опесередковано заборонена законом чи нормативним актом. Вона прямо заборонена Кримінальним кодексом України, Кодексом про адміністративні правопорушення;
4) суб"єктами застосування інституту аналогії являються тільки судові органи;
5) рішення при аналогії повинно бути основано на точному дотриманні вимог матеріальних і процесуальних норм права, без спрощення. Рішення повинні відповідати букві і духу законодавства;
6) не допускається застосування по аналогії норм, які встановлюють виключення із загального порядку правового регулювання певних суспільних відносин або коли встановлюється особливий режим їх реалізації. Наприклад, виключена аналогія при виселенні громадян в адміністративному порядку;
7) застосування інституту аналогії і прийняття рішення не повинні порушувати права і законні інтереси держави, організацій і громадян;
8)приймаючи рішення по аналогії, потрібно враховувати інші близькі по змісту норми, загальні положення, принципи відповідного інституту і галузі права;
9) рішення по аналогії повинні враховувати минулу практику, якщо вже застосовувалась аналогія. Разом зтим, це не судовий прецендент, оскільки він офіційно не визнаний;
10) рішення повинно бути обгрунтовано з фактичної і юридичної сторони, достатньо мотивовано. Воно має одноразову юридичну силу.
Казуальне усунення прогалин в законодавстві необхідно розглядати як частину загального вчення про застосування діючого законодавства. Це більш складний і творчий процес застосування права. Його потрібно віднести до індивідуального піднормативного регулювання суспільних відносин. З прийняттям відповідних нормативно-правових актів усуваються прогалини в праві і відпадає необхідність застосування аналогії права і закону.
Висновки
В даній курсовій роботі, тема якої "Процеси застосування норм права (стадії, основні вимоги)", ми розглянули слідуючі питання:
-поняття та основні риси застосування юридичних норм;
-підстави застосування правових норм;
-акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види;
-загальні вимоги правильного застосування правових норм;
-механізм і стадії застосування правових норм;
-застосування правових норм за аналогією:
а) прогалини в праві і шляхи їх усуненняю;
б) аналогія закону;
в) аналогія права;
г) загальні правила при застосуванні аналогії закону і аналогії права,
в яких ми дали визначення і охарактеризували основні поняття, що стосуються норм права.
Застосування норм права - особлива форма реалізації права. Її особливість полягає в тому, що вона суттєво відрізняється від інших форм реалізації права - виконання, дотримання і використання. Ця форма реалізації права має свої ознаки, які відрізняють її від інших форм реалізації, а також від інших правових явищ.
Список використаних першоджерел.
1. Андрусяк Т. Теорія держави і права. Львів: Фонд "Право для України", 1997.
2. Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. - К.: Вентурі, 1996.
3. Рабінович М.П. Основи загальної теорії права та держави. Посібник для студентів спец. "Правознавство".-Бородянка, 1993.
4. Сурилов А.В. Теория государства и права. Учебное пособие. - К. Одесса: В. шк., 1989.
5. Теория права и государства. Учебник для вузов. Под ред. Г.Н. Маслова, М.: БЕК, 1996.
6. Право: Учебник для вузов. Н.А.Теплова, В.М.Малинкович и др. ; Под ред. Н.А.Тепловой, В.М.Малинковича. М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.
7. Алексеев С.С. Теория права. - 2-е изд., перераб. и доб. - М.: БЕК, 1995.
8. Общая теория права: Учеб. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во МГТУ, 1995.
Недбайло П.Е. Приминение советских правовьіхнорм. М., 1960.
9. Зуев Л.Б. Правоприменение: его механизм, понятие.- Тезисьі докладов Межреспуб. научн.-практич. коференции. "Проблемьі обеспечения законности в механизме правоприменения". - Волгоград, 1990.
10. Алексеев С.С. Проблемьі теоріи права. - Свердловск, 1973. - Т. 2.
11. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах.- К. - 1995.
12.Поленина С.В. Субсидиарное применение норм гражданского законодательства к отношениям смежньіх отраслей. - Сов. госуд. и право. - 1967. - № 4.
13. Карташов В.Н. Применение права. - Ярославль, - 1980.
14. Лазарев В.В. Проблемьі і праве и пути их устранения. - М., 1974.
15. Карташов В.Н. Институт аналогии в советском праве. - Саратов, 1976.
16. Черданцев А.Ф. Вопросьі толкования советвкого права. - Свердловск., 1972.
17. Конституція України.