РОЗДІЛ ІІІ Забезпечення зворотного зв’язку із платниками податків
§ 1.Організація роботи громадських приймалень
Система громадських приймалень податкової служби України створена з метою забезпечити зворотний зв’язок із платниками податків.
Прийом громадян та розгляд їх особистих звернень ведеться відповідно до Закону України “Про звернення громадян”.
ДПА України визначила основні завдання громадських приймалень:
1) організація особистого прийому керівництвом податкових органів усіх рівнів платників податків і громадян;
2) організація обліку й аналізу звернень платників податків і громадян;
3) організація контролю за виконанням доручень керівництва (за результатами особистого прийому).
4) прийняття управлінських рішень за результатами аналізу звернень.
Прийом громадян здійснюється посадовими особами підрозділів по роз’ясненню податкового законодавства (або інших підрозділів) згідно з графіком, який затверджується керівником податкового органу на доступному для відвідувачів місці та оприлюднюється в засобах масової інформації.
Посадові особи податкової служби України, які здійснюють прийом громадян, зобов’язані сприяти у вирішенні згідно з чинним законодавством проблемних питань з оподаткування, з якими звертаються платники податків.
Платники податків звертаються до громадських приймалень: а) для отримання консультацій з оподаткування; б) із скаргами на неправомірні дії посадових осіб податкових органів при виконанні ними службових обов’язків; в) для внесення пропозицій щодо удосконалення податкового законодавства і діяльності самої податкової служби.
Контрольні запитання
1. Сформулюйте завдання громадських приймалень ДПА України.
2. З якими питаннями найчастіше звертаються до громадських приймалень?
§2. Співпраця органів ДПС із громадськими організаціями, що захищають інтереси платників податків
Проблеми взаємовигідних, збалансованих стосунків між державою, владою, її громадянами та суб’єктами підприємницької діяльності завжди є гострими навіть в економічно розвинутих країнах з віковими демократичними традиціями.
Зрозуміло, що в Україні на сучасному етапі розвитку ці проблеми ще складніші, болючіші, оскільки вони виникають на підгрунті слабкої економіки та паростках зародження демократичних основ держави.
Очевидно й те, що процес налагодження цивілізованих відносин буде займати не рік-два, а десятиріччя.
Світовий досвід переконує, що найефективніший вплив на цей процес мають громадські організації різноманітних напрямів діяльності та форм організації.
Громадські організації виникають на основі природної потреби громадян бути співучасниками у справах суспільства. Оскільки у повсякденному житті людина не може займатися справами суспільства у повному обсязі, то за неї це роблять громадські організації. Вони звільняють її від необхідності бути постійним учасником суспільного життя, самостійно вирішувати безліч проблем. Ціна, яку платить громадянин за краще задоволення своїх потреб та інтересів організацією, полягає у зобов'язанні підкорятись встановленим правилам.
Об’єднання громадян створюють широкі можливості для суспільної ініціативи, проявлення самоуправління завдяки демократичним засадам, а саме: добровільності членства, виборності всіх керівних органів, підзвітності і підконтрольності керівництва членам організації, гласності у роботі та колегіальності.
Діяльність суспільних організацій стримує сучасні демократичні держави від зайвої централізації, сприяє тому, що держава представляє оптимальну організацію життєдіяльності суспільства.
Суспільні організації представляють інтереси своїх членів у різних державних органах, а якщо необхідно – то захищають такі інтереси. Це особливо важливо тоді, коли законодавча система держави знаходиться у стадії формування і коли існують негативні традиції невиконання законів і неповажного ставлення до особи в державних структурах.
Велику увагу в роботі з платниками податкова служба приділяє співробітництву з громадськими організаціями, що працюють у сфері захисту прав суб'єктів підприємницької діяльності.
Державною податковою адміністрацією України було укладено угоди про взаємне співробітництво з найбільшими і найвпливовішими громадськими організаціями підприємців: Українським союзом промисловців і підприємців, Національним клубом лідерів громадських об'єднань підприємців, Асоціацією платників податків.
Програми співробітництва з цими організаціями передбачають широкий спектр взаємовигідної роботи: від експертиз проектів нормативно-правових актів у сфері оподаткування до вирішення конфліктних ситуацій, що виникають.
У березні 2001 року було підписано Меморандум про співробітництво між Державною податковою адміністрацією України та Національним клубом лідерів громадських об’єднань підприємців, до складу якого входять 17 громадських організацій підприємців із різних сфер бізнесу. Підписання Меморандуму з авторитетним об’єднанням представників малого та середнього бізнесу стало черговим кроком податкової служби в реалізації програми партнерства з платниками податків.
Нещодавно було створено громадську колегію при ДПА України з представників громадських організацій, діяльність якої дає можливість податковій службі здійснювати відкриту, прозору податкову політику, залучаючи широкі кола платників податків до вирішення державних проблем.
Лише у співпраці податківців і громадськості можливе досягнення паритетності у діях платників податків і держави, суттєве зменшення рівня податків як засобу стимулюючого впливу на розвиток підприємницької активності, поліпшення цивілізованого відношення держави до різних соціальних груп як платників податків.
Основна мета такої співпраці полягає у досягненні максимальної добровільної сплати податків. Це вигідно державі, тобто і податковій службі, оскільки держава буде здешевлювати функцію збору податків. А податкова служба витрачатиме менше зусиль на законослухняного платника і зможе більше уваги приділяти тим, хто навмисно ухиляється від сплати податків. Це вигідно і платникам податків, оскільки правильне застосування податкового законодавства убереже їх від штрафів і санкцій, зменшить кількість перевірок тощо.
За ініціативою групи народних депутатів України у жовтні 1999 року було створено Лігу захисту прав платників податків.
Основана мета Ліги – об’єднання громадян на основі їх інтересів для спільної реалізації конституційних прав і свобод у сфері оподаткування, захисту їх інтересів як платників податків, участі у вироблені державної податкової політики.
Однією з основних причин створення Ліги був незадовільний стан захисту прав платників податків.
Одним із напрямків діяльності Ліги є санація (оздоровлення) діючих нормативно-правових актів і збагачення нормативної бази політичної системи суспільства з тим, щоб корпоративні “внутрішні норми” і норми “зовнішнього” впливу стали частиною позитивного нормативного поля. Механізм дії буде залежати від роботи і від того, наскільки виражені в них ідеї будуть теоретично обгрунтовані, виправдані і підтримані суспільною думкою, сприйняті платниками податків, а це, в свою чергу дасть можливість сформувати правову, соціальну державу, громадянське суспільство в цілому.
Комплексний підхід до реформування існуючої системи оподаткування Ліга вбачає у:
-підвищенні ролі регулюючої функції податків і зборів шляхом конструктивної реорганізації податкового режиму;
-спрощенні механізму податкових процедур і встановленні збалансованої системи відповідальності;
-підготовці аналітичних матеріалів на основі тематичних, статистичних і соціологічних досліджень та соціологічної інформації, співпраці з науковими установами, вузами, які провадять дослідження з питань оподаткування.
Ліга сприяє створенню належної правової основи для громадян України – платників податків, їх соціальної захищеності, усуненню правових, адміністративних, економічних і організаційних перешкод на місцевому та державному рівнях на шляху розвитку національного підприємства, а також з питань лібералізації системи податків та зборів.
Одним із завдань Ліги є створення необхідних правових та соціальних умов для залучення до підприємницької діяльності всіх верств населення, зміцнення зв’язків між економічною наукою, освітою та практикою, а також формування позитивної громадської думки щодо підприємництва через засоби масової інформації.
Мета створеної Асоціації платників податків України – вивчення причин, які стримують зростання рядів платників податків у країні, створення системи заходів, що сприятимуть розквіту їх та держави.
До Асоціації запрошуються малі і середні підприємці, сімейні підприємства, трудові колективи тощо. Первинні організації Асоціації допомагають активному платникові податків протягом усієї його діяльності, починаючи від створення ним приватної справи.
В деталях це має такий вигляд: людина, яка відчуває в собі сили і здібності до підприємницької діяльності, в Центрі організації платників податків України, який буде в кожному сільському районі або районі міста, оформляє шляхом подання заяви, сплати вступного та членського внесків своє перебування в Асоціації, безкоштовно отримує та вивчає пакет необхідних документів для організації справи, одержує необхідні консультації, реєструє своє підприємство. Сприяючи швидкому становленню підприємця, Асоціація надає йому активну підтримку через контролюючі, ліцензуючі, реєстуючі органи та органи виконавчої влади.
Новий добросовісний платник податків отримуватиме всю необхідну інформацію про зміни в податковому законодавстві і законодавстві про підприємництво, братиме участь у семінарах і засіданнях круглих столів із цих питань, матиме право безкоштовно звертатися до юридичних служб регіональних організацій Асоціації щодо захисту своїх інтересів у судових органах у випадку порушення його конституційних прав.
Правління Асоціації в Києві має спеціальний підрозділ, який займається постійним аналізом і моніторингом усіх процесів щодо платника податків, розроблятиме та впроваджуватиме в життя, взаємодіючи з Урядом і Верховною Радою України, пропозиції стосовно підвищення якості законодавчих актів, необхідних для створення сприятливого середовища для підприємницької діяльності.
У планах Асоціації – відкриття консалтингових фірм для конкретної допомоги підприємству в організації ефективних структур управління виробництвом, кредитних спілок й інших підрозділів для надання максимуму послуг для розвитку виробництва та успішної трудової діяльності платника податків.
Однією з головних цілей Асоціації є створення у суспільстві гідного авторитету платника податків – патріота, відповідального та вимогливого, який піклується про процвітання країни.
Сьогодні можна стверджувати, що створення та діяльність Асоціації є одним із корисних надбань на шляху до виникнення нових соціально-економічних відносин. Уже той факт, що слідом за Асоціацією почали створюватися подібні об’єднання, свідчить про правильно вибраний шлях, про необхідність для суспільства подібної організації.
Прикладом організаційної форми такої роботи могли б стати консультаційні пункти місцевих організацій асоціації. Починати їх роботу можна з простого консультування з питань оподаткування, поетапно перетворюючи їх у так звані бізнес-інкубатори.
Наступний стратегічний напрям діяльності – залучення Асоціації до розробки та експертизи законопроектів і нормативних актів з усіх питань, що стосуються підприємницької діяльності. Прикладом спільної діяльності є підготовка проекту Закону України “Про консультаційну та експертну діяльність у сфері оподаткування”. Прийняття цього Закону дало б можливість юридично врегулювати і питання доарбітражного розгляду конфліктних ситуацій між платниками податків і податковими органами, законодавчо визначило б участь представників платника в розгляді апеляцій у податкових інспекціях та багато інших питань.
Як один із видів співпраці планується також залучення фахівців Асоціації до організації друкованих засобів масової інформації, їх активна участь у телепередачах і семінарах, що проводяться податковими органами. Головним є те, що співпраця має бути взаємовигідною.
Створення Асоціації – ще один крок до становлення української державності, до суспільного самоуправління та зростання самосвідомості громадян.
Контрольні запитання
1.Назвіть основні громадські організації платників податків, які співпрацють із органами ДПС.
2.Охарактеризуйте можливі форми співпраці податкових органів з громадськими організаціями платників податків.