Потреби слідчої практики як умова її вдосконалення
Спеціальність 7.060101 Правознавство
Дипломна робота на здобуття
освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”
Науковий керівник: доктор юридичних наук
План
Розділ 1. Поняття і суть потреб слідчої діяльності15
Розділ 2. Форми вираження потреб слідчої діяльності25
Розділ 3. Методи вивчення потреб слідчої діяльності35
Розділ 4. Джерело інформації про потреби слідчої практики. 46
Розділ 5. Реалізація даних вивчення потреб слідчої практики61
Список використаної літератури. 74
Участь правоохоронних органів у вирішеннізадач по зміцненню законності і правопорядку неможлива без корінного поліпшення їх діяльності, істотного підвищення якості і результативності роботи. Для забезпечення цього необхідний всебічний аналіз практики, виявлення найбільш характерних її нестач і причин, їх породжуючих. Однимз основних показників того, що необхідно для розвитку і вдосконалення практичної діяльності, є потреби практики. Крім того, свого поліпшення вимагає і сучасний стан організації наукових досліджень діяльності в правоохоронній сфері. Серед основних напрямівроботи в цій області, крімматеріального забезпечення, можна назватиорганізацію постійного систематичного вивченняпотреб практики, як основи планування і координації наукових досліджень, розвитку вітчизняних наукових центрів і шкіл [57, с. 31].
Потреби суспільства в правоохоронній сфері перетворюються в конкретні задачі органів розслідування, необхідність вирішення яких породжує відповідні потреби функціонування даних органів.
Потреби практики визначаються станом і умовами слідчої діяльності, задачами, які стоять перед нею на конкретному етапі і можуть бути пов'язані з будь-яким напрямом, формою і засобами її здійснення. Потреби слідчої практики - це об’єктивнозумовленанеобхідність функціонування діяльності правоохоронних органів, а не чий - не будь суб’єктивний розсуд або бажання. Коли зміни в системі і порядку діяльності правоохоронних органів здійснюються без урахування закономірностей розвитку і відображаючи їх потреб, перетворення можуть нерідко носити необґрунтований та неоправданий характер. Обов'язковою умовою проведення наукових досліджень євивчення потреб практики. У цьому виявляється зв'язок потреб слідчої практики з розвитком криміналістики, функцією якою єсаме обслуговування практики, забезпечення її дійовими рекомендаціями. У інформаційному плані вивчення потреб - це витягання і накопичення даних, систематизація, переробка і осмислення яких служить для розвитку теорії. Як відмічаєР.С.Белкін, дослідження практики, дозволяє визначити її потреби і отже, перспективи розвитку криміналістичної теорії. Вона, в свою чергу, повинна задовольняти ці потреби, складати уявлення про помилки практики для встановлення їх причин, розробляти в теорії шляхи подолання помилок, а також новітні методи підвищення ефективності практики"[31, с. 145-146].
Термін "потреби" в юридичній літературі використовується переважно без деталізації пояснень, як однозначний і загально зрозумілий. Разом з тим, використання категорії " потреба" саме в криміналістиці потребує розкриття її сутіі конкретизації даного поняття.
Однимз перших визначення потреб слідчої практики дав А.В.Іщенко, який розглядаєїх як різним образом виражену необхідність в розв'язанні певних питаньрозкриття, розслідування і попередження злочинів. У цьому визначенні відмічаєтьсяголовне: потреба - це сигнал про необхідність змін [13, с. 21-25]. Справедливо підкреслюючи об’єктивнийхарактер виникнення і формування потреб, обумовленість їх цільового вивчення для забезпечення функціонування відповідних систем, А.А.Садченко уточнює вказане визначення потреб як об’єктивну необхідність (потребу), що склалася в зміні умов функціонування, цільове виявлення і вивчення яких є основою для визначення заходів по забезпеченню подальшого розвитку і вдосконалення діяльності по розкриттю, розслідуванню і попередженню злочинів[1, с. 24]. Аналіз існуючих визначень дозволяє виділити ряд істотних ознак категорії "потреба":
· а) об’єктивнийхарактер, що відображає закономірності розвитку соціальної системи і індивідума;
· б) зобов'язуючий мотив і настійна необхідність функціонування якої-небудь системи, що розвивається.
· в) нескінченність процесу виникнення і задоволення потреб, як умова розвитку і вдосконалення.
Очевидно, що з цих позицій необхідно підходити при розгляді суті, поняття значення і змісту потреб слідчої діяльності.
Потреби практики задовольняються переважно шляхом передачі інформації від дослідника до споживача, що є однієюз необхідних умов науково-технічного прогресу. У більшості випадків передача знань про потреби практики відбуваєтьсяшляхом інформування певного коласуб’єктівпро отримані результати дослідження, на основі якого зацікавлені споживачі беруть на озброєння знання, які представляють для них інтерес. Такий спосіботримання даних наукових досліджень не відповідає, як нам представляється, умовам розвитку суспільствана сучасному етапі і, насамперед, в плані взаємозв'язку науки і практики. Необхідність активізації і подальшого розвитку системи "науки-практика" вимагає, на нашу думку, створення умов, прияких наука повиннареалізовуватисоціальне замовлення практики, тобто здійснювати розробку пропозицій по задоволенню найбільш значущих для практики потреб. Знання тенденції розвитку слідчої практики - це шлях зміцненняїї взаємозв'язків з наукою, а знання потреб практики, є основою розвитку криміналістичною теорії, яка повинназадовольняти ці потреби. Тому, основне коло проблем розвитку криміналістики, як правило, повиннерозглядатися в тісному зв'язку з проблемами практики. Необхідність вивчення потреб практики визначається законом обумовленості криміналістичних рекомендацій потребами практики боротьби із злочинністю. Дія даного закону, зокрема, вимагає від криміналістики дослідження практики з метою визначення її потреб для їх своєчасного задоволення, розробки нових методів підвищення ефективності практичної діяльності.
Виходячи з цього, потреби практики доцільно розглядати не тільки першопричиною розвитку науки взагалі, але і спонукачем розробки конкретних рекомендацій. З цього слідує, що, по-перше, потреби практики виступають специфічним оцінним критерієм стану слідчої діяльності, по-друге, потреби є своєрідним індикатором, вказуючимна наявність гальмуючих розвиток практики обставин; по-третє, потреби слідчої практики орієнтують на необхідність вирішення криміналістикою конкретних питань.
Сучасний стан криміналістики характеризується зростанням інтересу до її взаємозв'язку з іншими галузями знання, практичною діяльністю, до питаньвироблення оптимальної процедури створення, конструювання наукових висновків і передачі отриманих результатів в практику боротьби із злочинністю. Активізація дослідження названої проблематики не тільки в криміналістиці, а і у всіх прикладних науках, залежить від облікузакономірностей науково-технічного прогресу, в умовах якого зростає значення ефективності наукових результатів і їх практичної застосовності.
У зв'язку з цим виділяються наступніетапи становлення науки:
1. Етап пізнання навколишньої дійсності;
2. Етап розробки засобів діяльності;
3. Етап трансформації отриманого знання.
Серед закономірностей, що вивчаються криміналістикою, необхідно виділити питання, що стосуються особливостей свого власного становлення і розвитку, а також взаємодії криміналістики і інших сфер діяльності, розкриття їх взаємодії і взаємозалежності.
Особливий інтерес представляє взаємозв'язок криміналістики з практичною діяльністю, що виражається у використанні досягнень науково-технічного прогресу в кримінально-процесуальній діяльності, або розробці певних засобів [10, с. 6]. Даний взаємозв'язок безпосередньо виявляєтьсяв реалізації наукових досягнень в слідчій практиці. Крімтого, сама криміналістика знаходиться під пліднимвпливом практики, що розвивається. Практика озброює криміналістику передовим досвідом діяльності по боротьбі із злочинністю і пред’являє до неї підвищені вимоги по наданню допомоги при розкритті, розслідуванні, запобіганні злочинам. Потреби практики є безпосередньою зв'язуючою ланкою науки криміналістики і слідчої діяльності. Вони вказують науці на закономірності і тенденції розвитку практики, підказують напряминаукових досліджень в інтересах вдосконалення практики.
Безпосередній вплив потреб практики на криміналістику виявляєтьсяголовним чином через розробку засобів діяльності по розкриттю і розслідуванню злочинів, що є вихідною позицією криміналістики по відношенню до практики боротьби із злочинністю. У сучасних умовах до найбільш важливих проблем відносять слідуючи:
- поява нових видів злочинів і способів їх здійснення;
- специфічність нових форм вияву механізму і формування доказів;
- зміна контингенту злочинців;
- формування невідомих раніше обставин, сприяючих здійсненню злочину;
- ускладнення структури кримінального середовища, поява і зміцнення професіоналізму в ній і інші обставини.
Всі ці і інші обставини обумовлюють необхідність відповідного реагування, тобто проведення досліджень для пошуку відповіді на потреби практики, що виникли. По мірі підвищення актуальності боротьби із злочинністю ускладнюються задачі по розкриттю і розслідуванню злочинів. При цьому необхідність вирішення нових задач породжує потреби практики в нових технічних засобах, методах, прийомах, зміцненні зв'язку науки і практики. У цих умовах виникаючі нові потреби практики несуть в собі багату інформацію для наукового пошуку, розробки різних теорій, засобів, методів і прийомів розкриття та розслідування злочинів. У цьому відбивається службова роль криміналістики по забезпеченню потреб практики боротьби із злочинністю.