4. Механізм банкрутства – підсумки його дії в Україні.
Ситуація з банкрутством підприємств є типовою для економіки будь-якої з розвинутих країн. Законодавство і процедури банкрутства використовуються в них у першу чергу для оздоровлення економіки. Для України такі умови створені після набрання чинності Закону України від 30.06.99р. "Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство". Власники і керівники багатьох підприємств відтепер стали спрямовувати свою роботу, перш за все, на пошук нових ринків платоспроможного попиту, реструктуризацію й перепрофілювання виробництва, запобігання ліквідації підприємства з причин неспроможності виконувати свої боргові зобов'язання.
З економічного погляду, імовірність банкрутства розглядається як один з господарських ризиків в діяльності підприємства, ризик попадання в нестабільну фінансову ситуацію. Саме тому підвищену зацікавленість до перших підсумків дії механізму банкрутства виявляють учасники фондового ринку, податківці та арбітражні керуючі. Діяльність останніх запроваджується арбітражними судами з січня поточного року.
У 1999 році загальна кількість розглянутих арбітражними судами України справ склала 134937, що становить 107,4% до 1998 року. Із них справи про банкрутство підприємств та організацій становлять 7,1%, або 9539. За 1996-1999 роки змінилось співвідношення цих показників. Якщо в 1997 році банкрутні справи в порівнянні з попереднім роком виросли в 2 рази, а загальногосподарські спори - в 1,4 раза, то в 1999 році показники по банкрутству зросли на 104,9% при загальному рості господарських справ на 107,4%. При цьому вагомість справ по банкрутству в загальній кількості господарських справ, розглянутих арбітражними судами України, знизилась за вказаний період з 8,5% до 7,1%.
Таблиця 1
Динаміка показників банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності в Україні
| Nп/п | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | |
| 1 | Загальна кількість спорів, вирішених (розглянутих і в арбітражних судах | 60995 | 83237 | 125650 | 134937 |
| 2 | ріст, у % до попереднього року | 100 | 136,5 | 151,0 | 107,4 |
| 3 | Із них про банкрутство | 3632 | 7082 | 9095 | 9539 |
| 4 | Ріст, у % до попереднього року | 100 | 195,0 | 128,4 | 104,9 |
| 5 | Питома вага справ про банкрутство, у % (3:1) | 5,9 | 8,5 | 7,2 | 7,1 |
| 6 | Порушено справ провадження | 6552 | 9645 | 12281 | 12618 |
| 7 | Ріст, у % до попереднього року | 100 | 147,2 | 127,3 | 102,7 |
| 8 | Винесено постанов арбітражним судом про визнання банкрутом | 1691 | 4107 | 4525 | 6244 |
| 9 | Ріст, у % до попереднього року | 100 | 242,9 | 110,2 | 138,0 |
| 10 | Кількість справ, закінчених Із затвердженням ліквідаційного балансу | 855 | 2320 | 2896 | 4345 |
| 11 | Ріст, у % до попереднього року | 100 | 271,3 | 124,8 | 150,0 |
| 12 | Затверджено умов санації боржника, визнаного банкрутом | 33 | 32 | 9 | 21 |
| 13 | Ріст, у % до попереднього року | 100 | 97,0 | 27,3 | 63,6 |
| 14 | Залишок незакінчених справ про банкрутство на кінець звітного періоду | 4138 | 6702 | 10909 | 13989 |
| 15 | Ріст, у % до попереднього року | 100 | 162,0 | 162,8 | 128,2 |
| 16 | Питома вага винесених постанов про визнання банкрутом до порушених справ, у % | 25,8 | 42,6 | 36,8 | 49,5 |
| 17 | Питома вага справ із затвердженням ліквідаційного балансу до числа справ де боржники визнані банкрутами, у % | 50,6 | 56,5 | 64,0 | 69,6 |
Арбітражними судами в 1999 році заведено 12618 справ провадження про банкрутство (довідково: за 1996 р. було 6552, 1997 - 9645, 1998 - 12281), а винесено постанов про визнання банкрутом - 6244 (за 1996р. було 1691, 1997 - 4107, 1998 - 4525). Наведена динаміка показує, що зростання кількості порушених справ "затухає" (за 1999 рік - 102,7%, за 1997 - 147,2%) швидше, ніж кількість підприємств, визнаних банкрутами (проценти росту за аналогічний період становлять 138,0 і 249,9). Водночас це є свідченням не лише напруженості в роботі арбітражних суддів та юристів кредиторів і підприємств-боржників, але й показником започаткування цивілізованого застосування механізму банкрутства для правового врегулювання конфліктів, що виникли через невідповідність економічних інтересів боржника і його кредиторів.
Наведені нижче дані показують, що на законодавчій основі із застосуванням процедур банкрутства кредитори використовують свій шанс повернути вкладені кошти або за рахунок продажу майна банкрута, або за рахунок проведення різноманітних реорганізаційних процедур на підприємствіборжнику.
Показники залишку справ про банкрутство станом на 1 січня 2000 року відбивають сподівання кредиторів щодо реальності процедур банкрутства, які надає новий Закон. Найбільшу впевненість при цьому виявляють кредитори підприємств-боржників, що розташовані в М.Києві, де число перехідних справ по банкрутству зросло протягом минулого року на 588, в Автономній Республіці Крим - на 182, областях: Харківській - 415, Донецькій - 239, Львівській - 187, Закарпатській - 145, Івано-Франківській - 144, Сумській - 139, Миколаївській - 132.
Характеризуючи майнові вимоги кредиторів у справах про банкрутство, що заявлені до арбітражного суду протягом минулого року, слід відзначити, що в середньому на одного кредитора припадало 111,3 тис.грн майнових претензій, а визнаних судом - 60, 0 тис.грн (за І півріччя 1999 року було відповідно 171,9 та 71,8). При цьому майже кожна п'ята справа припинена із затвердженням вимог кредиторів (1487 із 6898). У зв'язку із задоволенням вимог кредиторів припинено провадження 1487 судових справ, що становить 15,6% від числа закінчених провадженням справ; 1045 (11,0%) -завдякиукладанню мирової угоди; 4345 (45,5%) - із затвердженням ліквідаційного балансу і лише 21 справу із затвердженням судом умов санації підприємства-банкрута.
За формами власності питома вага справ про банкрутство також найрізноманітніша. Серед порушених справ процент приватників складає від 15,8 % в Вінницькій області, до 38,6% в Волинській. Найбільше піддані банкрутству підприємства колективної форми власності (76,3 % - в Вінницькій області, 74% -Рівненській, 67% - Луганській, 61,4% - Одеській, 56,9% - Тернопільській тощо).
Аналіз ініціювання щодо застосування до боржників механізму банкрутства за 1999 рік в порівнянні з аналогічними показниками попередніх років показує значне збільшення питомої ваги інших кредиторів за рахунок органів державної податкової служби. Так, станом на 1 січня 2000 року процент закінчених провадженням справ, що ініціювались податківцями, становив 57,2 (5458); кредиторами - 39,7 (3725); самими боржниками - 0,4 (42).
У розрізі областей показники щодо вагомості позивачів різні. Так, наприклад, на частку державних податкових органів в минулому році прийшлися в Миколаївській області - 32,6%, Тернопільській - 40,1%, Луганській - 55,0%, Одеській - 59,8%; стосовно банківських та кредитних організацій, то їх питома вага у названих областях відповідно склала 9,3%, 11,1%, 8,9%, 5,5% та 8,5%; аналогічно підприємств, акціонерних товариств - 35,3%, 34,0%, 25,9%, 35,5% та 31,8%.
Для довідки: в 1998 році податківцями ініціювалось 80,2% справ, в І півріччі 1999р. - 70,3%, що є підтвердженням зміни відношення кредиторів до можливості врегулювання своїх відносин з підприємствами - банкрутами із застосуванням судових процедур механізму банкрутства, які надав новий Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
5. Підстави для порушення справи про банкрутство.
Нерідко підприємства потрапляють у складну ситуацію, коли добитися від дебітора погашення заборгованості вони можуть, тільки порушивши справу про визнання його банкрутом. Ініціатором судової процедури може виступати і сам боржник, оскільки іноді це єдиний спосіб відновити платоспроможність.
Отже, ініціювати банкрутство може як кредитор, так і боржник. Почнемо з першого. Ініціатором-кредитором може бути:
-юридична або фізична особа, яка має до боржника вимоги щодо грошових зобов'язань (за винятком тих, які повністю забезпечені заставою);
-органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю і своєчасністю стягування податків і зборів (обов'язкових платежів).
Обов'язкові умови для ініціації банкрутства кредитором:
1. Вимоги кредитора повинні бути безспірними. На юридичній мові це означає, що ці вимоги повинні бути визнані боржником чи підтверджені виконавчими або розрахунковими документами, на підставі яких відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
2. Сума вимог кредитора повинна становити не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (сьогодні це 61500 грн.). Тому якщо вимоги кредитора до боржника "не дотягують" до зазначеного розміру, він може об'єднати свої вимоги з вимогами інших кредиторів і звернутися до суду з однією заявою.
3. Безспірні вимоги кредитора не були задоволені боржником протягом 3 місяців після настання встановленого для їх погашення терміну.
Ініціатором-боржником може бути суб'єкт підприємницької діяльності, який не в змозі виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом З місяців після настання встановленого терміну їх сплати.
У цьому випадку необхідною умовою для подання заяви про порушення справи про банкрутство є наявність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат.
Крім того, при певних обставинах Закон зобов'язує боржника у місячний термін з дня їх виникнення ініціювати своє банкрутство.