3. Загальна характеристика основних галузей права України.
Залежно від галузі права розрізняють конституційні, адміністративні, фінансові, цивільні, кримінальні та інші правові норми; за характером диспозиції зобов'язальні, заборонні; за способом виразу правила в диспозиції — імперативні, диспозитивні; за функціями у правовому регулюванні — матеріальні та процесуальні (процедурні); за терміном дії в часі — такі, що діють постійно і тимчасово; за терміном дії у просторі — загальнодержавні та місцеві; за колом осіб, на яких норма поширює свою дію, — загальні (що діють на всіх громадян), спеціальні (що діють на певне коло осіб), виняткові (усувають дію норм щодо певних суб'єктів). Можна розглядати й інші підстави для класифікації норм права.
Трудове право - право система правових норм, які регулюють трудові відносний, що виникають у процесі праці, без якої не може існувати жодне суспільство.
Цивільне право сукупність правових норм, які регулюють майнові, товарно-грошові та деякі інші підносний, пов'язані чи не пов'язані з майновими, а також особисті немайнові відносини, засновані на рівності учасників цих відносин.
Шлюбно-сімейне право — система правових норм, які регулюють правовідносини шлюбу, сім'ї, усиновлення опіки і піклування та реєстрації актів громадянського стану.
Житлове право в Україні регулює специфічний вид суспільних відносин, які виникають у сфері задоволення людиною та громадянином природної потреби в житлі.
Екологічне право — система правових норм, які регулюють суспільні відносини між людьми у сфері використання та охорони навколишнього природного середовища.
Підприємницькеправо система правових норм, які регулюють суспільні підносний у сфері підприємництва, тобто самостійної, ініціативної, систематичної на власний ризик діяльності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і торгівлі к метою одержання прибутку.
Кримінальне право — система кримінальних норм, установлених законодавчим органом, що визначають основи і принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, які суспільне небезпечні діяння є злочинами, які вид і міра покарання можуть застосовуватися до особи, котра скоїла злочин.
Земельне право — система правових норм, які регулюють правовідносини у сфері володіння, розпорядження й користування землею, визначають землі сільськогосподарського призначення, населених пунктів, промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, землі природооздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового і водного фондів, землі запасу.
Юридичний процес — система взаємопов'язаних правових форм діяльності уповноважених державних органів, посадових осіб, а також визначення Інших суб'єктів, що виражається vздійсненні операцій для вирішення юридичних справ, які спричиняють відповідні юридичні наслідки (документи чи рішення) і регулюються процедурно-процесуальними нормами,
Конституційне процесуальне право — система правових норм, які регулюють порядок проведення конституційного провадження, ухвалення та виконання рішень і висновків Конституційного Суду України,
Адміністративне процесуальне право — система адміністративних процесуальних норм, які регулюють порядок реалізації норм адміністративного права.
Кримінально процесуальне право — система кримінально-процесуальних норм, які регулюють порядок порушення кримінальних справ, проведення щодо них дізнання і попереднього слідства, судового розгляду, винесення вироків та інших судових рішень, організації їх виконання.
Цивільно-процесуальне право — система цивільно-процесуальних норм, які регулюють порядок судові по розгляду і винесення рішень у цивільних, трудових, шлюбно-сімейних, житлових, земельних тaдеяких інших справах та організація виконання ухвалених рішень.
Арбітражне процесуальне право — система арбітражно-процесуальних норм, які регулюють порядок застосування норм господарського права та визнання суб'єктів господарської діяльності банкрутами.
Висновок
Для будь-якої держави право функціонує як єдина юридично цільна, внутрішньо узгоджена система загальнообов’язкових правил поведінки.
Право можна однаковою мірою застосовуватись до різних людей, бути однаковим за масштабом їхнього можливого і належного поводження і розвитку відносин між ними.
Отже, право – це система загальнообов’язкових юридичних норм, які видаються і забезпечуються державою, спрямовані на регулювання поведінки людей та суспільних відносин, виражають зумовлену політичними, соціально-економічними, духовними й іншими умовами життя державну волю суспільства, її загальнолюдський характер.