Приватизація земель характеризується наступними юридичними ознаками:
– процедурний (процесуальний) характер;
– абсолютність земельно-приватизаційних відносин.
В залежності від змісту приватизація земель може бути класифікована на наступні види: власне приватизація та роздержавлення.
Терміни „роздержавлення” і „приватизація” земель згідно з чинним законодавством у сфері земельної реформи набули співвідношення як частина і ціле, тобто роздержавлення, яке за змістом є категорією більш широкою, стало етапом приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організації.
Із змісту чинного законодавства України випливає, що роздержавлення – це процес передачі земель у колективну власність сільськогосподарських підприємств, а приватизація – це передача цих же земель у приватну власність їх членів.
Приватизація земель в Україні регулюється в основному не законами (за винятком Земельного кодексу), а підзаконними нормативно-правовими актами, до того й прийнятими часто з порушенням процедури.
8. Список використаної літератури
1. Земельний кодекс України.
2. Закон України "Про приватизацію".
3. Закон України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".
4. Закон України "про приватизацію державного майна".
5. Закон України від 16.06.92 р. № 2460-XII "Про об'єднання громадян".
6. http://meget.kiev.ua/prodaja-nedvizimosti/privatizatsiya/privatizatsiya-zemli/.
7. http://revolutionlaw/00022510_0.html.
Вступ
Земля може бути надана в приватну власність громадянам України , але лише для чітко визначеної законом мети, зокрема для організації фермерського господарства, особистого підсобного господарства, для будівництва житлового будинку, дачі чи гаража, садівництва. Громадянин може одержати землю внаслідок цивільно-правових угод.
Нині в Україні йде процес поступової приватизації землі. Державна земля, яку громадяни раніше отримали для користування, тепер за рішенням органу місцевого самоврядування передається в приватну власність. Земля, передана в приватну власність, може бути успадкована, продана, обміняна, проте має використовуватися лише за призначенням , за яким її було надано.
Для інших цілей , крім зазначених, землю передають лише у користування або в оренду. Першочергово землю надають для сільськогосподарських потреб. Право на володіння і користування землею посвідчується державними актами, що видають відповідні органи.
Актуальність
Сучасна земельна реформа в Україні здійснюється в умовах глибокої соціально-економічної кризи, що негативно позначається на її проведенні. Тому набуває актуальності питання доцільності наступного реформування. Тим більше, що критична суспільна оцінка соціально-економічних умов у державі пов’язується насамперед, із здійсненням земельних і аграрних перетворень. Насамперед вражає низький рівень усвідомлення змісту земельної реформи суспільством. З цього випливають низькі темпи приватизації у містах. Основними причинами такого становища є:
-блокування приватизації земель міськрадами за мотивами необхідності можливого викупу ділянок у майбутньому;
-невпевненість населення щодо рівня податку на нерухомість (в тому числі на землю), який може бути встановлений, через що 40% громадян взагалі не подали заяв на приватизацію землі;
-низький рівень організаторської та роз’яснювальної роботи щодо приватизації землі.
Мета
Ознайомитися з поняттям приватизації землі та її етапами, порядком ,нормами визначених статтею ст. 121 Земельного кодексу України, а також розглянути особливості ринку землі.