Існує два різновиди систематизації законодавства: інкорпорація і кодифікація. Інкорпорація нормативно-правових актів — це спосіб систематизації, за яким здійснюється зовнішнє їх упорядкування, а зміст не змінюється. При інкорпорації нормативно-правові акти і угоди об'єднують у зібрання за хронологічним, алфавітним, предметним чи якимось іншим порядком. Інкорпорація поділяється на: 1) офіційну, що здійснюється суб'єктами, які ухвалили акт, чи спеціально на те уповноваженими ("Відомості Верховної Ради України"); 2) неофіційну, що здійснюється іншими суб'єктами (видавництвами, навчальними закладами, громадянами).
Кодифікація — це спосіб систематизації, за яким здійснюється така обробка нормативно-правових актів, що певною мірою змінює їх структуру (погоджує, усуває протиріччя, об'єднує і т. ін.). Як результат кодифікації є новий нормативно-правовий акт (кодекс, інструкція, положення і т. ін.). Кодифікація має тільки офіційний характер і поділяється на: 1) загальну, в результаті чого утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (Звід законів); 2) галузеву, що охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси); 3) міжгалузеву та підгалузеву (інституційну), що відповідно поширюється на декілька галузей (Повітряний кодекс) чи інститутів.
Література:
В.О. Котюк (теорія права).
В.В.Копейчиков (ТДП).