Зловживання опікунськими обов'язками, тобто використання опіки з корисною метою і на шкоду підопічного (наприклад, зайняття житлової площі, використання майна, яке лишилося після смерті батьків) або залишення підопічних без нагляду та необхідної допомоги, тягне за собою кримінальну відповідальність.
Опіка припиняється автоматично з досягненням неповнолітніми 15 років, а також у випадку смерті підопічного.
За рішенням органу опіки та піклування опіка припиняється: з поверненням неповнолітніх, яким виповнилося 15 років, на виховання батькам; у випадку видужання або значного поліпшення здоров'я особи, яка була визнана недієздатною, і поновлення її судом у дієздатності (стаття 156 КпШС України).
Піклування припиняється автоматично без спеціального на те рішення органів опіки та піклування з досягненням підопічним 18 років, при вступі неповнолітньої особи в шлюб, внаслідок смерті особи, яка перебувала під піклуванням.
За рішенням органів опіки та піклування піклування припиняється у випадку скасування судом обмеження в дієздатності осіб, які зловживали спиртними напоями або наркотичними засобами, а також, коли відпали причини, які викликали встановлення піклування над особами, які за станом здоров'я не могли самостійно захищати свої права (наприклад, особи вилікувалися від такої хвороби, як сліпота, глухота).
Призначеним опікунам (піклувальникам) для здійснення покладених на них завдань часто приходиться залишати свої житлові приміщення і проживати біля осіб, опікунами або піклувальниками яких вони є. Для цих випадків законодавством (пункт 4 частини 2 статті 71 Житлового кодексу України) передбачено, що при залишенні своїх квартир у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна або піклувальника за ними зберігається житлове приміщення протягом всього часу виконання цих обов'язків. Однак права на житлову площу підопічних опікун або піклувальник не набувають, незалежно від тривалості їх проживання на цій житловій площі.
Використана література:
1. Сімейне право України / За ред. проф. О.В.Дзери. – К., 1997.