Смекни!
smekni.com

Оцінка вартості прав на обєкти права інтелектуальної власності (стр. 6 из 7)

У деяких випадках уся сума виплачується в два етапи: на стадії підписання договору і на стадії передачі технічної документації в рівній пропорції.

Виплата ліцензійної винагороди у вигляді паушального платежу або роялті може виявитися неприйнятною для одного чи обох партнерів. У таких випадках використовуються комбіновані платежі. Вони складаються з первісного платежу, виплачуваного на початку дії ліцензійного договору, і роялті, що перераховуються протягом періоду комерційного використання винаходу в кінці кожного звітного періоду.

Первинний платіж служить своєрідною гарантією серйозності намірів ліцензіата, що дуже важливо для вітчизняної практики торгівлі ліцензіями.

Розмір первинного платежу встановлюється зазвичай у межах 25% розрахункової ціни ліцензії. Перевести її в комбіновані платежі можна, встановивши на початку розмір первісного внеску та пропорційно цьому платежу зменшивши роялті.

Щоб стимулювати використання винаходу ліцензіатом при застосуванні комбінованих платежів, в угодах передбачають також мінімально гарантовані платежі. їх виплачують по закінченні звітного періоду незалежно від результатів освоєння винаходу, обсягів виробництва та реалізації ліцензійної продукції. При цьому сума первісного та мінімальних гарантованих платежів, як правило, не повинна перевищувати 75% суми винагороди у вигляді роялті при одиночній і винятковій ліцензії, 50% — при невинятковій ліцензії. Розмір щорічних мінімальних гарантованих платежів фіксується в договорі. їх скасування передбачається в тому разі, якщо ліцензіат перейшов до виробництва продукції з кращими споживчими властивостями, на яку великий попит і що виготовляється з меншими виробничими витратами.

7. Оцінка вартості гудвілу

Підприємство, що успішно працює, отримує прибуток за рахунок матеріальних і нематеріальних активів, що поставлені на баланс підприємства, а також від усіх інших нематеріальних активів підприємства, які не стоять на його балансі. Зазвичай це права на результати творчої діяльності, які не можна відокремити від підприємства та від його працівників. Зрештою, деякі з них, наприклад, ноу-хау, можуть бути відокремлені від власників — фізичних осіб, але ці права ніколи не можуть бути продані окремо від підприємства, з яким ця особа нерозривно зв'язана.

Отже, загальна «маса» прав інтелектуальної власності, яка не стоїть на балансі підприємства і не може біти відокремленою від нього, називається гудвілом. Загальний гудвіл складається з гудвілу, що належить безпосередньо до підприємства, та персонального гудвілу, що належить до його персоналу. Додатковий прибуток виникає в результаті впливу цих двох складників гудвілу. Наявність надлишкового прибутку свідчить про наявність гудвілу. Якщо надлишкового прибутку немає, то гудвілу, як правило, теж нема, незалежно від того, якою кількістю не поставлених на баланс об'єктів інтелектуальної власності володіє підприємство.

Власне кажучи, додатковий прибуток приносять не тільки велика кількість не поставлених на баланс підприємства прав на результати творчої діяльності, але й інші складники, наприклад, вигідне місце розташування підприємства та інші реальні переваги, що їх використовує підприємство у процесі своєї діяльності. Однак у сучасних умовах основним складником гудвілу є права на результати творчої діяльності, тобто інтелектуальна власність.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» гудвіл — нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, нових технологій тощо».

Точне визначення вартості гудвілу може бути досить корисним, оскільки останній все частіше фігурує в судових спорах, договорах купівлі-продажу підприємств, податкових розглядах. Оцінка вартості гудвілу корисне для керівників підприємств, що хочуть довідатися про стан їхнього «здоров'я». Тому що велике позитивне значення гудвілу свідчить про значні ресурси для розвитку бізнесу, а негативне — може означати, що підприємство прямує до банкрутства.

Оцінити гудвіл необхідно в разі продажу підприємства, оскільки таке підприємство слід оцінювати як суму його активів і гудвілу. Тобто підприємство, що має гудвіл, коштує дорожче, ніж те, що його не має.

Наведемо методику та приклад оцінки гудвілу, розроблене на основі формули податкового відомства США. Відповідно до цієї методики дійсна вартість гудвілу визначається після сплати податків:


де: PV - дійсна вартість гудвілу;

Ппі - середньорічний приведений прибуток підприємства після оподатковування;

Пш — середньорічний прибуток на ринкову вартість матеріальних активів, за винятком пасивів;

К - коефіцієнт капіталізації.

Розрахунок проводиться в такій послідовності:

1) визначається середньорічний прибуток підприємства за розрахунковий період;

2) визначається середня вартість матеріальних активів за той же період;

3) Визначається прибуток, що генерують матеріальні активи:

Нижче наведено приклад розрахунку вартості гудвілу

де: Смл - середня вартість матеріальних активів; Нп - норма прибутку в середньому по галузі;

4) визначається вартість гудвілу за формулою:

Розрахунок середньорічного прибутку П

Фінансовий рік Прибуток після оподатковування Виправлення Приведений при-буток, грн.
1 71479 - 71479
2 57616 5692 51924
3 66540 743 65797
4 72920 10791 62129
5 ___________ і 58720 9405 49315
Усього за 5 років 300644
Середньорічний прибуток за 5 років 60129
Таблиця 5 Розрахунок середньої вартості матеріальних активів Сш, грн.
Фінансовий рік Вартість усіх активів Вартість нематеріальних активів ' Пасиви Вартість матеріальних активів, грн.
1 477869 37512 74992 365365
2 497257 45165 86721 365371
3 513470 52711 86343 374416
4 640144 61362 190597 388185
5 665152 79605 207560 327987
Усього за 5 років 1871324
Середнє за 5 років 374265

Маються на увазі активи, що поставлені на бухгалтерський облік. Розрахуємо прибуток на матеріальні активи:

=374265-0,1=37426 грн. Розрахуємо вартість гудвілу:

Зрозуміло, що цей метод має обмеження, тому що допускає визначення вартості через сукупний дохід, отриманий за рахунок усієї маси матеріальних і нематеріальних активів, що знаходяться на балансі підприємства. Однак якщо підприємство не має на своєму балансі нематеріальних активів або їхня вартість невелика, то така оцінка може бути досить точною й дуже ощадливою.

Наведений вище метод визначення вартості гудвілу є цілком прийнятним для України, оскільки, за оцінками експертів, вартість нематеріальних активів на підприємствах України у середньому не перевищує 1%.

8. Оцінка вартості «людського капіталу»

Однією з найбільших цінностей підприємства є його персонал, що займається творчою працею. У широкому розумінні — це сукупність знань, умінь, творчих здібностей людини. Економісти називають цю сукупність «людським капіталом». Людський капітал невіддільний від свого носія — людини, але його можна оцінити й перетворити на прибуток.

Розгляньмо два варіанти оцінки. Перший, коли людина працює на підприємстві. Тоді його людський капітал буде складником гудвілу підприємства. Другий, коли цей капітал оцінюється персонально, наприклад, під час підписання контракту при найманні працівника або переході його на інше підприємство, тобто під час його «купівлі» або «продажу», на зразок того, як здійснюється трансфер футболістів. По суті, йдеться про кількісну оцінку інтелекту індивідуума.

В умовах ринкової економіки людський капітал висувається на перше місце, тому що успіх будь-якого бізнесу насамперед залежить від інтелектуального рівня команди менеджерів, що здійснюють цей бізнес і які своєю творчою працею створюють об'єкти права інтелектуальної власності. Саме цим зумовлений інтерес фахівців До оцінки його вартості. Однак відомі спроби такої оцінки носять переважно якісний характер.

Така оцінка корисна при:

- визначенні економічної ефективності працівника на підприємстві;

- врегулюванні фінансових відносин при звільненні працівника;

- переході працівника на інше підприємство.

Далі розглядаються методики кількісної оцінки інтелекту працівника для кожного з перерахованих випадків.

Ці методики можна застосувати в роботі бізнес-структур, тобто підприємств державної й недержавної форм власності, головним завданням яких є одержання прибутку. Методика не придатна для безприбуткових організацій.