регистрация / вход

Відповідальність за окремі види адміністративних порушень. Адміністративні правопорушення в буді

Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (введений в дію Постановою Верховної Ради N 239/94-ВР від 10.11.94) встановлює відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.

Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»


Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (введений в дію Постановою Верховної Ради N 239/94-ВР від 10.11.94) встановлює відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.

Стаття 1. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудування

Підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:


проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт;


передачу проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва, що не відповідає будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані у встановленому порядку, та затвердженому проекту, - у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;


виробництво, реалізацію або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції;


виконання будівельних робіт, що не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;


прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень, - у розмірі п'яти відсотків вартості відповідних об'єктів;


здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, без отримання у встановленому порядку ліцензії - у розмірі плати за видачу ліцензій на відповідний вид господарської діяльності у будівництві;


ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;


передачу проектною організацією замовнику робочої документації для реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта архітектури, в якій передбачено внесення змін з порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта зазначеного об'єкта, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої робочої документації;


експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;


затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, вихідних даних на проектування - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої містобудівної документації;


недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, - у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;


проведення підготовчих робіт без дозволу на виконання підготовчих робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт, або без відповідної затвердженої проектної документації – у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Постановою Кабінету Міністрів України N 244 від 6 квітня 1995 р.«Про затвердження Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування» визначений порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, передбачені Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування». Не розглядаючи всі процедури оформлення протоколів та визначення розміру штрафу, необхідно визначити, що у п. 2 Постанови визначено:

Штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекції) на підприємства, їх об'єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування (далі - підприємства), за результатами контрольних перевірок, а також перевірок, проведених за зверненнями заінтересованих юридичних або фізичних осіб.


Постановою Кабінету Міністрів України N 225 від 25 березня 1993 р. «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль», у п. 1 поняття Державного архітектурно-будівельного контролю надано так:
Державний архітектурно-будівельний контроль – це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів (далі - затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.






1. (9) Відповідальність за окремі види адміністративних порушень.

Адміністративні правопорушення в будівництві.


Зміст


1.1. Актуальність вибраної теми роботи. Законодавство України про адміністративні правопорушення.


1.2. Завдання та структура Кодексу України про адміністративні правопорушення.


1.3. Деякі правопорушення Кодексу України про адміністративні правопорушення при здійсненні будівельної діяльності.

Адміністративні правопорушення, що посягають на власність (із гл. 6 КпАП).

Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури (із гл. 7 КпАП).

Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку (із гл. 10 КпАП).

Адміністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (із гл. 11 КпАП).

Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності (із гл. 12 КпАП).


1.4. Адміністративні правопорушення в будівництві, зазначені у Главі 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.


1.5. Щодо вирішення нагальних проблем у будівельній галузі. Система отримання дозволів на будівництва та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

1.6. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (із гл. 15 КпАП).


1.7. Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»


Список посилань на нормативи та інші джерела


Список нормативів та джерел:


Конституція України (прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.)


Кодекс України про адміністративні правопорушення Науково-практичний коментар, вид. Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2010


Закон України «Про архітектурну діяльність» (20 травня 1999 року N 687-XIV)

Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 р. № 2780-ХІІ

Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (14 жовтня 1994 року N 208/94-ВР)

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» (16 вересня 2008 року N 509-VI із змінами, внесеними згідно із Законом N 2367-VI від 29.06.2010)

Закон України «Про страховий фонд документації України» (22 березня 2001 року N 2332-III)

1

Постанова Кабінету Міністрів України N 666 від 28 липня 2010 р. «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України»

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 489 «Про затвердження Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування»

Постанова Кабінету Міністрів України N 244 від 6 квітня 1995 р.«Про затвердження Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування»

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 522 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації»

Постанова Кабінету Міністрів України N 1104 від 30 вересня 2009 р. «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт»

Постанова Кабінету Міністрів України N 225 від 25 березня 1993 р. «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль»

Постанова Кабінету Міністрів України N 923 від 8 жовтня 2008 р. «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»


Рішення N 47/207 від 26.09.2002 Київської міської ради «Про встановлення Правил благоустрою території, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках у м. Києві»

Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції № 39 від 22.03.2010 «Про затвердження форми повідомлення про початок виконання будівельних робіт»

Положення про Державну технічну інспекцію Державного департаменту страхового фонду документації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р.№1447.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 10 липня 2009 р. № 8274 «Щодо вирішення нагальних проблем у будівельній галузі»


Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. Адміністративне право України: Підручник; Київ, вид. Юрінком Інтер, 2007, стор. 344 - 346.





Київський національний Університет будівництва і архітектури

Кафедра охорони праці та навколишнього середовища


індивідуальна робота

з предмету

адміністративне та трудове право


студента групи ЗУП-2010

Тихомирова Геннадія Олександровича


Питання роботи:

1. (9) Відповідальність за окремі види адміністративних порушень.

Адміністративні правопорушення в будівництві.

2. (2) Законодавство про працю


Науковий керівник

старший викладач

Бортошко О.А.


Київ 2011 р.




1.6.

Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління

(із гл. 15 КпАП).


При розгляді цієї групи статей будуть тільки в основному тільки перераховані деякі статі КпАП, крім статті 188-25, тому що це досить нова стаття, яка з'явилася в КпАП у 2007 році.

Глава 15

Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління

Стаття 188-4. Невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці

Стаття 188-5. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів

Стаття 188-6. Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю або створення перешкод для діяльності цих органів

Стаття 188-8. Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду

Стаття 188-12. Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин

Стаття 188-14. Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної інспекції з енергозбереження

Стаття 188-28. Невиконання законних вимог посадових осіб Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України

Стаття 188-25. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації

Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації щодо усунення порушення законодавства про страховий фонд документації -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктом є встановлений порядок управління державною системою страхового фонду документації - організаційно-правовою структурою, яка здійснює державну політику та координацію робіт зі створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації України і є сукупністю суб'єктів системи страхового фонду документації, страхового фонду документації України, технічних засобів, обслуговуючого їх персоналу, нормативно-правових актів, організаційно-технічних заходів. Страховий фонд документації України - це упорядкований банк документів, зафіксованих на мікрографічній плівці чи інших компактних носіях інформації, які прийняті на державний облік і довгострокове надійне зберігання. Правові, економічні та організаційні засади створення, формування, ведення і використання страхового фонду документації України, а також функціонування державної системи страхового фонду документації визначені у Законі України «Про страховий фонд документації України», актах Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актах центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, міжнародних договорах України з питань страхового фонду документації України, ратифікованих Верховною Радою України.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у невиконанні законних вимог (приписів) посадових осіб Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації щодо усунення порушення законодавства про страховий фонд документації. Державна технічна інспекція Державного департаменту страхового фонду документації (далі - Інспекція) діє у складі Державного департаменту страхового фонду документації та здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері формування та ведення страхового фонду документації (далі - страховий фонд) галузевими, обласними (регіональними) страховими фондами документації, створеними міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, а також підприємствами (установами) страхового фонду документації та іншими юридичними і фізичними особами, які формують і ведуть страховий фонд (далі - суб'єкти державної системи страхового фонду документації).

Проведення інспекційних перевірок щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері формування та ведення страхового фонду документації суб'єктами державної системи страхового фонду документації здійснюється з метою визначення й удосконалення стану робіт щодо формування і ведення страхового фонду документації.

Суб'єктом правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.


1.5.

Щодо вирішення нагальних проблем у будівельній галузі. Система отримання дозволів на будівництва та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.


Урядом, Держкомпідприємництво як спеціально уповноваженим органом з питань дозвільної системи спільно з Мінрегіонбудом за останній час проводилась активну робота щодо спрощення дозвільних процедур у будівництві, запровадження принципу організаційної єдності при погодженні проектно-дозвільної документації.

З прийняттям Закону України від 16 вересня 2008 року N 509-VI із змінами, внесеними згідно із Законом N 2367-VI від 29.06.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» (далі - Закон № 509) запроваджується чітка, однак в окремих випадках досить обтяжлива для суб'єктів господарювання, процедура погодження проектно-дозвільної документації, що передбачає, зокрема, погодження містобудівного обґрунтування, отримання вихідних даних, погодження проектів будівництва, отримання дозволів на виконання робіт (в тому числі, передбачено можливість отримання (на розсуд замовника) дозволу на здійснення підготовчих робіт, що суттєво скорочує загальний строк ведення будівництва) та прийняття закінчених будівництвом об'єктів.

Так, Законом № 509:

- скасовується анахронічний дозвіл на будівництво та дуже вартісне для підприємців архітектурно-планувальне завдання (ці обтяжливі процедури замінюється порядком отримання містобудівних умов та обмежень на складання проекту будівництва);

- встановлено безоплатність дозволу на виконання будівельних робіт, місячний строк його видачі та вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання зазначеного дозволу;

- передбачено звільнення від погодження (з окремими органами) проектної документації, розробленої відповідно до наданих містобудівних умов і обмежень.

Також Законом № 509 передбачено, що громадянами, які є власниками або користувачами земельних ділянок у селах, селищах та містах районного значення (у разі відсутності місцевих правил забудови населеного пункту), можуть отримувати будівельний паспорт замість вихідних даних на проектування об'єкта. При цьому, перелік об'єктів містобудування, щодо яких застосовується спрощена процедура, а також порядок надання будівельного паспорта встановлюються регіональними або місцевими правилами забудови.

З 20 травня 2009 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 534, якою затверджено нову редакцію Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Положеннями зазначеного Порядку зокрема: скасовується застаріла процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; встановлюється порядок контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів Державною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю; спрощується процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; суттєво скорочуються строки прийняття їх в експлуатацію об'єктів.

Також, з урахуванням значної кількості зауважень та пропозицій Держкомпідприємництва було прийнято постанови Кабінету Міністрів України: від 20 травня 2009 року № 489 "Про затвердження Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування", від 20 травня 2009 року № 522 "Про затвердження Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації" та від 20.05.2009 № 478 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 та визнання таким, що втратив чинність, переліку проектів будівництва об'єктів виробничого призначення, для затвердження яких висновок комплексної державної експертизи необов'язковий».

Новий перелік об'єктів, для проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим, відповідно до Закону № 800 затверджено наказом Мінрегіонбуду від 08.04.2009 № 145 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.2009 за № 491/16507).

Наказом № 39 Держархбудінспекції від 22.03.2010 «Про затвердження форми повідомлення про початок виконання будівельних робіт, з метою практичного впровадження п. 16 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 1104 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 № 160 затверджена тимчасова форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт.


1.2.

Завдання та структура Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП) - законодавчий акт, у якому систематизовано норми, що регулюють правовідносини, пов'язані із адміністративною відповідальністю. Як складова частина національного законодавства України, КпАП ґрунтується на нормах Конституції України, що обумовлено закріпленим у ст. 8 Основного Закону принципом верховенства права, згідно з яким Конституцій України мас найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй:

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що «Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміц­нення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точ­ного і неухильного додержання Конституції (…) і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством».

КпАП і має наступну структуру:

Розділ I. Загальні положення. Розділ II. Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність.

Розділ III. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Розділ IV. Провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Розділ V. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Розділ І «Загальні положення» - методологічно найважливіший. У ньому визначаються завдання КпАП. повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких встановлюється адміністративна відповідальність, чинність закону про відповідальність за адміністративні право­порушення та інші визначальні засади адміністративної відповідальності.

Розділ II «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» - найбільш розгорнутий структурний елемент Кодексу, який складається із Загальної та Особливої частин.

У Загальній частині містяться поняття адміністративного правопорушення, визначено коло суб'єктів адміністративної відповідальності, обставини, що виключають адміністративну відповідальність, визначені мета та види дисциплінарних стягнень, правила їх накладення.

В Особливій частині, що складається з 12 глав, описано діяння, що визнаються адміністративними правопорушеннями, тобто закріплені склади адміністративних проступків. Кожна стаття Особливої частини містить конкретний склад та санкцію за вчинення відповідного діяння.

Розділ III «Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення» містить перелік таких органів, їх компетенцію, порядок утворення, а також підвідомчість справ про адміністративні правопорушення.

Розділ IV Завдання, порядок провадження, повноваження учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення закріплені у IV розділі КпАП. У ст. 255 цього розділу міститься перелік осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. У зазначе­ному розділі визначено порядок здійснення адміністративного розслідування І розгляду справ, оскар­ження прийнятих постанов.

Розділ V «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень», останній розділ, регламентує провадження щодо виконання кожного з видів стягнень.

Визначення охорони прав і свобод громадян першим завданням КпАП здійснено у розвиток ст. 3 Конституції України, згідно з якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, права і свободи людини та їхні гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Це завдання конкретизоване у низці статей КпАП: так, ст. 248 закріплює засади рівності громадян під час розгляду справи про адміністративне правопору­шення, ст. 249 передбачає відкритий розгляд справ про адміністративні порушення, ст. 268 визначає права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тощо. КпАП містить близько ста складів адміністративних проступків, які посягають на права і свободи громадян. Аналіз різних видів адміністративних проступків, що посягають на права і свободи громадян, свідчить, що вони не є єдиною, самостійною системою. Норми, які закріплюють склади таких проступків, містяться в різних главах Особливої частини розділу II КпАП і окремо як такі не визначені. Об'єктивна сторона одного складу може виражатися в різних за своїм характером діяннях. Один проступок може посягати нарізні види прав і свобод громадян, а також на державні та колективні інтереси.

Охорона всіх форм власності також розглядається як одне із основних завдань законодавства про адміністративні правопорушення, що узгоджується із нормами Конституції України, згідно з якими держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а всі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч. 4 ст. 13). Відповідно до Закону України "Про власність" (ВВР України - 1991, ст. 249), право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Склади адміністративних правопорушень, що посягають на власність, містяться у главі 6 КпАП.

Із завданнями охорони власності тісно пов'язані завдання захисту прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій від адміністративних правопорушень.

Важливими завданнями КпАП є охорона правопорядку та зміцнення законності. Правопоря­док є певною системою суспільних відносин, які ґрунтуються на основі права й законності, реальним забезпеченням і реалізацією суб'єктивних прав, дотримання юридичних обов'язків усіма громадя­нами, посадовими особами, органами і організаціями. Правовий порядок відбиває корінне питання політики - питання державної влади як свідчення її реальності і здійснення, досягнення поставле­них цілей. Під законністю в юридичній літературі розуміють неухильне виконання законів та інших нормативно-правових актів органами держави, посадовими особами, громадянами та громадсь­кими організаціями. Це означає, що законність є обов'язковою для всіх елементів держави (органів законодавчої, виконавчої і судової влади, інших державних та недержавних утворень, громадян. Законність є умовою, яка забезпечує можливість безперешкодної реалізації прав громадян, громадсь­ких об'єднань на самовираження та вільний розвиток.

Законодавство про адміністративні правопо­рушення повинне сприяти їх запобіганню. Правові засади запобігання вчиненню адміністративних правопорушень викладені у ст. 6 КпАП:

Стаття 6. Запобігання адміністративним правопорушенням

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.

Рішення N 47/207 від 26.09.2002 Київської міської ради «Про встановлення Правил благоустрою території, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках у м. Києві» встановлює:

1. Встановити:

1.1. Правила благоустрою території, Правила паркування транспортних засобів у м. Києві, які є їх невід'ємною частиною, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність, ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з додатками 1 та 2.

1.2. Правила дотримання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність, ст.182 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з додатком 3.

1.3. Правила торгівлі на ринках м. Києва, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність, ст. 159 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з додатком 4.


Безпосередньо привожу витяг з Додатку 3 Рішення N 47/207

Додаток 3

до рішення Київської міської ради від 26.09.2002 N 47/207

ПРАВИЛА
з дотримання тиші в громадських місцях у м. Києві

I. Загальні положення

1. Ці Правила встановлюються з метою забезпечення прав і законних інтересів громадян щодо дотримання тиші на вулицях, площах, у парках, скверах, гуртожитках, житлових будинках, прибудинкових територіях, будівлях дачно-будівельних кооперативів, лісопаркових зонах відпочинку, пляжах та інших місцях масового відпочинку населення.

2. Правила містять загальнообов'язкові на території міста норми, за порушення яких наступає відповідальність згідно із санкціями ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

II. Обов'язки керівників підприємств, установ, організацій, а також громадян

3. Керівники, відповідальні посадові особи підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, а також громадяни зобов'язані:

- забезпечувати в прилеглих жилих будинках, прилеглих жилих та нежилих приміщеннях дотримання такого рівня шуму працюючого обладнання, вентиляційних систем, радіоприймачів, телевізорів, гучномовних установок, музичних інструментів, засобів індивідуальної трудової діяльності, а також інших джерел шуму, який не перевищував би 40 ДБА в денний та 30 ДБА в нічний час;

(…)

4. Заборонити:

4.1. Гучний спів, викрики, включення на повну потужність радіоприймачів, телевізорів, створювати шум при використанні виробничого обладнання та інструментів, вибухових матеріалів та піротехнічних виробів та інших гучноголосих установок, створювати інший шум на вулицях, в будинках, гуртожитках, на при будинкових територіях та в зонах відпочинку в нічний час з 22-00 до 8-00.

4.2. Проводити ремонтні та будівельні роботи в житлових будинках, квартирах, офісних приміщеннях, підприємствах торгівлі та громадського харчування (ресторани, бари, кафе, заклади розважального та грального бізнесу), розташованих в житлових будинках, у вбудованих і прибудованих до житлових будинків нежитлових приміщеннях, без попередження мешканців прилеглих жилих будинків, житлових приміщень про початок робіт і час їх завершення. Нормативний рівень шуму на весь час проведення ремонтно-будівельних робіт в прилеглих житлових приміщеннях і прилеглих будинках не повинен перевищувати 40 ДБА. Забороняється проводити вказані роботи з 21-00 до 9-00 та у святкові і неробочі дні впродовж доби.

(…)

4.4. В'їзд на прибудинкову територію жилих будинків і паркування впродовж доби на непристосованих стоянках автотранспорту підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, за винятком спеціально обладнаних аварійних автомашин та спецавтотранспорту підприємств, що обслуговують жилі будинки та їх інженерне обладнання протягом доби. Заборонити з 22-00 до 7-00 в'їзд приватного автотранспорту незалежно від покриття прибудинкової території.

4.5. Проводити реконструкції доріг та збільшувати пропускну спроможність та якісний склад автотранспортних потоків без узгодження органів СЕС.

4.6. Прослуховувати радіо та музичні фонограми при відкритих дверях та спущених шибках автомобілів як на стоянках, так і при русі. При цьому фонограма не повинна прослуховуватись на відстані більше 5 м від автомобіля.

(…)


Виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України. поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством досягається завдяки систематичній і цілеспрямованій діяльності державних органів та суспільних організацій щодо формування у людини правової свідомості та свідомого ставлення до додержання законів та інших нормативно-правових актів, поширення право­вих знань, формування правових переконань та правової культури, прищеплення навичок правомірної поведінки населенню.


1.3.

Деякі правопорушення Кодексу України про адміністративні правопорушення при здійсненні будівельної діяльності.

У Главі 8 «Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів» Розділу ІІ «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» КпАП зведені статті щодо правопорушень, які, як я вважаю, законодавець вирішив віднести до цього «будівельно-виробничого» розділу. Але, на мою думку, при здійсненні будівельного виробництва, можливі випадки порушення інших статей КпАП, наприклад, що згруповані у Главах 6, 7, 10, 11, 12 та інш.

От деякі типові статті, порушення яких доволі часто можна спостерігати на будівельних майданчиках та прилеглих до них територіях (із-за обмеженості роботи детально розглядатися деякі статті мною не будуть, для деяких статей буде вказана тільки назва статті, тому що я не ставив метою переписування КпАП):

Глава 6

Адміністративні правопорушення, що посягають на власність

Стаття 51. Дрібне викрадення чужого майна

Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати –

тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.

Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В зв’язку з тим, що проблема «несунів» на будівельному майданчику була завжди, я вирішив більш детально розглянути це питання.

Право власності в Україні охороняється законом, держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Власність в Україні виражена в таких формах; приватна, колективна, державна. Всі форми власності с рівноправними. Україна створює рівні умови для розвитку всіх форм власності та їхнього захисту. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належ­ним йому майном, але, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому сере­довищу, не порушувати права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави.

Об'єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері власності.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні:

1) крадіжки (таємного викрадення чужого майна); 2) шахрайства (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою); 3) привласнення; 4) розтрати.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило, крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо). Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка). Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп'яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна: не можуть правильно оцінити і зрозуміти зміст, характер і значення дій винного. Як крадіжку слід розглядати протиправне вилучення чужого майна особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна, а за родом своєї діяльності лише мала доступ до цього майна (комбайнер, сторож, стрілець воєнізованої охорони та ін.).

Шахрайство є заволодінням майном або придбанням права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром надалі обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. У результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.

Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майка, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом і корисливою метою.

Глава 7

Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури

Стаття 53-3. Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу

Стаття 54. Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням

Стаття 55. Самовільне відхилення від проектів землеустрою

Відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 71. Введення в експлуатацію виробничих об'єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 73. Засмічення лісів відходами

Засмічення лісів відходами –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 79. Недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд
Введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря, -

тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил експлуатації, а також невикористання встановлених споруд, устаткування, апаратури для очищення і контролю викидів в атмосферу –

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 79-1. Недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів або споруд
Недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції або прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд , а так само недодержання строків,
встановлених для кожного етапу будівництва природоохоронних об'єктів чи споруд, або строків прийняття їх в експлуатацію -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'яти до двадцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.
Стаття 80. Випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах
Стаття 81. Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах
Стаття 82. Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення
Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності -
від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 82-3. Приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об'єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними

Приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об'єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 82-4. Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу

Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 82-5. Порушення правил передачі відходів

Передача відходів з порушенням установлених правил на зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ст. 92. Порушення правил охорони і використання пам’яток історії та культури.

Порушення правил охорони і використання пам'яток історії та культури –

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Глава 10

Адміністративні правопорушення на транспорті,

в галузі шляхового господарства і зв'язку

Стаття 127-1. Порушення порядку перевірки технічного стану транспортного засобу.

Стаття 128. Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством
Стаття 128-1. Порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стаття 139. Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення.


Стаття 140. Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт.

Стаття 141. Порушення правил охорони смуги відводу автомобільних шляхів

Розорювання резервів, знімання дерну і виймання ґрунту, складування матеріалів і вантажів, проведення будівельних, меліоративних, топографічних та інших робіт, будівництво споруд, підземних і надземних комунікацій у смузі відводу автомобільного шляху без погодження з шляховими організаціями, а також звалювання снігу і сміття у такій смузі, скидання каналізаційних, промислових, меліоративних і стічних вод у систему шляхового водовідводу –

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб -

від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 142. Порушення землекористувачами правил утримання ділянок, прилеглих до автомобільних шляхів

Стаття 147. Порушення правил охорони ліній і споруд зв'язку

Глава 11

Адміністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою

Стаття 153. Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів

Знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Глава 12

Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності


Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Надання суб'єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства –

тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Об'єктивна сторона правопорушень полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Порядок Державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації.

Зайняття підприємницькою діяльністю особою, яка не отримала у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію або особою, свідоцтво про державну реєстрацію якої було скасовано у визначеному законодавством порядку, і є об'єктивною стороною першого правопорушення, передбаченого статтею.

Відповідно до положень Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-ІІ, ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензіат - це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону ліцензуванню підлягають види господарської діяльності:

- будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);

- проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та

систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів;

- проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури.

Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, полягає у наявності умислу.

Суб'єктами правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.


Стаття 164-14. Порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур; застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі оформлення документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій) не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), що міститься у документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації); неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства, неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури; непроходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель відповідно до вимог закону; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо коротко прокоментувати зазначену статтю, то треба визначити, що до 20.03.2008 року відносини у сфері закупівель регулювались Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Але в зв’язку з тим, що цей Закон на теперішній час втратив чинність та втратило чинність Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, яке було прийнято КМУ N 77-27/176 від 03.04.2008 на підставі Постанови КМУ N 666 від 28 липня 2010 р. «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», - виникли деякі суперечності між законодавчими актами. Тому свої особисті дослідження серед нормативів зараз припиняю, залишаючи на майбутнє.


1.4.

Адміністративні правопорушення в будівництві, зазначені у Главі 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.


Усі статті, що знаходяться у Главі 8, в роботі наводити вважаю недоцільним, приведу тільки ті, які явно вказують на правопорушення у будівництві:

Глава 8

Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів

Стаття 93. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, -

тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері безпеки праці у галузях промисловості, а також на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого централь­ного органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Відповідно до ст. 153 Кодексу законів про працю України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища. У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах. На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у недотриманні вимог спеціальних правил, норм і інструкцій, що регламентують безпечне ведення робіт у галузях промисловості на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Правопорушення може бути вчинене як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Суб'єкт: посадові особи підприємств та організацій всіх форм власності, на яких покладається організація безпечного ведення робіт, працівники цих підприємств та організацій, які порушили вимоги спеціальних правил, норм і інструкцій, що регламентують безпечне ведення робіт, а також власники підприємств та організацій або уповноважені ними особи, обов'язком яких є забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.

Якщо порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, наступає кримінальна відповідальність за ст. 271 Кримінального кодексу України. За порушення правил безпеки під час виконання з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 272 Кримінального кодексу України.


Стаття 94. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, -

тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб - від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена у статті, є вста­новлений порядок зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Об'єктивна сторона - це правопорушення є порушенням вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості.

Суб'єктом правопорушення є працівники підприємств та організацій всіх форм власності, на яких покладається організація та безпосереднє зберігання, використання та облік вибухових матеріалів, а також власники підприємств та організацій або уповноважені ними особи, обов'язком яких є забез­печення безпечних і нешкідливих умов праці.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, має наслідком кримінальну відповідальність за ст. 273 Кримінального кодексу України.


Стаття 96. Недодержання будівельних норм, державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва

Недодержання будівельних норм, державних стандартів, норм і правил під час проектування, розміщення, підготовчих робіт до будівництва, будівництва і реконструкції, а так само прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, зведених з порушенням законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання недостовірної інформації про умови проектування і будівництва чи необґрунтована відмова у наданні такої інформації –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проектування об'єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених законодавством строків видачі технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів чи споруд. Такий порядок встановлюється, зокрема, Законом України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 р. № 2780-ХІІ.

З об'єктивної сторони розглянуте правопорушення складається в порушенні обов'язкових вимог державних стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, затверджених проектів і інших нормативних документів в сфері будівництва, реконструкції, прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, надання недостовірної інформації про умови проектування і будівництва чи необґрунтована відмова у наданні такої інформації, проектування об'єктів і споруд з порушенням затвердженої у вста­новленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього. Стаття 5 Закону України "Про основи містобудування" встановлює, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на про­ектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забу­дови. Державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природнокліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов спрямованих на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища. Державні стан­дарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, іншими централь­ними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

Суб'єктивна сторона: діяння, передбачені першою, третьою, п'ятою частинами коментованої статті можуть вчинені з умислом або з необережності, а діяння, передбачені ч. 2, 4 - лише з умислом.

Суб'єктами правопорушення, передбаченого частинами 1 та 3 коментованої статті можуть бути посадові особи та громадяни, а ч. 2 - лише посадові особи.

У випадку, якщо порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримуватися таких правил, створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, або спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, настає кримінальна від повільність за ст. 275 Кримінального кодексу України.

Зміни до коментованої статті було внесено Законами України від 16 вересня 2008 року № 509-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву", від 18.12.2008 № 692-УІ " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення фінансових механізмів здійснення інвестицій у будівництво житла" та від 25 грудня 2008 року № 800-VI " Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва". Порівняльно з попередньою редакцією цієї статті розширено коло діянь, що характеризують об'єктивну сторону правопорушення (до них віднесено також недодержання державних стандартів, норм і пра­вил під час підготовчих робіт до будівництва), підвищено розмір штрафу як виду адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені коментованою статтею, а також доповнено останню поло­женням (ч. 4), відповідно до якого встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Стаття 96-1. Порушення законодавства під час планування і забудови територій

Недодержання термінів надання замовникові висновків комплексної експертизи проектної документації або обґрунтованої відмови щодо їх надання, недодержання термінів подання відповідних висновків до складу комплексної експертизи, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недодержання термінів підготовки та надання дозволів на виконання підготовчих або будівельних робіт, вимагання при видачі таких дозволів документів, не передбачених законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктом цього правопорушення є порядок проведення комплексної експертизи проектної документації, а також порядок підготовки та надання дозволів на виконання будівельних робіт.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, полягає у порушенні встановлених нормативно-правовими актами термінів надання замовникові висновків комплексної експертизи проектної документації або обґрунтованої відмови щодо їх надання, термінів подання відповідних висновків до складу комплексної експертизи. Комплексний висновок відповідно до положень Закону України "Про планування і забудову територій" готується спеціально уповноваже­ним органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний вис­новок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повнова­жень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури. У разі надання негативного ком­плексного висновку заінтересованим особам також надаються роз'яснення та відповідні рекомендації. Роз'яснення та рекомендації надаються в письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 коментованої статті, полягає у порушенні термінів підготовки та надання дозволів на виконання будівельних робіт, а також у вимаганні під час проведення експертизи та при видачі таких дозволів документів, не передбачених законодавством. Відповідно до положень Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які дода­ються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та (або) місцевими пра­вилами забудови. При наданні дозволу на будівництво органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від заявника документи, не передбачені регіональними та (або) місцевими правилами забудови та Законом України «Про планування і забудову територій».

Ч. 3 коментованої статті встановлює адміністративну відповідальність за дії, передбачені в ч. 1,2 вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Суб'єкт правопорушення можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить підготовка та проведення комплексної експертизи, підготовка та надання дозволів на виконання будівельних робіт.

Порівняльно з попередньою редакцією цієї статті розширено коло діянь, що характеризують об'єктивну сторону правопорушення (до них віднесено також недодержання термінів підготовки та надання дозволів на виконання підготовчих робіт, вимагання при видачі таких дозволів документів, не передбачених законодавством), підвищено розмір штрафу як виду адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, передбачених коментованою статтею, а також доповнено останню положенням, відповідно до якого встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Стаття 97. Самовільне будівництво будинків або споруд

Самовільне будівництво будинків або споруд, а так само самовільна зміна архітектурного вигляду будинків або споруд під час експлуатації –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок та умови отримання дозволів на будівництво закріплені у Законі України «Про пла­нування і забудову територій». Відповідно до положень статей 24, 29 зазначеного Закону фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі деле­гування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок). Порядок отримання дозволу на будівництво тимчасових споруд та розміщення реклами визначається місцевими правилами забудови відповідно до закону. Комплексний висновок і про­ект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. У разі необхідності спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури мають право залучати до підготовки комплексного висновку інші органи виконавчої влади.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність.

Дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування (зокрема на умовах оренди) земельною ділянкою; угоди про право забудови земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; комплексного висновку державної інвестиційної експертизи; документа про призначення відповідальних виконавців робіт.

У разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт.

Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

У разі, якщо право на будівництво об'єкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (підрядчика), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і має наслідком адміністративну відповідальність.

Об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок надання дозволів на будівництво та зміну архітектурного вигляду будинків або споруд.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у здійсненні активних дій з будівництва та зміна архітектурного вигляду будинків або споруд без встановленого нормативно-правовими актами дозволу уповноважених на його надання державних органів. Належним дозволом на будівництво визнається: рішення відповідної сільської, селищної, міської районного підпорядкування чи районної ради про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і госпо­дарських будівель (присадибної ділянки), для ведення селянського (фермерського) господарства, для ведення особистого підсобного господарства, акт про перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), державний акт про право власності на землю, документ про погодження будівництва жилого будинку та інших будівель і споруд з радою, яка передала земельну ділянку у власність гро­мадянину.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Суб'єктом правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.


Стаття 98. Марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів

Марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів, тобто систематичне, без виробничої потреби, недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична пряма втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; використання без дозволу енергопостачальної організації електричної енергії для опалення службових та інших приміщень, а також для не передбаченої виробничим процесом мети; безгосподарне використання електричної енергії для освітлення –

тягне за собою накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних інженерів, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів, керівників адміністративно-господарських служб підприємств, установ і організацій від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд, інженерних об'єктів та під'їздів житлових будинків, яке зумовлює зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за їх експлуатацію, від п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 99. Порушення Правил охорони електричних мереж

Порушення затверджених Кабінетом Міністрів України Правил охорони електричних мереж, що спричинило або могло спричинити перерву в забезпеченні споживачів електричною енергією, пошкодження електричних мереж або заподіяння іншої шкоди, -

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Стаття 103-1. Порушення правил користування енергією чи газом

Самовільне використання з корисливою метою електричної та теплової енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення
правил користування електричною або тепловою енергією, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 103-2. Пошкодження газопроводів при провадженні робіт

Пошкодження газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування при провадженні робіт –

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


1.1.

Актуальність вибраної теми роботи.

Законодавство України про адміністративні правопорушення.


У відповідності до Закону України «Про архітектурну діяльність», зокрема ст. 4 визначено комплекс робіт, пов'язаних із створенням об'єкта архітектури.

Для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:

підготовку вихідних даних на проектування;

здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження і затвердження проекту;

виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем – здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;

прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.


Центральне місце у системі законодавства України займає Конституція України. Статтею 57 Конституції України визначено, що кожному громадянину гарантується право знати свої права і обов'язки. Так як у своїй професійній діяльності я маю відношення до сфери будівництва, то при написанні цієї роботи я вирішив зосередитись на розгляді питань відповідальності за адміністративні правопорушення в будівельній галузі. Актуальність розгляду цієї теми я визначив для себе з причини деяких правових прогалин. Інколи ці незнання забудовника, інвестора або підрядника призводять до одноосібного тлумачення посадовими особами державних органів або відповідних служб вимог законодавства. Як відомо у статті 58 нашої Конституції закріплена норма: «Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення». Також потрібно підкреслити, що положення закріплені у статті 92 Конституції можливо застосувати і к правовідносинам та правовим обов’язкам, які виникають при здійсненні в сфері будівництва - «Виключно законами України визначаються: (…) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; засади (…) організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку; (…) засади охорони здоров’я, екологічної безпеки; (…) засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них».

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встанов­леному порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення КпАП Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Законодавчу основу для прийняття актів, які регулюють питання адміністративної відповідальності, є Конституція України. У статтях, які зобов'язують громадян виконувати конституційні норми, приписи законодавчих, та підзаконних актів пов’язаних зі здійсненням будівельної діяльності відносно захиста природи, культурної спадщини, власності тощо містяться вимоги та обов'язки, які реалізуються шляхом встановлення та застосування юридичної, зокрема адміністративної відповідальності.

Основним джерелом норм, які встановлюють адміністративну відповідальність, є Кодекс України про адміністративні правопорушення. Паралельно з ним діють Митний. Лісовий. Повітряний кодекси: закони України «Про надзвичайний стан», «Про охорону державного кордону», «Про боротьбу з корупцією», «Про державну податкову службу в Україні», «Про ветеринарну медицину», «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» та інші, які містять норми, якими встановлюється адміністративна відповідальність. Усі разом вони становлять законодавство про адміністративні правопорушення.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий