регистрация / вход

Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

Реферат на тему: 1. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій —караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той же строк.
Реферат на тему:
Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

1. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій —караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той же строк.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, —

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той же строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків,—караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

1. Об’єктом злочину є безпека держави у політичній і воєнній сферах, яка полягає у відсутності загрози порушення встановлених Конституцією, законами України і міжнародними правовими актами територіальної цілісності України та порядку визначення її території.

2. Про поняття території України див. коментар до ст. 6. Межі території України визначаються державним кордоном.

Державний кордон України — це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України, а саме: межі суходолу, вод, надр, повітряного простору. Державний кордон України визначається рішеннями Верховної Ради України і міжнародними договорами України. Лінія державного кордону детально описується у відповідному міжнародному договорі, а також наноситься на карту, яка є невід’ємною частиною того чи іншого договору (делімітація). Ця лінія проходить: на суходолі — по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах, на морі — по зовнішній межі територіального моря України, а також певним чином на річках, озерах та інших водоймах, на мостах, греблях та інших спорудах, і позначається на місцевості чітко видимими прикордонними знаками (демаркація). Для позначення лінії кордону на місцевості суміжними державами звичайно створюється змішана комісія.

На сьогодні, за наявності державної території, Україна фактично не має державного кордону з Росією, Білоруссю та Молдовою,

оскільки на відповідних ділянках не проведено делімітації та/або демаркації кордону.

3. Об’єктивна сторона злочину характеризується активними діями, які можуть проявитися у таких формах: 1) дії, вчинені з метою зміни меж території або з метою зміни державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; 2) публічні заклики до вчинення дій, метою яких є зміна меж території (державного кордону) України; 3) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, метою яких є зміна меж території (державного кордону) України.

Дії, вчинені з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, — це будь-які дії, спрямовані на передачу частини території України під юрисдикцію іншої держави або на зменшення території України шляхом утворення на її території іншої суверенної держави. Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який може бути призначений тільки ВР. Логічне тлумачення словосполучення “зміна меж території” може означати і збільшення території України за рахунок території іншої держави чи нейтральної території (але, оскільки Україна будує свою зовнішньополітичну діяльність на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, зокрема відмовляється від будь-якої територіальної експансії, в даному випадку під зміною території слід розуміти тільки її можливе зменшення).

Прикладами вказаних дій можуть бути призначення всеукраїнського референдуму з даного питання не Верховною Радою України, а іншим державним органом чи службовою особою, або призначення місцевого референдуму чи проведення з даного питання опитування населення, проголошення певної адміністративно-територіальної одиниці України суверенною державою тощо. Водночас, скажімо, військовий переворот з проголошенням усієї території України територією іншої держави має кваліфікуватися за ст. 109 як дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Не обов’язково, щоб дії, вчинені з метою зміни меж території або зміни державного кордону України, вчинювались насильницьким способом, проте конструкція складу злочину не виключає цього. Тому до вказаних дій можна віднести створення з вказаною метою не передбачених законодавством воєнізованих або збройних формувань чи груп, захоплення й утримання пунктів пропуску через державний кордон тощо (у цих випадках дії винних мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 або 3 ст. 110 і ст. ст. 260 або 341).

Щодо дій, спрямованих на зміну державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, то Конституція України не встановлює порядку зміни державного кордону. Зміна державного кордону (який є умовною лінією), навіть здійснена внаслідок збройного захоплення частини території країни, водночас означає зміну меж її території.

Про поняття публічні заклики, розповсюдження матеріалів див. коментар до ст. 109. Відповідні матеріали — письмові чи зафіксовані на іншому носієві інформації листівки, плакати, газети тощо — тут виступають засобами вчинення злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених у ч. 1 ст. 110 дій.

4. Суб’єкт злочину загальний. Якщо ж цей злочин вчинюється представником влади, це є кваліфікуючою ознакою складу злочину і потребує кваліфікації дій винної особи за ч. 2 ст. 110. Про поняття представник влади див. коментар до ст. 364.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу. -При цьому для першої форми цього злочину характерною є також наявність спеціальної мети — змінити межі території (державного кордону) України.

Якщо особа вчинює певні дії з метою зміни меж території областей, інших адміністративних одиниць без намагання змінити зовнішні межі території України, відповідальність за ст. 110 виключається. У разі, коли такі дії вчинено службовою особою, вони можуть бути кваліфіковані за ст. ст. 364, 365, 366, а військовою службовою особою — за ст. ст. 423, 424, 366.

Для публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території (державного кордону) України, і для розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій зазначена мета не є обов’язковою ознакою складу. Відповідальність за ці дії має нести й особа, яка особисто не має такої мети.

Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених у ч. З ст. 110, може характеризуватися як умислом,-так і необережністю.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 108) є, крім зазначеної вище, вчинення його повторно (про зміст цієї ознаки див. коментар до ст. 32), за попередньою змовою групою осіб (див. коментар до ст. 28) та поєднання відповідних дій з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі.

Під розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі треба розуміти доведення до високого ступеня, граничне посилення серед певних груп Населення настроїв неприязні, ненависті до представників інших етнічних груп чи конфесій або до атеїстів. У цьому випадку кваліфікація за сукупністю зі злочином, передбаченим ст. 161, не потрібна.

7. Особливо кваліфікуючою ознакою злочину є настання в результаті його вчинення таких суспільне небезпечних наслідків, як загибель людей, або інших тяжких наслідків (ч. З ст. 110). Під загибеллю людей розуміється загибель хоча б однієї людини.

Вбивство через необережність, вчинене під час скоєння дій, метою яких е незаконна зміна меж території або державного кордону України, повністю охоплюється ст. 110, а умисне вбивство потребує додаткової кваліфікації за відповідною частиною ст. 115 або іншої статті КК, яка передбачає відповідальність за умисне вбивство.

Під іншими тяжкими наслідками у злочині, передбаченому ст. 110, треба розуміти настання великої матеріальної шкоди, зруйнування або пошкодження прикордонних інженерних споруд чи інших важливих об’єктів, виникнення масових безпорядків, розрив чи суттєве погіршення дипломатичних стосунків з іншою державою, заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень тощо. При

цьому умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження повністю охоплюється ст. 110 і не потребує додаткової кваліфікації за ст. 121.

Конституція України ч. З ст, 2, ст. ст. 18, 73, п. 2 ст. 85, ст. 132).

Конвенція про територіальне море та прилеглу зону від 29 квітня 1959 р. Ратифікована Президією Верховної Ради СРСР 20 жовтня 1960 р.

Гельсінський заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р.

Договір між Чехословаччиною і СРСР про Закарпатську Україну від 29 червня 1945р.

Договір про радянсько-польський кордон від 16 серпня 1945 р.

Протокол між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Турецької Республіки про визначення лінії морського кордону між радянськими та турецькими територіальними водами на Чорному морі від 17 квітня 1973 р. Ратифікований Президією Верховної Ради СРСР 27 грудня 1973 р.

Договір між Україною і Республікою Білорусь про спільний державний кордон від 12 травня 1997р.

Закон України “Про державний кордон України” від 4 листопада 1991 р. (ст. ст, 1, 2-6).

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий