регистрация / вход

Iсторiя розвитку та краху Бретон-Вудськоi валютноi системи Реформування Нiмецького федерального

2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8) УДК 336.71:330.34 О.Є. Чорна, А.В. Атаманцева КАПІТАЛІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)

УДК 336.71:330.34

О.Є. Чорна, А.В. Атаманцева

КАПІТАЛІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
ЯК МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ТЕМПІВ
ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ

У статті досліджено сучасний стан та динаміку капіталізації комерційних банків
України. Розглянуто вплив присутності іноземних банків на конкурентоспроможність
вітчизняних банків. Проаналізовані шляхи та необхідність зростання капіталізації ко-
мерційних банків в умовах фінансово-економічної кризи.

В статье исследовано современное состояние и динамику капитализации ком-
мерческих банков Украины. Рассмотрено влияние присутствия иностранных банков
на конкурентоспособность отечественных банков. Проанализированы пути и необ-
ходимость увеличения капитализации коммерческих банков в условиях финансово-
экономического кризиса.

The current situation and the capitalization evolution of commercial banks in Ukraine
are investigated in the article. The influence of the foreign banks presence to the competi-
tiveness of the domestic banks is observed. The ways and the necessity of commercial banks
capitalization growth in the circumstances of depression are analyzed.

капіталізація банку, адекватність регулятивного капіталу, іноземний капітал, вну-
трішній валовий продукт, банківська система

Головним завданням сьогодення є відновлення стабільної економіч-
ної ситуації в Україні. Успішність виконання цього завдання залежить від
розвитку банківської системи та кожного банку зокрема. Одним із важ-
ливих факторів, які забезпечують можливість нашої банківської систе-
ми здійснювати значний позитивний вплив на економіку, розширювати
банківські послуги, не допускаючи при цьому значних ризиків і відповід-
но зберігаючи надійність системи, є капіталізація. Тобто здатність вирі-
шення цих завдань залежить передусім від механізмів управління банків-
ським капіталом, який є одним із найважливіших показників банківської
діяльності, що характеризує фінансову платоспроможність банків, ліквід-
ність, та формує можливості подальшого розвитку. Сьогодні питання за-
лучення та підтримки достатнього обсягу капіталу є основною вимогою
до вітчизняної банківської системи. Що зумовлює актуальність цього пи-
тання, оскільки в міжнародному аспекті високий рівень капіталізації бан-
ківської системи є ознакою стабільності в державі.

Тема формування банківського капіталу інтенсивно досліджується
як вітчизняними науковцями, так і іноземними. Проблеми управління
власним капіталом комерційних банків розглядаються в працях П. Роу-
за, Дж. Сілкі. Дослідження вітчизняних особливостей управління капіта-
лом комерційних банків наведені в роботах 3. Васильченко, А. Вожжо-
ва, О. Дзюблюка, О. Кириченка, О. Лаврушина, А. Мороза, Л. Примост-
ки та інших.

Незважаючи на значну кількість наукових праць, які тією чи іншою
мірою пов'язані з проблемами управління банківським капіталом, зали-
шається низка невирішених завдань саме щодо збільшення капіталізації
банківських установ. 3 огляду на це метою цього дослідження є визна-

© О.Є. Чорна, А.В. Атаманцева, 2010

235

ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)

чення впливу обсягу капіталу комерційних банків на розвиток банків-
ської системи України та економіки країни в цілому.

Мета дослідження визначила постановку таких теоретичних та прак-
тичних завдань:

визначити поняття капіталізації банку, проаналізувати значення
достатності і відповідності власного капіталу темпам розвитку активів
банку та адекватному розвитку економіки;

проаналізувати динаміку приросту власного капіталу відносно
приросту загальних активів українських банків за період з 01.01.2002 по
01.01.2010 рр.;

оцінити динаміку відношення сукупного власного капіталу та ак-
тивів усіх банків до валового внутрішнього продукту за період з 01.01.2002
по 01.01.2009 рр.;

дослідити присутність іноземних банків у банківській системі
України та їх вплив на конкурентоспроможність вітчизняних банків;

запропонувати шляхи зростання рівня капіталізації українських
банків.

На сучасному етапі під капіталізацією банку нерідко розуміють роз-
мір статутного капіталу або ліцензійні вимоги щодо нього. Часто оперу-
ють поняттям «капіталізація», розуміючи під ним власні кошти чи влас-
ний капітал банків та його достатність для покриття прийнятих ризиків.
Цей термін широко використовується у міжнародній практиці, зокрема у
Базельських документах щодо нагляду [4].

Одним із важливих напрямів управління діяльністю банків є оцін-
ка достатності і відповідності власного капіталу темпам розвитку ак-
тивів банку та адекватному розвитку економіки. Адже ефективність
роботи в банку і його стійкість значною мірою залежать від розмірів
його капіталу. Неправильна оцінка реального розміру капіталу може
призвести до негативних наслідків у діяльності банку. З одного боку,
необгрунтоване завищення розміру капіталу призводить до викрив-
лення інформації і вводить в оману не лише органи контролю, а й
вкладників, акціонерів, інвесторів, що може завдати значних втрат. З
іншого боку, неправильне визначення розміру банківського капіталу
до його штучного заниження дає зворотний ефект — звужується діа-
пазон активних операцій.

З метою запобігання надмірному перекладанню банком кредит-
ного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/
вкладників банку Національний банк України встановив норматив адек-
ватності регулятивного капіталу [2].

Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), який ще нази-
вають платоспроможністю, відображає здатність банку своєчасно і в пов-
ному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із
торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим
вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим біль-
ша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки:
чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її прийма-
ють на себе кредитори (вкладники) банку.

Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не мен-
шим ніж 8%, починаючи з 01.03.2004 — не меншим ніж 10%.

236


ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)

Для розуміння процесів, які очікуються у сфері капіталізації банків-
ського сектора України, важливо проаналізувати найістотніші зрушення
в нинішньому розвитку банківського бізнесу (див. табл. 1).

Якщо розглядати динаміку показників в номінальному вираженні, то
щорічний приріст загальних активів українських банків за період з 2002
по 2008 р. в середньому склав 53,1%, а приріст власного капіталу бан-
ків — 48,35%. За 2009 р. приріст загальних активів склав 1,71%, а приріст
власного капіталу — 0,42%.

Таблиця 1

Основні показники діяльності банків України за період з 01.01.2002 по 01.01.2010 року1

Показники

01.01.02 01.01.03 01.01.04 01.01.05 01.01.06 01.01.07 01.01.08 01.01.09 01.01.10

Загальні
активи,
млн грн

50 785 67 774 105 539 141 497 223 024 353 086 619 004 973 332 989 941

Темп

приросту, %

33,45 55,72 34,07 57,62 58,32 75,31 57,24 1,71 -

Чисті активи,
млн грн

47 591 63 896 100 234 134 348 213 878 340 179 599 396 926 086 879 209

Темп

приросту, %

34,26 56,87 34,03 59,20 59,05 76,20 54,50 -5,06 -

Власний
капітал,
млн грн.

7 915 9 983 12 882 18 421 25 451 42 566 69 578 119 263 119 765

Темп

приросту, %

26,13 29,04 43,00 38,16 67,25 63,46 71,41 0,42 -

у тому числі:
сплачений
зареєстро-
ваний
статутний
капітал,
млн грн

4 575 6 003 8 116 11 648 16 144 26 266 42 873 82 454 112 550

Адекватність
регулятивного
капіталу
(Н2), %

20,69 18,01 15,11 16,81 14,95 14,19 13,92 14,01 18,28

Норматив
Н2, %

8 8 8 10 10 10 10 10 10

Розраховано автором на підставі статистичних даних НБУ [5

Тому не можна погодитися з твердженням деяких економістів, що
капіталізація вітчизняної банківської системи адекватна умовам нашої
економіки. Окрім цього, для забезпечення конкурентоспроможності і
стійкості банківської системи темпи зростання власного капіталу мають
бути як мінімум вищі від темпів зростання активів. Однак згідно з роз-
рахунками темп приросту загальних активів більший за темпи прирос-
ту власного капіталу українських банків в середньому за період з 2002 по
2009 р.

237

ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)

В умовах, коли темпи зростання капіталу істотно відстають від тем-
пів збільшення активів, особливого значення набуває проблема капіта-
лізації банківської системи. При збереженні цієї тенденції виникає про-
блема виконання банками нормативу адекватності капіталу, а відповідно
— і загроза порушення стійкості та ефективності функціонування банків-
ської системи. За період з 2002 по 2010 р. показник адекватності регуля-
тивного капіталу зменшився з 20,69% у 2002 р. до 14,01% у 2009 р. Зрос-
тання показника адекватності регулятивного капіталу до 18,28% за період
2009 р. не можна розглядати як позитивну динаміку, оскільки зростання
показника було зумовлене падінням темпу зростання обсягів загальних
активів та обсягів чистих активів українських банків.

У результаті цього в недалекому майбутньому банківська система
може потрапити до «пастки» швидкого зростання — недостатній рівень
капіталізації почне обмежувати обсяги кредитування. Оскільки близько
70% доходів комерційних банків припадає саме на позичкову діяльність,
то зменшення її масштабів за таких обставин є прямою загрозою стабіль-
ності усієї банківської системи [7].

Безумовно, в українських банків ще є певний запас міцності для про-
ведення такої політики, оскільки критичним може бути зниження показ-
ника Н2 до 11% (за міжнародними управлінськими принципами 1% має
бути у запасі банків при нормативі 10%). Однак не можна забувати, що
ризики за певних обставин, наприклад, у випадку погіршення макроеко-
номічної ситуації, можуть зростати швидко, і тоді незначний запас міц-
ності за критерієм капіталу, який є в наявності, може швидко зникнути.

На макрорівні ступінь капіталізації банківської системи розглядаєть-
ся як відношення сукупного власного капіталу банків до валового вну-
трішнього продукту. Однак у деяких випадках як показник капіталізації
банківського сектора та значимості банків для економіки розглядаєть-
ся відношення сукупної суми активів банків до ВВП (у даному випадку
цей критерій характеризує рівень ресурсомісткості банківської системи,
оскільки активи = зобов'язання + власний капітал) (див. табл. 2).

Упродовж періоду, який аналізується, спостерігається перевищення
темпів зростання власного капіталу вітчизняних банків порівняно з тем-
пами зростання ВВП (див. рис. 1).

Дані табл. 2 свідчать також про стійку тенденцію до збільшення част-
ки власного капіталу банків України у ВВП: якщо на початок 2002 р. до-
сліджуваний показник не досягав 4%, то за станом на 1 січня 2009 р. пи-
тома вага власного капіталу у ВВП зросла на 8,68% і становить 12,56%.
Є підстави говорити про позитивні тенденції динаміки цього показни-
ка. Проте якщо ми порівняємо показник частки власного капіталу бан-
ків у ВВП з аналогічними показниками багатьох інших країн, то він ви-
явиться невисоким. Так, наприклад, у Росії зазначений критерій стано-
вить 37,2%, у країнах Центральної Європи — понад 40%.

Зростання ВВП у країні веде і до підвищення рівня розвитку
банківської системи. Приріст капіталу банківської системи — це пер-
ший системоутворюючий показник, від величини якого при наяв-
ній стабільній системі залежать усі інші банківські нормативи. Це
означає, що відношення банківського капіталу до ВВП має стабіль-
но зростати.

238


Рис. 1. Динаміка власного капіталу та чистих активів банківської системи України
порівняно з ВВП (за період 01.01.02-01.01.09 рр.)

Головним показником потужності банківської системи та значимості
банків для економіки є відношення активів усіх банків до ВВП країни. За
період, який аналізується, цей показник зріс з 23,31% до 97,50%, тоді як
у США цей показник перебуває на рівні 350 %, у Німеччині — приблизно
200 %, у Великобританії — 130 %, а в Східній Європі — 80 — 90 %. Відтак,
цілком закономірними видаються ті обмеження, яких зазнають можли-
вості функціонування вітчизняних банківських установ з точки зору за-
безпечення економіки необхідним обсягом фінансових ресурсів [3].

Отже, наші банківські можливості нині порівняно незначні. Із таки-
ми силами досягти серйозного піднесення неможливо.

І ще один важливий аспект проблеми — занадто низька капіталіза-
ція вітчизняних банків може призвести до того, що вони виявляться не-
конкурентоспроможними порівняно з іноземними грошово-кредитними

ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)

Таблиця 2

Частки сукупного власного капіталу та сукупної суми чистих активів банків України у
ВВП за період із 01.01.2002 по 01.01.2009 роки2


(N on 04 05 06 07 08 09
Показники О о о о о о о о

О 01 01 01 01 01 01 01
ВВП, млн грн 204 190 225 810 267 344 345 113 441 452 544 153 720 731 949 864

Темп приросту,

%

10,59 18,39 29,09 27,92 23,26 32,45 31,79
Частка







власного
капіталу

3,88 4,42 4,82 5,34 5,77 7,82 9,65 12,56
у ВВП, %







Частка чистих







активів 23,31 28,30 37,49 38,93 48,45 62,52 83,17 97,50
у ВВП, %







Розраховано автором на підставі статистичних даних Державного комітету ста-
тистики України та НБУ [5, 6]

1 000000
900 ООО
sooooo
"00 ООО
600 000
500000
-100000
300000
200000
100000
о

ВВП yf


Вллсщпікяпіттіл комерції и к бпнив,



- Чисті активи ко мер цінні к б пни в

/

млн грн —-




01.01.02 01.01.03 01.01.04 01.01.05 01 01.06 01.01.07 01.01.0S 01.01.09

239

ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)

установами. А частка останніх у банківській системі постійно збільшуєть-
ся. Так, за станом на 01.01.09 р. питома вага іноземного капіталу в бан-
ківській системі України уже становила 26,77 % (це — 53 банки; із них 17
зі 100% іноземним капіталом) (див. табл. 3).

Таблиця 3

Показники розвитку банківських установ з іноземним капіталом
за період із 01.01.2002 по 01.01.2010 роки3

Показники

<N
р

о

m
р

р

р
р

5

р
р

6

р
р

7

р
р

8

р
р

9

р
р

0

р


01 01 01 01 01 01 01 01 01
Кількість








зареєстрованих
банків

189 182 179 181 186 193 198 198 198

Кількість
діючих банків

152 157 158 160 165 170 175 184 185
Кількість банків








з іноземним 21 20 19 19 23 35 47 53 50
капіталом








Частка банків








з іноземним








капіталом
у загальній

11,11 10,99 10,61 10,50 12,37 18,13 23,74 26,77 25,25
кількості








банків, %








Кількість








банків зі 100%
іноземним

6 7 7 7 9 13 17 17 18
капіталом








Частка банків зі








100% іноземним








капіталом
у загальній

3,17 3,85 3,91 3,87 4,84 6,74 8,59 8,59 9,09
кількості








банків, %








3Розраховано автором на підставі статистичних даних НБУ [5]

Як свідчать дані табл. 3, спостерігається значна зацікавленість іно-
земних банків українською банківською системою. І якщо раніше іно-
земні інвестори намагалися в основному створювати в Україні банки за-
ново, то зараз у більшості випадків практикується купівля акцій, часток
або ж банків у цілому. Після цього, як правило, спостерігається збіль-
шення капіталу і розширення діяльності придбаних банківських установ.
Усе це свідчить про те, що довіра до наших банків значно зросла. Це по-
зитивно вплинуло на розвиток економіки.

З одного боку, прихід іноземного капіталу у вітчизняну банківську
систему означає додаткові ресурси для активних операцій, кредитування

240

ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)

нашої економіки і громадян. Важливо, що з надходженням іноземних
інвестицій до нас приходить і зарубіжний передовий досвід роботи та
управління банками, ведення банківського бізнесу, нові банківські тех-
нології, автоматизація банківських процесів.

Але, з іншого боку, виникає і небезпека: маючи сприятливіші стар-
тові умови, передусім у сфері капіталізації, іноземні банки можуть ви-
тіснити з ринку українські. І якщо не буде вжито кардинальних заходів
щодо підтримки своєї банківської системи, то це загрожуватиме еконо-
мічній незалежності України та незалежності національної банківської
системи.

Тому має бути економічна межа оптимального впливу зарубіжного ка-
піталу на вітчизняні банки. Приблизні розрахунки свідчать, що цей рівень
становить 20—25%. Подальше збільшення викликає занепокоєння, оскіль-
ки загрожує самостійності банківської системи. Вітчизняні банки поступо-
во витіснятимуться іноземним капіталом зі сфери кредитування великих
підприємств, передусім у сировинних галузях, що дуже небезпечно.

Для запобігання такому процесу українські банки мають підвищува-
ти свій рівень капіталізації, що є основним фактором посилення конку-
рентоспроможності.

В умовах, у яких нині опинилася банківська система України, най-
оптимальнішими шляхами зростання рівня капіталізації банків є збіль-
шення показника адекватності капіталу через консолідацію банківської
системи України (консорціумне кредитування, створення банківських
об'єднань, злиття банків, їх реорганізація). Це дало б можливість під-
вищити стійкість і стабільність усієї банківської системи. Проте це не-
можливо здійснити без впровадження відповідних заходів НБУ та вдо-
сконалення нормативної бази, яка б визначала процедуру консолідації
банків. Звичайно, крім об'єктивних причин, що заважають процесу кон-
солідації банків, є і суб'єктивні, зокрема — небажання головних акціо-
нерів зливатися з іншими банками. Виходом із цієї ситуації може бути
створення банківських об'єднань на зразок фінансових та банківських
холдингових груп, банківських корпорацій. Вони зберігають право влас-
ності і управління, а також пропорційного розподілу прибутку. З іншого
боку, консолідація банківської системи не вплине на рівень конкуренції,
адже процентна політика комерційних банків майже повністю залежить
від політики НБУ.

Проведений аналіз свідчить, що рівень капіталу в банківській сис-
темі України на сьогоднішній день є недостатнім для забезпечення ста-
більного функціонування і розвитку банків, а також належного покрит-
тя ризиків банківської діяльності, що істотно обмежує можливості бан-
ків розширювати асортимент своїх продуктів і послуг для підприємств та
населення, спричинюючи високу вартість ведення банківського бізнесу.
Нестійкий характер розвитку економіки, пов'язаний із високим ризиком
втрати банківських доходів, а також висока інфляція, яка, збільшуючи
номінальну вартість активів і пасивів банку, водночас зменшує реальну
вартість його капіталу, об'єктивно зумовлюють потребу реалізації заходів
із збільшення рівня капіталізації. Крім того, відставання темпів зростан-
ня капіталів комерційних банків від їхніх активів поступово перетворю-
ється на стійку тенденцію.

241


ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)

Список використаної літератури

Дзоблюк О.К. Проблеми підвищення рівня капіталізації банків
України в період ринкової трансформації економіки / О.К. Дзоблюк //
Вісник ТНЕУ. - 2007. - № 2. - С. 7-19.

Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні,
затв. Постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368.

Конопатська Л.В. Основні напрями підвищення рівня капіталіза-
ції банківської системи України / Л.В. Конопатська // Фінанси, облік,
аудит. Збірник наукових праць. - 2008. - С. 52-59.

Кротюк В.С. Базель ІІ: нова концептуальна редакція Базельської
угоди про капітал / В.С. Кротюк, О.О. Куценко // Вісник нац. банку
України. - 2006. - № 3. - С. 2-5.

Основні показники діяльності банків України // Вісник НБУ. -
2010. - № 1. - С. 69.

Офіційний сайт Державного комітету статистики України. Опера-
тивна статистична інформація. http: // www.ukrstat.gov.ua/

Сизоненко В.П. Капіталізація як провідна компонента підви-
щення конкурентоспроможності банківської системи / В.П. Сизоненко,
С.А. Циганов // Банківська справа. - 2008. - № 6. - С. 3-14.

Отримано 2.02.2010.

242


ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Банковское дело"