УКРАЇНИ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ ВИБОРІВ
Стаття 34. Права кандидата у Президенти України при
проведенні виборчої кампанії
1. Кандидати в Президенти України з часу їх реєстрації Центральною виборчою комісією беруть участь у виборчій кампанії на рівних засадах, мають рівне право на використання державних засобів масової інформації на території України.
2. Всім зареєстрованим кандидатам у Президенти України надаються рівні можливості щодо матеріально-технічного і фінансового забезпечення їх участі у виборчій кампанії з боку держави.
3. Зареєстровані кандидати у Президенти України на час проведення передвиборної кампанії мають право на звільнення від виробничих або службових обов'язків із збереженням середньої заробітної плати за місцем роботи за рахунок коштів, що виділяються на проведення виборів.
4. Кандидати в Президенти України мають право на безплатний проїзд всіма видами пасажирського транспорту (за винятком таксі) в межах території України.
5. Кандидати у Президенти України не можуть бути під час виборчої кампанії звільнені з роботи, а також переведені на іншу роботу або посаду без їх згоди.
6. Кандидат у Президенти України під час проведення виборчої кампанії не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, заарештований або підданий заходам адміністративного стягнення, які накладаються в судовому порядку, без згоди Центральної виборчої комісії.
Стаття 37. Відповідальність за порушення законодавства
про вибори Президента України
1. Особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним Президентом України, вести передвиборну агітацію, публічно закликають або агітують за бойкотування виборів, а також члени виборчих комісій, службові особи державних і громадських органів, які вчинили підлог виборчих документів, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інше порушення цього Закону, несуть встановлену законом відповідальність.
2. До відповідальності притягаються також особи, які опублікували або іншим способом поширили завідомо неправдиві відомості про кандидата в Президенти України.
б) Порядок зміщення Президента України
Конституція (ст. 108) передбачає можливість дострокового припинення повноважень Президента України. Це може мати місце уразі:
1) подання Президентом заяви про складення з себе повноважень глави держави, тобто про відставку. Причини, які вважаються поважними для оголошення відставки, Конституцією не визначено. Для набуття відставкою чинності Президент повинен на засіданні Верховної Ради особисто оголосити заяву про неї. Виголошення заяви про відставку від імені Президента іншими особами не допускається, а у разі здійснення цього не має ніякої юридичної сили;
2) неможливості виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров'я. Для встановлення юридичної значущості цієї підстави, насамперед, необхідний медичний висновок з посиланням на те, що за станом здоров’я Президент не може виконувати покладені на нього повноваження глави держави. 3 цим висновком Верховна Рада звертається до Верховного Суду України, який перевіряє законність складення медичного висновку і шсля цього звертається до Верховної Ради з поданням щодо встановлення неможливості виконання Президентом своїх повноважень. Це подання розглядається на засіданні Верховної Ради, на якомуі приймається рішення по суті. Рішення про неможливість виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров'я набуває сили лише за умови, коли за нього проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради, тобто не менш як 226 народних депутатів.
Конституція не уточнює, яка медична установа має готувати відповідний висновок, а також те, яка китькість депутатів і в якому порядкумає подати до Верховного Суду звернення тцодо стану здоров'я Президента. Тому ці питання потребують врегулювання спеціальним законом;
3) усунення з поста Президента в порядку імпічменту, тобго на підставі сформульованого у прийнятому за спеціальною процедурою рішенні Верховної Ради обвинувачення Президента у вчиненні ним державної зради або іншого злочину.
Процедура імпічменту починаєгься у разі, коли відповідне звинувачення Президента підтримується не менш як 226 народними депутатами (більшістю від конституційного складу Верховної Ради України). Після цього Верховною Радою створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входять депутати і обов'язково спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Результати роботи цієї комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради, в ході якого, за наявності підстав, може бути прийнято рішення про звинувачення ПрезидентаУкраїни. Таке рішення набуває чинності, яктцо воно т~рийнято не енш як двома третинами від конституційного складу Верховнсй Ради, тобто голосами не менш як 300 народних депутатів України.
Після прийнятгя вказаного рішення справа пвредаєиься о Конституційного Суду України, який розвяядаєйтцодододержання передбаченої онституцією процедури розслідування і розгляду на попередніх етапах. У разі позитивного рнпення Конституційного Суду справа передається до Верховного Суду України, який дає висновок про те, що діяння, в яких звинувачується Президент, мають ознаки державної зради або іншого злочину. Лише шсля цього Верховна Рададістає право прийняти рішення про усунення Президента з поста. Таке рішення набуває чинності, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті від конституційного складу Верховної Ради, тобто не менш як 338 народнихдепутатів України;
4) смерті особи, яка перебувала на посту Президента. Уразі дострокового припинення повноважень Президента України на вказаних підставах на період до обрання і вступунапостнового Президента виконання президентських обов'язків покладається на Прем'єр-міністра України. Однак у цей період Прем'єр-міністр не може здійснювати деякі повноваження, що є прерогативою Президента, який обирається відповідно до передбаченої Конституцією процедури. Зокрема він не може призначати референдум, припинязи повноваження Верховної Ради, скасовувати акти Кабінету Міністрів України та Ради міністрів Автономної Республіки Крим тощо.
Розгляд конститущйних повноважень Президента України та умов їх здійснення дає підстави для висновкупроте, що в Україні сформувалася республіка напівпрезидентського типу.
V
Взаємовідносини Президента України з законодавчою, виконавчою та судовою владами
Конституція визначає Президента як главу держави. Це дає підставу говорити пронього як про уособлення держави і державної влади в цілому, а неякоїсь її гілки, і обумовлює його повноваження і статус у політичному житті суспільстіа. Як глава держави Президент виступає як у вирішенні внутрішніх проблем країни, так і від її імені у міжнародник відносинах. На практиці це ознаяає, що Президент не потребує якогось засвідчення своїх повноважень. Вони випливають з його статусу. Як глава держави Президент України виступає в ролі арбітра у разі виникнення непорозумінь між законодавчою і виконавчою гілками влади, забезпечує єдність держави.
До основних напрямів діяльності Президента України як глави держави налжить забезпечення:
1) державного суверенігиу, тобго неподільності, верховенства, незалежності деревноївлади в Україні;
2) територіальної цілісності України, тобто недоторканності її кордонів із зовні, а також покладення краю спробам будь-яких сил всередині країни розчленити територію України або відділити якусь ії частину;
3) відповідності внутрішньої і зовнішньої політики держави визначеним у Конституції засадам; чіткого й своєчасного реагування відповідних держаиних органів на будь-які порушення конституційних приписів;
4) праві свобод людини, відповідності міжнародноправовим актам і реальності правового статусу людини і громадянина.
Взаємодія з органами законодавчої влади
Взаємини Президента України з законодавчою владою в обличчі Верховної Ради України полягають у тому, що Президент України в праві припинити повноваження Верховної Ради, якщо протягом 30-ти днів не можуть початися чергові пленарні засідання, призначаючи нові вибори.
Також Президент України може позачергово скликати Сесії Верховної Ради України.
Верховна Рада затверджує укази Президента.
В.Р. України може почати процедуру імпічменту щодо Президента.
Президент має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді. Верховна Рада розглядає законопропроекти Президента.
Президент схвалює і підписує закони, висунуті Верховною Радою. Та ін.
Взаємодія з органами виконавчої влади
Кабінет міністрів, як вищій орган виконавчої влади забезпечує виконання законів та актів Президента України, систематичний контроль за їх виконанням іншими органами виконавчої влади усіх рівнів та усунення виявлених порушень.
Кабінет Міністрів у своїй діяльності відповідальний перед Президентом України. Президент призначає Премьер-міністра за згодою Верховної Ради.
За поданням Премьер-міністра Президент призначає членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адмінісрацій та припиняє їх повноваження.
Взаємодія Президента з органами судової влади
Президент України призначає на посаду професійних суддів строком на п’ять років.
Президент України призначає членів до вищої ради юстиції та ін.
VI
Акти Президента України
Президент має право видавати укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на всій території України. Ці акти повинні створюватися на основі Конституції і спрямовуватися на виконання її положень. Водночас укази і розпорядження Президента є правовою базою для актів органів виконавчої влади.