регистрация /  вход

Поняття та види об єктів авторського права (стр. 1 из 4)

Міністерство освіти і науки України

Запорізький державний університет

Юридичний факультет

Курсова робота на тему

Поняття та види об’єктів авторського права

Запоріжжя 2001
Реферат

Курсова ро­бо­та: 29 с., 15 дж.

Об­‘єкт дос­лід­жен­ня — об’єкти авторського права.

Ме­та ро­бо­ти — вивчення поняття та видів об’єктів авторського права, поняття творів як об’єктів охорони авторського права, становлення авторського права в Україні.

Ме­тод дос­лід­жен­ня — струк­тур­ний ана­ліз.

В ро­бо­ті вик­ла­де­но ос­но­ви поняття і видів результатів творчості, що охороняються авторським правом; об’єктивне та суб’єктивне розуміння авторського права; розглянуті твори науки, літератури та мистецтва як об’єкти авторського права; визначено, які твори підлягають охороні з боку авторського права, а які — ні.

ПРАВО, ЗАКОН, АВТОРСЬКЕ ПРАВО, ОБ’ЄКТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА, ТВІР, ТВОРЧІСТЬ, ВЛАСНІСТЬ, ОХОРОНА.


Зміст

Реферат................................................................................................. 2

Вступ.................................................................................................... 4

Глава І. Авторське право: поняття та його об’єкти........................... 6

І.1 Принципи авторського права........................................................ 6

І.2 Поняття і види результатів творчості, що

охороняються авторським правом..................................................... 8

І. 3 Об’єкти авторського права: поняття і види............................... 11

І. 4 Поняття та ознаки твору в авторському праві........................... 19

Глава ІІ. Становлення авторського права в Україні........................ 21

Загальні висновки.............................................................................. 26

Література.......................................................................................... 28

Вступ

В Україні створюється національна система охорони авторського права і суміжних прав. Створюється не на порожньому місці. Історія захисту прав авторів на території України нараховує понад сто років. Пов’язана вона з активною суспільною, добродійною діяльністю видатних діячів національної культури, передусім літератури, музичного мистецтва, театру.

З утворенням України як самостійної держави і орієнтацією її на розвиток ринкових відносин став відчуватися недостатній рівень охорони в Україні прав авторів. Виникла потреба у зміні чинного законодавства у сфері авторського права і приведення його у відповідність з міжнародним рівнем. Система охорони авторського права може ефективно працювати за наявності нормативно-правової бази в цій сфері та відповідної структури.

Авторське право — один з інститутів цивільного права, який регулює майнові та особисті немайнові відношення, пов’язані із створенням та використанням творів літератури, науки та мистецтва. Як самостійний інститут, авторське право розв'язує конкретні завдання, які містять в себе всесвітню охорону власних та майнових прав та законних інтересів авторів; забезпечує правову охорону для творів, що були створені, а також умови для створення нових наукових та мистецьких творів. Своими напрямками на створення нематеріальних творчих результатів авторське право зближується з аналогічними інститутами права, що охороняють результати творчої діяльності.

Як засвідчує світовий досвід, виважена й послідовна політика в галузі авторського права є важливим чинником успішного розвитку держави. Без неї немислимі ані подолання кризових явищ, ані завоювання висот в економічному, соціальному прогресі.

Становлення в Україні національної системи охорони авторського права можна розглядати як загальнонаціональне, загальнодержавне завдання. Впровадження виключно цивілізованих відносин у сфері використання інтелектуальної власності, приборкання найбільш поширених, цинічних форм ”піратства”, витіснення з внутрішнього ринку низькопробної продукції, запобігання недобросовісної конкуренції, входження у європейський і світовий інтелектуальний простір може бути досягнуто лише при постійній і неослабній увазі з боку держави до проблем авторського права, спільних, зацікавлених дій усіх гілок влади, при активній підтримці широкої громадськості.

Глава І. Авторське право: поняття та його об’єкти

І.1 Принципи авторського права

Авторське право — один з інститутів цивільного права, який регулює майнові та особисті немайнові відношення, пов’язані із створенням та використанням творів літератури, науки та мистецтва. Як самостійний інститут, авторське право розв'язує конкретні завдання, які містять в себе всесвітню охорону власних та майнових прав та законних інтересів авторів; забезпечує правову охорону для творів, що були створені, а також умови для створення нових наукових та мистецьких творів. Своїми напрямками на створення нематеріальних творчих результатів авторське право зближується з аналогічними інститутами права, що охороняють результати творчої діяльності.

Принципи авторського права східні із принципами однойменного цивільно-правового інституту, в якому існують і конкретизуються як загальноцивільні, міжгалузеві, так і специфічні принципи тільки його інституту.

До принципів авторського права відносяться ті, що і стали основою зараз діючого закону:

1. Принцип свободи творчості. Він дозволяє автору вибирати цікавлячу його тему, метод створення, форму майбутнього твору, а також використовувати твір будь-якими дозволеними законом способами. Конституція гарантує свободу літературної, наукової і технічної творчості.

2. Принцип сполучення особистих інтересів з інтересами суспільства. Цей принцип відображений в нормах діючого законодавства, що допускають використання твору автора для задоволення особистих і суспільних інтересів. Закон України “Про авторські та суміжні права” передбачає можливість використання твору, без згоди автора і сплати йому авторської винагороди, для створення нового, творчо самостійного твору. Однак необхідно вказувати ім'я автора, джерело запозичення.

3. Принцип моральної і матеріальної зацікавленості автора на створення і використання творів. На практиці існують різні форми морального заохочення: присудження почесних звань, перевидання творів, що здобули визнання народу. Моральним і матеріальним заохоченням є присудження авторам творів науки, літератури і мистецтва різних державних і іменних премій. Встановлення авторської винагороди у виді гнучких ставок за різного роду творів також є способом матеріального стимулювання.

4. Принцип всілякої охорони прав і законних інтересів авторів. Він відображений не тільки в нормах права, що встановлюють права й обов'язки учасників авторських правовідносин, закріплюють гарантії реалізації суб'єктивних прав, визначають компетенцію державних органів, але й у нормах, що забезпечують захист порушених авторських прав.

І. 2 Поняття і види результатів творчості, що охороняються авторським правом

Духовна творчість народу є показником його мудрості, культури і моралі. В умовах перебудови всіх ланок нашого суспільного життя значення духовної творчості зростає як ніколи. Саме наука, література і мистецтво як результати духовної творчості формують світогляд народу, збагачують його культуру, визначають моральні засади суспільства. Водночас вони самі є відображенням суспільних процесів, що відбуваються в країні.

Форми, прийоми, методи наукової і художньої творчості можуть бути найрізноманітнішими, але вони завжди є результатом творчого процесу, об’єктивним виявом покликання, пошуку, винахідливості тощо. Основними напрямами духовної творчості народу є наукова діяльність, література і мистецтво. Об’єктивні результати цих видів творчої діяльності людини і є предметом правової охорони.

Звичайно, зазначені види діяльності не є вичерпними. Вони перебувають у постійному розвитку: народжуються нові форми, прийоми, виникають нові способи об’єктивного вираження духовного багатства людини. Художня творчість щільно пов’язана з науково-технічним прогресом. У зв’язку із створенням творів літератури, мистецтва й науки виникають певні суспільні відносини, пов’язані з використанням. Відносини ці потребують правового регулювання, яке бере на себе авторське право. В об’єктивному розумінні — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів науки, літератури, мистецтва.

У суб’єктивному розумінні авторське право є сукупністю прав, які належать автору або його правонаступникам у зв’язку зі створенням і використанням творів науки, літератури, мистецтва.

Завдання авторського права — створити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. Його основним принципом є поєднання інтересів автора та інтересів усього суспільства. Так, Закон України ”Про авторське право і суміжні права” дозволяє вільне використання випущених у світ творів без дозволу автора, але в межах Закону (статті 15-19). Авторське право проголошує і забезпечує широкий захист особистих немайнових прав авторів.

Джерела авторського права представлені нормативними актами, до яких, перш за все, належать конституційні законодавчі акти, що визначають основні засади, та інші закони. Так, законодавство, яке безпосередньо регулює відносини власності, зазначає, що громадянин має виключне право розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. Зокрема, Закон України ”Про власність” в ст. 13 проголошує, що об’єктами права власності громадян є твори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг та інші результати інтелектуальної праці. Стаття 41 цього Закону встановлює, що об’єктами права інтелектуальної власності є твори науки, літератури і мистецтва.


Дарим 300 рублей на твой реферат!
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!
Мы дарим вам 300 рублей на первый заказ!