Структурний аналіз вищезазначеної категорії дав можливість автору виділити у якості об’єкту цього виду менеджменту види діяльності банку на фондовому ринку. На підставі класифікації та детального опису видів такої діяльності можна зробити висновок, що переважним об’єктом менеджменту банківської діяльності на фондовому ринку має виступати професійна, тобто ліцензована Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, діяльність з торгівлі цінними паперами, а саме брокерська, дилерська діяльність та андеррайтинг. На підставі характеристики цих видів діяльності можна резюмувати, що банк має акценти у менеджменті кожного окремого виду на його певні функції з огляду на ризики, що на них наражається банк у процесі їх здійснення. Так, у менеджменті дилерської діяльності наголос робиться на планування та контроль, брокерської та діяльності зберігача цінних паперів – на організацію та мотивацію, а андеррайтинг динамічно змінює пріоритети управлінських функцій через невелику кількість та високу індивідуалізацію угод.
Дослідивши питання вимог до організації діяльності банку на ринку цінних паперів, в рамках цієї роботи дійшли висновку, що законодавство України, зокрема Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами» та інші, постанова Правління Національного банку України «Про організацію операційної діяльності в банках України», досить повно регламентує вимоги до здійснення основних види діяльності банку на ринку цінних паперів. У той же час у роботі зазначено, що частина цих вимог, зокрема до наявності окремих приміщень для торговців та зберігачів цінних паперів та до мінімальної кількості сертифікованих фахівців, необхідної згідно ліцензійних умов для здійснення кожного виду діяльності, ігноруються або обходяться банками, що свідчить про необхідність нормативної лібералізації умов здійснення діяльності на ринку цінних паперів.
Таким чином, аналіз теоретичної частини даної роботи свідчить про недостатнє наукове розкриття і достатньо повне законодавче регулювання менеджменту банківської діяльності з цінними паперами. Таке протиріччя є підставою для подальшого аналізу поставленої проблеми на прикладі конкретного банку, яким було обрано банк проходження переддипломної виробничої практики АКБ «Укрсоцбанк».
Дослідження систем організації, мотивації та контролю як функцій менеджменту о діяльності АКБ «Укрсоцбанк» на ринку цінних паперів дозволило зробити наступні висновки. Організація та мотивація роботи на фондовому ринку у АКБ «Укрсоцбанк» має декілька недоліків, серед яких зайвий розподіл окремих видів діяльності банку на фондовому ринку по різних, не підпорядкованих один одному структурних підрозділах; підпорядкування стратегічно важливого для всього банку підрозділу макроаналізу і ринкових досліджень інтересам одного лише управління інвестиційно-банківської діяльності; відсутність механізму запобігання конфлікту інтересів, що виникає через об’єднання «під одним дахом» андеррайтингу та довірчого управління цінними паперами; відсутність стимулу працівникам фронт-офісу підвищувати дохід підрозділу через відсутність зв’язку доходів підрозділу з особистою винагородою. Всі ці недоліки, тим не менш, можна виправити нескладними управлінськими рішеннями керівництва банку.
Докладний розгляд питання щодо визначення типу та ефективності стратегії АКБ «Укрсоцбанк» на фондовому ринку як частини такої функції менеджменту діяльності банку на ринку цінних паперів, як планування, підсумовується у наступному висновку. На думку автора, діяльність з цінними паперами загалом не є пріоритетною для банку, стратегія АКБ «Укрсоцбанк» на ринку цінних паперів передбачає формування пасивного портфелю доходу у поєднанні із стратегією короткострокового акценту в управлінні інвестиційним горизонтом, а ефективність здійснення цієї стратегії можна оцінити як достатню для виконання інвестиційно-банківським підрозділом банку своєї мети: отримання переважно низько ризикових процентних і комісійних доходів з одночасною можливістю своєчасної підтримки ліквідності банку. Крім того, робиться висновок, що в сучасних умовах підвищення кредитних ризиків та дефіциту гривневої ліквідності АКБ «Укрсоцбанк» має на меті значне скорочення або елімінування портфелю власних цінних паперів протягом найближчого року.
На етапі здійснення структурування категорії менеджменту у цій роботі вказувалось на значну роль ризик-менедженту як спеціальної функції управління банківською діяльністю на ринку цінних паперів. Це зумовило необхідність аналізу організації ризик-менеджменту діяльності на ринку цінних паперів у АКБ «Укрсоцбанк». Зокрема, розглянуто організаційну структуру управління ризиками діяльності на фондовому ринку та виявлено провідну роль у цій структурі комітету з управління активами та пасивами АКБ «Укрсоцбанк». За результатами цього аналізу сформульовано наступний висновок: у АКБ «Укрсоцбанк» впроваджена ефективна система управління ризиками діяльності банку на фондовому ринку, у якій функції прийняття ризиків розмежовані від функцій управління ними, а виявлення, контроль та моніторинг ризиків знаходяться на належному рівні. У той же час банку слід удосконалити оцінку ризиків, зокрема ринкового, а також поряд із резервуванням та лімітуванням використовувати диверсифікацію як метод ризик-менеджменту діяльності на фондовому ринку.
Отже, після ґрунтовного аналізу теоретичних засад менеджменту діяльності банку на фондовому ринку та його практичного втілення у АКБ «Укрсоцбанк», на основі з’ясованих недоліків та протиріч постає необхідність у пошуку шляхів його вдосконалення та перспективних напрямків розвитку. Відповідно до цієї мети у цій роботі представлено наступний ряд пропозицій.
По-перше, обґрунтовується перспективність такого виду діяльності на фондовому ринку, як андеррайтинг. Доцільність входження на ринок андеррайтингу розглядається в контексті необхідності розміщення на біржі цінних паперів публічних акціонерних товариств після набуття чинності Закону України «Про акціонерні товариства», а також можливості захоплення частки цього ринку після тривалої (щонайменше до 2010 року) його стагнації, яка призведе до втрати ринкових позицій нинішніми лідерами. У процесі обґрунтування розглянуто коло майбутніх клієнтів банку, можливі процедури розміщення цінних паперів, визначено види послуг, що надаватимуться банком в процесі первинного розміщення та його підготовки та встановлено обґрунтовані тарифи на них, а також підрахований очікуваний дохід від здійснення цього виду діяльності на ринку цінних паперів.
По-друге, пропонується реорганізувати модель діяльності банку на фондовому ринку таким чином, щоб уникнути конфлікту інтересів та встановити оптимальну структуру та взаємодію підрозділів банку, зайнятих інвестиційно-банківською діяльністю. Пропонується територіально та інформаційно відокремити підрозділи фронт-офісу, що займаються брокерською діяльністю та діяльністю з довірчого управління від підрозділу, що відповідає за розміщення цінних паперів клієнтів. Також в роботі рекомендується організувати в рамках здійснення діяльності банку на ринку цінних паперів мідл-офіс на додаток до фронт-офісу та бек-офісу, у обов’язки якого буде входити зокрема супровід угод, контроль за дотриманням лімітів, а також виконання функції інформаційного посередника між фронт-офісом та бек-офісом та «китайської стіни» між потенційними суб’єктами конфлікту інтересів у складі фронт-офісу.
Таким чином, можна резюмувати, що діяльність банку на фондовому ринку є хоч і допоміжним, але не зайвим напрямком роботи банку, а передумови до ефективного її менеджменту потрібно створювати саме зараз, для якомога швидшого входження на ринок клієнтських операцій та більш прибуткової й менш ризикованої діяльності з власними цінними паперами із початком відновлення економічного зростання.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480 // www.rada.gov.ua
2. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664 // www.rada.gov.ua
3. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121 // www.rada.gov.ua
4. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 №448 // www.rada.gov.ua
5. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Типового договору про надання послуг андеррайтингу» №1449 від 12.12.2006 // www.rada.gov.ua
6. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами» №31 від 02.02.2007 // www.rada.gov.ua