Господарське право України

Реферат на тему: Господарське право України Відповідальністю є застосування до правопорушника вста­новлених законом або договором санкцій, внаслідок чого він зазнає майнових втрат. Поняття господарсько-правової відповідальності включає в себе і майнові наслідки застосу­вання санкцій. В свою чергу, господарсько-правова санкція становить собою визначену безпосередньо законом або дого­вором міру (масштаб, величину) відповідальності правопоруш­ника.

Реферат на тему:

Господарське право України


Відповідальністю є застосування до правопорушника вста­новлених законом або договором санкцій, внаслідок чого він зазнає майнових втрат. Поняття господарсько-правової відповідальності включає в себе і майнові наслідки застосу­вання санкцій. В свою чергу, господарсько-правова санкція становить собою визначену безпосередньо законом або дого­вором міру (масштаб, величину) відповідальності правопоруш­ника. Це гранична величина майново-примусового впливу на правопорушника, який може застосувати до нього кредитор або відповідний орган (суд, арбітражний суд).

Господарсько-правові санкції у своїй сутності є економічно-юридичними. Тому в законодавстві визначення економічні і майнові можуть вживатися як тотожні.

Види господарсько-правової відповідальності розрізняються залежно від видів господарських правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопорушення. За цим критерієм в теорії права розрізняються: 1) відшкодування збитків; 2) штрафні санкції; 3) оперативно-господарські санкції.


Відшкодування_збитків як вид відповідальності різнобічне врегульоване законом. По-перше, визначено юридичні підстави його застосування: "В разі невиконання або нена­лежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки" (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу). По-друге, визначено види втрат креди­тора, які визначаються як збитки. Це витрати кредитора; втра­та або пошкодження його майна; доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником (ч. 2 ст. 203 ЦК). Як правило, збитки не є майновою санкцією заздалегідь ви­значеного розміру. Саме в цьому полягає універсальність їхнього застосування. Проте труднощі в обрахуванні їхнього розміру зумовлюють складність застосування зазначеної санкції. По-третє, законодавець застосовує офіційне тлума­чення збитків та певні способи визначення їхнього розміру.

Відшкодування збитків застосовується як майнова санкція, виходячи з аналізу відповідних статей Цивільного кодексу та інших законодавчих актів в різних відносинах, в тому числі


згідно з договором підряду на капітальне будів­ництво відповідальна за невиконання або неналежне виконання обов'язків сторона сплачує встановлену неус­тойку (пеню), а також відшкодовує збитки в сумі, не по­критій неустойкою (ч. 1 ст. 356 ЦК).

Штрафна господарсько-правова відпо­відальність відрізняється від відшкодування збитків насампе­ред тим, що вона виконує каральну або дисциплінуючу функцію. Господарське законодавство встановлює штрафну відповідальність щодо тих видів господарських правопору­шень, за вчинення яких до суб'єктів господарських відносин доцільно застосовувати штрафні (каральні) економічні санкції. Розмір цієї відповідальності загалом залежить від ступеня серйозності господарського правопорушення, а не від суми завданого кредиторові збитку. Крім того, штрафна відпові­дальність може застосовуватися "понад завдані збитки", якщо законом або договором не визначено інше.

Штрафна відповідальність застосовується згідно із законо­давством у вигляді штрафних економічних санкцій. Ці санкції встановлені, як правило, нормативними актами, що регулю­ють окремі види господарських відносин .

Загальне поняття штрафів як відповідальності у господарсь­ких відносинах визначає законодавець. Згідно із ст. 179 Цивільного кодексу "штрафом визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання".


Закон розрізняє три види штрафних економічних санкцій:

штраф у власному розумінні, пеню, неустойку. Всі вони по­кликані виконувати штрафну, каральну функцію, хоча мають і певні відмінності.

Розмір штрафу як економічної санкції регулюється законо­давством трьома способами:

• штраф у твердій сумі;

• штраф у процентному відношенні до суми всього зо­бов'язання або невиконаної частини зобов'язання;

• штраф у кратному розмірі до вартості того предмета, який захищається штрафом.

Неустойка є різновидом штрафної економічної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентно­му відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання. Неустойка застосовується, як правило, як штрафна санкція в разі прострочення виконання майнових зобов'язань (поставка, купівля-продаж, міна тощо). Розмір неустойки за прострочен­ня виконання зобов'язань загалом не залежить від терміну прострочення виконання


Разом з тим законом або договором передбачаються так звані залікові неустойки (ст. 204 ЦК). Залікова неустойка має місце в тому разі, коли правопорушник відшкодовує іншій стороні збитки у частині, не покритій неустойкою.

Пеня як штрафна економічна санкція застосовується в ос­новному в разі прострочення виконання грошових зобов'язань суб'єктами господарської діяльності.

Особливістю пені є те, що вона встановлюється у процент­ному відношенні до простроченої суми, причому за кожний день прострочення, доки зобов'язання не буде виконане (ст. 214 ЦК). Тобто це санкція, розмір якої збільшується за­лежно від продовження правопорушення. Залежністю суми пені від кількості днів (терміну) прострочення виконання вона відрізняється від неустойки як санкції за господарське право­порушення.

Оперативно-господарські санкції - це передбачені законодав­ством або договором засоби оперативного впливу на правопо­рушника, спрямовані на попередження господарського право­порушення чи зменшення його шкідливих наслідків.

Такі санкції застосовуються безпосередньо самими суб'єк­тами господарських правовідносин в оперативному порядку. На відміну від майнової відповідальності оперативні санкції діють на правопорушника не загрозою державного примусу, а оперативним втручанням, яке хоч і зачіпає майнову сферу правопорушника, але не дає ніяких видимих компенсаційних благ його контрагентові, що вдався до оперативних санкцій. Завдяки цьому оперативні санкції можуть застосовуватися не­залежно чи поряд зі стягненням штрафних санкцій і збитків, чим досягається більший профілактичний ефект.

Оперативно-господарські санкції за своєю спрямованістю поділяються на два види. До першого належать санкції, спря­мовані на одностороннє припинення правовідносин в інтересах сторони, чиї права порушено. Такі санкції можуть виражатися у вигляді односторонньої повної чи часткової відмови від виконання договору, а також у відмові від прий­няття виконання та від зустрічного виконання. Другий вид оперативних санкцій становлять ті, що спрямовані на зміну правовідносин (переведення несправного платника на акреди­тивну форму розрахунків чи на попередню оплату).