Брідж–банк як інструмент врегулювання діяльності проблемної фінансово–кредитної установи (стр. 1 из 2)

Університет банківської справи Національного банку України

Інститут магістерської та післядипломної освіти

РЕФЕРАТ

з дисципліни Гарантування вкладів фізичних осіб

на тему:

"Брідж-банк як інструмент врегулювання діяльності проблемної фінансово-кредитної установи"

Студентки

заочної форми навчання

групи 506БСмз

Таланчук Маї Сергіївни

Київ 2010

План

Сутність та значення брідж-банку

Досвід у США

Створення та ліквідація брідж-банку

Основні функції брідж-банку

Позитивні та негативні сторони брідж-банку

Брідж-банк в Україні

Сутність та значення брідж-банку

В умовах негативних тенденцій у банківській системі України гостро постає питання врегулювання та оптимізації механізмів роботи із збанкрутілими банками. Кількість проблемних банків в Україні (17 банків, у яких введено тимчасову адміністрацію, два з яких є найбільшими за розміром активів) спонукає до пошуку нових методів, які б дозволили відокремити якісні та "токсичні" активи. Одним із таких методів є створення "бридж-банку", ефективність якого уже роками підтверджує досвід США.

Формування системи врегулювання неспроможності банків, поглиблення ролі й відповідальності учасників системи забезпечення фінансової стабільності є центральними завданнями організації банківського нагляду та законодавства кожної країни. Повноваження й функції страховиків депозитів щодо різних аспектів організації врегулювання неспроможності банків також мають свою специфіку, зумовлену суспільно-політичними цілями й завданнями. Проте, незважаючи на особливості в частині обов'язків страховиків депозитів, процес урегулювання неспроможності банків має вирішальне значення для системи гарантування вкладів (СГВ) та органів системи фінансової безпеки загалом.

З усіх можливих засобів врегулювання ситуацій з проблемними банківськими установами в Україні на сьогодні застосовується лише ліквідація та продаж банку іншому власникові. Реорганізація є найменш витратним, але головною проблемою залишається пошук покупця. Альтернативний варіант роботи з проблемними банками, як правило, бажаніший, ніж ліквідація, оскільки завдяки йому значно розширюються джерела для розрахунків зі всіма кредиторами та не підриває довіри до банківської системи.

Захист депозитів у випадку банкрутства банку є однією з найважливіших функцій системи страхування депозитів. Коли застрахована депозитна установа опиняється на межі банкрутства, пріоритетним є вжиття заходів з реорганізації. Реорганізація може здійснюватись у таких формах: злиття - об'єднання підприємства-боржника з фінансово стійким підприємством; поглинання - придбання підприємства-боржника підприємством-санатором; поділ багатопрофільного підприємства на окремі юридичні особи за видами діяльності. Ефективність будь-якого процесу реорганізації полягає у швидкості, безперебійності та найменших витратах. У випадку малого банку швидка реорганізація зводить до мінімуму негативні наслідки для місцевої громади. Якщо ж йдеться про велику або системну установу банкрутство може негативно вплинути на національну економіку. Тому швидкість у вирішенні проблеми є вкрай важливою. Досвід США показує, що для збанкрутілих установ є три основні методи врегулювання проблемних банківських установ: операції з придбання активів та прийняття зобов'язань (загалом створення "бридж-банку"), відшкодування депозитів та операції з допомоги чинному банку.

З цього набору методів урегулювання проблемних банків розглянемо метод створення "бридж-банку". Це вид операції з продажу активів та передавання зобов'язань тимчасово створеному банку. За такої схеми до "бридж-банку" переходять якісні активи та застраховані вклади, а проблемні активи та незастраховані вклади ліквідуються. Застрахованими є вклади або частина вкладів, що не перевищує ліміту страхового покриття. При цьому страховик депозитів сплачує певну суму для покриття різниці між вартістю застрахованих депозитів і вартістю активів, переданих перехідному банку. Згодом перехідний банк продається шляхом проведення прозорого тендеру. В США перехідний банк є новим тимчасовим державним банком з повним циклом обслуговування, ліцензований Управлінням контролера грошового обігу та є підконтрольний ФКСД. Його створюють для заповнення прогалини між банкрутством банку та часом, коли ФКСД зможе провести його продаж третій стороні на задовільних умовах. Серед причин створення "бридж-банку" головною є можливість взяти під управління страховиком депозитів складний великий банк, що став неплатоспроможним, та стабілізувати його. Додатковий час дозволяє також провести оцінку фінансового стану банку всіма зацікавленими сторонами. Всі ці функції можуть здійснюватися, не перешкоджаючи виконанню щоденних операцій перехідного банку з його вкладниками. Публічне розголошення серйозних фінансових проблем великого банку може спричинити проблеми з ліквідністю та спричинити недовіру до банківської системи загалом. Після заснування перехідного банку ФКСД зберігає гарантії щодо застрахованих депозитів та може надавати прямі позики перехідному банку.

Досвід у США

У США законодавством про банківське регулювання брідж-банком - проміжним банком визнається тимчасовий банк, створений регуляторами Федеральної резервної системи для адміністрування вкладів та зобов’язань банку-банкрота. Згідно Закону про конкурентну рівність у банківському бізнесі від 1987 р. (Competitive Equality Banking Act) Федеральна корпорація страхування вкладів (ФКСВ) уповноважена здійснювати керівництво банком-банкротом на період до трьох років, поки не було знайдено покупця банку для продовження його роботи.

З 1987 до 1994 ФКСД використовувала метод перехідного банку 10 разів, створивши 32 перехідні банки зі 114 окремих установ.

Згідно згаданого закону, коли застрахований ФКСВ банк знаходиться у проблемному фінансовому стані, то ФКСВ може створити перехідний банк для:

а) прийняття депозитів закритого банку;

б) прийняття інших зобов'язань закритого банку, які корпорація може визначити як прийнятні;

в) придбання таких активів закритого банку, які корпорація може визначити як прийнятні;

г) виконання будь-яких інших тимчасових функцій, які корпорація може встановити згідно даного Закону.

Перехідні банки повинні бути зареєстровані в статусі національних банків (national banks). Під національним банком у США розуміють комерційний банк, організований федеральним урядом. Діяльність "бридж-банку" у США починається з обрання радою директорів ФКСД головного виконавчого директора для здійснення повсякденних операцій та призначення ради директорів, створеної з персоналу ФКСД. Рада директорів перехідного банку є відповідальною за виконання бізнес-плану банку та за інші управлінські та наглядові функції. За радою директорів ФКСД залишається право впливати на остаточне рішення щодо реорганізації установи та здійснювати продаж активів банку. Протягом 10 днів після отримання ліцензії Рада директорів перехідного банку повинна розробити і впровадити стратегію та процедури здійснення операцій відповідно до бізнес-плану, підготувати поточний бюджет. Якщо головний виконавчий директор і Рада директорів перехідного банку потребують підтримки чи додаткової експертної оцінки проблемного банку, вони можуть найняти консультантів на короткий термін. Наскільки можливо перехідні банки повинні дотримуватися зобов'язань банку-банкрота перед його клієнтами та не втручатися або припиняти адекватно забезпечені кредити. Перехідні банки уповноважені докладати зусиль до ліквідації банків-банкрутів або шляхом пошуку покупців на проблемний банк, або через реалізацію його портфеля активів - протягом трьох років, які можуть бути продовжені у виключному випадку ще на один рік. Якщо ж перехідному банку не вдасться завершити свою роботу протягом цього часу, то даний банк повинен повідомити Контролера валюти (керівника ОСС) про свій намір анулювати (закрити) перехідний банк. У такій ситуації ФКСВ призначається в якості сторони, яка отримує активи перехідного банку. Як відомо, банкрутство банку виникає, коли банк нездатний виконати свої зобов'язання перед своїми вкладниками та іншими кредиторами. Це проявляється в тому, що банк зазнає крах в економічному плані, коли ринкова вартість його активів знижується до рівня, меншого від ринкової вартості його зобов'язань. Тому банк є неспроможним своєчасно виконати вимоги всіх своїх вкладників. Крах банку взагалі вважається більш важливим, ніж крах інших видів підприємств внаслідок взаємного зв'язку між банківськими установами. Дуже часто виникають побоювання, що наслідки краху банку можуть швидко поширитися на всю економіку і в результаті призведуть до банкрутства інших банків, незважаючи на те, що ті банки були на той час платоспроможними. В США вклади на ощадних та чекових рахунках забезпечуються страхуванням ФКСВ. На сьогодні кожний власник рахунку застрахований на суму до 250 тис. дол. на випадок банкрутства банку. Цей гарантований розмір повернеться до рівня 100 000 тис. дол. у 2010 р. Коли банк зазнає краху, то на додаток до гарантування вкладів ФКСВ також діє в якості отримувача по відношенню до банку-банкрота, приймаючи контроль над активами та зобов’язаннями банку та визнаючи порядок розрахунків за його боргами. Це може відбуватися напряму, без втрати клієнтами доступу до своїх коштів, як це сталося у 2008 р. з банком Washington Mutual. У цій справі ФКСВ була посередником в угоді на купівлю корпорацією JP Morgan Chase активів банку Washington Mutual за 1,9 млрд. дол. Існуючі клієнти банку-банкрута були одразу перетворені на клієнтів JP Morgan Chase, без втрати ними здатності користуватися своїми картками в банкоматах або проводити операції у філіалах. Процедури банкрутства у США спрямовані на відновлення або ліквідацію платоспроможності установи шляхом реструктуризації роботи для встановлення продуктивного бізнесу, якщо реабілітація можлива, або якщо ні - то справедливим чином розподілення збитків між кредиторами.


Видео

Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.