По-перше, у результаті перегляду програм у глядача образ України складається як спустошеної, запущеної економічно і політично країни, у якій діється цілковите свавілля. Але головне, що повинен усвідомити собі глядач, це те, що він у країні нічого змінити не може. Україна виходить бандитською державою, у якій простий телеглядач - маленька людина, не здатна впливати на те, що відбувається, йому залишається тільки спостерігати з екрана чуже життя, молячись, щоб страшні події не торкнулися його і його родини.
По-друге, програми на кримінальну тему не тільки створюють певний образ країни, але й сприяють зміцненню в суспільстві почуття небезпеки, катастрофізму, несправедливості, недовіри, провокують агресивну поведінку особистості.
По-третє, як правило, всі випуски кримінальних програм складаються із сюжетів про чергові наїзди мафії, компроматах, фінансових авантюрах, депутатських скандалах, дорожньо-транспортних випадках і сенсаційних розслідуваннях. Програми на кримінальну тему нескінченно інформують про ріст злочинності, воліючи не зауважувати, що самі сприяють цьому росту.
Все це дозволяє зробити висновок про те, що телевізійні канали, створюючи передачі на кримінальну тему, замислюються тільки про одне - продати рекламодавцеві ефірний час, ігноруючи при цьому етичні норми, властиві цивілізованій журналістиці, що спеціалізується в жанрі кримінального репортажу і репортажу про події.
Таким чином, на нашу думку, на сьогодні назріла гостра необхідність у створенні етичного кодексу поведінки журналістів кримінальної хроніки, що буде регламентувати всі аспекти поведінки журналіста в процесі роботи над репортажем, сприяти створенню дійсно якісного телевізійного продукту.
За основу даного кодексу можуть бути взяти окремі положення, наведені в даній роботі.
Тільки при створенні ефективно діючої етичної системи поведінки журналістів - хронікерів можливі зміні програмної політики телеканалів і ймовірності того, що керівництво засобів масової інформації змінить відношення до трансляцій криміналу, що у даний момент сприймається як норма. Скоротити злодіяння, відучити людей бути жорстокими в силах самого телебачення, досить тільки припинити нескінченний потік насильства і криміналу, трансльованого жителям країни, на основі дотримання телевізійними журналістами етичних норм поведінки при роботі в жанрі кримінального репортажу і репортажу про події.
Література
1.Зайцев А. А., Онышко Ю. В., Исаков Р. И. Мониторинг сцен насилия в программах ведущих телеканалов Украины // http://www.politik.org.ua/projects/view.php3?c=92
2.Бурич И. Л. Психология агресивного поведения. М.: Психология, 2007. – 312 с.
3.Кодекс професійної етики українського журналіста- http://centra.net.ua/old/codensju.htm
4.Бакштановский В. И., Согомонов Ю. В. Социология телевизионной морали: нормативно-ценностные системы // Социс. – 2003. – № 5. – С. 16.
5.Муратов С. Любовь к плохому. Философия депрессивного телевидения // Газета «Зеркало недели» 2001. - № 2. - С. 19.
6.Основы творческой деятельности журналиста. / Ред.-сост. С.Г. Корконосенко СПб.: Знание, ПбИВЭСЭП, 2000 г.
7.Поликарпова Е. Аксиологические функции масс-медиа в современном обществе. М., Аспект, 2002.
8.Попова А. Л. Криминальные программы на ТВ: влияние на образ современной Украины. Еженедельник « 2000». №22 .2008.
9.Шаг за шагом: журналист делает выбор. Учебное пособие по журналистской этике Европейского центра журналистики. М. Институт проблем информационного права Серия "Журналистика и право" Выпуск 55. 2007.
10.Шайгородський . Ю С. Общественная мораль как система ценностей . Газета «Зеркало недели» № 22. 2008.