Проте в Україні можна очікувати збільшення кількості радіостанцій таких форматів, як AllNews («Тільки новини»), AllTalk («Тільки бесіди»), AllComedy («Тільки розважальні програми»), а також News/Talk. Останній формат характеризується поєднанням дзвінків у студію, інтерв’ю у прямому ефірі і великою кількістю новинної інформації. Це дуже вигідний формат для середніх радіохвиль. Не зважаючи на популярність та надійність, він все ж залежить від майстерності його творців та частково від кон’юнктури ринку. В період відносно подієвого «затишшя» в житті країни рейтинги подібного радіо падають.
Вказані формати мають дуже різноманітну аудиторію (найбільше це стосується формату «AllNews») і користуються особливою популярністю серед бізнесменів.
В українському радіопросторі також можлива поява на середніх хвилях (СХ) радіостанцій формату MOR – MiddleOfTheRoad («Середина шляху»), який розроблявся спеціально для СХ. Музика такого формату визначається як «не дуже модна, але й не занадто стара, не дуже гучна, проте й не дуже солодка» [60, 353], а головною особливістю MOR – станцій є абсолютна свобода ді-джеїв в ефірі: вони оговорюють кожну композицію, дуже багато спілкуються зі слухачами, основна аудиторія – слухачі від 40 років та більше. Найпопулярніші ді-джеї «вийшли» з MOR. Цей формат також містить великі блоки новин, інформацію про дорожні пригоди, прогнози погоди та останні спортивні події.
Неможливо говорити про формати наших радіостанцій у чистому вигляді, як, наприклад, про чистий АС або чистий CHR – це завжди буде змішаний формат (CHR/AC або Roc/Talk тощо), що пов’язано із особливостями українського радіоринку, вимоги якого сильно відрізняються від особливостей радіоринку Європи, і тим більш Америки.
1. За джерелом фінансування радіопрограми поділяються на:
- комерційні (ефірне мовлення здійснюється за рахунок спонсорського фінансування, за рахунок продажу ефірного часу під рекламу, за рахунок продажу власного журналістського продукту до ефіру інших радіостанцій);
- державні (ефірне мовлення здійснюється за рахунок державного фінансування.
Отже, регіональне радіо – це радіо, яке має високий рівень інтерактивності, найбільш повне та якісне орієнтування на потреби аудиторії (її менталітет та смаки). Воно має реальну можливість більш функціонального та комфортного розподілення ефірного часу (по відношенні як до розміщення рекламного матеріалу, так і взагалі до розподілу власного ефірного часу, орієнтовно до потреб аудиторії). Водночас воно має менше фінансування та менші технічні можливості (у більшості випадків, проте не завжди).
Регіональне радіо може бути державним або комерційним, локальним або сітьовим та мати будь-який формат віщання. Далі розглянемо основні характеристики авторських програм на регіональних радіостанціях.
Для того, щоб якісно та повно визначити специфіку авторських програм на регіональних радіостанціях, звернемо увагу на поради щодо створення такого типу програм, що подаються В.Л. Цвіком, оскільки принципи створення (принципи побудови драматургії програми) і є основою майбутнього кінцевого варіанту власне програми [56, 410]. Тобто знаючи принципи побудови, можна визначити яким має бути готовий варіант тієї чи іншої радіопрограми і вже за цим принципом визначати її вади, недоліки та особливості, а також ті характерні риси, які властиві тільки одній, певній програмі та які вирізняють її з-поміж ряду журналістських продуктів того ж типу.
В.Л. Цвік дає такі поради щодо підготовки тематичних (авторських) радіопрограм:
1. Жанрово-тематичні особливості програм більшості радіостанцій визначаються орієнтацією на групи населення, диференційовані за віковою, соціально-економічною або етнічною ознакою. Тобто, головним чинником створення такого типу програм є потреби власне тієї аудиторії, для якої цей продукт буде створюватись.
2. Визначення формату станції є першим важливим кроком для розробки стратегії підготовки програм, організації роботи всього колективу і кожного журналіста окремо. Формат радіостанції є визначальним для підбору журналістського персоналу та журналістського продукту, який буде поступати в ефір.
3. Оскільки практично всі однотипні станції працюють з одним і тим самим музичним матеріалом, гарно підібраний репертуар та частота повторів окремих записів можуть зіграти важливу роль у приверненні уваги слухачів (для визначення таких параметрів використовуються опитування слухачів, або визначення комп’ютером раціональної частоти повторів тих чи інших музичних номерів).
Також важливим аспектом є створення певного «брендового» продукту, за яким певна радіостанція може бути відразу визначена серед слухачів. Таким брендовим проектом може бути як постать ведучого, певні програми або цикли програм, а й також така не досить вагома деталь, як джингл певної програми (наприклад випуску новин) або коротка музична вставка між програмами, блоками реклам тощо (так звані «позивні»).
4. Підбір ді-джея (ведучого). При створенні авторської програми в його обов’язки входить: конструювання та випуск програми, відбір теми, матеріалу та інформаційного приводу, написання тексту, відбір музичного матеріалу, спеціального джинглу, іноді – пошук спонсорів.
Також журналіст може стати «голосом радіостанції», її визначальною рисою, за якою легко розпізнати яке радіо наразі лунає у ефірі (так звана «зірка радіо», або «брендовий ді-джей»).
5. Попередня підготовка до випуску (заготовки ді-джея), пошук гостей, матеріалу, попередній відбір музичного масиву, технічна підготовка. За рівнем попередньої підготовки визначається якість та професійність не лише однієї радіопрограми, але й усієї радіостанції загалом.
6. Чергування музики та голосу ді-джея, відповідність такого чергування та співвідношення музичного часу обраному формату.
7. Відбір гостей (доцільність появи гостей у авторській передачі). Потрібно зауважити, що при правильному підборі гостя важливо завжди пам’ятати – не потрібно довго розмовляти з людиною до початку запису (це може його виснажити, або змусити «повторюватися» чи апелювати до розмови, якої слухач не чув; також потрібно оминати питання, на які можна дати односкладну відповідь).
В.Л. Цвік подає окремі критерії правильної (професійної) роботи ді-джея (ведучого) такої програми [56, 420]. Знання цих критеріїв допоможе знайти вади або особливості не стільки в технічно-драматургічному оформленні програми, скільки саме в роботі журналіста, що є доцільним при оцінюванні саме авторських радіопрограм.
Критерії оцінювання рівня професійної компетенції ведучого програми:
1. Не можна перетворювати новини в нудне перерахування фактів. Завжди шукайте деталі, які вдихнуть життя в ваше повідомлення. Виявляйте нестандартність та оригінальність, не забуваючи, одначе, про тактовність.
2. На радіо потрібно розповідати, а не читати (ви не віщаєте для широкої аудиторії, ви пояснюєте конкретному радіослухачеві, що відбувається в світі).
3. Слід користуватися простою розмовною мовою, яка буде зрозумілою кожному окремому вашому слухачу.
4. Перший абзац повідомлення повинен бути коротким і енергійним, щоб збудити цікавість радіослухача, який, можливо слухає неуважно. (Перша фраза повинна захопити, зацікавити, привернути увагу, викликати бажання слухати далі. Слухача завжди приваблює елемент емоційності, деякий особистісний відтінок, який закликає до відчуття причетності до певної події не тільки автора, але й того, кому призначене це повідомлення).
5. Слід використовувати короткі, прості, точні, конкретні, зрозумілі фрази.
6. Слід дотримуватись принципу оперативності, який виражається через вживанням теперішнього часу при описанні певного процесу, події, явища.
7. Не висловлюйтеся занадто емоційно, не зловживайте драматичними інтонаціями і словами.
8. Уникайте професійного жаргону. Також варто уникати вживання складних слів, термінів та визначень, якщо без них можна обійтись без шкоди змісту повідомлення.
9. Слідкуйте за тим, щоб не образити тих, про кого розповідаєте (наприклад, не називайте людину з певними фізіологічними або психологічними відхиленнями калікою).
10.Уникайте перебільшень, не плутайте множину з одниною.
11. Не починайте повідомлення з прямої мови (якщо це цитата). Не починайте повідомлення із спірних тверджень без посилання на джерело.
12. Майте такт та почуття міри.
13. Слідкуйте за тоном голосу (повчання та поблажливість дратують слухачів), за вимовою, дикцією.
14. Робота з мікрофоном (працюйте без вдихів – видихів, яких було би чутно слухачеві, слідкуйте за появою сторонніх технічних шумів). Також важливим є аспект технічної обробки музичного матеріалу та композиційних музичних аранжувань програми («перебивки» та «джингли»). Якість звуку має завжди бути на високому рівні, не залежно від фінансового забезпечення та технічного оснащення студії. Також журналіст (автор програми) повинен хоча б поверхово орієнтуватися в апаратному оснащенні студії, користуватися комп’ютерними програмами обробки звуку.
Узагальнюючи і систематизуючи наведені вимоги до створення радіопрограм пропонуємо власну модель оцінювання якості авторської програми на регіональній радіостанції:
1. Визначення типу регіональної радіостанції, її фінансування (це дозволить виявити рівень фінансового уложення в створенні власного радіопродукту, доцільність створення власного радіопродукту, технічні можливості).
2. Визначення формату радіостанції.
3. Визначення аудиторії радіостанції.
4. Жанрово-тематична особливість обраної для аналізу програми.
5. Особливість програми (чим вона відрізняється серед інших програм з тими ж ознаками).
6. Підбір ді-джея (ведучого) – вдалість та доцільність вибору саме цього ді-джея (за статтю, віком, професійними та мовними здібностями).