Смекни!
smekni.com

Загальна характеристика аналітичних програм на телеканалі "Київ" (стр. 2 из 2)

Щоб стала зрозумілою структура телевізійної публіцистики, необхідно її класифікувати. При цьому слід пам’ятати, що публіцистичні повідомлення створюються творчими працівниками всіх без винятку радекції телебачення. Телевізійна публіцистика – це сфера соціальної інформації, досить широка сфера людської діяльності. Ознаки соціальної інформації – її цілеспрямований характер, взаємовідносини, взаємовплив змісту повідомлення та каналу. Засоби передачі, вплив „зворотнього зв’язку”, зв’язок комунікативної та управлінської функцій повинні бути властиві масовій інформації як різновид соціальної. Масова інформація розгалуджується на роди – преса, радіо, телебачення та інформаційні агентства. Кожен із них включає в себе публіцистичні повідомлення, про які було сказано вище. Ці повідомлення, в свою чергу, розділяються на: інформаційну, аналітичну та художню публіцистику. До аналітичної публіцистики відносяться: кореспонденція, бесіда, коментарій, огляд.

Отже, детально зупинимося на аналітичній публіцистиці. До цієї групи жанрів входять повідомлення, в яких автор аналізує реальні факти та явища. При цьому, композиція повідомлення залежить від задуму автора. Аналітичні жанри охоплюють відносно широкі часові проміжки та узагальнюють цілі ситстеми фактів. Одним із спефічних телевізійних жанрів аналітичної публіцистики є бесіда. По змісту він часто носить характер дискусії на тему, які є досить важливими у сіспільстві – політичні, економічні, соціальні, наукові та інші. Наявність конфлікту, зіткнення різних точок зору: розвиток думки, що рухаються, однак, по заздалегідь написано сценарію. Сучасні аналітичні жанри все частіше практикують методи збирання та аналізу інформації, запозичені з соціології, політології, футурології. Деякі дослідники схильні навіть вважати за нові аналітичні жарни версію чи прогноз, що з’явилися останнім часом на телебаченні[6].

5. Аналітичні програми телеканалу „Київ” та їх характеристика

Глядацька аудиторія телеканалу „Київ” – майже 16 мільйонів. „Столичні телевізійні новини” для киян – це найбільш повна картина подій і прогноз для наступного. А щотижневі засідання „Телепресклубу”, під час яких обговорюються найакруальніші проблеми життєдіяльності, - чи не єдине місце, де усі столичні журналісти можуть збиратися без запрошень і акредитацій. В цілому ж тематичний спектр програм „Києва” - на всі смаки: від корисних порад покупцеві у програмі „Споживач” до розповідей про класичне і сучасне мистецтво у програмі „Київ класничний”.

Проте, ми зупинимося на характеристиці аналітичних програм.

Споживач

Програма “Споживач” вийшла на рівень журналістських розслідувань проблем, які виникають у споживачів-киян. Програма подає не лише факти про те, що сталася афера чи виникла проблема, творча група детально досліджує, подає різні точки зору (коментарі як однієї сторони, так і іншої, до всього ж долучає фахівців, незалежних експертів, які дають поради – як вийти з тієї чи іншої ситуації).

Аудиторія програми як різновікова, так і за різними соціальними статусами.

Тематика для проекту “Споживач” така:

-купівля-продаж неякісних товарів, нерухомості;

-інвестування фізичними особами будівництва;

-як позитивні, так і негативні сторони страхування, проблеми з виплатами страхових відшкодувань;

-культура обслуговування на ринках, в торгових центрах та в сфері громадського харчування;

- банківські послуги;

- висвітлення законодавчої бази, яка цікава всім – виплати малозабезпеченим, жінкам, пенсіонерам, пільги інвалідам та інше;

-якість послуг операторів мобільного зв’язку, операторів кабельного зв’язку;

-висвітлення проблем у комунальній сфері міста, судовій системі та знайомство з реформуванням цих галузей.

До всього ж проект “Споживач” знайомить з новинками на торговельному ринку не лише Києва, але й України.

Це лише короткий список тих тем, які сьогодні висвітлює проект “Споживач”. Але до редакції щодня надходять листи з новими запитаннями, які досі ще не висвітлювалися. І творча група проекту “Споживач” не залишає поза увагою жодного звернення.

Час мера з Олександром Колодієм

Раніше на каналі “Київ” була щотижнева програма “Година з мером”. Потім вона трансформувалася в “Запитання до мера”, а тепер - “Час мера”.

Новий проект триває орієнтовно лише півгодини, і вийде зі студії. Це не просто запитання-відповідь, а така собі невимушена розмова, прогулянка містом чи зустрічі з киянами.


Список використаної літератури

1. Вартанов А. чи Буде шостий раунд? // Журналіст 1997. №3-з.7

2. Василенко М. К. Динаміка розитку інформаційних та аналітичних жарнів в українській пресі: Монографія/Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2006.

3. Гуревич П.С. Пригоди іміджу М.,1991. с.- 123

4. Іван Мащенко. "Телебачення України". Том перший: Телебачення de facto. - Київ, 1998.

5. Іван Мащенко: "Телебачення України". Том другий: Телебачення de jure. - Київ, 2000.

6. Телевізійна журналістика М.,1994.-с.71

7. Яковлев А.Н. Телевидение: проблемв, перспективы // Коммуникт. 1965, №13, С. 71.


[1]Телевізійна журналістика М.,1994.-с.71

[2]Гуревич П.С. Пригоди іміджу М.,1991. с.- 123

[3]Вартанов А. чи Буде шостий раунд ? // Журналіст 1997. №3-з.7

[4]Іван Мащенко. "Телебачення України". Том перший: Телебачення de facto. - Київ, 1998.

[5]Іван Мащенко: "Телебачення України". Том другий: Телебачення de jure. - Київ, 2000.

[6] Василенко М.К. Динаміка розитку інформаційних та аналітичних жарнів в українській пресі: Монографія/Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2006.