1. Для виконання замовлень конкретних споживачів. Логічно, цю в цьому разі все вирішують договірні (контрактні) умови. — це і передбачене в;
2. Як інформаційний матеріал різного призначення, включно за взірець для створення українських стандартів, в якому у нас поки бракує досвіду. Залежно від попиту, ці стандарти можуть бути оприлюднені мовою оригіналу або в автентичному перекладі державною чи зрозумілою кожному українському громадянину російською мовою. Клопіт про таку інформацію покладено на Держстандарт України;
3. Нарешті пряме використання як державного стандарту України. Стосовно нових міждержавних стандартів таке наше право прямо ніде не записане, але випливає з факту участі у фінансуванні їх розробки (до речі, для будівельних нормативних документів воно передбачене.
Використаній зазначених стандартів дні розробки українських стандартів здається елементарним: потрібно просто виконувати правила ДССУ. Проте чомусь це не робиться. Тут під однією обкладинкою об'єднаю два різні документа: українською мовою - ДСТУ 3107 - 95 із невідповідною передмовою, а російською - ГОСТ 2531 - 95 із текстами стосовно запровадження міждержавного стандарту в Україні, яких немає в оригіналі (тож їх можна назвати фальшивими). Залишається невідомим, що це за стандарт: державний, яким ми маємо право розпоряджатися, чи міждержавний, яким ми можемо пише користуватись.
Надання ж міждержавного, стандарту статусу державного залишилося зовсім не врегульованим - тут наявний відвертий дилетантизм Розглянемо, як приклад, ГОСТ 2.601 - 95 на експлуатаційну документацію, адресований багатьом користувачам. Його видано чомусь не державною мовою і з неприпустимою імпровізацією:
1. Відомості про рішення Держстандарту щодо надання ГОСТ статусу ДСТУ з відповідної дати включено в передмову й основний текст (с. І) міждержавного стандарту, який насправді їх не містить;
2. На звороті обкладинки подано відомості про поправки до тексту. Мабуть, Держстандарт України не має права виправляти колективно прийнятий текст, хоч така потреба цілком можлива;
3. Використання обкладинки для змістовних повідомлень не доречне, бо вона не входить до складу документа - її просто можна зняти.
Наприкінці зазначимо, то схожих прикладів є достатньо. Природно, такі вади заважають працювати з їх стандартами. І одночасно викликає подив: що ж то за фахівці працюють в Укр НДІ стандартизації, сертифікації та інформатики, в численних технічних комітетах із стандартизації, в самому Держстандарту України, - які не бачать цих вад чи неспроможні дати їм ради.
А може, Держстандарту України зручно "грати без правил"?.. Роблячи з цього користь лише для себе.
4. Типові випадки порушень видавничих стандартів у сучасних українських виданнях
4.1 Газетні видання
На прикладі місцевої молодіжної газети «Меридіан» № 5 (13) згідно зі стандартом ГСТУ 29.3 – 2000 можна спостерігати порушення даного стандарту:
1. Згідно з пунктом 3.1 (Вимоги до оригіналів), допускається перекіс верхнього краю сторінки газети не більше ніж на 2 мм. В даному ж виданні це відхилення становить більше встановленої норми.
2. Порушено пункт 3.2.1, за яким газетне видання повинно бути встановленого розміру, указаного в таблиці. В даному випадку похибка становить 18 і 2 мм., що є суттєвим відхиленням від встановленого стандартом розміру газети.
3. Порушено пункт 3.2.5, згідно з яким зображення на газеті повинно бути чітким, однакової контрастності як в одному примірнику газети, так і в усьому накладі. Але в даному виданні порушено ці вимоги. Всі чорно-білі зображення різної контрастності і насиченості. Багато зображень є нечіткими, що порушує сприймання читача.
4. Згідно з пунктом 3.3 неправильне розташування тексту і ілюстрацій, є елементи тексту, я накладаються на ілюстративні елементи, це розсіює увагу читач і порушує сприймання єдності елементів.
На прикладі місцевої газети «Бабушка» № 4 (180) можна спостерігати порушення стандарту ГСТУ 29. 3 – 2000 за декількома пунктами:
1. Порушено пункт 3.2.1, за яким газетне видання повинно бути встановленого розміру, указаного в таблиці. В даному випадку похибка становить 1 і 2 мм., що є несуттєвим, але все одно це явище є порушенням даного стандарту.
2. Порушено пункт 3.2.3, за яким обсяг тексту з похилим або курсивним накресленням вічка шрифту має не перевищувати 1000 знаків на одній сторінці. У даному випадку кількість такого шрифту перевищує норму.
3. Порушено пункт 3.2.5, за яким усі зображення мають бути однієї контрастності, як в одному примірнику, так і у всьому накладі. У даному випадку всі зображення можна розбити на три групи, за рівнем насиченості. Це є прямим порушенням стандарту.
4. Наявні порушення, які зазначаються у пункті 3.3.(Критичні дефекти), а саме грубе відображення ілюстрацій, що порушує сприймання матеріалу читачем.
На прикладі місцевої газети «21 й канал» №16 (844) можна спостерігати порушення стандарту ГСТУ 29. 3 – 2000, за такими пунктами:
1. Порушено пункт 3.2.1, за яким газетне видання повинно бути встановленого розміру, указаного в таблиці. В даному випадку ці вимоги порушено. Похибка становить 11мм., що є досить суттєвим порушенням даного стандарту.
2. Порушено пункт 3.2.2, за яким проміжок між вертикальною відокремлю вальною лінією та текстом має бути не менше 10 пунктів. Цей проміжок становить 5 пунктів.
3. Порушено пункт 3.2.3, за яким обсяг тексту з похилим або курсивним накресленням вічка шрифту має не перевищувати 1000 знаків на одній сторінці. У даному випадку норма перевищена.
4. Порушено пункт 3.2.5, за яким усі зображення мають бути однієї контрастності, як в одному примірнику, так і у всьому накладі. Всі зображення мають різну насиченість, різну контрастність. До того ж зображення занадто контрастні.
На прикладі місцевої газети «Украина центр» № 16 (748) можна спостерігати порушення стандарту ГСТУ 29. 3 – 2000 за декількома пунктами:
1. Порушено пункт 3.2.1, за яким газетне видання повинно бути встановленого розміру, указаного в таблиці. В даному випадку похибка становить 1 і 4 мм.,
2. Порушено пункт 3.2.2, за яким проміжок між вертикальною відокремлю вальною лінією та текстом має бути не менше 10 пунктів.
3. Порушено пункт 3.2.3, за яким обсяг тексту з похилим або курсивним накресленням вічка шрифту має не перевищувати 1000 знаків на одній сторінці. У даному цієї вимоги не дотримано.
4.2 Журнальні видання
На прикладі українського журналу «Іменем закону» № 35/2006 можна спостерігати порушення стандарту ГСТУ 29. 1 – 1997 за декількома пунктами:
1. Порушено пункт 4.2.1, за яким журнал має бути встановленого розміру. Ця похибка є суттєвою, адже для журналів похибка не має перевищувати 1мм.
2. Порушено пункт 4.2.3, за яким журнали виготовлені глибоким способом друку не повинні містити контрастних гарнітур.
3. Порушено пункт 4.2. 4, за яким ілюстрації, що вимагають поліпшеної якості відтворення, чи знаходяться далеко від тексту мають бути віддруковані окремо з обох боків сторінки. Ця вимога порушена.
4. Порушено пункт 4.2.7, за яким усі зображення мають бути чіткими і одної контрастності.
5. Порушено пункт 4.2.9, за яким на першій сторінці обкладинки має бути ISSN.
На прикладі українського журналу « Вона», за березень 2008 можна спостерігати порушення стандарту ГСТУ 29. 1 – 1997 за декількома пунктами:
1. Порушено пункт 4.2.1, за яким журнал має бути встановленого розміру. Ця похибка є суттєвою, адже для журналів похибка не має перевищувати 1мм.
2. Порушено пункт 4.2.3, за яким журнали виготовлені глибоким способом друку не повинні містити контрастних гарнітур.
3. Порушено пункт 4.2.9, за яким на першій сторінці обкладинки має бути номер журналу та ISSN. Ці елементи журналу відсутні
На прикладі українського журналу «Отдохни» №18 можна спостерігати порушення стандарту ГСТУ 29. 1 – 1997 за декількома пунктами:
1. Порушено пункт 4.2.1, за яким журнал має бути встановленого розміру. Ця похибка є суттєвою, адже для журналів похибка не має перевищувати 1мм.
2. Порушено пункт 4.2.3, за яким журнали виготовлені глибоким способом друку не повинні містити контрастних гарнітур.
3. Порушено пункт 4.2.7, за яким усі зображення мають бути чіткими і одної контрастності.
На прикладі українського журналу «Сериал» № 19 можна спостерігати порушення стандарту ГСТУ 29. 1 – 1997 за декількома пунктами:
1. Порушено пункт 4.2.1, за яким журнал має бути встановленого розміру. Ця похибка є суттєвою, адже для журналів похибка не має перевищувати 1мм.
2. Порушено пункт 4.2.3, за яким журнали виготовлені глибоким способом друку не повинні містити контрастних гарнітур. В даному виданні використана велика кількість різних гарнітур різних кольорів, що є небажаним явищем.
3. Порушено пункт 4.2. 4, за яким ілюстрації, що вимагають поліпшеної якості відтворення, чи знаходяться далеко від тексту мають бути віддруковані окремо з обох боків сторінки. Ця вимога порушена.
4. Порушено пункт 4.2.7, за яким усі зображення мають бути чіткими і одної контрастності.
5. Порушено пункт 4.2.9, за яким на першій сторінці обкладинки має бути ISSN. Цей елемент відсутній.
Під час проведення дослідження на дотримання видавничих стандартів у сучасних періодичних виданнях можна дійти висновку, що в більшості випадків стандарти майже не дотримуються. На додатку 1 можна побачити, які саме пункти ГСТУ 29.3 – 2000 для газетних видань не отримуються.
Проаналізувавши чотири місцевих газети можна скласти гестограму. Підсумувавши загальну кількість порушених пунктів співвідносяться до100%. Для того, щоб дізнатись, який відсоток від 100% складають порушені пункти. Так само виводяться у відсотках порушені пункти ГСТУ 29.1 – 97 для журнальних видань.
На складеній гестограмі чітко видно ті пункти стандарту, які частіше порушувались у досліджуваних виданнях. Так у газетних виданнях найчастіше було порушено такі пункти: 3.2.1 - формат газети, який визначається розміром газетної сторінки, встановлюється видавцем та узгоджується з поліграфічним підприємством залежно від її обсягу та формату паперу. Це порушення складає 28,6 %, тобто цей пункт був недотриманий у кожній газеті. На перший погляд відхилення невеликі, але вони перевищують ту норму, яка встановлена стандартом. Також порушено пункт 3.2.5 – Якість кольорових зображень, їх насиченість і контрастність. Це порушення складає 21,4%. Розглянувши данні порушення, можна дійти висновку, що майже всі газети мають формат не зазначений у стандарті, а також мають зображення поганої якості, що негативно сприяють на читача.