Смекни!
smekni.com

Механізм функціонування облігаційного кредиту (стр. 3 из 5)

Узагальнюючим особливості багато чисельних форм облігаційних позик, слід вказати на такі переваги й недоліки облігацій для емітентів і власників-інвесторів.

Види облігацій Переваги Вади
Для емітента Для інвестора Для емітента Для інвестора
Заставні Відсутні проблеми з розміщенням Високий рівень гарантій повернення боргу Ризик застави активів та їх втрати Відносно невеликий прибуток в порівнянні з іншими джерелами
Беззаставні Можливість отримати кошти без застави Отримання вищих відсотків ніж від заставних облігацій Обмежені розміри позики. Необхідність високої репутації в діловому світі Неможливість пред’явлення майнових санкцій у випадку несплати боргу
Ті, що відкликаються Можливість дотермінового відклику, погашення та вибору терміну погашення Можливість отримання різниці між відзивною та номінальною вартістю Плата за достроковий відклик Обмеження прав власності на облігації та можливість відклику з мінімальною премією
Серіальні Поступове скорочення відсоткових платежів Стійке погашення заборгованості Щорічна виплата частини боргу
Розширювальні та звужувальні Можливість реалізації з довгостроковою перспективою Можливість вибору термінів погашення Можливість зміни інформації про термін погашення інвестором Більш висока ціна у порівнянні з іншими облігаціями
Конвертовувані Можливість зниження ціни позики і гнучкість у погашенні боргу Високий ступінь безпеки вкладання коштів Дохід може бути меншим ніж за звичайними облігаціями

6. Ціни облігацій

Переважна більшість різновидів облігацій вільно обертаються на ринку позичкового капіталу. Облігації мають три різновиди цін: номінальну, викупну і курсову (ринкову) ціну.

Номінальна ціна вказана на лицьовому боці облігації і є основою для подальших розрахунків, а також базою нарахування процентів. Згідно з чинним законодавством номінальна ціна облігації мінімально має становити 50 грн., а всі вищі номінали повинні бути кратними мінімуму.

Викупна ціна означає ціну, за якою емітент викуповує облігацію після збігу терміну позики. Вона може співпадати з номіналом, у процентних облігаціях є вищою номіналу, а в дисконтних – наближатися до нього.

Курсова ціна складається на ринку цінних паперів під впливом позики та прибутковості облігації і ринкової кон’юнктури на кожний даний момент. Значення ринкової ціни виражається у відсотках до номіналу і може виражатися, приміром, так: 77,90. Це означає що ринкова ціна облігації складає 77,90% від номіналу.

Розрахунок поточної ціни облігації:

Р = М / (1 + і),

де Р – поточна вартість облігації; М – вартість на момент погашення; і – вартість відсотка як десяткового дробу.

7. Доходи власників облігацій

В недалекому минулому марксистська економічна думка облігації відносила: по-перше, до одного з найважливіших важелів перерозподілу додаткової вартості між різними групами власників капіталу; по-друге, до однієї з головних форм руху фіктивного капіталу, що нібито, з одного боку, був формою руху позичкового капіталу, а з іншого – продовжував додаткову форму відчуження новоствореної вартості, виробленої трудящими масами. За таких умов облігаційний дохід діє як невидимий додатковий податок на користь експлуататора; по-третє, збільшення в обігу облігацій і функціонування облігаційного кредиту нібито лише поширювало спекуляції з метою збільшення доходів рантьє. Основу даної концепції складала відома вказівка В.Леніна про нетрудові доходи рантьє як паразитизм у квадраті, що визначає загнивання та вмирання капіталізму.

Але в нинішніх умовах формування засад соціально орієнтованої ринкової економіки і радикальних соціально-економічних перетворень подібні погляди на економічні відносини облігаційного кредиту слід відкинути як пропагандистсько-ідеологічні догми минулого. Насамперед облігації слід тлумачити як специфічний фінансово-кредитний документ, що діє як фактичне посвідчення власника облігації про надання позики функціонуючим товаровиробникам для створення відповідних ефективно використовуваних робочих місць і потужностей підприємств. Створений на основі облігаційної позики додатковий продукт і стає об’єктивною основою економічних відносин розподілу та справедливого права власника облігації на отримання встановленої частини прибутку у вигляді процентів.

Звідси стає очевидним, що процент не може бути інструментом експлуатації, а складає частину додаткового чистого продукту, створеного у виробництві внаслідок піднесення його ефективності, вдосконалення техніки і технології переважно коштом додаткових капіталовкладень, джерелом яких стала облігаційна позика. Він виражається у певній сумі грошей, яка сплачується власникові облігації за тимчасове користування позиченими у нього коштами. Отже, облігаційний процент – звичайна ціна за використання чужої вартості як товару, що виступає платою за кредит. Його величина залежить від ефективності виробництва і складається під впливом взаємодії попиту і пропозиції на ринку позичкових капіталів. Процент регулюється чинним законодавством так, щоб величина доходу за облігаціями покривала затрати кредиторів, формувала середні доходи такого розміру, що приносять позичальникам прибуток. Границі розміру відсотка коливаються між дивідендами - максимально, позичковим процентом – мінімально.

Слід критично проаналізувати й іншу догму минулого, яка проголошувала право на випуск облігаційних позик лише державою

Розміщуючи облігації державних позик серед фізичних осіб. Підприємств і організацій, нібито лише держава здатна була мобілізувати додаткові кошти для стимулювання розвитку економіки в інтересах у сього народу.

Але така концепція і сучасних умовах неприйнятна. Адже випуск облігацій підприємствами або будь-якими іншим суб’єктом господарського життя не може заперечувати чи принижувати інтереси суспільства, тому що воно облігаційним кредитом фактично підносить ефективність і масштаби розширеного відтворення. Спираючись на раціональний характер кредитних відносин, Закон України надає право вільного випуску облігацій підприємствам усіх форм власності. Це особливо вигідно тим із них, які склалися як потужні виробники. Для них мобілізація додаткових коштів за допомогою емісії та розміщення своїх акцій стала б значно дорожчим джерелом.

Зокрема, за акціями потрібно сплачувати дивіденди їх власникам безстроково. Водночас випуск облігацій здійснюється на основі двох умов: по-перше, на заздалегідь зазначений термін часу, що встановлюється емітентом, виходячи з особливостей обороту свого капіталу і строків окупності фондів; по-друге, за твердо встановлену плату у вигляді фіксованого відсотка.

Якщо ж під впливом непередбачених чинників фінансове становище не дозволяє своєчасно виконати умови емісії, то емітент зобов’язаний за згодою власників замінити старі облігації на нові і за вищою ставкою відсотка. Так дії емітента називають конверсією облігації. Вони підтверджують, що випуск і продаж облігацій відображають відносини позики з відстроченням платежу і безпосередньо пов’язані з кінцевими результатами діяльності підприємств. Від них залежать також доходи за облігаціями.

Провідними формами доходів власників стають такі надходження:

- Доходи у випадку продажу облігацій за більш високою ринковою ціною у вигляді курсової різниці;

- Доходи, що утворюються купівлею облігації з дисконтом (за ціною, що є нижчою від номіналу) та викупом її емітентом за номіналом після збігу терміну обертання;

- Доходи за умов конвертації облігації у акцію або за умов зменшення терміну обертання;

- Доходи у вигляді регулярних процентних (купонних) платежів.

Термінологічний словник

Бони (облігації) – короткотермінові боргові зобовязання, що випускаються казначейськими, муніципалітетами або приватними фірмами як купівельний і платіжний засіб, що обертається на фондовому ринку. Бонами називають також і паперові грошові знаки, які вже вийшли з обігу і стали предметом колекціонування.
Курс облігації - фіксоване на певний період часу значення ринкової ціни облігації, що виражається у відсотках до номіналу облігацій.
Матьюріта - дата настання терміну погашення кредиту або облігації.
Облігації відкличні - облігації, які розміщуються, як правило, за вищою курсовою надбавкою на користь їх власників. Для відкличних облігацій властива залежність курсової ціни від терміну погашення: чим ближче до терміну погашення, тим менша ця надбавка.
Облігації державні - облігації десятків видів емісії з найрізноманітнішими строками і процентними строками і процентними ставками, що випускаються державними органами з метою мобілізації фінансових ресурсів для потреб держави.
Облігації з нульовим купоном (зеро-купон) - облігації, які на первинному ринку реалізуються з дисконтом, активно користуються на вторинному ринку зі скороченням розміру дисконту в міру наближення строку погашення. Фактична сплата відсотків за дисконтованими облігаціями відбувається на вторинному ринку внаслідок більш високої викупної ціни.
Облігації заставні - облігації, що забезпечені нерухомістю. Для емітента їх розміщення не створює проблем, але формує ризики для заставлених активів.
Облігації із змінюваним терміном заборгованості - облігації, що емітуються на умовах можливого скорочення терміну заборгованості з метою полегшення первинного розміщення або «поновлення фінансування».
Облігації конвертовувані - облігації, що у вказаний термін обмінюються на акції того ж емітента або на новий випуск його облігацій.
Облігації корпоративні - облігації, емітентом яких виступають великі промислові і торгівельні корпорації, міжнародні економічні організації з метою мобілізації фінансових ресурсів. Їх купують кредитно-фінансові установи,інвестиційні банки, страхові компанії, пенсійні фонди тощо.
Облігації муніципальні - облігації, які випускаються місцевими органами влади і визначаються вищою дохідністю від інших видів облігацій. Виділяють:1) облігації з повним зобов’язанням;2) облігації, забезпечені доходом від певного об’єкту;3) облігації, які забезпечені спеціальним податком;4) облігації державних органів для фінансування житлового будівництва;5) промислові облігації;6) доларові облігації.
Облігації орендні - облігації, які викуповуються повністю одночасно на встановлену дату.
Облігації прибуткові - облігації емітента, що містять його зобовязання сплачувати відсотки тільки за наявністю прибутку. Дані виплати можуть носити кумулятивний характер, тобто несплачені відсотки нагромаджуються і підлягають сплаті в наступні роки.
Облігації, що приймають участь у прибутках - облігації, які дають право інвесторові на привласнення не лише фіксованого відсотка, а й на визначену частину у прибутках емітента.
Облігаційна позика - метод мобілізації фінансових ресурсів шляхом випуску боргових зобов’язань у формі облігацій.
Облігація - цінний папір на пред’явника, боргове зобовязання, за яким кредитор отримує дохід, що сплачується йому у формі виграшу або шляхом оплати купонів.
Рентні облігації - облігації, які не передбачають наявності кінцевого терміну погашення.
Сері альні облігації - облігації, умовами випуску яких передбачена щорічна виплата частини боргу за тиражем і відповідне скорочення відсоткових платежів.
Ціна облігації викупна - ціна, за якою емітент викуповує облігацію після збігу терміну позики.

Практична робота