В цих умовах було прийнято рішення про проведення примусової державної позички. Сума позички повинна була скласти 10 млрд., термін 20 років , дохідність 5,5 % річних . Облігації можна було продавати та здавати у заставу , доходи по них не обкладалися податками.
Розмістити облігації позички пропонувалось серед :
Власників нерухомості, земельних угідь, ЦП, військових підрядників, банків , СК ( 60 % позички )
Платників подоходного податку. При чому сума підписки була пропорційною сумі отримуваного доходу. ( 40 % позички )
В принципі все це створювало достатні умови для функціонування повноцінного вторинного ринку облігацій цього займу. Якщо б цю позичку було б здійснено то фінансове положення країни було б значно покращено: вдалося вилучити 2/3 грошової маси , що припинило зростання цін і укріпило б карбованець. Крім того країна отримала б значний фінансовий ресурс для фінансування видатків бюджету.
Причиною провалу такої б здавалося гарної акції стало продовження Росією участі у війні і при чому невдалої участі. Часті поразки вкінець підірвали економіку і призвели до серії криз . Якщо проведення займу було б здійснення раніше на півроку ( березень 1917 ) коли воєнні дії було тимчасово припинено і намічалася стабілізація , то цілком вірогідно що все було б навпаки.
Невдалі дії Тимчасового уряду на фондовому ринку призвели до падіння карбованця : на Лондонській біржі курс фунта по відношенню до карбованця зріс з 12-12 крб за фунт у вересні 1914р до 35.5 крб. На передодні Жовтневої революції. Наслідком цього було зникнення в Росії золота з обороту , воно було тезавровано. На кінець 1917 року грошовий обіг Росії складався лише з паперових грошей без ніякої домішки золота чи срібла.
Таким чином невдала економічна та воєнна політика привели , зміни урядів , економічні кризи сильно підірвали грошову систему. Всього за три роки карбованець знецінився по відношенню до долара США на 50 % і перетворився з повноцінного золотого на знецінений паперовий.
Наступним періодом стало правління уряду більшовиків. Однак зміна влади не принесла нічого крім подальшого падіння купівельної спроможності карбованця 9 за період 1918 -1921 у 188 раз )
Назріла необхідність проведення грошової реформи. Її проведення було обтяжене господарською розрухою, неврожаєм 1921 р. гострим бюджетним дефіцитом , а також пережитками воєнного комунізму. В наслідок введення товарного виробництва та дозволу вільної купівлі продажу товарів до кінця 1922 р. були досягненні перші успіхи у відбудові народного господарства і розвертанні товарообігу. Це сформувало передумови для заміни грошових знаків стійкою валютою – червінцями, що являли собою банкноту Держбанку.
Номінал складав –1,2,3,5,10,25,50 червінців.
Вже до середини 1922 р. червінці складали 37 % у складі всієї грошової маси, а на 1 жовтня 1923 р. – 74 %. Випуск та становлення червінця стало першим етапом грошової реформи. Наступним етапом була повна заміна червінцями ден знаків , що були причиною спекуляції та загрожували положенню червінця.
Особлива роль в завершенні грошової реформи відводилась :
відновлення і інтенсифікації с/г , перехід від натуральних до грошових с/г податків
Раціоналізація виробництва та зниження цін на промислову продукцію
Розвиток торгівельної мережі
Укріплення зовнішньої торгівлі
Реформування видатків бюджету
Зниження вартості кредиту
Провадження вищеназваних заходів привело до зростання купівельної спроможності населення , в першу чергу селян , що в свою чергу стало причиною зростання внутрішнього попиту.
Завершення реформи ознаменувалося випуском в обіг в лютому 1924р. державних казначейських білетів в 1,3,5 карбованців золотом , розмінних срібних монет ( 10 , 15, 20, 50коп та 1 крб ) та розмінних мідних монет ( 1,2,3,5 коп. При цьому ден знаки обмінювались на червонці по курсу 50000 ден знаків за 1 червінець.
На 15 лютого 1924 року червінці складали 90 % грошового обігу. На 1.06.24 обмін ден знаків був припинений , що фактично означало завершення реформи . Грошова емісія для покриття дефіциту бюджету була заборонена.
Наслідки реформи :
Введення твердої , забезпеченої валюти ( на 25 % золотом на 75 % короткостроковими векселями та ліквідними товарами )
Запровадження конвертації валюти ( 1 долар = 1.95 черв )
Стабілізація грошового обороту
Ліквідація дефіциту бюджету
Оздоровлення товарно-грошових відносин
Стабілізація господарства в цілому , та ріст ВВП
Зростання рівня життя населення
Тверда конвертована червона валюта протрималась до початку 1928 року . В ряді причин деконвертації та послабленні позицій червінця можна назвати :
Невеликі розміри золотого запасу
Заготівельні складнощі 1928 – 1929
Зниження обсягу с/г експорту
Відхід від принципів НЕПу
Тому , як тільки сальдо торгівельного балансу у зв’язку зі зривом планових завдань 1925 р. стало від’ємним , золоті запаси зменшились, посилилась інфляція і грошова система країни розшаталась. Держбанк відмінив з 2 половини 1926 року вільну купівлю продаж іноземної валюти на внутрішньому ринку, пізніше був заборонений ввіз та вивіз вітчизняної валюти закордон.
Список литературы
Андрюшин С.А Банковская система России .Либеральные реформы и их последствия . Деньги и кредит 1997 № 4
Белоусов В.Д. Преобразования в денежном обращении в 1914 – 1917 годах .Финансы 1995 № 3
Добкин Л.З. Рубль был устойчивой валютой Деньги и кредит 1996 № 8
Ильин С. Денежная реформа 1922- 1924 годов . Финансы 1995 № 11
Потемкин А.П. Развитие системы госсударственных займов в Росси .Финансы 1997 № 1,7