afyon - опіум
beng - подібний до опіуму наркотик, що має ефект снодійного та розширює зіниці; інакше - "трава бан". Як зазначає Девелліоглу, у староосманській мові є два варіанти цього слова: behg та benc, причому останнє - не що інше як арабізований варінт першого; з огляду на це доречно зауважити, що Нефі використовує тюркське слово.
Bir yere cem' olsa asik sem' ile mahbub ile
Hic o bezm-i hasa senden ozge mahrem bulmadim
Якби закоханий зостався наодинці з коханою при світлі свічки
У їхньому товаристві я не знаходжу нічого непристойнішого за твоє
Ehl-i aska turfe isrethane buldum alemi
Sensiz amma alenim zevkinde alem bulmadim
У хмільному товаристві знайшов я небачений світ для закоханих
Проте без тебе цей світ втрачає смак
Edeli seyl-i hucumun hane-i zuhdu harab
Tevbenin bunyadini hatirda muhkem bulmadim
Під могутнім наступом твоїм не може встояти навіть той, хто відмовляється від
насолоди задля служіння Аллахові
Не є стійкими основи покаяння, що містяться у свідомості
Zevkina vasil olunca tevbesin bozmak degil
Tevbeyi hic ihtiyar etmis bir adem bulmadim
Якщо досягнуто насолоди, не зіпсує її покаяння
Я не бачив жодного, хто б постарішав у каятті
Dil-gusadir meclisin gayetle hem rindanedir
У щирому зібранні безтурботність ллється через край
Dil-gusa - (за енциклопедчним словником Девелліоглу) той, хто розкриває серце, розкриває душу, дає серцю полегшення; (муз.) мелодія, складена Аріфом Мехмедом Агою. Девелліоглу не вказує часові рамки, коли саме творив Аріф Мехмед Ага, проте зі змісту, стилістики та контексту очевидно, що у даному випадку слово вжито у першому значення.
Her ne derlerse senin hakkinda hep efsanedir
Keyf-i canbahsin ki cism u cana rahat bundadir
Усе сказане про тебе - легенда
Ти - насолода для закоханого, у тобі - блаженство душі й тіла
efsane - вигадка, казка, пусті слова, пуста балаканина; подія, що запам"яталась надовго, легенда. У першому рядку важливо відчути настрій та думку автора, який саме сенс вкладає Нефі у слово efsane: дурниця, пуста вигадка й балаканина, чи чарівна легенда, щось високе й неземне. Хоча поет і майстер сатири, проте ми вирішили зупинитись на останньому з огляду на загальну атмосферу твору та на особливості жанру; об’єктом опису виступає чашник (хоча у наведеному творі, як ми вже мали змогу переконатися, образ чашника переплітається з образом вина; поет описує й підносить хвалу одночасно обом, а то й просто складно виокремити, до чого ж звернуто слово поета: до чашника чи до вина), досконалий молодий красень, щодо якого навіть слова дурниця і пуста балаканина видаються стилістично необгрунтованими.
Hikmetin inkar eder vaiz hamakat bundadir
Murde-i enduhe soz yok can bagislar sohbetin
Can verir cok zevkine anin da sohbet bundadir
Мудрості твоєї не визнає дурний проповідник
Про горе й смерть тут не йдеться, ти даруєш душевну розмову
Розмова ця дає насолоду душі
Gerci varin sarf edersin sen gonuller acmaga
Harc eder varin da herkes sana hikmet bundadir
Хоча ти й віддаєшся, розкриваючи людські серця
Кожен віддає тобі свої надбання і у цьому є мудрість
Ehl-i hikmet bilmemis bu na dek keyfiyyetin
Yoksa her bimar icin derlerdi sihhat bundadir
Мудрі мужі й досі не осягнули твоїх якостей
Інакше кожному хворому казали б: саме у ньому здоров’я
Sukkeri serbetden a'lasin hele ehl-i dile
Telh-kam etsen nola gayri halavet bundadir
Ти солодший навіть за медовий шербет
Коли ти приносиш смуток, - насолода у тім смутку
Hasili hem-mesreb olsan yarasir rindan ile
Ter degil tab'in arak gibi letafet bundadir
До лиця він навіть аскетові
У ньому не піт страждань, а краса, подібна справжньому раки
Oldurur renc-i humarin dirgorur feyzin yine
Asik-i bimari bir demde garabet bundadir
Щедрість твоя знищує біль забуття
Дає дихання закоханому й хворому
Nef'i-i bimari gel keyfinle ihya kil yine
Hatir-i mahzununu gamdan muberra kil yine
Йди-но нездужий Нефі, збуди свою веселість
Звільни від турбот того, кого непокоїть свідомість
Özet
Divan şairi Nefi’ye ait olan Sakiname türü üzerinde yapılan bu çalışmada Türk divan
edebiyatında sakiname türü incelendi. Arap ve Fars edebiyatılarının etkilerini göz önüne
alınarak Türkçe divan edebiyatına özgü üslup ve özellikler gösterilmektedir.
Ilk bölüm, Nefi’ye dair şahsi bilgiler hayat ve eserleri hakkında örnekli bilgiler
içermektedir.
İkinci bölüm, şairin Sakiname eserinin edebi, gramer ve kafiye yapısı açısından
incelemektedir.
Üçüncü bölümde Arap ve Fars edebiyatlarının etkilerini göz önüne alınmaktadır.
Ayrıca Arap edebiyatının etkisi daha çok şiir yapısı konu ve kafiye yapısında görülmekte
Fars edebiyatının etkisi ise daha çok kelimeler ve mecazi sistemde bulunur.
Ekte Sakiname’nin Ukraynaca tercümesi sunulmaktadır. Okuyucular için
anlaşılmamış olabilen söz ve kavramlar detaylı olarak açıklanmaktadır.
Çalışma sırasında Ukraynalı, Rus ve çok sayıda Türk bilimadamlarınca yazılmış
kaynaklar kullanılmıştır. Yanısıra ansiklopedik ve diğer sözlüklerden alınmış bilgilerden de
faydalanılmıştır.
Список литературы
1. Алькаева А., Бабаев Б. Турецкая литература.-М., 1967
2.Арабская средневековая культура и литература.-М., 1978
3. Бертельс Е.Э. История литературы и культуры Ирана.-М., 1988
4. Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960
5. Бертельс А.Е. Художественнй образ в искусстве Ирана XI-XVвв.-М., 1997
6. Восточная поэтика. Специфика художественного образа.-М., 1983
7. Гарбузова В.С. Поэты средневековой Турции. –Л.,1963 – С. 156-161
8. Гибб Х.А.Р. Арабская литература.-М., 1960-186с.
9. Грунина Э.А. Учебное пособие по османо-турецкому языку.-М., 1988
10. Из классической арабской поэзии.-М., 1983-305с.
11. Из старой турецкой поэзии.-М., 1978
12. Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983
13. Мусульманкулов Р. Персидско-таджикская классическая поэтика.-М., 1989
14. Поэты Турции.-Ташкент, 1961-135с.
15. Турецкая ашыкская поэзия.-М., 1983-192с.
16. Фильштинский И.М. Арабская литература в средние века. – М., 1977 – 290с.
17. Фильштинский И.М. Арабская поэзия средних веков.-М., 1975
18. Фильштинский И.М. История арабской литературы X-XVIII века.-М., 1991
19. Фролов Д.В. Классический арабский стих.-М., 1991
20. Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000
21. Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури (XІV-XVI століття).-К., 2001
22. Шидфар Б.Я. Образная система классической арабской литературы.-М., 1974
Словники та енциклопедії
23. Большая Советская Энциклопедия-М, 1964.- Т. 13
24. Літературознавчий словник-довідник.-К., 1997
Література іноземними мовами
25. BanarliN.S. Turkedebiyati.-Ist.,1983
26. Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara,1995
27. Ebuzziya Tevfik, Nefi, Ist.,1889
28. Hakani. Divan.-Ist.
29. Kabaklı A. Türk Edebiyatı.-İst., 1994
30. KemalO. Yazarlar ve Sairler sozlugu.-Ist., 1999
31. Köprülü F. Edebiyat Araştırmaları.-Ankara,1966
32. Kudret C. Örnekli Türk Edebiyatı Tarihi.-Ankara,1995
33. Türk Dünyası Edebiyatı.-İst.,1995
1 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури (XІV - XVI століття).-К., 2001-С.4
2 Там само.
3 Там само.
4 Гарбузова В.С. Поэты средневековой Турции.-Л., 1963-С.156-161
5 Алькаева А., Бабаев Б. Турецкая литература.-М., 1967-С.53
6Banarli N.S. Turk Edebiyati. Ist. 1983-S.653-660
7Karahan A. An. Nefi, T1, madde 1,2
8Ebuzziya Tevfik, Nefi, Ist 1889, S.7
9 Уравитель вакуфним майном, розпорядник доходів мечетей, шкіл тощо.
10 Адміністративна посада в Османській імперії, міський голова.
11Köprülü F. Edebiyat Araştırmaları.-Ankara 1966
12 Військова посaда при дворі в Османській імперії.
13 BanarliN.S. Turkedebiyati.-Ist., 1983
14Hakani, Divan, S. 68-681
15 Розтягнення короткого складу для створення ритму.
16 Коротка вимова довгого складу.
17 Вірш-самоуславлення, хвала поета самому собі.
18Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara, 1995
19Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000-С.265
20Там само
21 Там само
22 Фильштинский И.М. Арабская литература в средние века. М., 1977-С. 5
23Из классической арабской поэзии.-М., 1983-C.203
24Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960-C.146
25 Там само
26 Там самo
27 Там само
28 Из старой турецкой поэзии.-М., 1978-C.264
29Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960-C.145
30 Banarli N.S. Turk edebiyati.-Ist., 1983-S.158
31Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara, 1995
32 Друге значення слова (за словником Девелліоглу).
33 Восточная поэтика. Специфика художественного образа.-М., 1983-C.34
34 Banarli N.S. Turk edebiyati.-Ist., 1983
35Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983-C.12
36 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000-C.265
37Köprülü F. Edebiyat Araştırmaları.-Ankara 1966
38 Из старой турецкой поэзии.-М., 1978-C.7
39 Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983-C.156
40 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000-C.234
41 Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983-C.26
42Там само, C.24
43 Фролов Д.В. Классический арабский стих.-М., 1991-C.46-47
44Фильштинский И.М. Арабская поэзия средних веков.-М., 1975-C.290
45Из старой турецкой поэзии.-М., 1978-C.8
46Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960-C.253
46Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1963-C.253
1Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara, 1995