Проектний аналіз і використовувані показники ефективності (стр. 1 из 3)

Проектний аналіз і використовувані показники ефективності

ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ПРОЕКТНОГО АНАЛІЗУ

Ефективність використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій залежить від впливу значної кількості різноманітних організаційно-економічних, технічних і фінансових чинників. Це вимагає ретельного обгрунтування розробки і оцінки кожного проекту новостворюваного підприємства, технології, комплексу чи об'єкта, їх реконструкції або модернізації, тобто виконання проектного аналізу.

Проектний аналіз — це сукупність методів і прийомів, за допомогою яких можна розробити оптимальний проект у документальному вигляді і визначити умови його успішної реалізації

Проектний аналіз є синтезом знань з різних наукових дисциплін, сфокусованих на розв'язанні проблеми вибору найкращого економічного розвитку, чи стосується це суспільства, чи підприємства.

Проектний аналіз слід розуміти як динамічний процес, що відбувається у двох площинах — часовій і предметній. У часовій площині провадяться роботи, які забезпечують процес розвитку проекту, починаючи від виникнення самої ідеї проекту і до його завершення. У предметній площині здійснюється аналіз і розробка проекту в різних змістових аспектах. Сполучною ланкою цих площин є особлива трійця, до якої входять мета проекту, реально доступні ресурси та організаційні заходи.

Таким чином, проектний аналіз є інструментом планування й розвитку будь-якої діяльності. При цьому концепція проектного аналізу розглядає проект як процес, котрий складається з ряду послідовних стадій, і як структуру, елементами якої є цілі, ресурси та заходи.

1.2. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ПРОЕКТНОГО АНАЛІЗУ

Основними складовими проектного аналізу, що їх потрібно вивчити і дослідити, є:

• ідея, концепція проекту;

• життєвий цикл проекту;

• принципи і критерії відбору та оцінки проекту;

• види аналізів;

• методологія проектного аналізу.

Детальніше зміст проектного аналізу відображає принципова схема, що наведена на рис. 1.1.

На підставі або в розрізі ідеї проекту розробляють його концепцію.

Концепція проектного аналізу - це набір відповідних принципів, способів і методів визначення інвестиційних пріоритетів для прийняття рішення про реалізацію проекту.

Проектний аналіз перш за все базується на порівнянні в грошовому виразі «вигод і витрат», пов'язаних з реалізацією проекту. Це зумовлено потребою враховувати часовий період, оскільки здійснення витрат відбувається сьогодні, а отримання вигод (особливо проекти з тривалим терміном спорудження) - через тривалий період (через роки).

. Проектний аналіз повинен охоплювати різні аспекти проекту (економічні, екологічні, соціологічні, інституційні, технічні і комерційні) і вплив їх на оточення, що може виходити далеко за межі проекту і породжувати проблеми суспільного спрямування.

Одним із принципів, на які опирається проектний аналіз, є принцип альтернативності. Він характеризується вибором найкращого варіанта з наявно можливих.

Іншим принципом проектного аналізу є розгляд кількісного значення впливу змін, що співвідносяться з прийняттям чи відхиленням проекту. Цей принцип називається маржинальним, або принципом прирістної природи.

Рис. 1.1. Принципова схема змісту проектного аналізу

1.3. ЦІННІСТЬ ГРОШЕЙ У ЧАСІ, ТЕПЕРІШНЯ І МАЙБУТНЯ ВАРТІСТЬ

Один із принципів проектного аналізу полягає в тому, що потрібно порівняти вигоди і затрати, що виникають у різний проміжок часу, зважаючи на те, що життєвий цикл проекту досить тривалий і що ціна протягом цього циклу змінюється, враховуючи норму прибутку, якою часто виступає позиковий капітал, інфляцію, ризики тощо.

Тому є потреба розібратися в такому понятті, як вартість грошей у часі. Воно означає, що грошова одиниця, отримана вчора, вартує більше, ніж отримана сьогодні, що, наприклад, вартість долара сьогодні вища, ніж буде через рік.

В економічному та фінансовому аналізі вимірювання теперішньої і майбутньої вартості здійснюється однією грошовою міркою, яка має назву приведення, або дисконтування. Ці ж прийоми застосовуються й у проектному аналізі.

Майбутня вартість являє собою суму інвестованих у даний час коштів, на яку вони мають перетворитися через відповідний проміжок часу з урахуванням певної ставки процента.

Під ставкою процента розуміється вимір часової вартості грошей (через рік, два і т. ін.), сума процента на інвестиції, яка може бути отримана за даний проміжок часу.

Якщо інвестування здійснюється у короткому проміжку часу, то користуються простим процентом - сумою, що нараховано на початкову вартість вкладу в кінці одного періоду.

Якщо же інвестування здійснюється у тривалому періоді, то користуються складним процентом. А це сума доходу, що утворюється в результаті інвестування за умови, що суму нарахованого процента не виплачують після кожного періоду, а приєднують до суми основного вкладу й у подальшому платіжному періоді вона сама приносить дохід.

Процес зростання основної суми вкладу за рахунок нагромадження відсотків називається нарахуванням складного відсотка. А сума, отримана в результаті нагромадження відсотків, називається майбутньою вартістю суми вкладу, на який після закінчення періоду здійснюється нарахування. Початкова ж сума вкладу називається теперішньою, або поточною, вартістю. Процес переходу від теперішньої вартості до майбутньої називається компаундуванням.

Компаундування (нарощування) - це операція визначення величини остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів.

Приклад 1.1. Ми поклали в банк на три роки 1 грв. за ставкою 10% на рік. Це означає, що теперішня вартість становить 1 грн. Якою ж вона буде після третього року?

При розробленні оптимальних фінансових рішень у конкретних ситуаціях потрібно оцінити майбутню вартість інвестованих грошових коштів. Обчислення майбутньої вартості грошових вкладень (FV_n), інвестованих на термін n років, здійснюється за формулою:

(1.1)

де P V- теперішня вартість грошових коштів, інвестованих у початковий період, грош. од.;

r- процентна ставка в теперішньому, або реальному, значенні, коефіцієнт;

n - кількість періодів, на які роблять вкладення (рік, квартал, місяць, день);

- коефіцієнт (фактор) майбутньої вартості для r та n.

Процес, за якого при заданих значеннях PV і r потрібно знайти величину майбутньої вартості інвестованих коштів до кінця певного періоду часу (я), називають операцією нарощування.

Для полегшення процедури знаходження показника попередньо розраховується величина множника (1 +r)" при різних значеннях r і n, при цьому використовується таблиця стандартних значень майбутньої вартості процентного фактора (множника) (FVIF - Future Value Interest Factor)

У цьому разі

визначається за формулою:

(1.1а)

У фінансовому аналізі під стандартним часовим інтервалом прийнято | розглядати один рік (360 днів).

У разі, коли додатково обумовлюється частота виплати процентів на вкладені кошти протягом року, формула розрахунку майбутньої вартості капіталу є такою:

(1.1б)

де r - річна ставка, коефіцієнт;

m - кількість нарахувань за рік, одиниць;

n - термін вкладення грошових коштів, роки.

Нарахування процентів може бути щоденне, щомісячне, щоквартальне, раз на півріччя і раз на рік. Що більшу кількість разів протягом року будуть нараховуватися відсотки, то більшою буде FV у кінці n-го періоду. В інвестиційному аналізі відношення r/m прийнято розглядати як цілу процентну ставку, а добуток п ∙ т - як термін інвестування.

Користуючись формулою (1.1), визначимо майбутню вартість за

прикладом 1.1 (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Визначення теперішньої вартості грошей здійснюється за допомогою формули:

(1.2)

Яка є оберненою до формули (2.2). Або ж теперішню вартість знаходимо шляхом поділу майбутньої вартості на процентну ставку (1 + r) стільки разів, на скільки років ми вкладаємо гроші.

Приклад 1.3. Яким має бути початковий вклад, щоб до кінця третього року він становив 1,33 грв. за ставки процента 10% на рiк?

У фінансових розрахунках часто виникає потреба оцінки теперішньої вартості грошових потоків PV. Метою такої процедури є визначення цінності майбутніх надходжень від реалізації того чи іншого проекту з позиції теперішнього часу. Процес конвертації запланованих до отримання (виплати) у майбутніх періодах грошових коштів у їх теперішню вартість називається операцією дисконтування. Процентна ставка r, що використовується для визначення теперішньої вартості (PV) у формулі 1.2, називається дисконтною ставкою,

- майбутня вартість капіталу, а відношення називається