регистрация / вход

Переклад суспільно-політичних реалій (на основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс)

Поняття перекладу. Поняття адекватності та еквівалентності. Переклад газетно -публіцистичного стилю. Поняття реалії. Класифікація реалій. Аналіз перекладу суспільно-політичних реалій на основі перекладу статей з газети Hью-Йорк Таймс.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕКЛАДАЧІВ
КАФЕДРИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ПЕРЕКЛАДУ

Курсова робота

на тему:

Переклад суспільно-політичних реалій ( на основі перекладу статей

з газети Нью-Йорк Таймс )

Виконала: студентка 412 групи

Полежако Ярослава Олегівна

Науковий керівник: Кандидат педагогічних наук,

доцент Селіванова О. І.

Київ-2004

ЗМІСТ

ВСТУП .. 3

РОЗДІЛ 1 . 5

РОЗДІЛ 1.1. ПОНЯТТЯ ПЕРЕКЛАДУ. ПОНЯТТЯ АДЕКВАТНОСТІ ТА ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ. 5

РОЗДІЛ 1.2.ПЕРЕКЛАД ГАЗЕТНО –ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ. 7

РОЗДІЛ 1.3. ПОНЯТТЯ РЕАЛІЇ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕАЛІЙ. 13

РОЗДІЛ 1.3.1. ПЕРЕКЛАД РЕАЛІЙ. 15

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ НА ОСНОВІ ПЕРЕКЛАДУ СТАТЕЙ З ГАЗЕТИ НЬЮ- ЙОРК ТАЙМС. 18

ВИСНОВКИ .. 21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .. 23

ДОДАТКИ .. 25

РЕЗЮМЕ .. 33

SUMMARY .. 34


ВСТУП

Переклад має довгу історію. Все почалося в ті давні часи, коли виникла потреба у людях, що володіли б декількома мовами і могли б бути посередниками при спілкуванні різних мовних націй. Але як самостійна наука, переклад сформувався лише на початку ХХ ст. В умовах розширення міжнародних зв’язків та обміну інформацією, перекладознавство швидко розвивалось і цей процес триває і досі, так як мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів та запозичень. З’являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу.

В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямо пропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якості останнього.

Важливе місце займає переклад реалій.

Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні проблеми перекладу суспільно-політичних реалій-американізмів.

Предметом дослідження є статті з газет Нью-Йорк Таймс.

Для будь-якого перекладача переклад реалій є ,з одного боку, цікавою, а , з іншого, важкою та відповідальною працею, адже недостатнє знання історії, культури, звичаїв, суспільного ладу, особливостей політичного життя може стати причиною неадекватного перекладу, що просто або не буде сприйматись реципієнтом, або буде сприйматись, але не належним чином.

Причиною останнього є і те, що реалії – слова, які найбільш яскраво відображають своєрідність культури народу – носія. Особливості культури можуть бути не відомі певній людині з іншої країни і саме тут вся відповідальність за “ зрозумілий “ людині переклад лягає на перекладача.

В даній курсовій роботі переклад реалій розглядається на прикладі перекладу статей з газети “Нью Йорк Таймс”. Автор даної роботи вважає, що засоби масової інформації і ,власне, газети, якнайповніше відображають культурне та духовне життя країни, що дозволяє саме на прикладі статей з газет показати специфічні реалії – американізми та способи їх перекладу.

В даній роботі представлено різні погляди вчених на переклад як реалій, так і газетних матеріалів, розглядається специфічність такого перекладу.

Так як переклад реалій – американізмів розглядався на прикладі перекладу газетних статей, то в даній курсовій роботі автор розглядає і проблему перекладу газетних публікацій. Адже мова засобів масової інформації є дуже специфічною, а особливо американський варіант англійської мови, де переважно вживається американський сленг, саме через останній і виникають певні труднощі при перекладі.

Будь-якому перекладачу необхідним при перекладі реалій стане лінгвокраїнознавчий словник тієї країни, з мови якої робиться переклад, що набагато покращить якість перекладу.

Проблема перекладу реалій, а в даній курсовій роботі – реалій-американізмів, є ,безумовно, актуальною. Адже фразеологічні та лексичні одиниці, що означають певні явища матеріального та духовного життя США , і відрізняють американську англійську від австралійської чи британської англійської.


РОЗДІЛ 1

РОЗДІЛ 1.1. ПОНЯТТЯ ПЕРЕКЛАДУ. ПОНЯТТЯ АДЕКВАТНОСТІ ТА ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ.

Переклад як термін має полісемантичну природу, його найбільш розповсюджене і здебільшого узагальнююче значення пов’язують з процесом передачі значення/змісту слова, групи слів, речення або уривку з мови оригіналу на мову перекладу [17]. Поняття “переклад” можна визначити наступним чином : заміна текстового матеріалу однієї мові (мови оригіналу) еквівалентним текстовим матеріалом іншої мови (мови перекладу) [6].Головною метою будь - якого перекладу – є досягнення адекватності. Адекватність - це вичерпна передача смислового змісту оригіналу і повна функціонально - стилістична відповідність йому. Оскільки зрозуміло, що було б непогано, якби зміст оригіналу та перекладу були тотожними, то можна зробити висновок, що переклад має повністю зберігати зміст оригіналу : повноцінність перекладу означає вичерпну передачу смислового змісту оригіналу і повноцінну функціонально-стилістичну відповідність йому[16].Але Л.С. Бархударов[3] вважає, що про повну відповідність можна говорити лише відносно, адже за його словами при перекладі уникнути втрат неможливо, тобто має місце неповна передача значень, що містить їх текст оригіналу. Виходячи з цього Л.С. Бархударов робить закономірний висновок, що текст перекладу ніколи не може бути повним та абсолютним еквівалентом тексту оригіналу. Схожої ж думки дотримується і Ю. Найда[12] , за словами якої намагання досягти еквівалентності може призвести до значного відходу від оригіналу. Саме тут необхідно зазначити, що терміни “адекватність” і “еквівалентність” дещо відрізняються один від одного.

Еквівалентність виступає в якості основи комунікативної рівноцінності, наявність якої і робить текст перекладом.

Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається як сукупність інформації, що вона міститься в тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних одиниць. Таким чином, еквівалентність - поняття ширше, ніж “точність перекладу”, під яким зазвичай розуміють лише збереження “предметно – логічного змісту” оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал.

Адекватний переклад є по означенню еквівалентним, хоча ступінь смислової спільності між оригіналом та перекладом може бути різною. Найбільш повна еквівалентність (на рівні мовних знаків) означає максимально можливу наближеність змісту різномовних текстів. Еквівалентний переклад не завжди буде вважатись адекватним, через те що він буде лише задовольняти вимогу смислової наближеності до оригіналу[6].


РОЗДІЛ 1.2.ПЕРЕКЛАД ГАЗЕТНО –ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ.

Перед тим, як почати розгляд газетно- публіцистичного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно- інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в ²чистому вигляді². При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом[16].

Матеріали газетно- інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно -політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів.

Газета – засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і т.п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію.

Загальна картина американської преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до “жовтої преси“.

Для практичної роботи перекладача найбільш істотними є наступні характерні риси американської преси:

1. Розмовно- фаміл’ярний характер ряду матеріалів

2. Емоційна забарвленість шляхом вживання жаргонізмів,перифраз

3. Офіційність титулів та звернень

4. Специфічність газетних заголовків

5. Лексичні особливості газетно- інформаційних матеріалів

6. Вживання термінів

В газетно- інформаційному стилі дуже широко вживаються власні назви, імена, що роблять повідомлення більш конкретним описуючи якісь події на певній місцевості, або тих, що стосуються певних людей або установ. Через це у рецептора мають бути певні попередні знання, що дозволить йому пов’язати назву з предметом чи об’єктом, що називається[13]. Так, наприклад, будь- якому американському читачу добре відомо, що Amtrak –це залізнична компанія,або FrickCollection- художній музей в м.Нью-Йорк.

Ще однією особливістю цього жанру є намагання американських журналістів зробити сухе повідомлення більш емоційно яскравим за рахунок вживання в тексті жаргонізмів. Зазвичай при перекладі вони не передаються.

Особливістю американських газет є ,звичайно, заголовки газетних матеріалів. Автори статей докладають максимум зусиль аби заголовок їх статті складався з якомога меншої кількості слів, при цьому передавав інформацію про яку йдеться і привертав до себе увагу читача. Так аби читач побачивши заголовок вже був зацікавлений придбати газету і прочитати саме ту статтю, заголовок якої йому видався цікавим з інформаційної точки зору.

Перекладач має гарно розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу. Адже для заголовків американських газет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади,тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад заголовок “ Milkdrinkersareturningtopowder ” можна перекласти як “ Люди, що п’ють молоко ,перетворюються на порошок” , хоча, звичайно, правильно перекласти необхідно як “ Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко”.

Взагалі, так як автори статей намагаються привернути увагу читача і зробити так, щоб він таки прочитав сам матеріал, то заголовки часто не передають зміст статті, а навпаки, бувають зовсім в незначній мірі пов’язані з нею.Тому основна інформація знаходиться у підзаголовку. Це значно полегшує роботу перекладача, адже, як ми вже зазначили вище, не завжди вдається перекладачу перекласти газетний заголовок з першого погляду, так як або бракує інформації, або заголовок можна перекласти декількома, абсолютно не поєднаними між собою за змістом, способами.

При перекладі англійських заголовків перекладач має враховувати, що для американських газет характерними є дієслівні заголовки : BOBDORRELISDEAD. FLOODSHITFLORIDA.Для української преси дієслівні заголовки не є характерними і перекладач має це враховувати при перекладі. На українську мову вищенаведені заголовки будуть перекладатись як “Смерть Боба Доррела.Повінь у Флориді.”. Іноді буває важко при перекладі уникнути дієслова, наприклад воно буде зберігатись, якщо заголовок буде складатись з питального речення : WILLPRICECURBSBOOSTEXPORTS? На українську цей заголовок можна перекласти “Чи підвищить рівень експорту зниження цін?”

Перекладач має постійно пам’ятати про особливості вживання часових форм в заголовках. Сучасні американські газети використовують неперфектні часи. Коли мова йдеться про дію, яка вже відбулась, але в недалекому минулому, то використовується теперішній час, така форма ніби наближує читача до певних подій :MARYGRACEDIES,80 .ROYALFAMILYQUITS. При перекладі на українську мову таких заголовків, якщо дія на момент публікації закінчилась,то переклад робиться у минулому часі, за виключенням тих заголовків, де необхідно зберегти дієслівну форму. PastSimpleвикористовується в заголовках, якщо в самому заголовку є обставина часу, або читачу добре відомо, що дія відбулась в минулому. Для позначення майбутнього часу в заголовках часто використовується інфінітив.

Ще однією проблемою при перекладі газетних заголовків є різні скорочення. Скорочення, що їх можна зустріти в американській пресі, можна розділити на кілька груп [7].

Перша і найбільш чисельна група включає в собі скорочення назв партій, організацій, різних посад :

(FBI-FederalBureauofInvestiga­tion =ФБР, NAM = NationalAssociationofManufacturers – Національнаяасоціаціяпідприємців = НАП. Gov == Governor; D. A, == DistrictAttorney; Sen. = Senator; Rep. = Repre­sentative.

Також дуже часто зустрічаються скорочення назв міжнародних організацій : U.N. == UnitedNations;NATO == NorthAtlanticTreatyOrganization та багато інших. При перекладі таких скорочень перекладач має дотримуватись таких правил, по- перше, багато скорочень назв міжнародних організацій мають свій еквівалент в українській мові, а якщо назва організації не відома реципієнту, то перекладач може подати скорочення перекладу назви, але в дужках подати повний варіант. Також перекладач має враховувати і те, що деякі скорочення можуть писатись однаково, але в повному варіанті будуть стосуватись різних організацій :

РМ = PrimeMinister або ж PoliceMagistrate[7].

Дослідники відмічають, що в газетній лексиці є велика кількість власних назв : назв організацій, закладів, топонімічних назв. А також широко використовуються газетні кліше [2]. Це “готові формули”, які або вказують на джерело інформації : according to well-informed sources, або є просто політичними штампами : generationgap; vestedinterests.

Специфіку газетно- інформаційних матеріалів складають вже вищезгадані кліше, а також фразеологізми. Суспільно- політичний стиль більше ніж будь- який інший стиль є наближеним до художньої літератури. В суспільно- політичних текстах, статтях, оглядах широко використовується образна фразеологія. Характеризуючись метафоричністю, вона надає висловлюванню выразності, яскравості, своєрідності. По способу перекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділити на чотири групи :

1) Фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові і повністю калькуються при перекладі : adominoeffect – ефект доміно;

2) Фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими: tobuyapiginapoke – купити кота в мішку ;

3) Фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється : tohangfire – призупинити роботу ;

4) Фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: tocutnoice – нічого не добиватись.

Переклад фразеологізмів – це особлива проблема, адже передати їх слово в слово зазвичай неможливо, через те, що вони являють собою єдиний образ, звідси – необхідність їх розгляду, як єдине семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенні може спричинити зникнення атмосфери звичних читачу образів.Техніка передачі фразеологізмів вже давно розроблена, перекладач має їх розглядати, як єдине семантичне ціле і намагатись відшукати в мові перекладу відповідник- фразеологізм, бажано з тим же ступенем семантичної зв’язаності. Якщо такого еквіваленту в мові перекладу не існує, перекладач має знизити ступінь семантичної єдності і замінити ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається. При перекладі фразеологізмів в сучасному газетно- інформаційному тексті перекладач має бути дуже уважним та враховувати такий феномен, як деформація і контамінація фразеології. Один з найпростіших прикладів деформації є неповнота складу. В такому разі при перекладі, якщо перекладач віднайшов еквівалент, він має відновити принцип неповноти, інакше кажучи, обірвати приказку в тексті перекладу таким чином, щоб зберігти семантику оригіналу [1].

В газетно- інформаційних матеріалах часто зустрічаються багатозначні терміни, терміни- синоніми, скорочені терміни. Один і той же термін може бути перекладений по- різному, в залежності від ідейної направленості тексту,в якому його було вжито[13]. Терміни, що зустрічаються в газетно- інформаційному матеріалі, відносяться, в першу чергу, до політичної номенклатури, економіки та міжнародних відносин, а обсяг речення направлений на те, щоб не ускладнювати сприйняття читача, тобто зазвичай довгі та розгорнуті складнопідрядні конструкції уникаються [16].

Ще однією особливістю, яка притаманна англійському газетно- інформаційному стилю – це переплетення книжної лексики та розмовної мови.

Серед всіх текстів газетно- публіцистичного стилю найбільш сухими та діловими по стилю є повідомлення та статті інформаційного характеру. Точність при перекладі таких статей досягається шляхом синтаксичної перебудови речень [10].

Отже, переклад газетно- публіцистичного стилю характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач обов’язково має враховувати при перекладі.


РОЗДІЛ 1.3. ПОНЯТТЯ РЕАЛІЇ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕАЛІЙ.

Реалія – елемент культури, під яким розуміють сукупність матеріальних та духовних цінностей суспільства, що історично склалась на основі економічного базису [8].

В кожній мові є слова, що ніяк не вирізняються серед інших слів, але передати їх при перекладі буває досить непросто. Адже реалії – специфічні слова або назви предметів в духовній та матеріальній культурі, що притаманні тільки певному народу. Реалії виступають означеннями предметів, понять, типічних особливостей певного географічного місця, матеріального життя, соціально – історичних особливостей деяких людей, нації, країни, племені, що являють собою національний, місцевий та історичний колорит. Такі слова не мають точних відповідників в інших мовах [23].

Необхідно бути уважним, аби не переплутати реалії з термінами. Адже між цими двома поняттями є значна різниця. Але деякі реалії буває дуже важко відрізнити від термінів, через те, що останні можуть іноді співвідноситись і з унікальними референтами. Крім того, терміни так само, як і реалії, не мають ідеографічних синонімів і входять до лексико- семантичної системи літературної мови. Терміни, на відміну від реалій, можуть бути інтернаціональними і є характерними для художнього стилю,реалії ж можуть вживатись в будь- якому стилі мови.

Класифікація реалій.

Реалії розділяють на наступні :

1. Політичні та соціальні реалії.

Політичні та соціальні реалії включають в себе:

-Назви місцевих адміністративних установ : region, province, department;

- Назви органів управління та посад : senate, chamber, congress, mayor;

- Слова, що стосуються соціального та політичного життя : westerner, GeneralAssembly, emcee, Five- yearPlan.

- Воєнні реалії : Fleet Admiral, Colonel.

2. Географічні та етнографічні реалії .

До географічних реалій відносяться :

- Назви географічних та метеорологічних об’єктів : tornado, prairie, canyon;

- Назви географічних об’єктів, що пов’язані з людською діяльністю ;

- Назви ендемічних видів : AbominableSnowman.

Етнографічні реалії – слова, що характеризують повсякденне життя та культуру народів, їх духовну та матеріальну культуру, традиції, релігію, мистецтво, фольклор і т.д.

Етнографічні реалії поділяються на :

-Реалії, що стосуються повсякденного життя : jeans, pie, drugstore;

-Реалії, що стосуються мистецтва та культури : Thanksgiving, SantaClaus, blues;

-Назви жителів та етнічних предметів : Jap, gringo, Fritz;

-Одиниці виміру та грошові одиниці : dollar, green, jard;

-Реалії, що стосуються роботи : farmer, rancho[23].

РОЗДІЛ 1.3.1. ПЕРЕКЛАД РЕАЛІЙ.

Переклад реалій, як слів специфічних для певного народу або країни, вимагає від перекладача особливої уваги. Хоча мова йде про поняття та предмети, яким можна дати точний опис та визначення, при передачі їх на мову перекладу, можливі значні відхилення та варіанти. Це пов’язано з тим, що по частоті вживання, по ролі в мові, по побутовому характеру слова, що виступають в якості назв таких реалій, не мають термінологічного забарвлення; вони не вирізняються навіть в найбільш буденному контексті оригіналу, не вирізняючись в ньому стилістично, є звичними для мови оригіналу і саме тому при їх перекладі виникають труднощі.

Зрозуміло, що аби правильно передати означення предметів, про які йдеться в оригіналі, і образів, пов’язаних з ними, необхідно мати певні знання про ту дійсність, що про неї йдеться у тексті оригіналу. В теорії перекладу такі знання називають “фоновими знаннями”. Тобто сукупність уявлень, про те, що являє собою реальний фон, на якому розгортається картина життя іншої країни та народу[9]. Фонова лексика - слова або вирази, що несуть в собі додатковий зміст та певні семантичні та стилістичні відтінки, які накладаються на основне значення, і є загальновідомими людям, що належать до певної мовної культури [5]. Г.Д. Томахін [15], припустивши певну градацію фонових знань, визначив поняття фонових знань, як таких, що пов’язані з національною культурою та притаманні певній етнічній та мовній спільноті. Так як вони базуються на масовій повсякденній свідомості носіїв мови та культури, де поряд з повсякденними побутовими знаннями представлені , в певній мірі, знання наукового характеру, що набуваються в процесі виховання людини в певній культурі, через різні засоби освіти та передачі інформації.

Існує чотири способи перекладу, або, навіть правильно було б сказати, передачі реалій :

· По- перше, це транслітерація або транскрипція (повна або часткова ), безпосереднє використання данного слова, що означає реалію, або його кореня в написанні літерами мови перекладу або в поєднанні з суфіксами мови перекладу

· По- друге, утворення нового слова або словосполучення для означення відповідного предмету на основі елементів та морфологічних відносин, що вже реально існують в мові. В своїй основі цей переклад описовий.

· Третій способ – використання слова, що має близьке значення, хоча і не тотожнє, до значення реалії, яка перекладається.

· Четвертий спосіб – гіпонімічний, або узагальнено- приблизний переклад, при якому слова мови перекладу, що називають поняття виду, передаються словом мови перекладу, що називає поняття роду[9].

Перший спосіб перекладу реалій дуже широко використовується. Немає такого слова, яке не можна було б перекласти на іншу мову, хоча б описово.

Але транслітерація необхідна саме тоді, коли треба дотриматись лексичної стислості означення, аби зберегти звичність слова, яку воно мало в мові оригіналу, і разом з тим підкреслити специфічність предмету або поняття, що перекладається і не має відповідника в мові перекладу. Дуже часто іншомовні слова переносяться в мову перекладу саме для того, щоб виділити відтінок специфічності реалії. Коли слово, яке транслітерується, вживається або рідко, або вперше переноситься в текст перекладу, то буває необхідно надавати і коментуюче пояснення і відповідний контекст.

Другий спосіб перекладу реалій (утворення нового слова або слово- сполучення ) в перекладах на українську мову використовується не так широко, як перший спосіб.

Третій спосіб передачі слів, що означають інонаціональні реалії, полягає в використанні слів рідної мови, що означають щось наближене та схоже по функції, хоча і не є абсолютно тотожнім. Застосування перекладу цього типу в ряді випадків може викликати і місцеві асоціації. По своїй національній специфічності да назв реалій в деяких випадках дуже наближеними є форми звернення, що існують в мові, до яких застосовуються і аналогічні засоби перекладу. Наприклад, звернення “sir” та “miss” передаваись раніше в перекладі як “добродій” та “добродійка” відповідно, а в сучасних перекладах, як “пан” та “пані” або залишають “сер” та “місс”. Втрата певної речової специфіки при перекладі компенсується тим, що при більшій або меншій ступіні наближеності, в контексті перекладу слово є абсолютно зрозумілим. Хоча, звичайно, слово, що має безпосередній зв’язок зі специфічними фактами з життя однієї країни, не може бути повноцінно використано для передачі реального поняття з життя іншої країни[9].

Ми вважаємо,що всі чотири способи перекладу в перекладацькій практиці не використовуються окремо один від одного, вони переплітаються. Адже при використанні лише одного способу перекладу текст може або втратити національну специфічність,або,навпаки, бути “перенасиченим” іншомовним розмовним матеріалом (наприклад, при застосуванні лише способу транслітерації).

Аби правильно перекласти реалії, необхідно також враховувати :

1.Тип тексту;

2.Зміст реалій в контексті;

3.Тип реалій та їх систематична роль у культурах мови оригіналу та мови перекладу;

4.Ступінь сприйняття незвичних словосполучень та “екзотичних” виразів у культурі мови перекладу [23].


РОЗДІЛ 2 . АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ НА ОСНОВІ ПЕРЕКЛАДУ СТАТЕЙ З ГАЗЕТИ НЬЮ- ЙОРК ТАЙМС.

В першому розділі ми розглянули теоретичний аспект проблеми перекладу реалій- американізмів. В другому розділі автор даної курсової роботи, на прикладі перекладів статей з газети Нью- Йорк Таймс, покаже на практиці, як перекладати суспільно- політичні реалії- американізми.

В статтях, що ми їх вибрали та розглянули переважна більшість реалій, які нам зустрілись, були політичні і соціальні реалії. В першому розділі ми вже зазначали, що політичні і соціальні реалії включають в себе назви місцевих адміністративних установ, органів управління, посад та реалії, що стосуються власне соціального та політичного життя країни.

Назви деяких реалій-американізмів є відомі всьому світу, наприклад, такі як : ThePentagon – Пентагон;

The Capitol – Капітолій;

Senate – Сенат.

При перекладі застосовувався метод транслітерації. Такі реалії- американізми є добре відомими українському реципієнту, через те, що їх часто можна зустріти в засобах масової інформації, тому автор вважає, що надавати додаткову інформацію при перекладі, наприклад : ThePentagon – Пентагон ( Міністерство Оборони США), або переклавши просто як Міністерство Оборони США, застосувавши другий спосіб перекладу реалій, що наводився в першому розділі, а саме – це утворення нового слова або словосполучення на основі елементів, що вже реально існують в мові, є зайвим і лише обтяжить конструкцію перекладу.

Але якщо розглянути назву BotanicalGarden, ботанічний сад, що знаходиться у Вашингтоні і відомий будь- якому американцю, то український реципієнт мало або зовсім не ознайомлений з цією реалією, тому автор вважає за правильне подати коротку додаткову інформацію : BotanicalGarden – Ботанічний Сад у Вашингтоні.

В текстах оригіналу нам зустрілось дуже багато назв різних державних установ та організацій США. Такі назви перекладались переважно способом утворення нового слова або словосполучення на основі елементів, що вже реально існують в мові :

The Department of Homeland Security – Міністерство внутрішньої безпеки;

The Department of Agriculture – Міністерство сільського господарства;

The Agency for International Development – Агентство міжнародного розвитку;

The Global Fund to fight AIDS – Фонд боротьби за СНІДом;

International Relations Committee – Комітет з питань міжнародних відносин.

А також було багато назв посад :

Congressman – Конгресмен;

Governor – Губернатор;

Mayor – Мер;

Attorney general –Генеральний прокурор.

У першому розділі ми вже зазначали про велику кількість скорочень у друкованих засобах масової інформації та специфіку їх перекладу. Таке загальновідоме скорочення в Америці, як CARE (CooperativeforAmericanRelieftoEverywhere), при перекладі може бути подано у вигляді скорочення повного варіанту перекладу, але в дужках сам повний варіант має бути обов’язково зазначений. Тобто, CARE буде перекладатись, як ОАБТ (Об’єднане Американське Благодійне Товариство ). Так само буде перекладатись скорочення NAM = NationalAssociationofManufacturers – НАП (Національнаяасоціаціяпідприємців). Але так перекладатись будуть не всі скорочення, в силу того, що деякі скорочення мають відповідник в мові перекладу і не потребують додаткового пояснення, наприклад, AIDS – СНІД, необхідність розширювати текст перекладу за рахунок пояснення є зайвою. Так само буде робитись переклад реалії FBI-FederalBureauofInvestiga­tion =ФБР = Федеральне Бюро Розслідування, додаткове пояснення можна не давати, адже це скорочення є відомим і його часто можна зустрітити не лише в засобах масової інформації, але і в сучасній художній літературі та в кінофільмах.


ВИСНОВКИ

Отже, в даній курсовій роботі ми розглянули деякі аспекти перекладу. Зараз коротко охарактеризуємо основні питання, які ми розглядали в курсовій роботі.

По- перше, це те, що метою будь- якого перекладу є досягнення адекватності. Тобто, вичерпної передачі не тільки змісту оригіналу, але й повної функціонально- стилістичної відповідності йому. В курсовій роботі ми розглянули певні труднощі, що можуть виникнути на шляху перекладача при досягненні ним максимальної адекватності перекладу.

Друге питання, яке ми розглядали – переклад газетно- публіцистичного стилю. В даній курсовій роботі ми розкрили специфічність перекладу газетних матеріалів. Труднощі та шляхи перекладу деяких складових газетних матеріалів,наприклад,таких як заголовків статей, правильного застосування граматичної та часової форми при їх перекладі, а також скорочень назв реалій,скорочень міжнародних організацій, кліше, штампів та фразеологізмів, термінів. Перекладгазетно- публіцистичного стилю характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач обов’язково має враховувати при перекладі.

Далі ми розглянули реалії – поняття реалії, класифікацію та способи перекладу реалій. Ми зазначали в даній курсовій роботі, що для правильного перекладу реалій, перекладач має володіти певними фоновими знаннями щодо країни з мови якої робиться переклад.

В останньому розділі автор даної курсової роботи на прикладі перекладу статей з газети Нью- Йорк Таймс на практиці показала, як перекладають суспільно- політичні реалії- американізми.

Підсумовуючи все вище написане, автор даної роботи вважає, що переклад це не лише важка та відповідальна праця, це, певним чином, мистецтво. Мистецтво так подати переклад тексту мови оригіналу, щоб він не був “чужим” для читача мови перекладу і більше того, сприймався не як переклад, а як окремий оригінальний текст. Якщо людина не знає мови оригіналу, то текст перекладу вона і буде сприймати як оригінал, тому перекладач несе відповідальність за адекватність свого перекладу, за збереження змісту та стилістичних особливостей тексту мови оригіналу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алєксєєва І.С. Професійнийтренінг перекладача. – СПб. : “Союз”, 2001. – 288с.

2. Арнольд І. В. Стилістика. Сучасна англійська мова. Підручник для ВНЗ–4-е изд., випр. та доп. – М.: Флінта: Наука, 2002. 384 с.

3. Бархударов Л.С. Мова і переклад.- М.: Міжнародні відносини, 1975.- 235 с.

4. Брандес М. П., Провоторов В. І. Перекладацький аналіз тексту. – М. : НВІ- Тезаурус, 2001. – 244с.

5. Верещагін Є.М. Костомаров В.Г. Лінгвокраїнознавство у викладанні російської мови як іноземної– М. : МГУ., 1971

6. Комісаров В.Н. Лінгвістика перекладу – М.: Міжнародні відносини – 1980 – 167с.

7. Комісаров В. Н., Рецкер Я. І., Тархов В. І. Посібник по перекладу з англійської мови на російську . – М.: Вища школа,1965.– 268 с.

8. Конецька В. П. Лексико- семантичні характеристики мовних реалій. Великобританія : Лінгвокраїнознавчий словник. – М. : 1978. – с. 463 – 466

9. Латишев Л.К. Переклад: проблеми теорії, практики та методики викладання.– М.: Просвещение – 1988. – 159с.

10. Левицька Т.Р., Фітерман А.М. Посібник по перекладу з англійської мови на російську. – М.: Вища школа, 1973. – 136с.

11. Мін’яр-Бєлоручєв Р.К. Теорія та методи перекладу – М.: Московський ліцей, 1996. – 208с.

12. Найда Ю. А. Процедура аналізу компонентної структури референційного значення. – М., 1983

13. Паршин А. Теорія і практика перекладу.- М.: Російська мова, 2000. – 161 с.

14. Сухенко К. М. Лексичні проблеми перекладу. – К. : Вид. Київ. Нац. Універ. Ім..Тараса Шевченка., 1972. – 45 с.

15. Томахін Г.Д. США. Лінгвокраїнознавчий словник. – М. : Російська мова, 2001. – 576 с.

16. Федоров А.В. Основи загальної теорії перекладу. – М. : ООО Філологія три, 2002. – 416 с.

17. Korunets I. V. Theory and Practice of Translation. – Vinnytsia.: 2001. – Nova Knyha Publishers. – 446 p.

ДОВІДКОВІ ДЖЕРЕЛА

18. Кудрявцев А.Ю., Куропаткін Г.Д. Англо-російський словник сленгу та ненормативної лексики. – М. : ТОВ Видавництво АСТ, 2004. – 383 с.

19. Longman Dictionary of Contemporary English, 2000

20. Longman Business English Dictionary, 2000

21. Longman Idioms Dictionary, 2000

22. ABBYYLingvo 9.0

ДЖЕРЕЛА З МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

23. www.logos.it


ДОДАТКИ

Text 1

New System Begins Rerouting U.S. Aid for Poor Countries

BY CHRISTOPHER MARQUIS

Published: February 22, 2004


WASHINGTON, Feb. 21 — The United States is now plunging into a fundamental overhaul of its assistance to developing nations, demanding that applicants for a rich new source of financing prove their worthiness. Already, countries from Bolivia to Bangladesh are competing to be among the winners.

This month, the board of the new Millennium Challenge Account met for the first time to lay the groundwork for grants that President Bush has promised will total $5 billion annually by 2008. In the first year, perhaps just 15 nations will win awards.

The program is ambitious. If fully financed, the Millennium Challenge Account would reflect close to a doubling of the American aid that goes primarily to promote development in poor countries, analysts say. It would represent an overall increase in foreign aid of nearly 9 percent.

But the new account is already altering traditional aid flows. All but five countries in Latin America, for example, are ineligible for the Millennium Challenge because their per capita incomes are too high.

At the same time, because of cuts proposed in overall foreign aid to the region, some of these nations, like El Salvador and the Dominican Republic, could experience reductions of 10 percent in development aid in the fiscal year 2005, which begins Oct. 1.

African countries like Senegal and Ghana that respect civil liberties stand to benefit under the new program, according to budget analysts; the war-ravaged nations of Sudan and Somalia, however, do not.

The new account, like a second new program, the president's five-year, $15 billion global effort to fight AIDS, is up against foreign aid spending constrained by tight budgets and unusually heavy outlays on assistance to Iraq and Afghanistan.

Critics of the Millennium Challenge Account are warning that it may produce inequities, handsomely rewarding a handful of nations while leaving some of the most economically needy countries to vie for much smaller amounts of traditional aid.

Advocates say the two initiatives are prototypes in a broad administration effort to retool the foreign aid system, which spends nearly $18 billion a year on projects ranging from feeding programs to state-to-state economic support.

Representative Henry J. Hyde, the Illinois Republican who is the chairman of the International Relations Committee and an important backer of the new approach, wants to place a performance-driven Republican imprint on such aid, which, until recently, was denounced by some of his colleagues as "pouring money down a rat hole."

That kind of Congressional distaste for foreign aid, which traditionally suffered in favor of spending on domestic programs, has eased greatly since the Sept. 11 terrorist attacks, which highlighted the dangers posed by weak and neglected states, Mr. Hyde's aides said.

"For too long, U.S. foreign assistance programs have been adrift without an overall strategy, and without reasonable standards of accountability," Mr. Hyde said. The Millennium Challenge Account and the AIDS fund can serve as models for future reforms in foreign aid, he said.

"How we broaden these efforts to include more of our foreign aid programs will be an important legislative challenge of the coming months and years," he added.

But some advocates for development and relief agencies accuse the administration of turning its back on some of the neediest countries to pay for the new strategy.

Mary E. McClymont, the chief executive officer of InterAction, the largest alliance of American-based relief groups like CARE and Save the Children, said the administration, in its new budget proposal, had cut $400 million from traditional aid and development accounts — including money for child survival and family planning — to defray its new costs.

"The administration's budget is robbing Peter to pay Paul," she said. "The Millennium Challenge Account will fund select, top-performing countries. That is good. But what about all the other poorer, weaker countries that could become failed states?"

Mr. Natsios said the agency, a popular target of cost-cutting Republicans in the 1990's, had found a new purpose in preparing second-tier candidates to qualify for the Millennium Challenge fund. At the same time, he said, A.I.D. will not abandon its traditional support for failing states, but it will be more realistic in its expectations.

"Anybody who expects us to put Somalia back together again — acting alone — is foolish," he said.

The Bush administration has identified 63 countries that would be eligible to compete for the first round of of Millennium Challenge funds because their per capita income levels are below $1,415 and they are not precluded from receiving aid by being on the State Department's list of terrorism sponsors.

To qualify for the funds, countries must demonstrate, in the president's words, that they are "ruling justly, investing in their people, and establishing economic freedom."

The administration will use 16 independent indicators, many of them from outside government, to measure the merits of a candidate.

For example, a private organization like Transparency International could rate the applicants on corruption; the World Bank Institute, on rule of law; Freedom House, on political rights; and the Heritage Foundation, on trade policy.

"It's pretty rigorous," said Alan P. Larson, the State Department's top economics official, who is running the account until the president's expected nominee, Paul Applegarth, is confirmed. Mr. Larson noted that the board would use indexes that were publicly available.

Another innovation with the new program is that the United States will not dictate how money is spent.

"This would put the recipient countries much more in the driver's seat," said Steven Radelet, a former Treasury official who works at the Center for Global Development. Countries would sign three-year contracts with the United States, and the effectiveness of their efforts would be judged by the results.

Some development specialists worry that the process may diminish accountability.

"You're putting a lot of faith in these countries to figure out how to use this money well," said Thomas Carothers, senior associate at the Carnegie Endowment for International Peace.

Mr. Bush's AIDS initiative seeks to unite a mix of agencies and programs under a single coordinator, Randall L. Tobias, who will present his emergency plan on Monday.

Mr. Tobias, a former pharmaceutical executive, is expected to outline plans for a rapid expansion of programs in about 15 seriously afflicted countries, emphasizing prevention, care and treatment and spending $10 billion in new financing over five years for a total of $15 billion.

While the financing is welcomed by advocates for people with AIDS, critics have questioned whether a separate bureaucracy is necessary when there is already a Global Fund to Fight AIDS, Tuberculosis and Malaria.

The administration, which has asked for $2.8 billion for the AIDS fund for 2005, says it is gearing up to meet the president's goal of $15 billion over five years, though some Congressional Republicans concede that budget deficit concerns will probably scale back both initiatives.

Some political analysts question whether the United States' commitment will endure beyond the November elections and the current spending spree on antiterrorist strategies.

"It remains to be seen whether this is an innovation that has staying power," said J. Brian Atwood, the A.I.D. administrator in the Clinton administration.

Text 2

INTERNET AD ATTACK

In Politics, the Web Is a Parallel World With Its Own Rules

By JIM RUTENBERG

Published: February 22, 2004

IT was a sharp video attack, jarring in a political season that has been unusually short on negative advertising. A woman, sitting at a keyboard, seeks information about Senator John Kerry on the Internet. She unearths all sorts of scandalizing tidbits.

“More special interest money than any other senator. How much?’’ she says ‘‘Paybacks?’’ and then reading aloud from the screen, she says, ‘‘Millions from executives at HMO’s, telecoms, drug companies.’’ She add, "Ka-Ching!"

She can only come to one damning conclusion: Mr. Kerry, she says, is ‘‘Unprincipled.’’

The one-minute spot, introduced a week ago, did not appear on television, but on President Bush’s campaign Web site. And so a new bare-knuckled political use of the World Wide Web showed its head: the Internet attack ad.

When the Web was in its infancy, Internet utopians envisioned a political revolution, predicting that the new medium would engage and empower voters as never before. Much of what they envisioned has come to pass, with the Internet facilitating vigorous debate this year, most dramatically, giving Howard Dean’s campaign the ability to raise millions.

But part of the Web’s appeal has been its unbridled nature, and it is showing that it can act as a back alley — where punches can be thrown and things can be said that might be deemed out of place, even if just at a particular moment, in the full light of the mainstream media.

“The principals themselves feel like they can act out there in a way that they wouldn’t dare to do in the mainstream media,’’ said Jonathan Zittrain, a director of the Berkman Center for Internet and Society at Harvard Law School.

Mr. Bush’s campaign, for instance, has not been ready to launch a confrontational television ad, let alone a positive one, because it is trying to cling to the transcendent trappings of the Rose Garden for as long as possible.

But it wanted to rob Mr. Kerry of his claim to be a reformer — by pointing out his support from special interests — without wading too deeply into real campaign waters, said Mark McKinnon, Mr. Bush’s chief media strategist.

“Senator Kerry was getting a free ride from a lot of the Democrats, and we felt it was important to point out what he was saying was inconsistent with his record, but we were not prepared to engage that fully yet,’’ he said. “The Web offered a modulated way of engaging.’’

The Democrat candidates have not aggressively used attack ads on the Web, although they have used Mr. Bush as a target on television instead of confronting each other, which could risk weakening the party’s chances of gaining the White House.

The Bush Web ad offered all of the emotional impact of a television commercial without all of the political impact.

For one, a Web ad, unlike a television commercial, does not fall under new election rules requiring candidates to appear in their own advertisements to voice approval of them. By not having to take direct responsibility for his anti-Kerry spot, Mr. Bush got some distance from it — even though it is on his Web site.

But perhaps most significantly, the Web has evolved as a relatively permissive environment. A negative advertisement that might rub viewers the wrong way in their living rooms is apparently less likely to do so when they are at their computers.

The tension between the different strata of media was evident when The Drudge Report, the news Web site, recently reported that several major news organizations were investigating a rumor that Mr. Kerry may have had an extramarital affair.

Unlike the Monica Lewinsky scandal, news of which The Drudge Report also broke, the Kerry rumor had no accompanying criminal investigation, which could justify coverage by itself, and newsrooms across the country found themselves in a state of paralysis — caught between ignoring a story millions already knew about or validating a charge without independent confirmation.

The pressure mounted as The Drudge Report posted follow-up articles, effectively fanning the flames. Those watching from the sidelines saw the situation as a test of just how far the major newspapers, magazines and television networks would allow themselves to be pushed.

“Clearly the Internet is accelerating the pace at which politics move,’’ said Jim Jordan, Mr. Kerry’s former campaign manager. “And, increasingly, it seems to allow the mainstream media to rationalize editorial decisions that wouldn’t have been made in the past.’’

Ultimately, most news organizations, however, did not take the bait, with some ignoring the story entirely and others, including The New York Times, reporting denials from Mr. Kerry and the woman in question deep within their news pages.

“There was no proof of anything,’’ said Tom Hannon, the CNN political director. He said the network buried the denials in other campaign reports. Mickey Kaus, who had discussed the ethics of reporting the rumor on his Web blog, kausfiles.com, agreed that two different journalism worlds exist and he said that it’s a good thing.

“Clearly we seem to be settling into an equilibrium where standards on the Web are different, and people can live with that as long as the mainstream press behaves the way it behaved during this latest scandal, which is to say they stick to their own standards,’’ Mr. Kaus said.

On the Internet, he said, a large number of people can get wind of the sorts of conversations taking place in the proverbial smoke-filled rooms.

“Now everybody can know what the political pros know,’’ he said. “So if you’re a voter concerned about electability, you want to know Kerry’s potential problems down the road. Now you have a vague idea, and you can discount them or take them into account depending on what you think.’’

Text 3

California Plans Move to End Gay Marriages

By THE ASSOCIATED PRESS

Published: February 22, 2004


SAN FRANCISCO, Feb. 21 — California's attorney general will ask a court to stop San Francisco from granting marriage licenses to same-sex couples, his spokesman said Saturday, a day after Gov. Arnold Schwarzenegger ordered the move.

Mr. Schwarzenegger's directive to the attorney general, Bill Lockyer, was prompted in part by a judge's decision earlier Friday not to impose a restraining order that would have halted San Francisco's weeklong stream of 3,175 same-sex weddings, said Rob Stutzman, the governor's spokesman.

Mr. Schwarzenegger, wading deeper into the roiling debate over same-sex marriage, ordered Mr. Lockyer to "take immediate steps" to get a ruling that would make San Francisco authorities stop granting licenses to gay couples.

"We rely on our courts to enforce the rule of law," Mr. Schwarzenegger told cheering Republican Party activists at a state convention on Friday evening. "But you see, in San Francisco the courts are dropping the ball. It's time for the city to stop traveling down this dangerous path of ignoring the rule of law. That's my message to San Francisco."

On Friday, Judge Ronald Evans Quidachay of San Francisco Superior Court gave gay and lesbian couples in the city another reprieve when he ruled that lawyers for the Campaign for California Families' had failed to prove that the weddings would cause irreparable harm if they were not halted. On Tuesday, another judge declined to order an immediate stop to the marriages.

Peter Ragone, a spokesman for Mayor Gavin Newsom of San Francisco, scoffed at Mr. Schwarzenegger's directive.

"The truth is, thousands of people are involved in loving relationships and having them recognized for the first time," Mr. Ragone said. "We urge the governor to meet with some of the couples, because what's happening is both lawful and loving."

A spokeswoman for Mr. Lockyer said Saturday that the attorney general's office planned to seek a judgment declaring San Francisco's action in violation of state law.

"We are conferring with the governor's legal affairs staff to develop strategy," said the spokesman, Nathan Barankin. "They are on board, we are on board and we will be taking action soon."

The conservative group that lost its bid for a restraining order on Friday had argued that the weddings harmed the 61 percent of California voters who in 2000 supported Proposition 22, a ballot initiative that said the state would recognize only marriage between a man and a woman.

Judge Quidachay suggested that the rights of the thousands of gay and lesbian couples who have traded marriage vows in San Francisco over the past nine days appeared to carry more weight at this point.

Text 4

Security Efforts Turning Capital Into Armed Camp

By MICHAEL JANOFSKY

Published: February 22, 2004


WASHINGTON, Feb. 21 — An antiaircraft missile, ready for use, sits atop a federal office building near the White House. Devices that test the air for chemical and biological substances are positioned throughout the city. Subway stations are now equipped with "bomb containment" trash bins. A major highway that runs by the Pentagon is being rerouted several hundred yards away. A security wall is going up around the Washington Monument.

Day by day, the nation's capital is becoming a fortress, turning a city known for graceful beauty into a virtual armed camp. In response to the Sept. 11, 2001, terrorist attacks, federal security agents along with their counterparts in the Washington, Maryland and Virginia governments began a huge effort to build permanent safeguards for the capital area's most important buildings and monuments.

The effort that built slowly after the 1995 bombing of a federal building in Oklahoma City intensified after one jetliner slammed into the Pentagon and another jet crashed in Pennsylvania, presumably on its way to a target in Washington.

But more recently, security efforts have gained a new urgency as officials seek ways to stop truck bombs and other terrorist tactics that have been used in other countries, like suicide bombers.

Some of the biggest projects are under way at the most visible symbols of American democracy and might — the White House, the Capitol, the Washington Monument and the Pentagon.

A result has been a surge of security construction at a cost, still being calculated, that is expected to reach several hundred million dollars within five or six years. Barely 20 percent of the security measures planned for the region have been designed, let alone completed, which means construction is certain to continue for years.

"I'm not sure we ever reach a point where everything has been done; it's an ongoing process," said Kenneth E. Wall, an official with the Department of Homeland Security who oversees activity in the capital region. "As threats evolve and information evolves, we have to make adjustments accordingly."

But even at this early stage, the security efforts have transformed large parts of Washington, creating a slightly ominous feel for the city's 572,000 residents and the million more people who work here and visit daily. Tony Bullock, an aide to Mayor Anthony A. Williams, called it "the uglification of Washington." Unlike New York and other cities that have fewer federal buildings and, thus, a less concentrated security presence, Washington has a dense core of buildings that house every department of the federal government and venerated monuments that honor the country's greatest leaders.

"It's sad to see this, but the reality is we are very vulnerable," said Peter McBirnie of Huntsville, Ontario, who was visiting the Washington Monument the other day with his wife, Linda. They stood before temporary construction walls that encircle the monument grounds and obscure work on a new permanent 30-inch-high security wall designed to stop a vehicular attack.

By now, most federal buildings and monuments have prodigious security measures in place, with enhancements planned or under way.Police officers with dogs trained to find explosives are stopping cars before they drive past the Capitol. Plans have been approved to build a security perimeter around the 10 buildings of the Smithsonian Institution and the Department of Agriculture on the Mall. The interiors of most government buildings have taken on aspects of an airport, with magnetometers at every entrance and a greater presence of law enforcement officers. The entrance to the Washington Monument has metal detectors and X-ray machines, as does the front door of the Botanical Garden greenhouse at the foot of Capitol Hill.

Even the National Institutes of Health in Bethesda, Md., a Washington suburb, has been newly fortified with an electrified fence.


РЕЗЮМЕ

Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні проблеми перекладу суспільно- політичних реалій- американізмів.

Предметом дослідження є статті з газети Нью- Йорк Таймс.

Курсова робота складається з восьми структурних частин : змісту, вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків та резюме. В першому розділі розглядається теоретичний аспект проблеми перекладу, перекладу газетних публікацій та перекладу реалій. В другому розділі розглядається практичний аспект проблеми перекладу суспільно- політичних реалій- американізмів на основі перекладу статей з газети Нью- Йорк Таймс. У висновках автор робить підсумки своєї курсової роботи та коротко окреслює головні проблеми, які розглядались в даній курсовій роботі. В списку використаних джерел автор подає список інформаційних джерел, що були використані при написанні курсової роботи. В додатках подаються статті мовою оригіналу на прикладі перекладу яких у другому розділі розглядався переклад суспільно- політичних реалій- американізмів.

Переклад суспільно- політичних реалій- американізмів являє собою певну проблему для перекладача, через те, що для їх перекладу перекладач має володіти певними фоновими знаннями аби текст перекладу був зрозумілий та не був “чужим” для людей, що не володіють мовою оригіналу тексту.


SUMMARY

The main aim of this course paper is to investigate the problems in translation social and political realia.

The subject of investigation – articles from The New York Times newspaper.

This course paper consists of eight structural parts : contents, introduction, two chapters, conclusions, summary, bibliography and annexes. In chapter I author of this course paper investigates the theoretical aspect of the problem. In chapter II the practical aspect of the problem is shown, based on translation of articles from The New York Times newspaper. The articles are given in annexes.

The author of this course paper thinks that translator is to be responsible for his translation, as people who don’t know the language of original text, perceive translation as sush. That is why it is very important not only to preserve the main sense of the original text, but also to preserve the stylistic features of the latter.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий