Ви прекрасний майстер!
Ви рідкісний фахівець!
З тобою так цікаво розмовляти!
Ти сьогодні чудово виступив!
Приємно бачити, як Ви посвіжішали, відпочили!
Однак займенник “я” цілком можливий у структурі компліменту, побудованого на зіставленні, що посилює міру “таланту” адресата, як-от: “Ти – унікальна й неперевершена господиня, а я, на жаль, не можу цим похвалитись”.
Найчастіше хвалять за вчинки, за характер, за зовнішній вигляд, одяг, зачіску (наприклад: “У Вас витончений смак!”, “У тебе бездоганний вигляд”, “У тебе така елегантна сукня”, “Тобі так пасує нова зачіска”).
Можна похвалити когось з родини чи знайомих, сказати добре слово про дітей наприклад (“У Вас хата – райський куточок”, “А Твій Василько – дивовижно мудра дитина”). Неввічливо кидати компліменти малознайомим чи незнайомим людям.
Відповідь на комплімент має бути співзвучною змістові.
Спасибі!
Дякую за комплімент!
Це Вам тільки так здається (на перебільшену похвалу)
О, ні, це не про мене!
Спасибі, але Ви явно перебільшуєте!
Дякую, але я цього не заслуговую!
Я радий/ рада це чути.
Мені приємно це почути від Вас.
Я це саме можу сказати про Вас.
З метою виявлення особливостей функціонування українських компліментарних висловлювань нами було проведено анкетування. (Бланк анкети додається).
Анкета пропонувалася:
· учням міста Ковеля, які навчалися протягом одного року в США;
· учням Ковельської міської гімназії, які брали участь у програмі міжнародних шкільних обмінів та навчалися протягом трьох тижнів у вищій школі міста Чарльстон (штат Південна Кароліна) у 2003 році;
· учням Ковельської міської гімназії, які брали участь у програмі міжнародних шкільних обмінів та навчалися протягом трьох тижнів у вищій школі міста Кейн (штат Пенсільванія) у 2004 році;
· учням, батькам і вчителям, які спілкувалися з представниками американської делегації з міста Кейна, що перебувала у місті Ковелі по програмі міжнародних шкільних обмінів у 2005 році;
· волонтерці з Корпусу Миру Ленор Джонсон, яка працювала у Ковельській міській гімназії у 2005-2006 році.
В анкетуванні брали участь 35 респондентів, які були різної статі, різного віку та різних професій. (Анкети додаються).
Результати проведеного аналізу анкет дають змогу стверджувати, що комплімент є похвалою (для 19%), підбадьоренням (12%), проявом уваги (26%), способом вираження захоплення (27%), висловленням щирих побажань (11%),просто декількома щирими словами на адресу співрозмовника (5%).
Згідно отриманих даних комплімент вживають щодня (14%), часто (46%), інколи (17%), рідко (15%), залежно від ситуації (8%).
Мовці використовують компліментарні висловлювання з метою: зробити адресату приємність (32%), підкреслити своє позитивне ставлення до адресата (14%),проявити увагу до адресата (17%),висловити свою думку (12%),покращити настрій адресату (15%),проінформувати адресата про те, що він/вона гарно виглядає (10%).
Найтиповішими компліментами, які вживають інформанти, є:
“ З тобою дуже цікаво!”
“Ти дуже гарно виглядаєш!”
“ Яка ти сьогодні гарна! Це тобі личить!”
“Який у тебе гарний одяг!”
“Ти виглядаєш суперово!”
“Чудово виглядаєш!”, ” У тебе дуже гарне …”,” Тобі дуже пасує …”.
На питання “Чи є в українців ситуації, в яких правила етикету передбачають обов’язкове вживання компліментів? Якщо є, то які?” ми отримали такі відповіді:
“ Невпевнений, думаю, немає”.
“Можливо і є якісь певні правила, але я не знаю”.
“Можливо, де-не-де вживають компліменти при вітанні чи знайомстві”.
“Так. Наприклад, після обіду подякувати і сказати, що було смачно”.
“Немає”.
“Можливо на вечірці”.
“Я вважаю, що є, але не знаю, які”.
“Не знаю, можливо, в деяких видах професій”.
На думку респондентів, українці найчастіше вживають комплімент: з метою підкреслити певні людські якості; для того, щоб отримати від цього задоволення; з метою почати бесіду або просто похвалити; для підбадьорення; деякі люди заради вигоди; з метою зробити комусь приємне або присоромити людину; з метою отримати комплімент у відповідь; зробити приємність комусь або коли заздрять, щоб виглядати більш щирим.
Вживання компліментів при вітанні, як вважають 22% респондентів, є в українській культурі типовим. 86% інформантів шкільного віку стверджують, що інтимні компліменти не є невід’ємним атрибутом української культури, позитивну відповідь на це питання дали лише 14% опитуваних. 60 % інформантів середнього і старшого віку зазначають, що інтимні компліменти властиві українському мовному етикету.
Про наявність в українській культурі компліментів, що виражають насмішку, докір чи зневагу, засвідчили 84% інформантів. 53% доводилось вживати і чути на свою адресу нещирі компліменти.
Комплімент відіграє різну роль в мовленні, як зазначають респонденти. Він може слугувати похвалою (35%), заохоченням (35%), переконанням (21%), засобом зміцнення взаємин (9%) чи підтримки розмови.
Переважна більшість опитаних (73%) сприймає компліменти.Таких, що не сприймають компліментів, немає (0%).7% ігнорують комплімент, і 20% вказали свою відповідь.
Компліменти спроможні викликати в адресата різні емоції і почуття, а саме: радість (60%), підозру (9%), невпевненість (9%), почуття гідності (10%), впевненість (12%).
Приходимо до висновку, що суттю компліменту є позитивна характеристика адресата. Зіставлення відповідей респондентів-українців і респондентів-американців показує, що комплімент є невід’ємним атрибутом, як української, так і американської культури.
Перелік прикмет, які згадуються в компліментах, обмежений, а самі характеристики стереотипні. Вони стосуються зовнішнього вигляду, розумово-вольових і морально-етичних якостей, одягу, дітей тощо. Особливістю жанру компліменту є використання слів (прикметників, прислівників, іменників), які виражають високий ступінь якості, міри тощо.
ВИСНОВКИ
Комплімент – важлива складова мовленнєвої поведінки представників англомовної та української культури. Комплімент впливає як на характер міжособистісних стосунків комунікантів, так і на успішність комунікації в цілому. Здійснюючи мовленнєвий вчинок – комплімент, мовець виконує три різних дії, які втілюються в одному висловлюванні: іллокутивний акт, перлокутивний акт і соціальну дію. Суть іллокутивного акту компліменту полягає у вираженні (а) позитивного психологічного стану мовця, що виник як результат позитивної оцінки адресата чи об’єкта, що має безпосереднє відношення до адресата, (б) наміру (бажання) зробити приємність адресату, (в) позитивного ставлення до адресата.Перлокутивний акт компліменту спрямований на стимуляцію позитивної емоційної реакції адресата, яка повинна виникнути внаслідок задоволення його потреби бути визнаним і високо оціненим оточуючими його людьми.
Компліменти як соціальні дії відносяться до сфери управління поведінкою комунікативного партнера. Зміст соціальних цілей варіюється, у зв’язку з чим виділяються різні класи компліментів. Компліменти, сказані мовцем згідно прийнятих у даному соціумі правил етикету, відносяться до класу етикетних. Їхню ціль в узагальненому вигляді можна визначити як підтримку неантагоністичних стосунків з адресатом. Компліменти, метою яких є зміна поведінки комунікативного партнера, утворюють клас інструментальних соціальних дій.
Класифікація етикетних компліментів здійснюється відповідно до типу стандартної ситуації, в якій ці компліменти вживаються. Критерієм виділення різних типів інструментальних компліментів є типізовані варіанти зміни поведінки комунікативного партнера.
Етнокультурна специфіка компліменту дозволяє охарактеризувати певні особливості утворення та використання компліменту в англо-американському і українському культурному просторі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. – 344 с.
2. Бєляєва І.А. Комунікативно-функціональні особливості неповних речень, які передають зміст суб’єктивної оцінки мовця в ситуації безпосереднього спілкування (на матеріалі англійської мови). Автореф. дис...канд. філол. наук. 10.02.04. / Київськ. держ. лінгв. ун-т. – Київ, 1996. – 16 с.
3. Вежбицкая А. Семантические примитивы // Семиотика. – М.: Радуга, 1983. – С. 225-252.
4. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Пер. с англ. А.Д. Шмелева. – М.: Языки славянской культуры, 2001. – 272 с.
5. Голубнича О.І. Семантико-функціональні особливості висловлювань, спрямованих на підтримку адресата (на матеріалі англійської мови). Автореф. дис...канд. філол. наук. 10.02.04. / Київськ. держ. лінгв. ун-т. – Київ, 1994. – 24 с.
6. Замошкин Ю.А. Вызовы цивилизации и опыт США: История, психология, политика. – М.: Наука, 1991. – 306 с.
7. Карасик В.И. Язык социального статуса. – М.: ИТДГК „Гнозис”, 2002. – 333 с.
8. Клочко Л.И. Похвала в ряду родственных речевых актов в английском языке. – Харьков: Константа. – 2001. – С. 47-57.
9. Кокойло Л.О. Компліментарні висловлювання в сучасній англійській мові (структура, семантика, вживання). Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. / Київськ. держ. лінгв. ун-т. – Київ, 1996. – 24 с.
10. Мищенко В.Я. Классификация речевых актов комплимента // Вісник Харківського державного університету: № 390. Актуальні проблеми теорії комунікації та викладання іноземних мов. – Харків: Константа, 1997. – С. 107-111.
11. Мищенко В.Я. Косвенные способы реализации иллокуции комплимента // Вісник Харківського державного університету: № 430. Романо-германська філологія. – Харків: Константа, 1999. – С. 101-107.
12. Петелина Е.С. Некоторые особенности речевых актов похвалы и лести //Синтагматический аспект коммуникативной семантики: Сб. науч. тр. - Нальчик: Изд-во Кабардино-Балкарск. ун-та, 1985. – С. 150-154.