Наприклад:
Ms. Forman remembers that the mistress of ceremonies was a dominatrix wearing an orange eye patch and black bangs of a shoe-polish sheen, her body poured into a purple and black hour-glass gown. Introducing herself as Ms. Astrid (in real life Kate Valentine), she explained to the 200-member audience that Selena Luna, the “Pocket Venus” from Los Angeles, would face off against the East Village’s Miss Dirty Martini (“Just call me Dirty — everybody does”), an odalisque of operatic proportions, given name Linda Marraccini.(The New York Times, 2008)
Дія відсильної ретроспекції проявляється в тім, що в тексті виникають ретроспективне посилання.
Наприклад:
Rufus was first hospitalized at the time of the 1986 meeting on the human genome. Watson realized that he would never really find out what was wrong with him until he could isolate the genes. But, he knew for sure that he would have never believe before that could have happened. (The New York Times, 2007)
Виділені типи ретроспекції відрізняються по темпоральній співвіднесеності із сюжетним часом. Композиційно-текстова ретроспекція виводить читача з рамки сюжетного часу; відсильна функціонує в рамках синхронного розвитку оповідання (у другому прикладі на це вказує прислівник “before”)
Ретроспекція, що реалізується в рамках одного або декількох абзаців, визначається як концентрована; ретроспекція, що розосереджена по всьому тексту, визначається терміном розсіяна.
Функція ретроспекції розглядається з погляду її ролі в передачі змістовно-фактуальної та змістовно-концептуальної інформації, організації цілісності художнього твору і її значення в розвитку сюжету твору.
Можна виділити дві основні функції ретроспекції:
1) функція просування сюжетного розвитку;
2) функція вповільнення сюжетного розвитку.
2.2 Засоби мовного вираження ретроспекції в сучасних газетних текстах
Введення нової змістовно-фактуальної інформації й повернення до вже виконавшим свою інформаційну функцію відрізкам тексту спричиняє певний відбір мовних засобів, що полегшує сприйняття ретроспективної інформації. У курсовій роботі виділяються лексико-граматичні індикатори, які підрозділяються на прямі й непрямі [20, с.165].
Прямі, над фазових виражені індикатори безпосередньо вводять ретроспекцію. Непрямі індикатори можуть бути виявлені тільки в результаті аналізу лексико-семантичних зв’язків дистантно розташованих відрізків тексту. Прямі індикатори формують над фазових ретроспекцію; непрямі- імпліцитну.
Прямі лексичні індикатори можна згрупувати в такий спосіб:
1) Прислівники «ago», «before», «earlier», семантично співвіднесені з категорією над фазових:
Наприклад:
The number of malpractice filings against the University of Illinois has dropped by half since it started its program just over two years ago, said Dr. Timothy B. McDonald, the hospital’s chief safety and risk officer. (The New York Times, 2008)
Diana L. Kormos-Buchwald, a historian at the California Institute of Technology and head of the Einstein Papers project, said she was not surprised that the Gutkind letter, which was known to Einstein scholars, fetched such a high price. It hadn’t really been supposed to before.(The New York Times, 2008)
2) Слова і вислови, об’єднанні значенням «пам’ять», «пам’ятати»:Наприклад:He remembers that when, sitting at a dinner in Lincoln College, Oxford, in 1996, this ageing geneticist gingerly leant over to the guest by his side – the formidable headmistress of a large girls’ boarding school – and said, “I’m looking for some girls,” he was met with an appropriately cold stare.(For a change, 1993)3) Займенники-вказники “that”, “those” у поєднанні з посилювачами “very, particular”
Наприклад:
“After all these years, I cannot give you any excuse whatsoever,” Dr. Das Gupta, now 76, told the woman and her husband. “It is just one of those things that occurred. I have to some extent harmed you. I’m constantly thinking of that particular mistake of mine.”(The New York Times, 2008)
Категоріальне поняття ретроспективності не ототожнюється з використанням певних граматичних форм. Сама по собі граматична форма виявляється недостатньою для того, щоб здійснити часове зрушення.
Одним з провідних прийомів формування імпліцитної ретроспекції є повтор. Система лексичних і семантичних повторів сприяє переакцентуації раніше представленої інформації. Переакцентуація пов'язана з визначенням характеру співвідношення змістовно-концептуальної (ЗКІ) і змістовно-фактуальної (ЗФІ) інформації у двох типах ретроспекції(композиційно-текстової й відсильної). Можна виділити наступні види взаємодії змістовно-концептуальної й змістовно-фактуальної інформації при формуванні категорії ретроспекції шляхом повтору:
1) система повторів, що формують категорію ретроспекції, істотно не впливає на змістовно-фактуальну інформацію, але змінює змістовно-концептуальну інформацію;
2) система повторів змінює змістовно-фактуальну інформацію й змістовно-концептуальну інформацію;
3) система повторів істотно не змінює ні змістовно-фактуальну інформацію, ні змістовно-концептуальну інформацію.
Приведемо приклад зі статті «Senator Barack Obama at a book signing» газети The New York Times де система повторів, що формує ретроспекцію, не впливає на змістовно-фактуальну інформацію, але змінює змістовно-концептуальну.
“Barack is a very focused, determined person,” said Ms. Hartman. “Barack would go to people one by one and say, ‘Here’s my book, I want you to read it, give me feedback.’ For me, as a publisher, he wanted me to write about it. He would call me every week and say, ‘Did you read my book?’ ”According to his publisher, there were more than three million copies of his books in print — and two more books on the way… His success was so great due to his persistence and determination.
Тут розповідається про книгу містера Обама “Dreams From My Father” та про її успіх. Містера Обома характеризує його подруга міс Тартан: Barack is a very focused, determined person. Далі автор описує вже від свого ім’я: His success was so great due to his persistence and determination.
Повтор determined person і …was so great due to his persistence and determination повертає читача до слів міс Тартан, нагадуючи, що було сказано про містера Обама раніше. Трапляється перерозподіл акцентів- припущена риса характеру містера Обама стає більш достовірним. Приведене вище ретроспективне посилання розвивається у тексті й далі. Авто знову повертає читача до цієї риси характеру містера Обама, коли про нього говорить його видавець Пітер МакКейн.
“…The book is so literary. It is so full of clever tricks — inventions for literary effect — that I was taken aback, even astonished. I do like it. Reading it I can feel confidence and strength of a person who never hesitates if he has decided something…”
Вищенаведений приклад можна розглядати як своєрідну розшифровку «determined person», засновану на семантичному повторі. Таким чином, якщо початкове речення характеризує цю рису містера Обама як непевне(лише припускає його), а перша ретроспекція робить його більш вірогідним, то друга ретроспекція утверджує у свідомості читача те, що містер Обама рішуча і впевнена у собі людина. Змістовно-фактуальна інформація залишається незмінною(в усіх трьох випадках повідомляється один і той же факт), але змістовно-концептуальна інформація змінюється: непевне стає певним.
Результати дослідження характеру переакцентуації й аналіз кількісних параметрів ретроспективних відрізків газетного тексту дозволили диференціювати стислу й розгорнуту ретроспекцію. У першому випадку ретроспекція не виходить за межі речення, вона формується окремим словом або словосполученням, наприклад:
She remembered again that the doctor was completely candid and honest, so frank that she and her husband — usually the husband wants to pound the guy — that all the anger was gone.(The New York Times, 2008)
Розгорнута ретроспекція не обмежується рамками одного речення. Нижня границя розгорнутої ретроспекції — одна сверхфазова єдність, верхню границю важко визначити, тому що ретроспективна частина може включати у себе трохи надфазових єдностей, абзац або кілька абзаців.
Висновки
У результаті проведеного дослідження можна зазначити, що ретроспекція в структурі тексту має різні форми презентації. Розрізняються два типи ретроспекції: композиційно-текстова й відсильна. Наявність у тексті композиційно-текстової ретроспекції веде до утворення відрізка тексту, який можна назвати ретроспективною частиною оповідання. Дія відсильної ретроспекції проявляється в тім, що в тексті виникають ретроспективне посилання.
Функція ретроспекції розглядається з точки зору її ролі в передачі змістовно-фактуальної та змістовно-концептуальної інформації, організації цілісності художнього твору і її значення в розвитку сюжету твору.
Можна виділити дві основні функції ретроспекції:
3) функція просування сюжетного розвитку;
4) функція вповільнення сюжетного розвитку.
Ретроспекція як текстова категорія зв’язана з іншими категоріями, такими як інтеграція, проспекція, континуум, інформативність, підтекст.
Категоріальне поняття ретроспективності не ототожнюється з використанням певних граматичних форм. Сама по собі граматична форма виявляється недостатньою для того, щоб здійснити часове зрушення. Категоріальне поняття ретроспективності не ототожнюється з використанням певних граматичних форм. Сама по собі граматична форма виявляється недостатньою для того, щоб здійснити часове зрушення.
Результати дослідження характеру переакцентуації й аналіз кількісних параметрів ретроспективних відрізків газетного тексту дозволили диференціювати стислу й розгорнуту ретроспекцію. У першому випадку ретроспекція не виходить за межі речення, вона формується окремим словом або словосполученням. Розгорнута ретроспекція не обмежується рамками одного речення. Нижня границя розгорнутої ретроспекції — одна сверхфазова єдність, верхню границю важко визначити, тому що ретроспективна частина може включати у себе трохи надфазових єдностей, абзац або кілька абзаців.
Бібліографія
1. Антипова Д.Д. Категории ретроспекции и проспекции в научном тексте (на материале английской лингвистической литературы): Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. – М., 1988.– 23с.
2. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика её исследования (на материале имени существительного). М., 1991. –117с.
3. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. – М., 1990. – 266с.
4. Брускова Н.В. Лингвистические аспекты ретроспекции и проспекции в художественном тексте (постановка вопроса) // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. – М., 1982. – Вып. 189. – 114-132с.