Система вправ на розвиток граматичних навичок

Роль іноземної мови в суспільстві, необхідність вивчення її граматики. Методи вивчення граматики англійської мови. Особливості створення і види вправ по формуванню граматичної компетенції. Приклади вправ для моніторингу рівня сформованості мовних навичок.

Курсова робота

Система вправ на розвиток граматичних навичок


Зміст

Вступ

Розділ 1. Роль іноземної мови в суспільстві. Необхідність вивчення граматики іноземної мови

Розділ 2. Методичний аспект вивчення граматики англійської мови

2.1 Проблема створення системи вправ для формування граматичної компетенції

2.2 Психолого-педагогічні особливості класифікації вправ

Розділ 3. Система вправ, що направлені на формування граматичних навичок

3.1 Основні види і типи вправ, необхідних для формування граматичних навичок

3.2 Вправи для моніторингу рівня сформованості мовних навичок

Загальні висновки

Список бібліографічного матеріалу


Вступ

Знання іноземних мов є важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів. Зростаючі потреби в спілкуванні та співпраці між країнами та людьми з різними мовами та культурними традиціями, нова освітня система в Україні вимагають суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту та методів навчання іноземних мов.

Вивчення іноземних мов включає декілька аспектів. Одним з таких аспектів є граматика. У навчанні іншомовному говорінню граматика посідає важливе місце, це є у своєму роді каркас, на якому базується лексика. Вивчення граматики та правильне оформлення висловлювання, а також розпізнавання граматичних форм у мові та письмі відбувається завдяки формуванню граматичних навичок.

Засвоєння граматики викликає багато труднощів, які ускладнюються граматичними термінами і правилами та нескінченним рядом винятків. Результати нашого аналізу виявили необхідність у навчальних вправах, які направлені на комунікацію. Часто викладання граматики обмежується сухими таблицями, заучуванням конструкцій, однотипними вправами. Велика кількість термінів ускладнює навчання. Не завжди чергуються форми роботи, що викликає пасивну діяльність учнів та студентів.

В ході роботи ми проведемо дослідження.

Мета дослідження – показати можливість і необхідність використання системи вправ.

Об’єкт дослідження – різні види вправ і система вправ.

Предмет дослідження – граматика і граматичні явища іноземної мови.

Ми ставимо перед собою наступні задачі:

Розкрити психолого-педагогічні основи формування граматичних навичок.

Використовувати комунікативний метод.

Розробити систему вправ.

Досягти поставлених задач можна за допомогою таких засобів та матеріалів дослідження:

На підставі словників, енциклопедій та інших посібників визначити основні види і типи вправ для розвитку граматичних навичок.

Дослідити дану проблему, спираючись на праці вчених, словники, посібники, наукові роботи.

Актуальність проблеми полягає у тому, що хоча дана тема і достатньо опрацьована науковцями, але у мові постійно з'являються нові слова, відбуваються зміни у граматиці. Дана тема буде актуальною доти, доки буде існувати і розвиватися мова.

Теоретичне та практичне значення цієї курсової роботи полягає у тому, що її можна буде використати в подальшій роботі над даною темою, на лекціях та практичних заняттях з граматики англійської мови.

Ступінь дослідження проблеми. Так, як тема даної курсової роботи є дуже актуальною і цікавить багатьох вчених-лінгвістів та педагогів, то відповідно існує багато праць, статей, досліджень на задану тему. Найбільш гідними уваги є праці Пассова Е.И. «Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению», Хомицкой А.Н. «Профессионально – ориентированное совершенствование фонетической стороны иноязычной речи студентов старших курсов языкового педагогического вуза», Самойлюкевича И.В. «Методика обучения профессионально направленному говорению на английскому языке». Але відсутня єдина система класифікації вправ на розвиток граматичних навичок.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури, який нараховує 25 джерел.


Розділ 1 Роль іноземної мови в суспільстві. Необхідність вивчення граматики іноземної мови

В наші дні, як ніколи, необхідно, щоб люди володіли іноземними мовами. Однак складність у вирішенні даної задачі полягає у тому, що для більшості учнів та студентів іноземна мова є цінністю потенційною, а не реальною. Це протиріччя повинен усунути вчитель, який являється посередником між суспільством та учнем. Для того, щоб відповідати такій ролі, викладачеві необхідно проникнути ся відчуттям гордості за свій предмет.

В сучасному суспільстві виростає роль інтернаціонального виховання. І зараз предмет «іноземна мова» в силу своєї специфіки володіє більшими можливостями, ніж інші предмети.

На сьогоднішній день іноземна мова може сприяти покращенню культури спілкування людей. В процесі навчання учні та студенти навчаються техніки спілкування, оволодівають мовним етикетом, вчаться вирішувати різні комунікативні задачі, оволодівають стратегією та технікою діалогічного та групового спілкування, навчаються бути мовними партнерами.

Іноземна мова сприяє розширенню не лише філологічного, але і загального кругозору учнів та студентів. При вивченні іноземної мови учні та студенти оволодівають не лише новими засобами спілкування, а й дізнаються про культурні цінності країни, мову якої вивчають: її історію, географію, науку, літературу, мистецтво.

Оволодіння другою мовою дуже впливає на розвиток здібностей мовнорухового апарату. Розвивається фонематичний та інтонаційний слух, імітативні здібності, здатність до здогадки, здатність до виділення головного, всі види пам’яті, учні та студенти оволодівають спеціальними мнематичними діями.

Граматичні правила вивчаються на прикладах вже засвоєних лексичних одиниць. Граматика розглядається, як активність, що розв’язує проблемні ситуації, а студенти – мислителі, що на основі набутих знань розробляють граматичні правила для себе. Граматика є ідеальним ґрунтом для створення проблемної ситуації. Правильно організована проблемна ситуація – це могутній стимул до активізації творчої діяльності студентів.

Необхідним доповненням до проблемного підходу у вивченні граматики є впровадження розгорнутих підсумків з тих чи інших граматичних питань та корисні пояснення під час виконання граматичних вправ.

Граматика має велике значення при вивченні та формуванні практичних навичок іноземної мови. Вона відігравала і продовжує відігравати неоднакову роль при вивченні рідної та іноземної мови, а також і в системі освіти окремих країн світу.

Розглянемо поняття «граматика». Воно трактується по різному. Це поняття ще до нашої ери стало галуззю знань. Поняття граматика ( грецьке grammatike) спершу означало «мистецтво читання та письма». В середні віки «вільне мистецтво» grammatika (лат.) вважалося одним із компонентів освіти і ставило мету: навчити володінню латинською мовою, повідомити інформацію про філологію, в тому числі і при читанні текстів, здійснити гімнастику мозку. Вивчення будь-якої мови відбувалося за зразком латинської мови. В наступний період, особливо починаючи з XIX ст., поняття граматика наповнюється новим змістом і у мовознавстві, і у вивченні мов. По визначенню лінгвістів граматика стала означати: а) граматичний устрій мови;1 б) розділ мовознавства, що вивчає такий устрій; в) сукупність правил видозміни слів, їх з'єднання у словосполученні 2. У минулому столітті лінгвісти наполягали майже на повній, або абсолютно повній ліквідації граматики і всіх підручників з граматики у загальноосвітніх закладах.

Європейські педагоги відмічають, що загальноосвітні і розвиваючі цілі у навчанні не будуть досягненні, оскільки учні та студенти при вивченні традиційних граматик іноземних мов, на основі багато численних спостережень, не розуміють практичне значення граматичних явищ та понять. В історії вивчення іноземних мов питання про роль і місце граматики вирішувалося по-різному. Прибічники граматико-перекладного методу вважали, що іноземна мова може бути вивчена лише через граматику. Прибічники прямого методу, навпаки, вважали, що при вивченні іноземних мов зовсім не слід займатися граматикою. Це протиріччя значною мірою викликано різним розумінням терміну “граматика”. Тому, перш за все, слід звернути увагу, що в лінгвістиці два значення цього терміну: граматика як один з основних розділів науки про мову та граматика як граматична будова мови.

Отже, вивчення іноземної мови є важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів. Оволодіння учнями іншомовним спілкуванням передбачає формування у них певного рівня комунікативної компетенції.

Тому, можемо зробити висновок, що вивчення іноземної мови впливає на розвиток особи.

Але, як показує історичний досвід, с одного боку – спроба відмови від будь-якої граматики, а з іншого боку – перебільшення її ролі у навчальному процесі, - негативно впливають на результати практичного оволодіння мовою.


Розділ 2. Методичний аспект вивчення граматики англійської мови

2.1 Проблема створення системи вправ для формування граматичної компетенції

Проблема створення системи вправ для формування професійно-англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів є однією із найактуальніших у практичному відношенні та найбільш складних у теоретичному плані. ЇЇ актуальність і значущість зумовлюється необхідністю ранньої професіоналізації практичних занять з іноземної мови (ІМ), оскільки формування професійної компетенції майбутніх вчителів відбувається, як правило, на заняттях з методики навчання іноземної мови, де питома вага відводиться теоретичним питанням, а також під час педагогічної практики, яка є недостатньою для формування стійкої професійної бази. Теоретично ця проблема пов'язана з питанням формування, вдосконалення та розвитку граматичних навичок говоріння, соціокультурних навичок і вмінь, професійно орієнтованих методичних умінь та багатьма іншими.

Проблемі організації професійно-орієнтованих занять з іноземної мови присвячені роботи багатьох методистів, які по різному тлумачать і розуміють професійну спрямованість занять та пропонують розроблені ними комплекси системи та вправ.

Так, О.О. Смирнова розглядає проблему професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови через призму формування соціокультурної компетенції. Вона пропонує такі групи вправ і завдань для її формування: завдання і вправи, спрямовані на сенсибілізацію власного досвіду і знання; завдання і вправи, спрямовані на розкриття культурно-специфічних іншомовних понять; завдання і вправи, спрямовані на усвідомлене порівняння власного соціокультурного фону і соціокультурного фону країни, мова якої вивчається; завдання і вправи, спрямовані на аналіз міжкультурних непорозумінь.1

І.В. Самойлюкевич при навчанні професійно орієнтованого говоріння студентів зосереджує увагу на тематичності, яка досить чітко виражена у професійно орієнтованих діалогах і монологах, і пропонує групи вправ для оволодіння студентами професійно спрямованим діалогічним і монологічним мовленням.2

А.М. Хомицька, вказуючи на необхідність професійного навчання, розглядає професіоналізацію під кутом зору вдосконалення фонетичних навичок говоріння і пропонує комплекс вправ, який містить дві групи вправ:

1) група вправ із загальною комунікативною орієнтацією для діагностики, коректування та вдосконалення комунікативних, фонетичних навичок;

2) група вправ з комплексною функціональною орієнтацією для формування лінгво-методичних умінь;3

У свою чергу, Т.П. Камаєва професіоналізацію занять з іноземної мови пов'язує з необхідністю формування професійно-методичних вмінь мовленнєвої взаємодії і вказує на необхідність вирішення методичних задач.1

Отже, приведений нами аналіз вищезгаданих праць свідчить про те, що здійснені дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми формування мовної компетенції, зокрема не розглянутим залишається питання формування професійно-орієнтованої англомовної граматичної компетенції, а звідси – і відсутність системи вправ для її формування. Саме тому ми вважаємо актуальним та необхідним розглянути цей аспект вказаної проблеми, тобто розробити науково обґрунтовану систему вправ для формування професіонально орієнтованої англомовної граматичної компетенції

2.2 Психолого-педагогічні особливості класифікації вправ

Система вправ для іноземної мови завжди повинна мати на меті практичне оволодіння іноземною мовою. Вона направлена на освоєння тих операцій з матеріалом для мови, які необхідні для розуміння і вираження думок на іноземній мові.

Відомо, що головна складність у оволодінні граматичними уміннями та навичками полягає не у запам'ятовуванні окремих фактів мови, а у оволодінні дій з ними. Тому, головне призначення граматичних вправ полягає у тому, щоб забезпечити оволодіння граматичним матеріалом як у рецептивному, так і у репродуктивному плані.

Граматичні вправи у даній системі відповідають наступним основним вимогам:

Навчити діям з граматичним матеріалом.

Мати комунікативну направленість.

Мати порядок від більш легких до більш складних.

Активізувати мовну діяльність учнів та студентів ( ставити проблемні задачі).

Містити різноманітні завдання

Для оволодіння будь-якою діяльністю необхідне тренування, однак воно не дає ніякого ефекту, якщо не доповнюється практикою. Звідси витікає, для оволодіння мовою необхідна мовна практика та доцільне тренування. Приймаючи до уваги ці фактори, ми отримали основні класифікації вправ. В залежності від того, наскільки далеко учень чи студент пройшов уперед у оволодінні навичками та уміннями оперування даним об’ємом матеріалу для мови, вправи можуть носити або характер тренування (далі мовні вправи), або з іншої термінології , тренувальні, підготовчі, аналітичні, первинні, елементарні, не комунікативні, аспектні «дрілли». Або характер мовної практики (далі мовленнєві вправи), або, синтетичні, комунікативні, ситуативні, творчі.1

Мовні вправи направлені на вироблення первинних умінь та навичок користування окремими елементами вивчаємої мови, а їх метою є підготовка учня чи студента до подальшої мовної діяльності. Особливу увагу слід приділяти підбору мовного матеріалу. Цей матеріал не повинен об’єднуватися визначеною лексико-граматичною темою. Граматичні і лексичні явища повинні повторюватися у текстовому матеріалі достатню кількість раз, щоб дати змогу студенту спостерігати та узагальнювати ці явища. Вправа повинна мати лише одну складність (дану лексико-граматичну форму) і не мати додаткових труднощів.

Мовленнєві вправи виконуються на протязі всього курсу навчання, так як навичками легше оволодіти окремо.

Відомо, що навик, який виробився на свідомій основі, відрізняється особливою тривалістю і гнучкістю. Тому слід сприяти тому, щоб учень чи студент добре зрозумів особливості проробленого мовного матеріалу. У зв'язку з цим, характерною рисою мовних вправ повинно бути багаторазове представлення зразка і різноманітність типів та видів цих вправ.

В межах класифікування «тренування-практика» у мовленнєвих вправах з точки зору розвитку процесу становлення мовних умінь навичок слід розрізняти наступні види вправ: первинні вправи, вторинні передмовні вправи та мовні вправи.

Первинні вправи слідують безпосередньо за пясненням і мають своєю метою вироблення первинних умінь, а потім навичок.

Елементарно-рецептивні вправи полягають у знаходженні учнями та студентами вивчених одиниць мови при читанні або прослуховуванні. Необхідно дотримуватися наступної послідовності у методичних діях при ознайомленні учнів та студентів із рецептивним граматичним матеріалом.

Представлення нового граматичного матеріалу на дошці (картці, кодограмі, тощо)

Наприклад:

a) Read the sentences and find the difference.

b) Read the sentences and find with the new grammar tense one.

2. Установлення значення нового граматичного явища на основі аналізу декількох письмових контекстів.

Наприклад:

Translate into Russian.

What the Present Tense consist of ?

Формулювання правила, що включає вказівку на формальні та змістові признаки нового граматичного явища.

Репродуктивні вправи полягають в усному та письмовому( або лише тільки в усному) відтворенні відомих для нас одиниць матеріалу для мови та їх комплексів.

Наприклад:

a) Compare the usage of Present Tense and Past Tense and find the difference.

b) Find the all Present Tenses in the text.

c) Determine the mean of Past Tenses.

d) Tell me, please, what tense will you choose in this situation.

Тому ми можемо підвести підсумок, що елементарно – рецептивні операції тісно повязані із репродуктивним і навпаки.

Вторинні перед мовленнєві вправи. Ці види вправ призначенні для подальшої автоматизації первинних навиків шляхом застосування навичок, що виробляються в процесі реалізації вторинних умінь.

Основні зусилля учнів та студентів і їх мимовільна увага і мислення все ще зосереджені на подоланні тих чи інших труднощів, в силу чого ці вправи все ще відносяться до області тренування, а не мовної практики.

Комбінаторно-рецептивні вправи полягають у співвідношенні впізнаних елементів і знаків мови між собою та із ситуацією при прослуховуванні і читанні з метою розуміння висловлювань. Тренування рецептивно граматичного матеріалу передбачає виконання ряду диференційованих, підстановчих та трансформаційних вправ.1

Диференційовані вправи.

Наприклад:

Determine the mean and necessity of this tense in the sentence.

Listen, repeat, compare and find the difference in the sentences.

Підстановчі вправи.

Наприклад:

Complete the table (sentences).

Using model, change the sentences.

Make the sentences with the help of the table (model).

Match the names and professions.

Трансформаційні вправи.

Наприклад:

Read and change the Present Tense into the Present Progressive Tense.

Read and answer using the Present Progressive Tense.

Complete the sentences using the phase in brackets.

Продуктивні вправи полягають у відтворенні і сполученні у відповідності з мовною ситуацією засвоєних мовних одиниць для усного та письмового вираження думок.

Наприклад:

Listen and repeat.

Tell me please, what did you do?

Підстановчі вправи:

Наприклад:

Make the phrase, using the table.

Make the sentences, using the verbs in brackets.

Answer the question, using the model.

Трансформаційні вправи.

Наприклад:

Listen and say the phrases by another way.

Write the story in Present Progressive Tense.

Ask politely for some biscuits.

Work in pairs. Tell your classmates where the man is going. He/she must show it on the map. Thеn change.

Вправи ігрового характеру.

Наприклад:

a) Repeat the phrase and make the step on each word.

b) Describe any of the rooms to your classmate. Your classmate must draw the room. Then compare the picture and the drawing.

Мовленнєві вправи направлені на вироблення в учнів і студентів нового складного уміння – уміння мобілізувати засвоєний мовний матеріал з метою здійснення мовної комунікації. Вправи поступово стають більш творчими і все більше наближаються до невимушеного акту мови.

Комбінаторно-рецептивні вправи полягають у безпосередньому ( без аналізу перекладу) розуміння усних та письмових висловлювань, побудованих на знайомих структурах і тих, що містять знайому лексику.

Наприклад:

Listen the stories and find the difference.

Listen the text and remember for life how to be the safe in the road.

Read and compare these school uniforms with your school uniform.

Продуктивні вправи полягають в усному та письмовому вираженні думок з використанням засвоєного матеріалу для мови у доступних для учнів та студентів мовних ситуацій.

Наприклад:

Complete the text.

Interview your classmate about his/her hobby (favorite subjects).

Write a plan of a holiday. Advertise the program. Whose program and advertisement are the best?

Такою є принципова схема системи вправ, яка розрахована на оволодіння іноземною мовою. Перш за все, у цій системі співвідношення тренування і мовної практики є динамічним.

Слід відмітити, що поділ вправ на мовні та мовленнєві є умовним і представляє цінність лише у методичному плані. Одні і ті ж вправи можуть виступати як мовними, так і мовленнєвими, в залежності від етапу навчання. Але для оволодіння будь-якою діяльністю, у тому числі і мовленнєвою, необхідні знання. На основі набутих знань формуються навички та розвиваються вміння.


Розділ 3. Система вправ, направлених на формування граматичних навичок

3.1 Основні види і типи вправ, необхідних для формування граматичних навичок

Досягнення рівня сформованості компетенції неможливе без виконання вправ, адже навички та вміння формуються у вправах. Львов М.Р. дає наступне визначення вправ: «Вправа - це вид навчальної діяльності, яка ставить студентів перед необхідністю багаторазового та варіативного використання набутих знань у різних зв'язках та умовах.»1 Доля вправ, які виконує студент, дуже велика: вони займають близько 80 % навчального часу.

Перейдемо до розгляду системи вправ для формування професійно орієнтованої англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів.

Для побудови системи вправ, яку ми пропонуємо, необхідно:

визначити групи, типи, види вправ, які увійдуть до системи;

визначити послідовність розташування типів і видів вправ з урахуванням стадійності формування та розвитку навичок і вмінь;

врахувати позитивний взаємний вплив різних видів і мовленнєвої діяльності у навчальному процесі.

Визначити розташування вправ, спрямованих на формування та вдосконалення професійно орієнтованих методичних умінь.

У нашому дослідженні ми дотримуємося сучасних вимог до вправ та критеріїв їх класифікації, визначених Н.К. Скляренко.

Вкажемо критерії, згідно з якими вправи відносять до того чи іншого типу:1

1) вмотивованість;

2) ступінь комунікативності;

3) ступінь керування мовленнєвими діями;

4) спрямованість навчальної дії/ діяльності на прийом або видачу інформації;

5) наявність ігрового компоненту;

6) спосіб організації;

7) необхідність забезпечення опорами;

8) культурологічна спрямованість;

До вказаних критеріїв ми відносимо ще й такий, як взаємопов'язаність граматичного і лексичного матеріалу. В дослідженні ця вимога зумовлює розробку вправ, зміст яких відображає лексичний матеріал у межах тих тем, які вивчаються студентами на заняттях з практики усного та писемного мовлення. Це означає, що на заняттях з практичної граматики реалізація даної вимоги передбачає не лише формування граматичних навичок, але й удосконалення лексичних навичок говоріння.

Визначення критеріїв класифікації вправ дає нам підставу організувати їх у межах окремої системи, що складатиметься з підсистем, які, у свою чергу, містять групи вправ, спрямованих на формування, вдосконалення і розвиток певних навичок і вмінь. Розглянемо, які підсистеми та групи вправ увійдуть до системи вправ для формування професійно орієнтованої англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів.

Визначення нами підсистем та груп вправ зумовлено вимогами Програми1, дидактичними, соціально – психологічними передумовами формування професійно орієнтованої англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів, методичними принципами її формування, а також на основі лінгвістичних особливостей граматичної структури.

Так, окрема система вправ складається із двох підсистем, а саме:

підсистема вправ для формування, вдосконалення й розвитку граматичних навичок вживання граматичної структури в усному мовленні студентів та соціокультурних навичок та вмінь;

підсистема вправ для формування, вдосконалення й розвитку професійно орієнтованих методичних умінь.

Виходячи з поетапності формування навичок та вмінь, до кожної підсистеми вправ можна віднести групи вправ, кожна з яких має свою мету, що залежить від стадії засвоєння матеріалу, мети й задач, які постають перед викладачем.

До першої підсистеми входять такі групи вправ:

група вправ для вдосконалення й розвитку граматичних навичок вживання граматичної структури в усному мовленні студентів та соціокультурних навичок та вмінь;

група вправ для формування й удосконалення граматичних навичок вживання граматичної структури в усному мовленні студентів та соціокультурних навичок та вмінь;

група вправ для вдосконалення й розвитку граматичних навичок вживання граматичної структури в усному мовленні студентів та соціокультурних навичок та вмінь;

Друга підсистема містить:

групу вправ для формування і вдосконалення умінь оцінювати усне мовлення та локалізувати граматичні помилки;

групу вправ для формування і вдосконалення умінь виправляти граматичні помилки;

групу вправ для формування і вдосконалення умінь пояснювати граматичний матеріал:

групу вправ для формування і вдосконалення умінь складати схеми, таблиці, які відображають структуру граматичного явища;

групу вправ для формування і вдосконалення умінь аналізувати речення;

групу вправ для формування і вдосконалення умінь формулювати завдання до вправ;

групу вправ для формування і вдосконалення умінь розробляти граматичні вправи;

групу вправ для формування і вдосконалення умінь розробляти серію вправ.

Прокоментуємо вказані нами підсистеми та групи вправ для формування професійно орієнтованої англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів на прикладі умовного способу (УС).

Так, до першої підсистеми належать три групи вправ. Перша група вправ даної підсистеми призначена для вдосконалення і розвитку граматичних навичок вживання умовних речень трьох типів в усному мовленні студентів у відповідності з дидактичним принципом наступності і має місце під час навчання студентів на першому курсі. Крім того дана група вправ має на меті вдосконалення й розвиток соціокультурних навичок та умінь студентів у відповідності з вимогами Програми1.

До другої групи вправ ми відносимо вправи на формування і вдосконалення граматичних навичок вживання Умовного Способу в усному мовленні студентів та соціокультурних навичок і вмінь на другому році навчання у відповідності з вимогами Програми.

До третьої групи вправ належать вправи для вдосконалення й розвитку граматичних навичок вживання Умовного Способу в усному мовленні студентів та соціокультурних навичок і вмінь на третьому році навчання у вищих мовних закладах освіти.

Розробляючи вправи, які увійдуть до цієї підсистеми, ми приділили увагу відбору соціокультурної інформації для змісту вправ, оскільки, як вказує

С.Г. Тер - Мінасова2, знати значення слів та правила граматики є явно недостатнім для того, щоб активно користуватися мовою, як засобом спілкування. Необхідно знати якомога більше слів та граматики, потрібно знати:

коли сказати/ написати, як, кому, де;

як дане значення/ поняття, даний предмет думки живе у реальності світу, мова якого вивчається

При відборі культурознавчих матеріалів для змісту вправ ми виходилиз наступних критеріїв відбору:

1) Культурознавча цінність. Формування соціокультурних навичок та вмінь має відбуватися на основі ознайомлення студентів з цінною культурознавчою інформацією, що містить відомості про реалії життя носіїв виучуваної мови, особливості їхнього життя, і яка має бути включеною до змісту вправ.

2) Сучасність і загальновідомість у середовищі носіїв мови. Нами відбиралися інформаційні одиниці соціокультурного характеру, якими володіють носії мови на даний момент. Для відбору матеріалу у відповідності з цим критерієм ми спілкувалися з носіями мови, опрацьовували англомовні джерела з метою визначення інформації, яка найбільш повно, цікаво розкриває обрані нами теми.

Перейдемо до розгляду другої підсистеми вправ. На основі дидактичних принципів наступності та професіоналізації навчального процесу, а також визначених нами професійно орієнтованих методичних умінь укажемо, як групи вправ співвідносяться з етапами навчання.

Так, на першому курсі навчання у вищих навчальних закладах освіти, що готують майбутніх філологів, матимуть місце групи вправ для формування й удосконалення:

вмінь оцінювати усне мовлення і локалізувати граматичні помилки;

вмінь складати схеми, таблиці, які відображають структуру трьох типів умовних речень;

вмінь формулювати завдання до вправ;

На другому році навчання слід включити групи вправ для формування й удосконалення

вмінь оцінювати усне мовлення та локалізувати граматичні помилки;

вмінь виправляти граматичні помилки;

вмінь складати граматичні таблиці, які відображають структуру умовних речень.

вмінь формулювати завдання до вправ;

вмінь аналізувати речення, які містять Умовні Речення;

вмінь пояснювати граматичний матеріал;

вмінь розробляти граматичні вправи.

Заняття з практичної граматики на третьому році навчання включатимуть групи вправ для:

формування й удосконалення вмінь оцінювати усне мовлення та локалізувати граматичні помилки;

формування і розвитку умінь розробляти серію вправ.

Отже ми запропонували комплекс вправ для формування у майбутніх вчителів усномовленнєвої англомовної граматичної компетенції на соціокультурному матеріалі. На нашу думку, застосовування розглянутого комплексу сприятиме кращому оволодінню навичками та вміннями, необхідними для здійснення міжкульурного спілкування. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо у безпосередній розробці вправ до запропонованого комплексу та впровадження їх у навчальний процес.

3.2 Вправи для моніторингу рівня сформованості мовних навичок

Система вправ одночасно повинна служити і системою контролю, так як основними об’єктами контролю при вивченні іноземної мови є відповідні уміння та навички, а етапи контролю повинні супроводжувати визначені етапи становлення умінь та навичок.

Будемо розглядати контроль не лише як виявлення результатів навчання, але, перш за все, як засіб навчання. Так, як метою навчання є засвоєння, а контроль невід’ємно пов’язаний з навчанням, то об’єктом контролю повинно бути засвоєння, тобто набуття комплексу навичок та умінь, оперування визначеним об’ємом матеріалу у мовленні.

Система контролю нерозривно зв’язана із системою вправ, являється компонентом цієї системи; отже, об'єкти контролю повністю ідентичні з об'єктами засвоєння у кожний даний момент навчання. І головними об'єктами контролю можуть і повинні бути мовні уміння в галузі говоріння, аудіювання, читання і письма на основі аутентичних матеріалів, які забезпечують контроль знань, умінь і навичок.

Контроль допомагає виявити як проходить процес формування умінь, які проблеми є в учнів та студентів, і виявити ефективність прийомів навчання, які використовує вчитель.

Перевіряти необхідно не лише знання слів або уміння формувати граматичні форми і конструкції, а й уміння виконувати дії або операції з ними, тобто вміти використовувати їх в процесі висловлювання, або узнавати при сприйманні невеликих текстів або групи речень. Крім того, необхідно висунути наступні вимоги до граматичних навичок усного мовлення:

а) направленість на цілісний мовний акт у поєднанні його вимовної, лексичної і граматичної сторін;

б) самостійне виконання операції означення ( фраза, яка контролюється не міститься у висловлюванні) і вираження ( учням не видається зразок висловлювання);

в) заданість змістовної сторони мови ( наприклад, за допомогою засобів наочності);

г) обмеження мовних реакцій рамками окремої фрази або мікровисловлювання.

Рецептивний етап становлення граматичних навичок усного мовлення може бути проконтрольований за допомогою письмового синхронного перекладу висловлювань вчителя з вивчає мої мови на рідну мову. Доповнимо, що контроль та оцінка повинні бути абсолютно об'єктивними.

Звернемося до розгляду видів контролю при викладанні іноземних мов та застосування їх на практиці.

Попередній контроль. Успішно будувати навчальний процес можливо лише у тому випадку, якщо викладач добре знає початковий рівень підготовки учнів та студентів.При знайомстві з новою групою ми фронтально

Та індивідуально провели рівень сформованості мовних навичок.

Поточний контроль. Він дозволяє бачити процес становлення умінь та навичок, заміняти окремі прийоми роботи, їх послідовність в залежності від особливостей тієї чи іншої групи учнів чи студентів. Тут ми застосували форми контролю індивідуальні, фронтальні, групові і парні.

Проміжний контроль. Контроль, який завершує розділ. Даний вид контролю проводиться після цілого ланцюжка уроків, присвячених якій-небудь темі або блоку. Перевірка буде носити більш фронтальний характер.

Підсумковий контроль проводиться кожне півріччя або рік за допомогою тестів, опитування, екзамену.

На завершення зупинимося ще на одній особливості організації контролю успішності оволодіння мовою – її відкритості або замкненому характеру.

Відкритий контроль спирається на довільну форму уваги, при якій учень чи студент розуміє характер діяльності, що виконується.

Прихований контроль проводиться на основі мимовільної уваги, так як діяльність учня чи студента направлена не на контроль, а на навчання. Із того факту, що контроль- це не самоціль, а спосіб навчання, який використовується для покращення результатів цього навчання, витікає, що результати контролю ретельно враховуються і використовуються у подальшій навчальній роботі. Контроль виявляє недоробітки, які виявляються у допущених учнями помилках.

Отже, система вправ повинна одночасно служити і системою контролю.

Контроль допомагає виявити як проходить процес формування умінь, які проблеми є в учнів та студентів, і виявити ефективність прийомів навчання, які використовує вчитель.


Загальні висновки

Отже, на сучасному етапі розвитку української державності у зв’язку із прагненням України увійти до європейської спільноти постала потреба у фахівцях з високим рівнем володіння англійською мовою − визнаною мовою міжнародного спілкування.

Успішність іншомовного спілкування безпосередньо визначається рівнем сформованості іншомовної граматичної компетенції, оскільки саме граматика допомагає зрозуміти логіку мислення та оформлення думки іноземною мовою. Граматика має велике значення при вивченні та формуванні практичних навичок іноземної мови.

Оволодіння учнями іншомовним спілкуванням передбачає формування у них певного рівня комунікативної компетенції. а результати нашого аналізу виявили необхідність у навчальних вправах, які направлені на комунікацію. Система вправ для іноземної мови завжди повинна мати на меті практичне оволодіння іноземною мовою. Головне призначення граматичних вправ заключається у тому, щоб забезпечити оволодіння граматичним матеріалом як у рецептивному, так і у репродуктивному плані.

В ході роботи ми провели дослідження. Метою дослідження було показати можливість і необхідність використання системи вправ. Об’єктом дослідження виступили різні види вправ і система вправ. Ми виконали наступні задачі:

1. Розкрили психолого - педагогічні основи формування граматичних навичок.

2. Використали комунікативний метод.

3. Розробили систему вправ.

На підставі словників, енциклопедій та інших посібників визначили основні види і типи вправ для розвитку граматичних навичок. Дослідили дану проблему, спираючись на праці вчених, словники, посібники, наукові роботи.

Ми запропонували комплекс вправ для формування у майбутніх вчителів усномовленнєвої англомовної граматичної компетенції на соціокультурному матеріалі. На нашу думку, застосовування розглянутого комплексу сприятиме кращому оволодінню навичками та вміннями, необхідними для здійснення міжкульурного спілкування. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо у безпосередній розробці вправ до запропонованого комплексу та впровадження їх у навчальний процес.

Система вправ одночасно повинна служити і системою контролю. Контроль допомагає виявити як проходить процес формування умінь, які проблеми є в учнів та студентів, і виявити ефективність прийомів навчання, які використовує вчитель.


Список бібліографічного матеріалу

1. Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам: Учеб. пособие. – М.: Просвещение, 1969.- 279 с.

2. Бенекдитов Б.А. Психология овладения иностранными языками.- Минск: Вышейш. школа, 1974.- 335 с.

3. Бородулина М. К., Карлин А.А., Лурье А.С. Обучение иностранному языку как специальности.- М.: Вісшая школа, 1982.- С. 23-34.

4. Викладання англійської граматики: філософські аспекти, комунікативні методи.// Англійська мова та література. 2003. № 17-18.

5. Гапонова С.В. Сучасні методи викладання іноземних мов за рубежем // Іноземні мови.- 1998.- № 1- С. 24-31.

6. Ждан А.Н., Гохлернер М.М. Психологические механизмы усвоения грамматики родного и иностранных языков.- М.: Изд- во Моск. ун- та, 1972.- 256 с.

7. Камаева Т.П. Формирование профессионально – методических умений речевого взаимодействия на иностранном языке( английский язык): Дис...канд. пед. наук: 13.00.02.- М., 1990.-390 с.

8. Комков И.Ф. Методика преподавания иностранных языков.- Минск: Вышэйш. школа, 1979.- 352 с.

9. Львов М. Ф. Словарь- справочник по методике русского языка.- М.:Просвещение, 1988.- 240 с.

10. Маслыко Е.А. Бабинская П.К. и др. Настольная книга преподавателя иностранного языка.- Минск: Вышэйшая школа, 1999.- 522 с.

11. Ніколаєва С.Ю. Концепція підготовки вчителя іноземної мови// Іноземні мови. – 1995.- № 3-4.- С. 5-11.

12. Ожегов С. И. Словарь русского языка.- М., 1961.- С. 138

13. Основы методики и преподавания иностранных языков.- К.: Вища школа, 1996.- 334 с.

14. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. – М: Просвещение, 1985. 208 с.

15. Програма з англійської мови для університетів / інститутів

16. ( пятирічний курс навчання ): Проект / Колектив авт.: С.Ю. Ніколаєва, М.І. Соловей керівники), Ю.В. Головач та ін. – Вінниця: Нова книга, 2001. – 245с.

17. Розенталь Д. Э., Тегенкова М.Э. Словарь- справочник лингвистических терминов.- М., 1976.

18. Роман С.В. Раннє навчання іноземної мови як предмет методичної підготовки студентів і фахового вдосконалення вчителів- предметників // Іноземні мови. – 1995.- № 1.- С. 44-47.

19. Самойлюкевич И.В. Методика обучения профессионально направленному говорению на английскому языке (111 курс языкового педагогического вуза): Дисс... канд. пед. наук: 13.00.02.- К., 1990.- 247с.

20. Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь// Іноземні мови.- 1999.- №.- С. 3-7.

21. Скляренко Н.К. Типологія вправ в інтенсивному навчанні іноземних мов// Гуманістичні аспекти лінгвістичних досліджень і методики викладання іноземних мов: Збірник наукових праць.- К.: Київський держ. пед. інст. іноз. мов, 1992. – С. 9-14.

22. Смирнова Е.А. Профессионально- направленное формирование социокультурной компетенции в процессе подготовки будущих учителей иностранного языка ( на материале немецкого языка): Дис...канд. пед наук: 13.02.02.- М..2001.-182с.

23. Стеченко Т.О. Дидактичні передумови формування професійно орієнтованої англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів// Вісник КНЛУ. Серія «Педагогіка і психологія».- К.: Вид. Центр КНЛУ.- 2002.- Вип. 5.- С. 280-286.

24. Тер- Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация: (Учебное пособие) – М.: Слово, 2000.- 624с.

25. Хомицкая А.Н. Профессионально – ориентированное совершенствование фонетической стороны иноязычной речи студентов старших курсов языкового педагогического вуза ( на материале английского языка): Дис... канд. пед. наук: 13.00.02.- Н. Новгород, 1999.- 278 с.

26. Черноватий Л.М. Основи теорії педагічної граматики іноземної мови: Автореферат. – К., 1999. С. 2-6.