Смекни!
smekni.com

Фразеологізми у російських творах Т.Г. Шевченка (стр. 2 из 6)

- дієслівні: на головах ходити;

- іменникові: під вусом;

- прислівникові: служити вірою і правдою;

- прикметникові: хоч з лиця воду пий;

- займенникові;

- вигукові.

Структурна класифікація

За цією класифікацією фразеологізми поділяються на:

- ФО свіввідносні за будовою з словосполученням: душа в душу, вітер у голові;

- фразеологізми-речення: очі на лоба вилізли, ведмідь на вухо наступив;

- мінімальні фразеологізми: за спасибі, хоч плач, як на духу.

Жанрова класифікація

З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти– чудові перлини народної мудрості.

Серед українських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури (на городі бузина , а в Києві дядько ; трошки гречки трошки проса , трошки взута , трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий, як сльоза),доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), запрошення (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді), різні примовки ( скільки літ ,скільки зим) і т. ін.

Велику цінність становлять прислів’я і приказки, які також належать до фразеології. Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу: возвеличують духовні цінності, таврують ганебне, висміюють вади, висловлюють співчуття, поради, вчать, наставляють і виховують людей.

Прислів'я – народне висловлювання повчального характеру, яке формулює якусь закономірність або правило (не знавши броду, не лізь у воду).

Приказка – стійке народне висловлювання повчального змісту, але яке має пряме значення відповідно до конкретної життєвої ситуації (п’яте колесо до воза).

Примовки – усталені етикетні вислови (ласкаво просимо, в ногах правди немає).

Крилаті вислови –стійкі афористична вислови з фольклору, літератури, наукових джерел, вислови видатних людей ("З усіх втрат, втрата часу найбільша" (Г. Сковорода)).

3. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів

Є ряд фразеологічних одиниць, зокрема серед крилатих висловів, прислів’їв та приказок , які досить легко змінюють чи розширюють свої компоненти з рядів відповідної синонімії закладених в образі можливих уточнень .

Наприклад: валити (звалювати , скидати , змішувати , горнути ) все до купи.

Зустрічається й зворотнє явище : скорочення фразеологізмів. Опущений компонент, правда, здебільшого живе асоціативно в свідомості й мовця і слухача. Наприклад: моя хата скраю (я нічого не знаю).

З розвитком мови відбуваються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів. Вони нерідко набувають додаткових відтінків у значенні. Так з’являються багатозначні фразеологічні звороти . Наприклад , усталений зворот брати (близько) до серця означає: 1) переживати через щось і 2) надавати чомусь великого значення.

Серед фразеологічних одиниць української мови є й омоніми – однакові з лексичними і структурно – граматичними особливостями, але різні за змістом усталені звороти. Скажімо, однозвучні фразеологізми дати чосу мають значення: 1) бити і 2) тікати ; пускати півня; 1) підпалювати і 2) зриватись на високої ноті ; закривати очі ;1) помирати , 2) бути присутнім при чіїсь смерті і 3) навмисно не помічати чогось .

Також зустрічається синонімія серед ФО. Наприклад: підбивати клинці, смалити халяви, тобтати стежку (залицятися).

Фразеологічні антоніми – це усталені звороти, які , характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку, дають їм протилежну оцінку .

Наприклад: як ракета – як черепаха; розпускати язика – тримати язик за зубами; ударити лихом об землю - повісити носа.

4. Джерела української фразеології

Переважна більшість фразеологізмів , як і слів , за походженням є корінними українськими. До складу української фразеології входять також усталені звороти, засвоєні з інших мов. Дуже часто це вислови, поширені в багатьох мовах світу. Широко використовуються в української мові фразеологізми античного походження – старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських мов – німецької, французької, англійської , італьянської та ін.

Основним, невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо-професійного походження. Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анекдотів, жартів та інших жанрів усної народної творчості: не до солі, вийшов пшик, ростуть груші на вербі.

5. Практична частина

Основу Шевченкової мовної творчості разом із лексикою становить також і народна фразеологія, яка в поета часто зливається з його власними афоризмами й стає засобом розкриття як художнього, так і соціально-політичного кредо поета, перетворюється у невід'ємний художній компонент вираження його революційних ідей. Передусім, мене цікавлять твори Кобзаря російською мовою, бо цього вимагає тема моєї роботи. Усі фразеологізми, використані Шевченком у своїх творах я поділила на групи, згідно з існуючими класифікаціями.

Згідно з семантичною класифікацією фразеологізми поділяють на зрощення, єдності, вирази.

Фразеологічні зрощення:

Бельмо на глазу – помеха: "Ну, да черт с ними и с деньгами, пускай их куда хочет девает, лишь бы мне эту потаскушку с рук сбыть. А то она у меня как бельмо на глазу…" [20;205].

Возвратиться восвояси – вернуться: "Штенберг заболел в хивинском походе, и умный, добрый Даль посоветовал ему оставит военный лагерь и возвратиться восвояси, и он совершенно неожиданно явился передо мною 16 декабря ночью" [21;192].

Втихомолку крапать – тайно писать: "Я сочинял стихи, за которые мне никто ни гроша не заплатил и которые, наконец, лишили меня свободы, и которые, ..., я все-таки втихомолку крапаю" [22;43].

Как в воду кануть – исчезнуть: "Благородный образованный друг как в воду канул" [22;26].

Курить фимиам – чрезмерно превозносить, льстиво расхваливать кого-то: "И часто случается, что истинному и самому восторженному поклоннику красоты выпадает на долю такой нравственный безобразный идол, что только дым кухонного очага ему в пору, а он, простота, курит перед ним чистейший фимиам" [21;227].

Наобум идти – как попало, без цели:

Чаще, гуще

Как будто лес, а мы вдвоем

Так наобум себе идем.

Потом темно, потом светло [19;133].

Падать ниц – падать на колени; кланяться: "Зато бывают и в природе такие чудные явления, перед которыми поэт-художник падает ниц и только благодарит творца за сладкие, душу чарующие мгновения" [21;35].

Турусы на колесах – вздорная болтовня, нелепое враньё: "И когда сали они удивляться, что так скоро все случилось, то она понесла им такие турусы на колесах, что те слушали да только ахали" [20;189].

Фразеологічні єдності:

Багать, как черт от ладана – избегать кого-либо: "Сопутники мои бегали от меня, как черт от ладана" [22;123].

В сердце молотком ударило – встревожиться, забеспокоиться: "Когда мы проезжали около дормеза, я заглянул в окно, и передо мной мелькнула необыкновенно прекрасная женская головка, повитая чем-то черным. У меня как будто бы молотком ударило в сердце, и я уже до самой станции ничего не видел, кроме очаровательной головки…" [21;254].

Влюбиться по уши – сильно полюбить кого-то: "Второе, что я вычитал из нескладного письма моего возлюбленного художника, - это то, что он, сердечный, сам того не замечая, влюбился по уши в свою хорошенькую вертлявую ученицу" [21;227].

Вознестись в небо – умереть:

Благословляю мои страдания,

Отрадно смерти улыбнусь

И к вечной жизни с упованьем

К тебе на небо вознесусь [19;160].

Гора с плеч свалилась – стало легче: "В двадцать первый раз я решился позвонить, и Лукьян, выглянувши в окно, сказал: "Их нет дома. И у меня как гора с плеч свалилась" [21;163].

Излить слезами – рассказать; плакать: "…это и тени не выскажет того восторженно-сладкого чувства благодарности, которым переполнено моё сердце и которое я могу излить только слезами при личном моем свидании с нею" [22;80].

Навеки заснуть – умереть, погибнуть:

О, дайте вздохнуть,

Разбейте мне череп и грудь разорвите,-

Там черви, там змеи, - на волю пустите!

О дайте мне тихо, навеки заснуть! [19;165].

Отходить ко сну – засыпать:

И отходящую ко сну,

Лелея, нежно целовала,

Читая тихо сей псалом [19;140].

Постель предмогильная – последние минуты жизни человека:

Изнемогал но, грудь болела,

Темнели очи, за крестом

Граница вечности чернела

В пространстве мрачном и пустом.

Уже в постели предмогильной

Лежит он тих, и гаснет свет [19;166].

Рассыпаться в благодарности – степень благодарности: "Я как ни в чем не бывало взял палитру, кисти и принялся за работу. Через час рука была окончена. Я рассыпался в благодарности за такую милую услугу" [21;193].

Сидеть как на иголках – беспокоиться: "За чаем как-то речь зашла о любви и о влюбленных. Бедный Штернберг как на иголках сидел" [21;183].

Хохотать во все горло – громко смеяться: "Он меня узнал, Штернберга он тоже узнал и, хохоча во все горло, заключил нас в свои объятия" [21;184].

Фразеологічні сполучення:

Ворочать капиталами – иметь много денег: "Ты знаешь, я прежде в счастливое моё время не ворочал, можно сказать, капиталами, а теперь, когда я уже шестой год и кисти в руки не беру, то можешь себе представить, что значат для меня твои 20руб!" [22;283].

Время терпит – можно подождать: "…нужно продолжать, еще время терпит, раньше 8 августа почта не отправится из укрепления" [22;82].

Годы протекли – прожитая жизнь:

Осенний полдень, полдень полный

Родимой, милой той земли,

Мои где годы расцвели,

Где так напрасно, так несчастно