Визначіть основну ідею.
Знайдіть у словах випадки змін приголосних, що відбулися при словотворенні. При потребі скористайтеся довідкою.
Запорозький кошовий знав, що як зруйнувати Кодак, то доведеться воювати з Польщею, бо вона того не подарувала б, а щоб воювати з такою силою, якою була на той час Польща, треба було мати велике й добре узброєне військо; щоб здобути ж зброю й коней та прохарчити військо, треба було грошей. От і надумав Сулима, перш ніж воювати з Польщею, йти морем на пишний у ті часи турецький город Азов…
Надумавши так, кошовий скликав запорожців на раду:
-А що, панове товариство, славне військо запорозьке! – говорив він. - Чи немає таких, що поодлежували вже по куренях свої боки молодецькі? Як є такі, то виходьте: підемо зо мною Чорним морем погуляти та запалимо люльки аж у Азові турецькому!
Козацтво радісно одгукнулося на заклик кошового:
- А чого нам справді нидіти у Січі та товариський хліб дурно переводити. Веди нас, батьку…Чи не поможе нам милосердний хоч небагато невольників до рідної України та до дрібних діточок повернути! (А.Кащенко)
Під час творення нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику твірної основи і суфікса можуть зазнавати різних змін.
Таблиця. Чергування приголосних звуків при словотворенні
| Зміни приголосних перед суфіксами | приклади |
| [г], [з], [ж] перед + -ськ-, - ств- змінюються на [з], [з'] і в новоутворених словах з'являється поєднання звуків [з'к], [зтв] (орфографічно - -зьк-, -зтв-) | Кавказ- кавказький, Запоріжжя- запорізький,боягуз- боягузтво |
| [к], [ц], [ч] перед + -ськ-, - ств- змінюються на [ц], [ц] і в новоутворених словах з'являється поєднання звуків [ц'к], [цтв] (орфографічно –цьк-, - цтв-) | Вінниця- вінницький, козак- козацтво,молодець- молодецтво |
| [х],[с], [ш] перед + -ськ-, - ств- змінюються на [с], [с'] і в новоутворених словах з'являється поєднання звуків [с'к] [ств] (орфографічно – ськ-, - ськ-, - ств-) | Черкаси- черкаський, чех- чеський, товариш- товариський |
◊Утворіть від поданих слів, де можливо, прикметники за допомогою суфіксів-СЬК-(ий). Поясніть зміни приголосних звуків.
Турист, латиш, юнак, емігрант, чумак, чех, люд, калмик, гігант, ткач, волох, узбек, молодець, козак, викладач, птах, парубок, матрос, француз, трубач, студент, боягуз, інтелігент, якут, казах, вояк, боягуз, босяк, гуцул, кріпак, латиш, робітник, турок, ескімос, товариш, грек, купець, місто, гайдамака, таджик, баск, хват, представник.
Поміркуйте, які з утворених прикметників можуть сполучатися зі словом пісня. Запишіть такі словосполучення.
◊ Прочитайте народну пісню.До якоїтематичної групи суспільно-побутових пісень належить така пісня? Підказку читайте в довідці.
Які провiдні мотиви і символи такої пiснi? Який елемент обрядовості зафіксовано в пісні?
Випишіть з тексту слова, в яких наявні випадки змін приголосних, що відбулися при словотворенні і словозміні.
Ой насіяли та наорали, та нікому збирати,
Поїхали чумаченьки в Молдаву стояти.
Ой у полі два дубочки, а третій маленький,
Ой помер, помер у Молдаві та чумак молоденький.
Ой ви, хлопці, чумаченьки, дайте батьку знати,
Та нехай приїде у Молдаву чумака ховати.
Не прийшов батько, не прийшов батько, тільки прийшла мати,
Ой обертає білеє личко проти ясного сонця.
- Ой годі, годі, стара мати, що треба за ним дати.
Ой продай, мати, сірі воли, котрі вперед ходили,
А вони ж його молодого всю Молдаву звозили
(Запис Н.Присяжнюк у c. Погребище на Поділлі )
Довідка
Початки чумацтва сягають глибокої давнини. За сіллю їздили у Крим, Молдову, на Дон, Польщу, Кубань, Московщину. Дністер і сьогодні часто називають Соляною дорогою.
У дорозі чумаків постійно чекали труднощі, тому більшість чумацьких пісень відображає трагічну подію – смерть чумака в дорозі або його хворобу.
Коли в дорозі помирав чумак (від ран чи хвороби). Покійника одягали у вишивану сорочку, та й усі чумаки були у вишиванках, потім загортали в рогожу з мішка для риби, клали в яму головою “додому”, і кожен чумак зі своєї мажі приносив жменю солі і обсипав нею покійника. Шапками насипали високу могилу, ставали навколо неї і читали речитативно закон Божий, співали заупокійні молитви, бажали царства небесного. Роги волам покійного чумака фарбували в чорний колір (намазували дьогтем і посипали попелом).
Коли ж чумак гинув від ран, між рогами вола прикріпляли стрічку червоного кольору. В селах люди при зустрічі з таким волом ставали на коліна і віддавали траурні почесті покійному. Вдові чумака передавались мажі, воли та все зароблене покійним. Ось така пошана існувала до чумаків в селах України (Г.Данилевський).
◊ Поділіть власні назви за групами (місто, країна і т.д.). Від поданих власних назв утворіть прикметники задопомогою суфікса –ськ-. Поясніть, в яких групах прикметниківвідбувається чергування приголосних, а в яких не відбувається. Чому?
Підкресліть ті назви і утворені від них прикметники, що позначають історико-етнографічні регіони України. Що вам відомо про них. Підготуйте повідомлення про регіон, в якому живете ви, використовуючи в тексті слова, в яких наявні фонетичні та історичні чергування.
Кременчук, Золотоноша, Черкаси, Кривий Ріг, Гуцульщина, Таганрог, Карабах, Донецьк, Лейпциг, Воронеж, Запоріжжя, Острог, Франція, Лемківщина, Люксембург, Гайдамаччина, Санкт-Петербург, Галичина, Сиваш, Гонконг, Забайкалля, Карпати, Хмельниччина.
◊ Утворіть від поданих прикметників іменники за допомогою суфікса –ин.
Київський, словацький, німецький, гуцульський, полтавський, львівський, турецький, сумський, кролевецький. Що вам відомо про історико-географічну територію, названу останніми словами, яке ви утворили? Розкажіть, залучаючи інформацію, подану в довідці.
◊ Прочитайте текст. Визначте стильову приналежність. Що цікавого ви дізналися, прочитавши поезію М.Шевченка? Що означає вислів "пролягли у світ дорогами кролевецькі рушники"?
Які рушники зберігаються у вашій родині? Хто їх вишивав? Яка історія цих рушників?Опишіть рушник своєї родини.
Чим цей рушник відрізняється від кролевецького?Складіть усне оповідання "Рушник у житті мого краю", скориставшись довідкою.
Кролевецькі рушники
Слова М. Шевченка Музика Ю. Рожкова
| На білім полотні І біль, і туга, й радість,І вибита сльоза,і виткані пісні,Любов, любов, любов...Немає тільки зради –На білім полотні,білім полотні.І ключами журавлиними,Легко пущені з руки,В небесах над УкраїноюКролевецькі рушники.Пройдеш –земель чужих,Небес чужих побачиш.Та стежка рушникомПоманить – і збагнеш,Як мама зустріча,Пригорнеться й заплаче - | Тоді лише й живеш,тоді лише й живеш.Із надіями, тривогами,через далі і роки,Пролягли у світ дорогамиКролевецькі рушники.Приб"є тебе печаль,Зламає сіра втома,Лиш пам"ять розбуди –розвіються жалі.Де б не заблукав,Верта тебе додому –І в небі журавель,і стежка на землі.І стежками журавлиними,Легко пущені з руки,В небесах над УкраїноюКролевецькі рушники. |
Сумщину називають фестивальним краєм. У столиці рушників – Кролевці щорічно восени відбувається "Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль "Кролевецькі рушники", який демонструє і високу поезію, і пісню, і гончарні вироби, і вишиванки, і, звичайно ж, незрівнянні у своїй величі і красі рушники, що розцвітають всіма барвами від старовинних до осучаснених. Візитною карткою фестивалю, гімном древнього і вічно юного міста стала пісня на слова Михайла Шевченка "Кролевецькі рушники". Чи знаєте ви, що: - в основі кролевецьких тканих рушників - переважно у червоних кольорах монументальні геометричні орнаменти - зображення церков, жіночих фігур – берегинь, чаші, птахів, ромбів, зірок. За урочистість і ошатність ці рушники називали навіть королівськими. Шириною такі рушники були від 50 см до 65, а довжиною від 3 до 5, 5–6 м;
- на початку ХІХ ст. була створена і набула слави артіль селянина Ринді, завдяки якому кролевецькі рушники були відомі на вітчизняному ринку, отримали визнання на виставках у Парижі, Лондоні, Копенгагені, Барселоні, Монреалі, Осаці, Лос-Анджелесі;
у Кролевецькому районному краєзнавчому музеї знаходиться найстаріший рушник з витканою датою “1838” та рідкісним малюнком двоголових орлів, що простежувалися і на царських грошах.
.„Сумщина – писанковий край” - така назва рушника, сьогодні вишивають майстрині області. Це буде оберіг нашої рідної Сумщини. Основа рушника - Дерево життя – компонується з квітів - символів Сумщини і України. Посередині рушника буде розташований основний символ Сум - сонечко, квітка у вигляді ромашки, а пелюстками стануть регіони області.
Рефлексія і самоперевірка
До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими чергуваннями приголосних фонем, що позначені виділеними літерами.
Токар, садити, скочити, різати, плакати, муха, друг, захист, плескати, сікти, трусити, топити, пасіка, колиска, Буг, батіг, боковий, вухо.
Чим пояснити сучасне чергування приголосних у таких словах: крик – кричиш, страх – страшно, книга – книжний, сухо – суша, міг – можна?
Визначте, у якому зі слів відбувається історичне чергування приголосних:
1. а) загрібати, б) чергувати, в) повторювати.
2. а) суміжний, б) належати,в) голосний.
3. а) пастушок, б) відмінок, в) зміна.
4. а) послаблений, б) віжки, в) мучитель.