· Лише в рідких випадках значення українських префіксів дієслів передаються відповідними англійськими префіксованими дієсловами.
· Просторові і часові відношення українських дієслів ДВ передаються в англійській мові прийменниковими і «постпозитивними» конструкціями.
· Категорія часової віднесеності належить до специфічних дієслівних категорій англійської мови і не має прямих формальних категоріальних відповідників в українській мові. Перфектне значення форм дієслів ДВ в українській мові встановлюється здебільшого описово на основі уточнюючих слів або узгоджуваністю з іншими часовими формами
· В англійській мові дії, що відбуваються у теперішньому часі, можуть виражатися також формами Present Perfect Continuous як такі, що почалися в минулому і продовжуються у теперішньому часі. В українській мові їм відповідають форми теперішнього часу з відповідними лексичними актуалізаторами значення тривалості.
· Майбутній час в англійській та українській мовах виражає дії, що відбуваються після моменту мовлення. В структурному плані в англійській мові він представлений аналітичними формами Future Indefinite, Future Continuous, Future Perfect і Future Perfect Continuous. В українській мові він виражається синтетичними і аналітичними формами.
· Минулий час в англійській та українській мовах показує, що дія відбулася або відбувалася до моменту мовлення. Разом з тим в цих мовах існують семантичні і структурні різновиди форм минулого часу.
· В українській мові виділяють минулий час дієслів ДВ і НДВ. Форми минулого часу ДВ передають одночасно і факт здійснення дії в минулому, і актуальність результату в момент мовлення. В англійській мові їх відповідниками виступають форми PastIndefinite, Present Perfect, Past Perfect і оказіонально Past Continuous та Past Perfect Continuous.
· Форми Perfect Continuous не передають завершеності дії, але і не вказують на її незакінченість. Отже, форма в собі не містить значення закінченості чи незакінченості. На вибір відповідного еквівалента при перекладі на українську мову впливає саме уява про дію, яка або досягла її, або не досягла її. При перекладі таку уяву дають найчастіше українські форми НДВ. Як і у випадку неперфектних форм, форми Perfect Continuous мають значення однократної, локалізованої дії, яка не досягла, або взагалі не має межі, та неоднократної, локалізованої дії, що досягла або не досягла межі в кожному окремому акті.
1. Маслов Ю.С. Теорія англійської граматики. – М.: Просвіта, 1978 р. – 315 с.
2. Пешковський О.М. Граматика англійської мови. – М.: Просвіта, 1956 р. – 230 с.
3. Dreiser Th. Sister Carrie. – N.Y.: Macmillan, 1982. – 400 р.
4. Драйзер Т. Сестра Керрі./ Пер. Я. Ржевуцької. – М.: Художня література, 1987 р. – 380 с.
5. Бархударов Л.С. Мова та переклад: питання загальної та часткової теорії перекладу. – М.: Просвіта, 1975 р. – 372 с.
6. Кошева І.Г. Порівняльне мовознавство. – М.: Вища школа, 1972 р. – 210 с.
7. Порівняльні дослідження з граматики англійської, української та російської мов. – К.: Вища школа, 1981 р. – 410 с.
8. Блох М.Я. Теоретична граматика англійської мови. – М.: Просвіта, 1983 р. – 312 с.
9. Бархударов Л.С., Штелінг Д.А. Граматика англійської мови. – М.: Вища школа, 1973 р. – 327 с.
10. Блох М.Я. Теоретичні основи граматики. – М.: Просвіта, 1986 р. – 293 с.
11. Актуальні проблеми порівняльного мовознавства. – М.: Райдуга, 1989 р. – 470 с.
12. Тураєва З.Я. категорія часу: час граматичний та художній. – М.: Просвіта, 1979 р. – 314 с.
13. Жаборюк О.А. Категорія стану в сучасній англійській мові. – Одеса.: Світ, 1998 р. – 290 с.
14. Нові тенденції у вивченні граматики романських та германських мов. – К.: Наука, 1981 р. – 320 с.