Смекни!
smekni.com

Когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення в сучасній англійській мові (стр. 5 из 6)

Найбільш вживаним є еліпсис у розмовно-побутовомудискурсі (48%), чому значною мірою сприяє іллокутивно-перлокутивна специфіка останнього: непідготовленість, спонтанність, довільність, експресивність (What did Nana say?Ø Ø Not a wordØ Ø Not even to Dickie?NoDo you and Dickie talk about it?Ø Ø NeverDon’t you think you should Ø Ø? /W. Hornsby/). Для розмовно-побутового використання ЕР характерні не тільки еліптичні зрощення, але й еліптичні скупчення, що виникають як результат перетину асоціативних зв'язків, відображених в ієрархії смислових відношень. Від цього в комунікативному потоці накопичується певна кількість точок перетину, що зумовлює виникнення в інтеракції значної кількості ЕР.

На другому місці щодо вживаності ЕР є публіцистичний дискурс (31%), який формується в основному за рахунок високого ступеня сугестивного і персуазивного впливу на колективного адресата, а також здатності вбирати в себе деякі суттєві властивості інших типів і видів мовлення (She works hard at the subjects she likes and Ø Ø less hard at ones she doesn’t Ø /Daily Mail/). Особливо сприятливим середовищем для еліпсису є заголовки, де він виявляється одним із найбільш дієвих засобів розукрупнення реченнєвої матерії та зняття надлишковості інформації. В такий спосіб він протистоїть громіздким конструкціям як на рівні словосполучення (Ø Tortured by evil girl gang /The Sun/; Ø ØStill on the sidelines /Daily Mail/), так і на рівні речення – розповідного (Next steps Ø Ø on energy /Daily Express/) чи окличного (Ø Don’t condemn me to death! /Daily Mail/). Разом із цим еліпсис сприяє реалізації й таких прагмастилістичних функцій, як виразність, образність, експресивність.

Використання ЕР у рекламному дискурсі посідає третє місце (21%). Це пояснюється не тим, що еліпсис вживається в ньому рідше, а тим, що цей вид мов-леннєвої діяльності порівняно з розмовно-побутовим і публіцистичним менше представлений у соціокультурному просторі комунікації. Будучи завершеним текстовим повідомленням малого жанру з чітко окресленою прагманастановою, реклама суміщає ознаки усного та письмового мовлення з комплексом маніпулятивно спрямованих інтра- і паралінгвальних засобів. Словесне аранжування мовленнєвих повідомлень у рекламній комунікаціїє ретельно виваженим з огляду на їхній перлокутивний ефект, що вимагає збалансованості пропозиціо-нального змісту і вербальних засобів: Ø ØCaptured! Ø Ø Ten times more moisture than a moisturizer Ø /OK!/. Забезпечення необхідної ємності шляхом стиску і згортання інформації відбувається в рекламі не в останню чергу завдяки еліпсису.

Продукування й використання еліпсису в дискурсі має переважним чином зовнішньореченнєві витоки. У такому амплуа еліпсис виступає як своєрідний дематеріалізований слід мовної одиниці в матеріальній структурі висловлення.Еліпсис і дискурс взаємодіють між собою за принципом засобу і середовища: еліпсис є усталеним засобом створення стислості, дискурс – сприятливим середовищем стиску вербальних засобів.

ВИСНОВКИ

Еліпсис є явищем синтаксичної деривації, заснованим на процесі скорочення / усічення матеріальних компонентів речення на принципах ергономіки мовлення і пов’язаним із прагненням мовної особистості до гармонізації своїх мовленнєвих повідомлень шляхом їх розукрупнення. Будь-яке еліптичне речення є симбіозом процесу і результату. Процесуальною його стороною є когнітивно-семантичні засади породження думки, результуючою – її компактне аранжування в умовах вербального спілкування.

Еліптичне речення здатне продукуватися за принципами як парадигматики, так і синтагматики. Обидва вони мають своїм наслідком невербалізовану референцію – опущення конструктивного компонента речення без порушення його пропозиціонального та інтенціонального змісту.

Все таксономічне розмаїття синтаксичного еліпсису базується на презумпції адекватного декодування адресатом пропущеного реченнєвого компонента. Це відбувається в межах двоєдиної настанови: прагнення мовця до уникнення когнітивного дисонансу і, відповідно, до збереження консонансу. Ця настанова й визначає когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення – закритий список когнітивних схем, які в різних режимах спілкування можуть по-різному актуалізуватися у простому й складному реченні. Еліпсис у складному реченні використовується більш активно, ніж у простому. При цьому його продуктивність у паратаксисі вища, ніж у гіпотаксисі.

Лінгвокогнітивне моделювання еліптичних конструкцій уможливлюється з урахуванням того факту, що еліпсація є процесом спрощення речення шляхом переводу в імплікацію тих його конструктивних компонентів, які в узуальному використанні слугують глибинними елементами його семантики – предикатних і непредикатних знаків, що здатні зберігати свої "смислові сліди" завдяки анафоричній чи катафоричній підтримці на рівні мікро- і макротексту.

Комунікативний статус еліптичних речень сучасної англійської мови виз-начається їхньою прагмасемантичною специфікою, мовленнєвою динамікою і функціонуванням у предикативно автономних і дискурсивно зв’язаних висловленнях.

Усталений тема-рематичний устрій узуального речення трансформується у своєму еліпсованому прояві у триелементну інваріантну модель: залишаючись монотематичним, воно є бірематичним. Це забезпечує комунікативне напруження між експліцитними та імпліцитними компонентами висловлення, що стає джерелом комунікативного динамізму і запорукою його іллокутивної сили. Остання може втілюватися як у форму простих, так і у форму складних мовленнєвих актів.

Когнітивно-комунікативна природа синтаксичного еліпсису уможливлює його існування у двох іпостасях – парадигматичній і синтагматичній. У першому випадку йдеться про еліпсис як системно-мовне явище, інгерентно властиве комунікативно автономним синтаксичним одиницям, у другому – про еліпсис як ситуативно-мовленнєве (дискурсивне) утворення.

Сфера дії еліпсису в комунікативно автономних одиницях обмежується внутрішньореченнєвими рамками. Він використовується як засіб посилення образності, контрастності, експресії, що сприяє мисленнєво-мовленнєвій гармонізації повідомлення, механізм якої базується на імплікації. Це відбувається за однією з трьох схем – еліптичне вкраплення, еліптичне зрощення й еліптичне скупчення.

У дискурсивно зв'язаному висловленні еліпсис має зовнішньореченнєву спрямованість. Його актуалізація відбувається через інтеграцію в надфразову єдність з її мотивами, настановами, тактиками і стратегіями. Найсприятливішим комунікативним середовищем для нього є розмовно-побутовий, публіцистичний і рекламний дискурси.

Як явище когнітивно-комунікативного порядку синтаксичний еліпсис виникає і продукується за діалектичним законом єдності та боротьби протилежностей – імпліцитного та експліцитного. Такий синкретизм є віддзеркаленням протиріччя між формою синтаксичної одиниці та її змістом, що має своїм наслідком невербалізовану референцію.

Системологічний погляд на когнітивно-комунікативний потенціал ЕР англійської мови може стати в перспективі основою для лінгвопрагматичного, -стилістичного, -синергетичного вивчення такого універсального явища, яким є синтаксична лакунарність, породжувана компресією, редукцією, парцеляцією, що цілеспрямовано "працюють" на розукрупнення реченнєвої матерії.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Александрова В.Г. Психологическое детерминирование реплик согласия-несогласия в современном английском художественном диалоге // Мова і культура. – Вип. 8. – Т. 2: Психологія мови і культури. Мова і засоби масової комунікації. – К.: Издательский Дом Дмитрия Бураго, 2005. – С. 74-78.

2. Александрова В.Г. Когнитивно-грамматические особенности эллиптических конструкций // Нова філологія. Зб. наук. пр. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – № 2 (22). – С. 128-134.

3. Александрова В.Г. Эллипсис в структуре фразеологических единиц современного английского языка // Культура народов Причерноморья. – Симферополь: Крым, 2005. – № 76. – С. 119-123.

4.Александрова В.Г. Еліпсис в англомовних афористичних текстах // Записки з романо-германської філології. Зб. наук. пр. – Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2006. – Вип. 17. – С. 3-9.

5. Александрова В.Г. Типи і види синтаксичного еліпсису // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Филология. – Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2006. – Т. 19 (58), № 4. – 2006. – С. 89-91.

6. Александрова В.Г. Таксономія еліпсованих речень сучасної англійської мови // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – Харків: Константа, 2007. – № 773. – С. 104-107.

7. Александрова В.Г. Еліпсис у системі близьких і споріднених синтаксичних явищ сучасної англійської мови // Лінгвістичні студії. Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – Вип. 15. – С. 220-223.

8. Александрова В.Г. Синтаксичний еліпсис у сучасній англійській мові: техніки кодування та декодування // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. пр. – ВПЦ "Київський університет", 2007. – Вип. 23, Ч. 1. – С. 293-300.

9. Александрова В.Г. Еліптичні конструкції в англомовному дискурсі // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 9 "Сучасні тенденції розвитку мов". – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. – Вип. 2. – С. 3-8.

10. Александрова В.Г. Семантико-синтаксичне моделювання еліпсованого речення у сучасній англійській мові // Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. Серія "Філологічні науки. Мовознавство". – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. – Вип. 75(2). – С. 43-47.

11. Александрова В.Г. Гіпотактичний еліпсис у сучасній англійській мові // Нова філологія. Зб. наук. пр. – Запоріжжя: ЗНУ, 2008. – Вип. 32. – С. 305-310.

12. Александрова В.Г. Еліпсис у складному реченні сучасної англійської мови // Науковий вісник Херсонського держ. ун-ту. Серія „Лінгвістика”. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2008. – Вип. 6. – С. 194-199.

13. Александрова В.Г. Еліпсис у рекламному дискурсі // Матеріали міжнар. наук. конф. "Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування". – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. – С. 57-60.