for smb.’s fair eyes (или for the fair eyes of smb.) – заради чиїхось чудових очей, ні за що (вираз із комедії Ж.-Б. Мольєра «Смішні манірниці»);
let us return to our muttons – повернемося до теми нашої розмови (вираз із середньовічного фарсу Бланше про адвоката Патлена);
to pull smb.’s (или the) chestnuts out of the fire (for smb.) – витягувати каштани з вогню для когось; безглуздо, з ризиком для себе працювати на когось (у байці Лафонтена «Мавпа і кіт» – мавпа Бертран примушує кота Ратона витягувати каштани з вогню для себе).
Проте літературна етимологія цих фразеологічних виразів була забута і не усвідомлюється зараз не тільки пересічними носіями мови, але й доволі часто лексикографічними джерелами, що не додають до подібних виразів пояснень або етимологічних приміток. Після запозичення такі одиниці продовжували і продовжують переосмислюватися в американському варіанті англійської мови. Так, наприклад, сучасний словник американських ідіом наводить наступний варіант фразеологічного виразу стосовно іспанських замків: to build castles in Spain – to make impossible plans, dreams that are unlikely. [55, с.35]. При чому на французьке походження звороту не звертають уваги, звідки можна зробити висновок про повну асиміляцію цього виразу на сучасному етапі розвитку англійської мови.
У сучасному американському варіанті англійської мови існують також фразеологічні одиниці, що акумулювали до свого складу французькі слова, які в англійській мові не вживаються окремо, наприклад:
in lieu of something – «замість чогось»;
to bid adieu to someone – «прощатися з кимось».
1.1.5 Фразеологічні одиниці голландського походження
Нам вдалося знайти лише одне, але дуже важливе запозичення фразеологізму з голландської мови: так, всесвітньо відомий Santa Claus походить від голландського Sant Nikolaas.
1.1.6 Фразеологічні одиниці іспанського походження
Одним із найвідоміших фразеологізмів іспанського походження в американському варіанті англійської мови є вираз to tilt at windmills – битися з повітряними млинами, «донкіхотствувати» (ісп. acometer molinos de viento. Походить від одного з найвідоміших епізодів в романі «Дон Кіхот» Сервантеса). Сучасний американський словник ідіом наводить наступні значення цього фразеологізму: to fight battle with imaginary enemies, to fight against unimportant issues [54, с.334].
Лексикографічні джерела також наводять приклад виразу blue blood –блакитна кров, аристократичне походження. Так називали себе аристократичні родини іспанської провінції Кастилії, що пишалися тим, що їхні пращури ніколи не одружувалися з маврами та іншими народами, що мають смагляву шкіру. Вважається, що в основі метафори лежить спостереження, що в людей зі світлою шкірою вени мають блакитнуватий колір, чого немає в людей зі смаглявою шкірою. Наразі цей зворот вважається застарілим і вживається лише для утворення спеціальних стилістичних ефектів.
1.2 Принципи класифікації фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови
Досліджуючи існуючі класифікації фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови, ми умовно розподілили їх на дві групи: загально- лінгвістичні, або універсальні (тобто ті, які можна застосувати до фразеологізмів будь-якої мови) і специфічні (які характерні тільки для фразеологізмів-американізмів). Розпочнемо з аналізу першої групи класифікацій.
1.2.1 «Універсальні» класифікації фразеологічних одиниць
Найбільш традиційним у вітчизняному мовознавстві є поділ фразеологічних одиниць на фразеологічні зрощення (або ідіоми у вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. Автором цієї класифікації є відомий радянський мовознавець акад. В.В. Виноградов [32, с.47]. На його думку, фразеологічні зрощення характеризуються немотивованістю складу зворотів (тобто з суми складових таких ФО неможливо дізнатися про загальний зміст одиниці) та абсолютною семантичною єдністю компонентів. Серед фразеологічних зрощень виділяють такі підтипи:
а) фразеологічні зрощення, у складі яких є так звані «слова-некротизми» (лексичні архаїзми, історизми та інші лексеми, що вийшли з ужитку);
б) фразеологічні зрощення, що містять граматичні архаїзми, які є синтаксично неподільним цілим;
в) фразеологічні зрощення, що стали нерозкладними як лексично, так і семантично;
г) фразеологічні зрощення, котрі являють собою таку семантичну єдність, що лексичні значення компонентів зовсім неважливі для розуміння цілого [32, с.47].
Фразеологічні єдності характеризуються образною мотивованістю значень складників. Проте, як і зрощення, вони являють собою неподільне ціле. На відміну від перших двох типів, третій тип класифікації В.В.Виноградова – фразеологічні сполучення – обов’язково мають у своєму складі вільні та фразеологічно зв’язані значення. Пізніше М.Шанський [32, c. 644] доповнив цю класифікацію четвертим типом – фразеологічні вирази – це речення з переосмисленим складом компонентів.
Н.Н. Амосова [2, c. 65], використовуючи контекстологічний аналіз, виділяє два типи фразеологічних одиниць – фраземи й ідіоми. Фразема – це одиниця постійного контексту, у якій вказівний мінімум, потрібний для актуалізації певного значення слова, є єдино можливим, тобто постійним. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого. Ідіоми, на відміну від фразем, – це одиниці постійного контексту, у яких вказівний мінімум і семантика одиниці нормально складають тотожність, представлену лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуються цілісністю значення.
Також Амосова виділила частковопредикативні фразеологізми – це звороти, у яких наявний граматично провідний (головний) член – антецедент – та предикативна одиниця, що залежить від нього.
На початку 60-х років ХХ ст. на зміну структурно-семантичній класифікації прийшла функціональна класифікація фразеологізмів. На основі функції фразеологічних одиниць вони були поділені на дві великі групи:
1) номінативні фразеологізми (виконують суто номінативну функцію);
2) номінативно-експресивні фразеологізми (крім номінативної, виконують ще й експресивну функцію, допомагаючи мовцеві висловити певні емоції, своє ставлення до ситуації тощо).
Перша група охоплює, по-перше, стійкі словосполучення, які мають семантичну цілісність номінації на основі власних лексичних значень компонентів. Також до неї належать словосполучення, створені на основі переносного значення одного з компонентів, та стійкі дієслівні сполучення.
Друга група містить семантично модифіковані фразеологізми зі структурою словосполучень та речень.
Укладач «Великого англо-російського фразеологічного словника» відомий вчений-германіст О.В. Кунін [19; 20; 21; 22] наводить класифікацію фразеологічних одиниць за походженням, яку, хоча вона розроблена на матеріалі англійської мови і є, з першого погляду, специфічною лише для цієї мови, успішно використовують і для класифікації іншомовних фразеологічних систем, тобто її також можна вважати універсальною. Він виділяє фразеологічні деривації, тобто утворення фразеологічних одиниць від інших фразеологічних одиниць, серед яких він розрізняє наступні прийоми:
а) виокремлення фразеологічної одиниці зі складу вихідного фразеологізму: a hot potato частина виразу drop something like a hot potato;
б) утворення дієслівних фразеологічних одиниць від прислів’я з дієсловом в наказовому способі:
strike while the iron is hot;
в) конверсія: a stab in the back від дієслівного фразеологізму to stab someone in the back;
г) утворення за аналогією: Aunt Thomasina за аналогією Uncle Tom;
д) за контрастом: hell on earth антонімічне heaven on earth;
е) розгортання образу вихідного фразеологізму : to be nuts (to fall off one’s nut);
ж) контамінація gild the lily від gild refined gold and paint the lily.
Другим способом формування фразеологізму, за Куніним, є утворення фразеологічної одиниці від перемінного словосполучення шляхом його змінення:
through thick and thin (through thicket and thin wood).
Третя група включає фразеологізми-кальки: «утворення фразеологічної одиниці від іншомовного фразеологізму шляхом його калькування:
it goes without saying від французького cela va sans dire».
Нарешті, четверта, остання група за Куніним, включає фразеологізми з літературних джерел (у такому випадку в етимологічних примітках зазначається «шекспірівське», «дікенсівське» тощо) [21, c.15].
Існують також інші класифікації фразеологізмів. Так, за синтаксичною функцією фразеологізми поділяють на організовані за моделями словосполучення, простого і складного речення. Фразеологічні одиниці розрізняються також за співвіднесенням опорного слова фразеологічних зворотів із певним граматичним класом слів (іменникові, ад’єктивні, дієслівні тощо), за способом створення конотації, за способом семантичних перенесень при формуванні значення фразеологічних одиниць (метонімічні, метафоричні, гіперболічні, компаративні тощо). На сьогодні фразеологія є таким перспективним і розвинутим напрямом мовознавства, що майже кожен дослідник має можливість запропонувати свою власну типологію або вдосконалити класифікацію, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження.
1.2.2 Класифікації, специфічні для американської фразеології
На думку Г.С. Гринь [13], американські фразеологічні одиниці «є мікросистемою, елементам якої властиві полісемія, складні антонімічні та синонімічні стосунки, належність до певних семантичних груп» [13, c. 13]. Ця ідея стає базисом її власної типології.
За її спостереженнями, полісемія американської фразеології розвивалася двома шляхами:
розвиток багатозначності на базі загальноанглійської основи;
ускладнення смислової структури фразеологізму в процесі його функціонування в американському варіанті англійської мови.
Більшість багатозначних фразеологічних одиниць мають два значення, які виникли внаслідок паралельних первісних метафоричних зрушень. Це такі вирази, наприклад, як to face the music – 1) стійко переносити неприємності, спокійно зустрічати критику; 2) відповідати за скоєне (аналогічно рос. «расхлебывать кашу»). Але серед них вирізняються також окремі одиниці, що мають більше трьох значень, наприклад: to come up to the chalk – 1) ставати на старт (спорт.); 2) бути на висоті, виконувати свої зобов’язання; 3) суворо дотримуватися правил, вимог; 4) енергійно діяти, бути у формі. Спостереження показують, що не всі значення однаково поширені, не всі мають однакову валентність, проте усім їм властива та чи інша стилістична функція.