“В глибоких долинах, зелених од винограду і повних сизої імли, тіснились кам'яні громади, рожеві од вечірнього сонця або синіючі густим бором. Круглі лисогори, мов велетенські шатра, кидали од себе чорну тінь, а далекі шпилі, сизо-блакитні, здавались зубцями застиглих хмар. Сонце часом спускало з-за хмар у імлу, на дно долини, скісні пасма золотих ниток - і вони перетинали рожеві скелі, сині ліси, чорні важкі шатра та засвічували вогні на гострих шпилях” [11, с. 285].
Проаналізувавши 120 прикладів вживання лексики на позначення кольору в оповіданнях М. Коцюбинського «На камені», «Цвіт яблуні», «Persona Grata», «Коні не винні», «Intermezzo», «Подарунок на іменини», «Поєдинок» ми виявили, що кольороназви становлять досить складну проблему для перекладачів, особливо в тих випадках, коли вони утворюють словесні образи, або коли кольороназви української мови належать до тих граматичних категорій, що не є властивими для кольороназв англійської мови.
РОЗДІЛ 3 ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ КОЛЬОРОНАЗВ В ОПОВІДАННЯХ М. КОЦЮБИНСЬКОГО ТА МЕТОДІВ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ НА АНГЛІЙСЬКУ
3.1 Переклад словесних образів з колірним компонентом
Професор Р. П. Зорівчак визначає словесний образ як складну семантичну структуру, яка утворюється внаслідок несподіваного сполучення двох чи більше лексем, що утворюють нову смислову образність, новий смисл. Необхідна умова місткості словесного образу – свіжість асоціацій [4, c. 219].
Словесні образи з компонентом кольору – надзвичайно місткі утворення, що поєднують предметно-логічну зорову інформацію зі складним переплетенням асоціативних зв’язків, символічного навантаження та особливостей оригінального авторського світобачення. У творенні колірних словесних образів найчастіше застосовують такі трохеїчні засоби та фігури мовлення: епітет, порівняння, метафора, метонімія, гіпербола [9, с. 33].
Семантична структура словесних образів доволі складна. Перший смисловий шар виражається сполученням лексем певної граматичної та словотвірної структури. Через несподівану сполучуваність цих слів порушується семантичне поле, і від значення кожної з лексем «відшаровуються» окремі семантичні компоненти, які формують чуттєво-уявний образ з певною денотативною образністю, на основі якої виникає смислова образність. На цей двоплановий смисл «нашаровуються» нові функціонально-стилістичні та емоційно-експресивні конотацій, які і складають другий смисловий шар [4, c. 219]. Коли ми аналізуємо словесні образи з колірним компонентом, важливо визначити, який колір було виражено у першому смисловому шарі і прослідкувати, чи збережений цей колір у другому смисловому шарі.
Давайте розглянемо кілька прикладів уживання кольороназв для створення словесних образів в оповіданнях М. Коцюбинського. Найчастіше письменник створював яскраві словесні образи шляхом порівняння. Наприклад:
Алі скинув на пісок свою ношу і знов скочив у море, занурюючи мокрі рожеві литки в легку й білу, як збитий білок, піну, а далі миючи їх у чистій синій хвилі [11, с. 284].
Саме слово «піна» викликає у читачів уявлення про щось легке та пухке. Більше того, дана лексема імпліцитно містить сему білого кольору. Письменник підкреслив традиційні уявлення про піну, порівнявши її зі збитим білком. Кольороназва «білий» не складає значних труднощів для перекладу, проте лексема «білий» та «білок» створюють алітерацію, яку неможливо відтворити в англійському перекладі. Отож, словесний образ містить семи кольору у першому та другому смислових шарах, і це необхідно зберегти в перекладі. А. Містецький запропонував такий переклад:
Alli dropped his burden on the sand and leaped back into the water, plunging his wet pink calves into the light foam the colour of the beaten white of an egg, which washed them off in the clean blue waves [18, с. 16].
В даному перекладі відразу можна помітити неточність, адже перекладач зіставляє піну зі збитим білком лише в аспекті кольору (“colour of the beaten white of an egg”), уникаючи, таким чином, конотацій легкості та пухкості. Переклад втрачає експресивність також через те, що повторення семантичного компоненту білого кольору було упущено.
Переклад А. Микитяка також не відтворює усіх конотацій оригіналу:
Ali threw down on the sand his load of salt and leaped into the water again, his wet red calves diving into the light foam that was whipped like the white of an egg, and gradually washing them in the pure blue waves [17, с. 78].
Перекладач фактично не зумів відтворити сенс білого кольору взагалі, адже лексема “white” вжита в якості іменника, а отже не викликає яскравого образу кольору. Більше того, А. Микитяк змінив граматичну структуру речення, замінив порівняння підрядним реченням, тим самим відхилившись від бажаного ефекту. Як висновок, словесний образ в перекладі не такий яскравий, як в оригіналі.
Розглянемо ще один приклад колірного словесного образу, утвореного на основі порівняння:
У дверях з'явилась Сусанна.Прикриваючи парою страви вид, м'який і білий, як з сирового тіста, вона проплилаод порога до столу, мов літня хмара, в своїх муслінах, по яких лізли урозтічякісь безглузді лапаті квітки [10, с. 259].
Один з центральних персонажів оповідання «Подарунок на іменини» – Сюзанна – зображена з негативної точки зору: вона лінива та неохайна. Тим не менше, автор проймається симпатією до жінки. В даному прикладі М. Коцюбинський порівнює її обличчя з м’яким тістом. Таке порівняння викликає образ обличчя з пухкими щоками, з нечітко вираженими рисами, обличчя добродушної людини. Проте варто зауважити, що М. Коцюбинський з обачністю використав кольори. Він уникає звичних епітетів «рум’яний» та «рожевий» для вираження жіночої краси. Натомість обличчя жінки біле. Переклад не становить значних труднощів і обидва перекладачі справилися з завданням. А. Містецький запропонував такий переклад:
Susana appeared in the doorway. Her soft and doughy white face enveloped in the vapors of the steaming food, she floated from the threshold to the table like a summer cloud in her muslins adorned with a pattern of absurdly large flowers[18, с. 171].
Перекладач вніс зміни до структури речення і замінив порівняння епітетом. Але опис жінки загалом було передано вірно. Лексему «білий» було перекладено прямим відповідником «white», а епітет «doughy face» є доволі незвичним і створює яскравий словесний образ в англійській мові. Тим не менше, дане речення в оригіналі є більш емфатичним через використання в ньому порівняння з відокремлений означенням («вид, м'який і білий»). Більше того, українська лексема «вид» належить до високих пластів мови. Перекладач міг досягнути такого ж ефекту, зберігши початкову конструкцію порівняння та вживши слово «countenance», що є формальним відповідником до лексеми «face». Наприклад: «her countenance, soft and white, like a piece of dough.»
3.2 Переклад кольороназв граматичної категорії іменника або дієслова
Перекладачі можуть зіткнутися з труднощами перекаду кольороназв тоді, коли вони належать до такої граматичної категорії, що не є властива кольороназвам англійської мови, а саме до категорії іменника чи дієслова. Розглянемо такий приклад:
Широкий двір зеленів моріжком [10, с. 282].
Thebroadyardwascoveredwithgreengrass [18, с. 213].
Речення оригіналу становить великий інтерес у зв’язку з двома лексемами: «моріжок – густа молода трава» та «зеленіти», які не мають прямих відповідників в англійській мові. Більше того, слово «моріжок» активувало сему яскраво-зеленого кольору. Перекладу А. Містецького бракує експресивності оригіналу, проте такі втрати були неминучими. Єдиним можливим рішенням могло б бути вживання лексеми «vibrant», яка б підсилила сему кольору.
В наступному прикладі ми побачимо уживання кольороназви в категорії іменника:
В одчинені вікна й двері на довгу, з колонками, веранду так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом[11, с. 283].
Іменник «блакить» одержує значення конкретного об’єкта, а отже сприямається читачами яскравіше, аніж вираз «блакитне море». Більше того, М. Коцюбинський ужив стилістичний засіб персоніфікації, що створює яскравий словесний образ: «блакить перлась». На нашу думку, обидва перекладачі вдало відтворили образ:
The limpid blue of the sea, protracted to infinity by the blue sky, seemed to flow into the open windows and doors and onto the long slender-columned veranda (А. Містецький) [18, с. 14].
The bright azure of the sea seemed to flow unbrokenly into the open windows and doors, and merged with the blue sky into a seeming endlessness (A. Микитяк) [17, с. 77].
Обидва перекладачі субстантивували прикметник, а отже відтворили граматичну категорію кольороназви та усі пов’язані з нею конотації. А. Містецький вжив лексему «the blue» і підсилив її прикметником «limpid», який образно вживається для позначення чогось прозорого, світлого. А. Микитяк відтворив вислів лексемою «the azure», яка натякає на блакитний колір, та додав підсилюючий прикметник «bright». Даний переклад можна вважати менш влучним, адже М. Коцюбинський невипадково використав слова «блакить» і «блакитний». Алітерацію було відтворено у лише у перекладі А. Містецького («blueofthesea», «bluesky»).
3.3 Переклад кольороназв з етнокомпонентом
Складність перекладу кольороназв можу бути зумовлена наявністю в них етнокомпоненту. Етнокультурні семи сталих колірних епітетів є надзвичайно ваговими. Вони є втіленням узуальної мовної образності. Такі епітети фактично перестають позначати колір у конкретному візуальному смислі. Вони виражають головну рису, сутність об’єкта; як засіб денотації вони створюють стабільні назви певний елементів навколишнього світу так, як це закріплено у свідомості носіїв мови [9, с. 337].
Давайте розглянемо приклад уживання кольоназви з етнокомпоненом в оповіданні М. Коцюбинського «Intermezzo»:
“Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом” [10, с. 45].
“My days flow amidst the steppe, amidst a valley covered with green corn” [18, с. 113].