регистрация / вход

Лексико-семантичне поле "місто" за романом Люко Дашвар "Рай. Центр"

Дослідження лексики за полями як лінгвістична проблема. Біографія письменниці Люко Дашвар, її життя творчий шлях. Мовні засоби презентації лексико-семантичного поля "місто" у романі "Рай. Центр" Люко Дашвар, його структура та лексико-семантичні варіанти.

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

Факультет філології та журналістики

Кафедра загального та прикладного мовознавства

Курсова робота

Лексико-семантичне поле "місто" за романом

Люко Дашвар "Рай. Центр"

Спеціальності "Прикладна лінгвістика"

студентки 321 групи

Скабари Анни

Науковий керівник: викладач кафедри

загального та прикладного мовознавства

Мікрюкова К.О.

Миколаїв - 2011

Зміст

Вступ

Розділ 1. Дослідження лексики за полями як загальнолінгвістична проблема

1.1 Дослідження лексико-семантичного поля у лінгвістиці

1.2 Структура лексико-семантичного поля

Розділ 2. Біографія письменниці Люко Дашвар

2.1 Життя та творчий шлях ЛюкоДашвар

2.2 Роман "Рай. Центр" - знаковий твір сучасної української літератури

Розділ 3. Мовні засоби презентації лексико-семантичного поля "місто" у романі "Рай. центр" люко дашвар

3.1 Структура лексико-семантичного поля "місто" у романі "Рай. Центр" Люко Дашвар

3.2 Лексико-семантичний варіанти ЛСП "місто" у романі "Рай. Центр"

Висновок

Список скорочень

Список використаної літератури

Вступ

Проблеми системної організації лексичного складу, семантики стали об’єктом дослідження у працях вітчизняних - О.О. Потебні, В.С. Ващенка, Л.А. Лисиченко, В.М. Русанівського, О.О. Тараненка, М.П. Кочергана, О.Д. Огуя, С.П. Денисової, А.М. Шамоти та ін. - і зарубіжних мовознавців - Й. Тріра, В. Порцига, Л. Вайсгербера, Є. Куриловича, О.І. Смирницького, Ю.Д. Апресяна, С.Г. Бережана, В.Г. Гака, В.А. Звегінцева, Г.А. Уфімцевої, Ю.М. Караулова, Д.М. Шмельова, Л.М. Васильєва, Й.А. Стерніна, Г.С. Щура, Л.О. Новикова, М.В. Нікітіна, О.Г. Скворцова, А. Шаффа, В. Дорошевського, А. Вежбицької, С.Г. Шафікова та ін. [1; 125].

Розвиток лінгвістичної науки супроводжується інтенсивним пошуком теоретичних основ дослідження лексико-семантичного рівня, встановлення його системно-структурних елементів, відношень між ними. Велика кількість одиниць, представляють у лексичному складі української мови різноманітні сторони дійсності, зумовлює наявність різних за обсягом лексико-семантичних утворень, докладний та всебічний аналіз яких визначає одне із завдань сучасної мовознавчої науки [2; 14].

Актуальність теми дослідження зумовлює той фактор, що сучасні завдання української лінгвістики визначають потребу комплексного дослідження семантичної структури ЛСП "місто" у романі Люко Дашвар "Рай. Центр". Це сприятиме поглибленому вивченню ідіостилю письменника.

Об’єктом курсової є мова роману Люко Дашвар „Рай. Центр”.

Предметом курсової є мовні засоби презентації семантичного поля "місто". В умовах розвитку суспільства зростає роль міста як економічного, культурного, соціального центру. Зростає і увага сучасних українських письменників до міського середовища як до форми організації суспільства, що впливає на формування та вираження психології людини в ньому.

Мета курсової - розкрити лексико-семантичні особливості мовних засобів презентації семантичного поля "місто" в романі Люко Дашвар "Рай. Центр".

Досягнення поставленої мети реалізовано шляхом вирішення таких основних завдань :

1) з’ясувати погляди мовознавців на поле як лінгвістичне явище;

2) уточнити зміст поняття "місто";

3) визначити структуру лексико-семантичного поля "місто";

4) встановити особливості лексичних одиниць, що моделюють поле "місто";

5) проаналізувати роль лексико-семантичного поля "місто" в романі "Рай. Центр" Люко Дашвар.

Методи дослідження . В роботі застосовано переважно описові методи дослідження, орієнтовані на виявлення естетико-змістових функцій мовних одиниць у художньому тексті. Прийоми семно-компонентного аналізу дають змогу виявити семантичну структуру одиниць лексико-семантичного поля місто . Дослідження мови творів письменника потребує виходу за межі лінгвістичних методів, зокрема використання квантитативного методу - для визначення обсягу семантичних компонентів одиниць поля, спільних з ядром. Метод лексико-семантичної сполучуваності використано для аналізу значень слів на позначення поля "місто".

Теоретичне значення курсової. Робота має значення для аналізу мовної картини світу українців, поглибленого розуміння семантичного потенціалу лексичних одиниць, інтерпретації індивідуально-авторського стилю Люко Дашвар.

Практичне значення. Основні положення дослідження знайдуть застосування у процесі викладання курсів історії української літературної мови, стилістики, лексикології, культури української мови, діалектології, фольклору.

Матеріалом дослідження стала картотека, створена на основі вибірки із роману "Рай. Центр" Люко Дашвар, що становить 10 позицій ядерної зони та 90 позицій периферійної. Матеріал для роботи добирався зі статей відомих мовознавців, лексикографічних праць, у яких найповніше представлено багатство сучасної української мови: "Великий тлумачний словник сучасної української мови", Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія, "Большой энциклопедический словарь", "Большой толковый социологический словарь" (Collins). Том 1.

Структура курсової : робота складається зі вступу, трьох основних частин, висновку.

У вступі розкриваємо актуальність, мету, об'єкт та предмет нашого дослідження. Висвітлюємо теоретичне та практичне значення роботи.

У першому розділі "Дослідження лексики за полями як загально лінгвістична проблема" висвітлюємо поняття лексико-семантичне поле, лексико-семантична група, лексико-семантичний варіант, ядро, периферія.

У другому розділі "Біографія письменниці Люко Дашвар" розкриваємо життєвий та творчий шлях письменниці, аналізуємо стиль написання та індивідуальність письменниці. Розкриваємо зміст та актуальність проблем, порушених у романі "Рай. Центр".

У третьому розділі "Мовні засоби презентації лексико - семантичного поля "місто" за романом "Рай. Центр" Люко Дашвар" розкриваємо структуру ЛСП; встановлюємо особливості лексичних одиниць, що моделюють поле "місто"; аналізуємо роль лексико-семантичного поля "місто" в романі "Рай. Центр" Люко Дашвар.

Висновки подають наукові та практичні результати нашого дослідження, отримані в процесі виконання роботи, формулюють рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. В кінці подається список літератури (28 джерел). Загальний обсяг курсової роботи - 32 сторінки.

Розділ 1. Дослідження лексики за полями як загальнолінгвістична проблема

1.1 Дослідження лексико-семантичного поля у лінгвістиці

Поле як лінгвістичне явище перебуває в центрі уваги мовознавців протягом останніх десятиліть. Існують різні визначення цього терміна.

Поняття ЛСП розроблене Е. Оксааром і О. Духачеком, хоча термін "поле" ввели до обігу семасіології німецькі мовознавці Г. Іпсен і Й. Трір, а семантичне поле описав Л. Вейсгербер [11; 327]. Перше визначення терміна "семантичне поле" як сукупності лексем, що мають інтегральне значення, належить Г. Іпсену.

Інакше розглядає "семантичне поле" В. Порціг. Ним на перший план висунуті слова як самостійні мовні одиниці та основні зв’язки їх значень, що виявляються у словосполученнях та словах. В. Порціг намагався виявити зв’язки, що закладені в самих значеннях слів (наприклад, "цілувати" пов’язано з "губи", "хватати" пов’язано з "рука"). "Його поля - прості співвідношення, які складаються з дієслова та суб’єкта чи об’єкта або прикметника і іменника" [1; 192]. При цьому домінуючими є слова, здатні виражати ознаки та виконувати предикативну функцію, тобто дієслова та прикметники. Отже, тільки дієслово та прикметник може бути ядерним елементом "семантичного поля". Саме ж поле включає в себе ті мовні елементи, що сполучаються з ядерним. Таким чином, "семантичне поле" Порціга ґрунтується на валентних властивостях слів та є синтагматичним утворенням, на відміну від парадигматичних полів Тріра [13; 39-52].

Варта уваги думка Ф. Жилка, який визначав семантичне поле як складну функціональну системно - структурну одиницю лексично - семантичного рівня. Він наголошував на тому, що об’єднання слів у лексико - семантичне поле можливе лише за наявності спільних значеннєвих сем, що забезпечують семантико - смислові зв’язки в межах утвореної одиниці [8; 25].

О. Селіванова розглядає лексико - семантичне поле як парадигмальне об’єднання певної частини мови за спільністю інтегрального компонента значення. Вона зазначає, що лексико - семантичне поле має свій центр, котрий включає найбільш уживані слова з яскравим інтегральним компонентом, та периферію, яка містить слова менш частотні за вживанням, стилістично забарвленні [22; 282].

Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів за редакцією С. Єрмоленко узагальнює та систематизує думки Г. Іпсена, В. Порцига, І. Штерна щодо сутності поняття "поле", визначаючи його як сукупність мовних одиниць, переважно лексичних, об’єднаних спільністю змісту, одним поняттям, функціональною подібністю позначуваних явищ [Українська мова 2001: 131].

У сучасній лінгвістиці лексико-семантичне поле - це семантико-парадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну частину у тлумаченні, ядерно-периферійну структуру, існування зон семантичного переходу [2; 78; 9; 58]. Їхня будова повторює принципову будову багатозначних слів (Ю. Апресян, М. Нікітін). Найбільшим парадигматичним об'єднанням є лексико-семантичне поле - це сукупність лексичних одиниць, що об'єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) та відображають поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ. Це слова, пов'язані з одним і тим самим фрагментом дійсності. Так, скажімо, в лексико-семантичній системі будь-якої мови можна виділити поле руху (переміщення), поле часу (темпоральне), поле погоди (метеорологічне), поле розумової діяльності (мислення), поле почуттів тощо. Лексико-семантичні поля є відносно автономними, бо пов'язані між собою, що засвідчується багатозначними словами, які різними своїми значеннями входять до різних полів [7; 26-30].

О. Селіванова розглядає лексико-семантичне поле як парадигматичне об’єднання лексичних одиниць певної частини мови за спільністю інтегрального компонента значення (архісеми). Вона вважає, що складники лексико - семантичного поля відображають понятійну, предметну або функціональну подібність позначених ними явищ, що є дискусійним і залежить від методології дослідження [22; 565].

На думку Ярцевої лексико - семантичне поле - це сукупність мовних одиниць, об’єднаних спільністю змісту (іноді навіть спільністю формальних показників), які відображають понятійне, предметне чи функціональний збіг позначених явищ [3; 380].

Головними властивостями лексико - семантичного поля, на думку І. Кобозєвої, є такі:

1) наявність семантичних відношень між складниками;

2) системний характер цих відношень;

3) взаємна залежність і взаємна детермінованість лексичних одиниць;

4) відносна автономність поля;

5) безперервність позначення у смисловому просторі;

6) взаємозв’язок полів у лексичній системі. ЛСП має центр та периферію. До центру входять найуживаніші слова з яскравим інтегральним значенням, периферія характеризується значно меншою частотністю вживання, стилістичною забарвленістю значення.

Отже, лексико-семантичні поля характеризуються зв'язком слів або їх окремих значень, системним характером цих зв'язків, що забезпечує безперервність смислового простору. Кожне поле - це своєрідна мозаїка слів, де кожне окреме слово має певне місце в лексико-семантичному просторі. Ця мозаїка не збігається в різ них мовах, бо кожна мова по-своєму членує об'єктив ний світ. Національна специфіка лексико-семантичних полів виявляється в кількості наявних у полі слів і в характері опозиції між компонентами поля [10; 109].

1.2 Структура лексико-семантичного поля

У структурі лексико - семантичного поля лінгвісти виділяють такі частини:

1) ядро поля, що представлене родовою семою - компонентом, навколо якого розгортається поле. Оскільки ядро є лексичним вираженням смислів, або семантичних ознак, воно може замінити кожен із членів парадигми, будучи представником усієї парадигми;

2) центр поля складається з одиниць, які мають інтегральне, загальне з ядром і між собою, значення;

3) периферія поля складається з одиниць, що є найвіддаленішими за своїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують основне значення поля. Зазвичай периферійні елементи перебувають у зв’язку з іншими семантичними полями утворюючи при цьому лексико - семантичну цільність мовної системи;

4) фрагменти поля є вертикальною ядерною і центро- периферійною структурою, яка за своєю семантикою утворює окрему гіпер- гіпонімічну структуру різнотипного складу [11; 59].

Будь-яке лексико-семантичне поле має ядро, до складу якого входять назва (ім’я) поля, тісно пов’язане з нею видове ім’я, синоніми та родове ім’я, а також антоніми. На периферії поля знаходяться слова, семеми яких перетинаються з ядерними словами за окремими семами [2; 94].

В якості ядерної лексеми або групи лексем на роль імені поля можна обрати будь-яку лексему, що цікавить дослідника, проте, результати аналізу можуть бути обмеженими, якщо лексема підібрана невдало, якщо вона не володіє властивостями притягувати велику кількість лексем. Приналежність до ядра чи периферії прямо залежить від семантики слів, що визначає їх зміст та місце в лексико-семантичному полі.

Між ядром та периферією відбувається розподіл функцій поля: одна частина функцій переходить на ядро, а інша - на периферію. Між ядерною та периферійною зонами відсутня чітка межа. Складові елементи поля можуть належати до ядра одного поля, і одночасно бути на периферії іншого поля [3; 38]. Периферія поля складена з одиниць, що є найвіддаленішими за своїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують основне значення поля. Багатоповерховий будинок - це важливий елемент міської інфраструктури. Хоча у дефініції не вказано на належність цього поняття саме міському середовищу: багатоповерхівка - багатоповерховий будинок [7; 53]; багатоповерховий - який має кілька (багато) поверхів [7; 53].

Польовий принцип організації системи мови свідчить про обов’язкову наявність периферії у кожному полі. Жодне мовне явище не може складатися лише з ядра, оскільки периферія є таким же повноправним елементом лексичного значення, як і ядро [3; 38].

Як одне з найактуальніших питань у лексичній семантиці О. Антомонов розглядає структуру лексико-семантичного поля. Вiн називає фактором, що об'єднує погляди дослідників, розуміння лексико-семантичного поля як структури, що має ядро і периферію [1; 187-193].

М. Жгенти зазначає, що семантична впорядкованість словесного поля зумовлена семантичною ознакою - словесним значенням одиниць, що входять до його складу. Дослідник пропонує методику "семантичних ознак", що дозволяє порівнювати структурно-семантичні організації полів різних мов [11; 12 - 14].

Традиційно дослідження лексики в аспекті польової організації здійснюється у двох напрямах:

1) ономасіологічному (від поняття);

2) семасіологічному (від слова).

Ю. Караулов вважає, що домінантним є інший підхід. Визначає лексико-семантичне поле як групу слів однієї частини мови, що мають досить тісний смисловий зв'язок [9; ст.57].

Семантичний простір по-різному членується в мовах, кількість клітин у межах лексико-семантичного поля не збігається, а тому й не збігаються значення слів-відповідників. У ядрі містяться найважливіші слова, вони пов'язані між собою сильними семантичними відношеннями й утворюють синонімічні, антонімічні і родо-видові групи. На периферії містяться функціонально менш важливі слова, що, як правило, належать і до іншого лексико-семантичного поля. У межах лексико-семантичного поля виділяють лексико-семантичні групи [5; 49].

Так, скажімо, в темпоральному лексико-семантичному полі виокремлюють:

1) назви неточних часових відрізків (час, пора, період, епоха, ера то що);

2) назви точних часових відрізків (секунда, хвили на, година, доба, тиждень, місяць, рік, століття тощо);

3) назви пір року (весна, літо, осінь, зима);

4) назви частин доби (ранок, південь, вечір, ніч);

5) назви місяців (січень, лютий і т.д.);

6) назви днів тижня (понеділок, вівторок і т.д.) [10; 398-399].

У середині лексико-семантичних груп виділяють ще тісніше пов'язані семантичні об'єднання (їх називають лексико-семантичними категоріями) - синоніми, антоніми, конверсиви, гіпоніми. Синоніми - слова однієї й тієї ж частини мови, значення яких повністю чи частково збігаються. Синонімія відображає в мові властивості об'єктивного світу, через що є лінгвістичною універсалією. У мовознавстві існує декілька підходів до вивчення синонімії. Одні дослідники акцентують на тотожності або подібності значень, інші - на їх повній чи частко вій взаємозамінності в тексті, треті - на їх оцінно-стилістичній характеристиці [3; 93].

Кузнєцов А.М. запропонував такі неформальні критерії виділення ядра та периферії поля:

1) Слова, що відносяться до ядра, як правило, прості за своєю морфологічною структурою.

2) Ядерні лексеми володіють більш широкою комбінаторністю, що доведено рядом статистичних досліджень.

3) Ядерні лексеми є більш психологічно значимими.

4) Слова-запозичення, зазвичай, відносяться до периферії, а не до центру.

5) Семантика ядерних слів є, як правило, ширшою, ніж семантика периферійних лексем [11; 77].

Семантичне поле характеризується такими основними властивостями:

1) наявністю семантичних відношень (кореляцій) між складовими його словами;

2) системним характером цих відношень;

3) взаємозалежністю та взаємообумовленістю лексичних одиниць;

4) відносною автономністю поля;

5) безперервністю позначення його смислового простору;

6) взаємозв’язком семантичних полів у межах всієї лексичної системи [11; 62].

Іноді лінгвісти, крім ядра, виділяють також центр (Кузнєцова 1981). Ядром називають "центр центру", тоді як центр і ядро разом протиставляють периферії [10; 40]. Розмежування між центром і ядром у нашій роботі не проводилось, оскільки обидва слова розглядались як синоніми, при цьому перевага надавалась терміну "ядро".

Отже, лексико-семантичне поле складається з ядра, ядерної та периферійної зони. Поле має певні властивості та розвивається в двох напрямках, може мати синонімію чи антонімію в середині своєї структури серед лексем на позначення лексико-семантичного поля.

Розділ 2. Біографія письменниці Люко Дашвар

2.1 Життя та творчий шлях ЛюкоДашвар

Люко Дашвар (Ірина Миколаївна Чернова) народилася 2 травня 1954 року в місті Херсоні. Люко Дашвар українська письменниця, сценарист, журналіст. Лауреат літературної премії "Коронація слова": у 2007 роман "Село не люди" здобув ІІ премію, у 2008 році за "Молоко з кров’ю" (або "Примха") стала дипломантом конкурсу, а в 2009 - му її роман "Рай. Центр" отримав диплом "Вибір видавців".

Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (інженер - механік), Академія державного управління при Президентові України (магістр державного управління).

У журналістиці з 1986 року. Закінчила курси сценарної майстерності голлівудського професора Річада Креволіна. З 1991 року - головний редактор херсонської молодіжної газети. Потім працювала головою комітету у справах преси й інформації херсонської облдержадміністрації. З 2001 року головний редактор газети "Селянська зоря". Деякий час працювала журналістом та редактором жіночих журналів.

Почала писати сценарії для кіно: "Луна Одесса" і "Время - это все". З 2006 року займається тільки літературною діяльністю. Перший роман "Село не люди" був відзначений другою премією "Коронація слова 2007", а другий - "Молоко з кров’ю" - премією "Коронація слова 2008". В березні 2008 отримала нагороду журналу "Друг читача" за найкращий літературний дебют (роман "Село не люди"). "Молоко з кров’ю" визнано переможцем конкурсу "Книга року БіБіСі 2008". У 2009 році в світ виходить третя книжка автора " Рай. Центр", яка отримала диплом "Вибір видавців" на конкурсі "Коронація слова 2009".

Твори:

· "Село не люди" (2007);

· "Молоко з кров’ю" (2008);

· "Рай. Центр" (2009);

· "Мати все" (2010) [14].

2.2 Роман "Рай. Центр" - знаковий твір сучасної української літератури

Якщо, взявши до рук "Рай. Центр", ви чекаєте від Люко Дашвар чергового любовного роману з українським колоритом, то вас спіткає розчарування. Цей роман уже не вписується у вузькі рамки суто історії про кохання, оскільки пропонує читачам значно більше. І в цьому, на мою думку, можна вбачати зростання майстерності письменниці, перехід на нову сходинку у її творчості. Про що ж цей роман? Якщо двома словами - про життя. Мабуть, однозначно сказати важко, оскільки минуле і теперішнє, фантастика та добре відомі нам реалії сьогодення, любов та влада тісно сплелися тут у сюжетний клубок, розплутати який авторка дозволить вам тільки під кінець. Головні персонажі твору - сучасні студенти та можновладці, а місце дії - Київ. Усе починається з романтичного, шаленого кохання Макса та Люби, а закінчується цілком прагматично - холодною війною між двома посадовцями, Сердюком та Коноваленком, що розгортається у віддаленому райцентрі, до якого їм, по суті, й діла нема.

Хронологічно зображені у романі події розгортаються протягом трьох днів, проте книжка значно об’ємніша часово. І це відіграє суттєву роль як для сюжету, так і для проблематики твору, оскільки пояснює причини та мотиви тих чи інший дій і подій. Спогади Володимира Сердюка, його життєва історія, що авторка розгорнуто її змалювала, вводить у твір час його молодості. А це, своєю чергою, дає нам досконалий портрет сучасного посадовця та його минулого. А завдяки двом примарним серденятам, Микишці та Свирі (їх і привидами назвати важко, бо з привидом зазвичай асоціюється щось потойбічно-погане, а вони відіграють тут суто позитивну роль), автор вводить як тло давноминулі часи за гетьманування Дорошенка. І це особливо важливо для порівняння України сучасної та України колишньої, яке не акцентовано проводить авторка протягом усього твору. Це важливо для оцінки морального стану нинішніх українців, чистоти їх душ. І дорошенкові серденята тут - як лакмусовий папірець - хто бачить їх, ще чистий душею, а хто ж ні - пропаща душа. Тому й не дивно, що у столичному Києві, який вони спершу прийняли за рай, їх майже ніхто не бачить, а от у віддалених містах і містечках - "Так онде Україна поховалася! По райських центрах, де слава гула. Чистих душ по тих центрах докупи зібрала - це ж ніяких цурпалків не вистачить, аби порахувати".

Події у романі "РАЙ. Центр" розвиваються дуже динамічно. По-перше, тому що все це, як уже говорилося, відбувається протягом трьох днів. По-друге, часто змінюються зображувані місця та персонажі. Щойно читали про студентів на Костянтинівській, а в наступну хвилю - вже в офісі депутата Сердюка, ще за мить - на схилах Дніпра разом із серденятами. Це чимось нагадує слайди, і треба докласти трохи зусиль, щоби встигати за цим виром подій. По-третє, динамічності твору додає сама мова. Авторка майстерно використовує, неповні односкладові речення, багато емоційних вигуків, риторичних питань, що теж додає відповідного темпу. І хоча часом здається, що події таки трохи затягнуті через велику кількість деталей, згодом все стає на свої місця і ти усвідомлюєш, що якраз без тих деталей картина була би неповна.

У романі Дашвар досить гарно змальовано студентське середовище, зокрема студентські будні (чого варте тільки „двадцятисемиметровий космос”), однак головне тут - саме зображення нинішнього середовища можновладців, більшість яких раніше були членами партії. Авторка на прикладі Сердюка подає нам весь шлях такої людини по сходинках влади, її принципи та переконання, звичні способи дії, зокрема використання прихованих важелів влади. Велика кількість незначних на перший погляд деталей та простота викладу роблять картину правдивою та об’ємною.

Якщо ж говорити про ключове поняття роману, то, думаю, це слово „зрада” У будь-якому прояві, у будь-якій сфері життя зрада - це найгірше, що може вчинити людина, а отже й наслідки її руйнівні. Зраду держави ми бачимо на прикладі Сердюка та Коноваленка, як це бачать і розуміють Свиря та Микишка. Пані Женя зраджує своєму чоловікові, і це знищує їх сім’ю, що й так трималася тільки завдяки сину. Та найвагоміша зрада - зрада самого себе, своїх поривань та ідеалів, що вчинила Люба, приховавши правду від Макса, чи Макар, що купився на великі гроші та становище у суспільстві.

То ж слушно було би сказати, що остання книжка Люко Дашвар, якраз на часі. Написана на злободенні теми, вона дає нам гарну картину сучасного українського суспільства, а також піднімає важливі моральні проблеми. Крім того, незвичність сюжету, гарна робота зі структурою та мовою твору, динамізм розвитку подій - усе це зацікавить широке коло читачів, а не тільки шанувальників письменниці.

Назва роману - о ригінальна. У простому і провінційному слові "райцентр" знайти таке нове звучання… Після прочитання книги я чомусь вирішила, що як і зазвичай - робоча назва твору була інша, а над цією авторка думала довгими і безсонними ночами. Про обкладинку. Занадто одягнене жіноче тіло, у порівнянні із попередніми обкладинками книг Люко Дашвар. Обкладинка у якійсь модній рожево-фіолетовій гамі. Поза жіночого тіла наштовхує на думки, що книга має перевернути світ з ніг на голову. Про зміст. Я залишилася у якомусь змішаному стані після прочитання "РАЙ. центру". З одного боку - є сюжетні лінії. Аж занадто багато, як на мене:). Сюжет студентів, народних депутатів, їх помічників та їх PR-менеджерів, синів, ворогів, друзів та дружин, а також лікарів, козаків, комуністів та ще ряду простих українців. Сюжетна лінія кохання розумної студентки Люби із Могиляки і красиво неголеного хлопця Максима на "Мазераті". Сюжет святих душ, які віддали життя за Україну і товстої та зрадливої сучасної еліти. Лінія багатого Царського Села і бідного 27-метрового квартирного космосу на Подолі. Тут же районний центр із вимкненням електроенергії та столиця, яка вирішує - бути світлу чи ні. Сюжет душевної драми любові та життєвої трагедії Соні, яких і зараз ходить по містам і селам тисячі… Написано легко і доступно. Але як на мене - трохи забагато казковості та збігів. Було багато сцен, читаючи які я думала: "Так не буває". Але були і такі, коли закрадалася думка: "Так було і у моєму житті"… Про призначення: аудиторія читачів широка. Але у зв’язку із наявністю жорстокої реальності та картин сучасності - не рекомендується читати особам із слабкою психікою (може викликати депресію), закоханим студенткам із Могилянки (може спричинити фобію Пішохідного мосту через Дніпро), синам народних депутатів (може викликати зайві роздуми над життям), лікарям із районного центру (навіщо читати про своє життя правду?), ну і звісно, дівчатам із іменем Марта [17].

Отже, роман "Рай. Центр" Люко Дашвар має цікавий сюжет та зовсім несподівану зав’язку, які захоплюють з першої сторінки. Авторка майстерно виклала свою думку та донесла проблеми сучасності до читача. Це проблема батьків і дітей, кохання між бідною Любою і сином багатих батьків Максимом, проблема влади, не здатної допомогти народу, брудної і не чесної "гри" політиків, а також проблема зради самого себе. Мовні засоби та прийоми, використані письменницею, посилюють експресію, є значущими у формуванні довершеного складного, багатопланового образу "міста", що є тлом змалювання переживань, емоційного стану героїв. Місто виступає не тільки осередком історико-культурних зрушень, а й об'єктом естетичного сприйняття, чуттєвого осягнення реальності. Авторка дуже майстерно описує місто, так, що складається враження, що ти знаходишся поруч з героями роману.

Розділ 3. Мовні засоби презентації лексико-семантичного поля "місто" у романі "Рай. центр" люко дашвар

3.1 Структура лексико-семантичного поля "місто" у романі "Рай. Центр" Люко Дашвар

Для вивчення лексем, що входять до складу лексико - семантичного поля "місто", ми користуватимемося терміном, запропонованим О. Селівановою - об’єднання лексичних одиниць певної частини мови за спільністю значення, що має своє ядро і периферію.

У великому тлумачному соціологічному словнику акцентують увагу на тому, що розвиток міста зумовлений наявністю технології транспорту та комунікації. Макс Вебер у книзі "Місто" виділяє правовий, економічний, політико-адміністративний аспект поняття місто [6; 12]. Поняття місто нерозривно пов’язане із поняттям інфраструктура .

Інфраструктура - особливий фонд капітального оснащення у вигляді засобів транспорту, шкіл, фабрик тощо [7; 216].

Ядром семантичного поля поняття місто в аналізованому тексті є лексема місто . Ядерна зона - це синоніми до слова міста, а також всі похідні лексеми: міський, містечко, приміський, місцевий .

Периферійна зона - це слова, схожі за семантикою, описові словосполучення, слова, що відображають інфраструктуру міста: міст, шосе, метро, готель, бруківка та ін.

Ядро Ядерна зона Периферійна зона
місто

Містечко

містом

місцевий

місту

міста

міський

приміський

район

міст

новобудови

багатоповерхівки

будинок

церква

монастир

сквер

центр

нічний клуб

офіс

новобудови

площа

вулиця

узвіз

метро

острів

пагорби

берег

київські вогні

нетрі

ринок

бруківка

перехрестя

гірки

готель

університет

академія

Кабмін

Верховна рада

Отже, поняття місто нерозривно пов’язане із поняттям інфраструктура. Ядром семантичного поля поняття місто в аналізованому тексті є лексема місто . Ядерна зона - синоніми до слова міста, а також всі похідні лексеми: міський, приміський, містечко, місцевий . Периферійна зона - всі слова, що схожі за семантикою, описові словосполучення, слова, що відображають інфраструктуру міста: площі, сквери, бульвари, готелі, ринки, базари, метро, багатоповерхівки, офіси та ін.

лексичний семантичний поле місто

3.2 Лексико-семантичний варіанти ЛСП "місто" у романі "Рай. Центр"

Аналізуючи наукові праці, нами виявлені такі визначення поняття "місто":

1) Центральний населений пункт, що відрізняється від малого міста чи села великими розмірами та рівнем релігійної, військово-політичної, економічної, освітньої та культурної діяльності [7; 173];

2) Великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр [7; 679].

Для семантичного поля "місто" опорною, основною семою, що має найширше значення, є сема "великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр". Ця сема окреслює межі поля в плані змісту [6; 164].

У межах ЛСП "місто" у романі "Рай. Центр" Люко Дашвар виділяємо такі ЛСВ:

1. Адміністративний центр.

2. Торговий центр.

3. Культурний центр.

Лексико – семантичний варіант Значеннєвий (семний) набір Приклад

Місто як адміністративний центр

Місто як торгівельний центр

Місто як культурний центр

– назви навчальних закладів

– назви адміністративних центрів

– назви вулиць, районів, площ

– назви торгівельних центрів

назви релігійних центрів

– пам’ятки архітектури

– заклади відпочинку та розваг

Наприкінці серпня дві тисячі сьомого на Лідин космос спокусився студент «Політехніки» Саня Макаров (ст.15);

До того ж він вивчав філологію в Київському університеті (ст.16);

Може, роботодавці оцінять, що дівчинка з провінції з першого разу вступила до Києво – Могилянської академії (ст.26);

Не сказавши ні слова, вона вибігла із Могилянки (ст. 56);

Важко ж навчатися в Юридичній академії! (ст. 35).

Студенти – найманці упереміж із пенсіонерами – найманцями мерзли на гарячих точках столиці біля Кабміну, Верховної ради й у партійних наметах по всьому місту (ст.34);

Депутати побилися у Верховній Раді (ст.151);

Приїхав… Треба йти одразу до адміністрації Президента , нічого чекати (ст. 41).

У червні дві тисячі восьмого року фестиваль феєрверків пригнав до Дніпра в районі Подолу тисячі киян (ст.5);

Справжні хазяї незбагненно дорогих подільських нетрів зазвичай здають їх в оренду, а самі скніють у сучасних багатоповерхівках десь на Оболоні чи Дарниці (ст.14);

Люба поклялася мовчати і того ж дня помчала у розкішний офіс на Печерську (ст.26);

За чверть до четвертої Люба стояла перед суворим консьєржем розкішної багатоповерхівки у «Царському селі» (ст.26);

Круті секонд – генди на Шулявці та суші – бар на Саксаганського ? (ст.131);

На Хрещатик з Троєщини дісталися за півтори години (ст.170).

Набережною в бік Печерська мчало «мазератті» (ст.52);

Одного дня вона сама нагадала йому про велику порожню квартиру на Хрещатику (ст.83);

Круті секонд – генди на Шулявці та суші – бар на Саксаганського ? (ст.131);

ДАІшники заспокоїли – камери спостереження на Парковій зафіксували, як хазяїн «мазераті» увімкнув сигналізацію і кудись подався пішки (ст.143);

Аж під ранок зазирнув у віконце розкішного дому на Набережно – Хрещатицькій (ст.156);

Макс знизав плечима і пішов до Старонаводницької , вгору до бульвару Лесі Українки (ст.175).

Ясна річ – на Андріївський узвіз (ст.23);

Зателефонувати мамі…

Костянтинівська … Макар із Гоциком… І він…Макс… (ст.141);

Найбільше скупчення партійних наметів – на Контрактовій площі (ст.34);

Басейн на Ленінградській площі ? (ст.131);

До Європейської площі повз будинок уряду (ст.150);

На дніпровському схилі поблизу Поштової площі Любу спершу побачив Микишка (ст.165);

Вся Софіївська площа засипана білім, білим снігом (ст. 154);

Пагорб біля Співочого поля , етнофестиваль, гуцул із баяном… (ст.174);

Макс знизав плечима і пішов до Старонаводницької , вгору до бульвару Лесі Українки (ст.175).

І пішохідний міст, що з’єднує правий берег Києва з Трухановим островом , не оминули (ст.5).

З Костянтинівської повз Житній ринок , обложений приїжджими селянами, як гланди ангіною (ст.22);

А праворуч, біля Глибочиці , домівки подільських кожум’як (ст.8);

Сивіє Гостинний двір без торгового галасу (ст.112).

Он де,ліворуч, Берестове .За ним Печерське , Лаври .(ст.8);

Фролівський монастир, Покровська церква, Богородиці Пирогощі, Миколи Притиска, Іллінська, Христо – Воздвиженська, дзвіниця церкви Миколи Доброго, Набережно – Микільська та Різдва Христового , де Кобзаря відспівували… А над ними – Андріївська (ст.15);

Різдвобогородицькою церквою на коліна впали (ст.90);

Перед Біля церкви Воскресіння стареньку жебрачку уздріли (ст.91);

Милостиню перерахує і на третину свічок в Успенському соборі запалить задля слави господньої (ст.92);

Не додому, ні! Прямо до Києво – Печерського монастиря (ст. 96);

А у Грецькому Свято – Катерининському Синайському монастирі не ченці – банкіри на курс долара моляться (ст.112).

Біля пам’ятника Скороводі (ст.79);

Свиря, як був на карачках, так і поліз повз бабцю до Лаврського муру (ст.93);

Насупився і пішов на групу туристів – ті саме вивалили з автобуса і прямували в бік башти Івана Кушника (ст.93);

Аж вирулили до пам’ятника акторові Леоніду Бикову , що на дніпровському схилі біля парку слави (ст.106).

І Контрактовий дім – зовсім не контрактовий (ст. 112);

Школа йоги біля Республіканського стадіону ? (ст.131);

Гізела тягнула в «Пінчук арт – центр» (ст.76);

Привіз дядька в елітний нічний клуб «Квадроавтомато» (ст.201);

У «Кофе – гаусі» на Сагайдачного (ст.76);

Що вона могла робити в «Дельфіні» ? Я не знав, що вона ходить в басейн (ст. 213).

Належність окремих лексем до значеннєвих наборів лексико-семантичних варіантів "місто" підтверджена визначеннями.

Багатоповерховий будинок - це важливий елемент міської інфраструктури. Хоча у дефініції не вказано на належність цього поняття саме міському середовищу: багатоповерхівка - багатоповерховий будинок [7; 53]; багатоповерховий - який має кілька (багато) поверхів [7; 53].

Новобудова - спорудження нових будинків [7; 568].

Будинок - будівля, споруда, призначена для житла [7; 53].

Метро - те саме, що метрополітен [7; 665].

Метрополітен - міська електрична залізниця, споруджена під землею в тунелях, а на поверхні - на мостах естакадах або на спеціально відведених ділянках вулиці [7; 665].

До структури семи багатоповерхівка входять семеми: під’їзд - вхід у будинок [7; 954]; квартира - частина житлового будинку, що складається з однієї чи кількох кімнат, кухні, передпокою тощо, з окремим ходом; квартира, помешкання, хата; Житлове приміщення, житло [7; 532]; балкон - прибудований до зовнішньої сторони будинку на певній висоті майданчик, огороджений поручнями (або низькими стійками) і сполучений дверима з внутрішнім приміщенням [7; 58].

Семи закладів відпочинку та розваг виражаються семемами: клуб - 1. Громадська організація, що об’єднує людей певного кола професії для спільного відпочинку, розваг.2. Культурно-освітня організація.3. Будинок,приміщення таких організацій [7; 547]; кафе - невеличкий ресторан, де подають відвідувачам каву, чай, закуски тощо [7; 409].

Вулична інфраструктура реалізується семемами: парк - це спеціальна обмежена територія природна, чи штучна, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку [7; 230]; сквер - зелена ділянка громадського користування для відпочинку на території населеного пункту; відіграє і декоративну роль[7; 549]; острів - ділянка суходолу, оточена з усіх боків водою [7; 210]; пагорб - височина, часто з пологими схилами [7; 229]

Просторова структура міста представлена семемами: район - частина території, адміністративний центр міста та керівні установи в ньому [7; 248]; вулиця - обмежена двома рядами будинків простір для їзди та ходіння; Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними [7; 212]; площа - 1. Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виокремлена з якоюсь метою.2. Велике незабудоване місце, безпосередньо зв’язане з вулицями; майдан [7; 985]; узвіз - крутий підйом; вулиця, дорога, що мають підйом [7; 985]; бруківка - дорога або вулиця, вимощена камінням [7; 55]; перехрестя - перехрещення двох вулиць [7; 960].

Архітектура міста представлена семемами: церква - релігійна організація духівництва і віруючих, об’єднана спільністю вірувань та обрядовості [7; 1354]; монастир - релігійна громада ченців, що з належними їм землями й капіталами становить церковно-господарську організацію [7; 997]; міст - 1. споруда для переходу або переїзду через річку, залізницю, автомагістраль [7; 985].

Адміністративні офіси представлені семемами: офіс - установа, контора, канцелярія якої-небудь фірми, підприємства [7; 693]; готель - будинок із мебльованими кімнатами для короткого проживання приїжджих [7; 191]; університет - вищий навчальний заклад, наукова установа з різними гуманітарними та природничо-математичними факультетами [7; 1296]; академія - назва найвищих державних наукових установ, завданням яких є розвиток наук або мистецтв [7; 13].

Можна зробити висновок, що для семантичного поля "місто" опорною, основною семою, що має найширше значення, є сема "великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр". Слова на позначення місцевості утворюють простір сучасного міста та не мають єдиного контексту вживання.

Названі вулиці, площі, райони утворюють простір сучасного міста та не мають єдиного контексту вживання. Авторка використовує численні лексеми ЛСП "місто" для посилення експресії, формування довершеного складного, багатопланового образу "міста", що є тлом змалювання переживань, емоційного стану героїв.

Висновок

Матеріалкурсової довів, що лексико-семантичне поле "місто" тісно пов’язане із індивідуальним світобаченням та мисленням письменниці. Мова відображає культуру, азміни в культурі призводять до змін у сприйнятті міста, що, у свою чергу, відображено в мові.

Ми з’ясували погляди мовознавців на поле як лінгвістичне явище. Переконалися, що лексико - семантичне поле - це семантико-парадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну частину у тлумаченні, ядерно-периферійну структуру, існування зон семантичного переходу. Нами визначено структуру лексико-семантичного поля "місто" у романі "Рай. Центр" Люко Дашвар. Ядром семантичного поля поняття "місто" в аналізованому тексті є лексема "місто". Ядерна зона - синоніми до слова міста, а також всі похідні лексеми: міський, приміський, містечко, місцевий . Периферійна зона - всі слова, схожі за семантикою, описові словосполучення, слова, що відображають інфраструктуру міста: міст, шосе, метро, готель, бруківка та ін. Ми переконалися, що для семантичного поля "місто" опорною, основною семою, що має найширше значення, є сема "великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр". Слова на позначення місцевості утворюють простір сучасного міста та не мають єдиного контексту вживання.

Досягнення поставленої мети реалізовано шляхом вирішення таких основних завдань :

1) з’ясували погляди мовознавців на поле як лінгвістичне явище;

2) уточнили зміст поняття "місто";

3) визначили структуру лексико-семантичного поля "місто";

4) встановили особливості лексичних одиниць, що моделюють поле

"місто";

5) проаналізувати роль лексико-семантичного поля "місто" в романі "Рай. Центр" Люко Дашвар.

Специфіка мовного запасу лексем, пов'язаних з містом, безпосередньо зумовлена добором номінацій, їх семантичним наповненням у системі художнього цілого. Особливості організації поля "міста" зумовлені головним чином тим, що письменники цілком свідомо орієнтуються на добір і художньо-естетичну актуалізацію значень слів, які належать до міста (шосе, лікарні, готелі, сквери, клуби, інститути, юридичні заклади, магазини, кав'ярні). Особливого значення набувають лексеми на позначення міста для характеристики образів просторового світу, насамперед таких, як площі, парки, сквери.

Отже, кількісне наповнення окреслених мікрополів номінацій міста, семантична значущість та функціональна різноманітність їх компонентів засвідчують органічне поєднання традиційного й новаторського в естетичній трансформації міста у романі "Рай. Центр" Люко Дашвар.

Список скорочень

ЛСП - лексико-семантичне поле;

ЛСВ - лексико-семантичний варіант.

Список використаної літератури

1. Антомонов А.Ю. Исследование структурной организации Лексико-семантического поля: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. - К., 1987. - 191с.

2. Багмут Ірина Віталіївна. Лексико-семантичне поле

звуконайменувань у сучасній українській літературній мові (склад, структура, парадигматика): дис. канд. філол. наук: 10.02.01/Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2007. - 236арк. - Бібліогр.: арк. 201-231.

3. Большой энциклопедический словарь. Языкознание. / Гл. ред. В.Н. Ярцева. - Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998 - 685 с.

4. Большой толковый социологический словарь (Collins). Том 1 (А - О): Пер. с англ. - М.: Вече, АСТ, 1999. - 544 с.

5. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. - М., 1990.

6. Вебер М. Город. / Вебер М. Избранное. Образ общества. М., 1994. - 704 с.

7. Великий тлумачний словник сучасної української мови К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2001.

8. Дашвар Л. "Рай. Центр". - Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2010. - 272 с.

9. Денисов П.Н. Лексика русского языка и ее описания. - М.: Русский язык, 1980. - 253с.

10. Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии / Научные доклады ВШ // Филологические науки. - 1973. - №1. - С.89-99.

11. Эденхофер Татьяна Владимировна. Принципы эргологической этимологии и теория поля в концепции Й. Трира: диссертация. кандидата филологических наук: 10.02.19. - Москва, 2005. - 205 с.

12. Жгенти М.В. Семантическое поле как принцип исследования словесних значений: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19/ ТГУ - Тбилиси, 1983. - 26с.

13. Жилко Ф.Т. Про семантичні поля української мови // Українська мова і лытература у школі. - 1971р. - №12. - С 25 - 32.

14. Караулов Ю.Н. Структура лексико-семантического поля // Филологические науки. - 1972. - №1. - С.57 - 68.

15. Кобзева И.М. Лингвистическая семантика: учебник. - М.: Эдиториал УРСС, 2000. - 352с

16. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка: Учеб. пособие. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Высшая школа, 1989 - 216с.

17. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. - М., 1988.

18. Общее языкознание: Внутренняя структура языка / Отв. ред. Б.А. Серебренников. - М., 1972. - С.394-455.

19. Помпаева, Гиляна Валерьевна. Понятие "поля" в современных лингвистических исследованиях [Текст] / Г.В. Помпаева. - // Гегэрлт. - 2005. - № 1,2. - С.124-127.

20. Рудяков О.Н. Семантичний опис лексико-семантичної групи // Мовознавство. - 1987р. - №2.

21. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. - К., 1988.

22. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. - Полтава: Довкілля - К., 2006. - 716с.

23. Уфимцева А.А. Лексическое значение. - М.: Изд-во АН ССС, 1962. - 287с.

24. Щебликіна Т.А. Лексико-семантичне поле простору в українській мові / Т.А. Щебликіна // Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць. - Харків, 2000. - Вип.4. - С.61 - 66.

25. http://bestpeople.com.ua/bio/613

26. http://www.ukrlit. vn.ua/article/1055.html

27. http://www.ukrreferat.com/index. php? referat=58420

28. http://meri. kiev.ua/2009/10/13/lyuko-dashvar-raj-centr/

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий