регистрация / вход

Фразеологізми у сучасній англійській пресі

Специфічність перекладу газетних матеріалів, труднощі та шляхи перекладу деяких його складових. Принципи правильного застосування граматичної та часової форми при їх перекладі, а також скорочених назв, скорочень міжнародних організацій, кліше, штампів.

Вступ

переклад англійський газетний скорочення

На сьогоднішній день англомовна преса займає особливе місце у світовому інформаційному просторі. Обсяг текстів англомовних ЗМІ значно перевищує аналогічний обсяг на інших мовах. Тематика публікацій в англійській періодиці охоплює не тільки внутрішні проблеми країни, а й область зовнішніх відносин і тому постійно перебуває в тісному контакті з іншими мовами. Це сприяє активній взаємодії слів і словосполучень, появі та поширенню нових фразеологізмів. На сторінках англійських ЗМІ використовуються різні виразно-зображальні засоби, серед яких особливе місце займають фразеологізми, або фразеологічні одиниці. Фразеологічний фонд сучасної англійської мови відрізняється багатством і різноманіттям, і кожен аспект його дослідження заслуговує на особливу увагу.

Актуальність теми дослідження полягає в наступному: активний вплив засобів масової інформації на формування, зміну і розвиток суспільної свідомості є очевидним фактом, що визнається як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками, тому вивчення лінгвістичних проблем (вживання та переклад фразеологічних одиниць, що знаходять своє місце в англійській пресі), пов'язаних із взаємодією людини і преси, викликає значний інтерес.

Мета роботи: проаналізувати структурно-граматичні особливості фразеологічних виразів англійської мови, що застосовуються в газетно-публіцистичному стилі.

Щоб досягнути поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1) розкрити поняття та значення фразеологізму в англійській мові;

2) визначити структуру фразеологічної одиниці;

3) проаналізувати особливості вживання ідіом в газетно-публіцистичному стилі;

4) розглянути особливості перекладу фразеологічних одиниць;

5) дати визначення поняттю трансформації фразеологізмів у англомовних текстах публіцистичного стилю та розглянути її типи.

Об'єктом дослідження виступають тектси англійських періодичних видань, а також праці російських та українських вчених-лінгвістів, які присвятили свої праці вивченню особливостей вживання фразеологізмів в англійській пресі та їх перекладу.

Предмет дослідження: фразеологічні одиниці.

Для вирішення поставлених завдань застосовувалася комплексна методика дослідження матеріалу, що включає порівняльний аналіз публікацій з питаннями фразеології та перекладу; ідентифікаційний аналіз – для виявлення структури англійських фразеологізмів; дискурсивний аналіз – для встановлення особливостей функціонування ФО в текстах англійської преси; прагматичний аналіз – для виявлення та опису функціонального призначення ФО в сучасній англійській пресі. Під час дослідження використовувався метод відбору, порівняння та систематизації фразеологізмів.

Теоретична та практична цінність роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для подальших і глибших досліджень у перекладознавстві, а також у навчальному процесі під час підготовки лекцій з лексикології, теорії перекладу, стилістики та ін.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.


1. Фразеологія в англійській мові

1.1 Поняття та значення фразеологізму в англійській мові

Останніми десятиріччями жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги мовознавців, як фразеологія. Якщо у 50 роки про неї писали, що вона ще перебуває у стані «прихованого» розвитку, то нині можна сказати, що фразеологія по праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни. Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяло здійснене у працях таких мовознавців як М.В. Ломоносова, Ф.І. Буслаєва, О.О. Потебні, І.І. Срезневського, П.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення стилістико-семантичних особливостей стійких комплексів слів [6, c. 21].

У характеристиці стійких словосполучень академік В.В. Виноградов виходить із того, що «більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул, кліше. У системі сучасної літературної мови слова, більшою мірою, функціонують не як вільні, раптово зіткнуті і зчеплені окремі компоненти мови, а займають постійні місця в традиційних формулах». З цією думкою збігаються і висловлювання М.М. Шанського про те, що основною ознакою фразеологічних одиниць є відтворюваність. Такі міркування дають можливість усі загальновживані сполучення слів поділити на два типи: не відтворювані і відтворювані.

Перший тип – це сполучення слів (словосполучення і речення), які ми легко складаємо в процесі мовлення на основі особливого сприйняття і уявлення. Такі сполучення не зберігаються у готовому вигляді. Другий тип становлять вирази (словосполучення і речення), які засвоюються у нашій пам'яті як готові одиниці мови. Такі словосполучення не доводиться щоразу будувати заново. Їх ми лише відтворюємо у тому вигляді, в якому вони закріпилися в мові. Оскільки відтворюваність властива не лише стійким словосполученням, але й цілим реченням (прислів'ям, приказкам, афоризмам), то виникла розбіжність у поглядах мовознавців як на предмет фразеології, так і на її обсяг [1, с. 5].

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.

В нашому ж дослідженні ми розглядаємо фразеологізм як окрему, самостійну одиницю мови, здатну, як і інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови в смислові та граматичні зв'язки, а значить мати граматичну категорія, виконувати в реченні відповідну синтаксичну функцію.

Фразеологічні одиниці (далі – ФО) мови можуть вивчатися у різних аспектах, але вихідними, визначальними завжди будуть ті, які сприятимуть розкриттю основних ознак, що робить фразеологізм фразеологізмом, що виділяє його в окрему одиницю мови. Цілком зрозуміло, що для розкриття диференціальних ознак, як і самої сутності фразеологізму, необхідно їх розглядати у зіставленні, порівнянні з іншими одиницями мови – словом, словосполученням, відзначаючи спільні та відмінні їх риси.

Фразеологізм – це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційними ознаками. Такими ознаками для фразеологічних одиниць є: 1) фразеологічне значення; 2) компонентний склад; 3) граматичні категорії [19, с. 80]. Визначення диференційних ознак ФО дає підстави встановити обсяг предмета фразеології, а також дозволяє розглядати фразеологізми як окремі самостійні одиниці мови, відмінні від слова, словосполучення і речення, а разом з тим і як такі, що мають з останніми багато спільного. Так, наприклад, ФО, як і слова, щораз у в процесі мовлення ми не конструюємо, а відтворюємо як готові мовні одиниці. Крім того, велику кількість фразеологічних одиниць зближує з окремими словами також і та особливість, що ФО (як і слово) характеризується наявністю своєї семантики. Маючи своє значення і вільно реалізуючи граматичні особливості ФО зближуються з лексемами і функціонально. Вони можуть вступати у синонімічні відношення зі словами і виконувати, як і слова, відповідні синтаксичні функції, наприклад: to kick the bucket – померти; it takes the biscuit – одержати приз, зайняти перше місце; to be on high ropes – бути в гарному настрої [10, с. 51].

Фразеологічні одиниці слід вивчати не самі по собі, не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими одиницями мови. Сполучаючись у процесі мовлення зі словами, словосполученнями, вони виступають органічними елементами цілісної комунікативної одиниці, беруть активну участь у формуванні її змісту, надають йому особливої виразності, яскравого стилістичного забарвлення.

Фразеологічна одиниця і слово можуть бути близькими за своїм значенням, тобто виражати спільне поняття, тотожність. Але й ця спільність поняття, яке кожне з цих мовних одиниць виражає, буде спільністю відносною. Фразеологічна одиниця і слово є якісно відмінними одиницями мови. Ця відмінність закладена у їх різній природній основі. Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що виключає їх тотожність між собою. Крім того, слід мати на увазі, що «фразеологічне значення», на відміну від лексичного, не ускладнене словотворчим значенням, що і становить істотну особливість фразеологічної семантики [1, c. 5].

Говорячи про спільні і відмінні риси фразеологічної одиниці і слова, ми неодноразово підкреслювали, що фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Ця спільність у першу чергу виявляється в тому, що і фразеологізм і словосполучення – роздільно оформлені одиниці. Але якщо вільні словосполучення щоразу будуються в процесі мовлення за відповідними законами граматики, то фразеологічні одиниці відтворюються як готові, цілісні одиниці автоматично. Значення звичайних синтаксичних одиниць з'являється у процесі спілкування, волею мовця згідно із правилами семантичної поєднуваності слів і словосполучень.

Утворення фразеологічних одиниць, їх щоденна поява – це живий і постійний процес, викликаний самою потребою людського спілкування. Цей процес пов'язується і спирається на найрізноманітніші сторони, якісь значимі ознаки, факти, дії, уподібнюючи нове найменування із цими ознаками, фактами, предметами та діями.

Отже, фразеологізми і слова – відмінні одне від одного поняття, але їх можна характеризувати певними спільними рисами, а саме наявністю значення та здатністю виконувати синтаксичні функції.

Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси – образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів.

Спробуємо з’ясувати, що ж є основою образності серед фразем. За висловом В.М. Мокієнка, підґрунтям цього феномену є «здатність створювати наочно-чуттєві образи предметів і явищ. Сила образу полягає в його конкретності, тісному зв’язку з контекстом у широкому розумінні слова. Найбільшу схильність до фразеологізації виявляють ті вільні сполучення слів, які відображають конкретні явища матеріальної дійсності, пов’язані з життям людини» [13, с. 62]. Фразеологізми, що підлягають аналізу в даному дослідженні, досить образні. Колір, лексеми на позначення якого входять до складу ФО, що аналізуються, безпосередньо впливає на людські відчуття.

На думку Л.П. Сміта, експресивність, притаманна фразеологізмам, відіграє в мовленні не останню роль: «ідіоми особливо потрібні в емоційному, схвильованому мовленні: образність та метафоричність надають їм виразності, енергії». Англійський фразеолог також додає: «вони [ідіоми] виконують необхідну функцію в мові. Ця функція полягає … в тому, щоб повернути поняття від чистої абстракції до відчуттів, що їх породили, знову втілити їх в зорових образах і перш за все в динамічних відчуттях людського тіла» [16, с. 162]. Автор писав: "… хотя наши идиомы содержат… метафоры и сочетания из популярной европейской жизни, тем не менее, их образы по, существу национальны в характере… Национальная речь и национальноеI искусство рождаются из почвы, являющейся родиной деревень, полей и пастбищ, и это к ней мы должны время от времени возвращаться для пополнения их силы".

1.2 Структура фразеологізму

У структурному плані значення фразеологізму виражаються не одним словом, а обов'язковим сполученням не менше двох компонентів. Складові частини слів – морфеми – не є самостійними одиницями мови. Компонентами ж фразеологізму виступають слова-прототипи (з властивими їм формами словозміни), здатні функціонувати і поза фразеологічною одиницею. Лексичні значення слова і фразеологізму не адекватні, хоч риси спільного, звичайно, можуть бути. Так, фразеологізмам, як і словам, властиві явища синонімії та антонімії, тобто вони здатні утворювати самостійні синонімічні ряди й антонімічні пари. Наприклад: синонімічні ряди із значенням «померти» – to go to glory – to pass away – to kick the bucket – to turn up one's toes; антонімічні пари: bone idle – hard-working (лінивий – працьовитий); the naked truth – the sweet lie (гірка правда – солодка брехня) [11, с. 15].

Природа фразеологізмів та компонентів, що входять до їх складу – складна і суперечлива. З проблемою стійкості ФО пов'язане питання фразеологічного прототипу. На думку В.М. Мокієнко, проблема стійкості фразеологізмів є однією з найгостріших. Узагальнюючи дослідження різних лінгвістів у сфері фразеології, український мовознавець М.П. Кочерган зазначає такі ознаки ФО як структурно-семантична стійкість та відтворюваність. Фразеологічна стійкість – це об'єм інваріантності, який властивий різним аспектам ФО, який обумовлює їх відтворюваність в готовому вигляді [11, с. 43]. Пояснити це визначення можна таким чином: словосполучення стає фразеологізмом лише тоді, коли воно регулярно відтворюється в мовленні різних людей і зустрічається в багатьох контекстах. Передумовою виникнення фразеологізму є іноді несподіване сполучення слів. З цим пов'язане поняття фразеологічного прототипу, що означає мовні одиниці, сполучення слів, які стали підґрунтям для утворення ФО. В.М. Мокієнко також стверджує, що більшість фразе6ологізмів були вільними сполученнями.

На природу компонентів ФО існує два протилежні погляди. Одні лінгвісти розглядають складові фразеологічних зворотів як внеслівні утворення, інші ж становлять переважну більшість, визнають слівну природу компонентів.

Незважаючи на те, що компоненти фразеологізму позбавлені основних ознак слова, вони так чи інакше беруть участь в утворенні фразеологічного значення. Внаслідок цього вони наділені певною частиною семантичної самостійності. Словами, але специфічно вжитими, вважає компоненти ФО і О.І. Смирницький. Він із поняттям фразеологічна одиниця пов'язує термін «нарізнооформленість». Поняття «цілооформленість» та «нарізнооформленість» були запропоновані ним. Зовнішньою ознакою, яка вирізняє слово і ФО, є «цілооформленість слова і нарізнооформленість фразеологізму». Під нарізнооформленістю слід розуміти особливу будову синтаксичної єдності, яка полягає в тому, що її складові є окремими словами. Цілооформленість полягає в загальному граматичному оформленні всіх складових елементів [18, с. 52]. У ході процесу переосмислення досить вагому роль відіграє прототип ФО, який передує появі фраземи. Якщо прототип відсутній, то переосмислюються лексеми, що входять до складу даного фразеологічного звороту. Таке явище зумовлене лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Отже, фразеологічне переосмислення – це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (чи фразеологічного варіанта), яке базується на семантичному зрушенні. Найважливіші типи переосмислення – це порівняння, метафора та метонімія.

Порівняння та метафору В.М. Мокієнко вважає лінгвістичним фактором створення образності. Спільність порівняння і метафори полягає в створенні фразеологічних асоціацій на основі схожості предметів чи явищ. Однак їх різницю слід вбачати перш за все у вираженні змісту. Метафоричний тип переосмислення є найбільш розповсюджений, багато слів набуває метафоричного значення.; те саме стосується і словосполучень. В англійській мові багато виразів набуло переносного значення і вживаються при описі дій чи обставин, які більш-менш аналогічні тим, що викликали їх до життя.

Іншим типом переосмислення є метонімія. Воно також слугує для створення образності. Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси – образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів.

Говорячи про значення ФО, не можна залишити поза увагою поняття внутрішньої та зовнішньої форми, які О.О. Потебня розрізняв у слові. Ці дві форми наявні і у фразеологізмі. Зовнішня – це окремий звук, а внутрішня – це і є значення. Зміст внутрішньої форми фразеологізму детальніше розкриває Л.Г. Авксентьєв, говорячи, що становить собою взаємодію семантики вільної сполуки із семантикою переосмисленого на її основі фразеологізму і зумовлюється семантичною структурою виразу в цілому. Відповідно, розтлумачуючи поняття «значення фразеологізму», фразеолог бере до уваги різні аспекти плану змісту і плану функціонування фразеологізмів і слів.

Отже, як бачимо, особливу увагу вимагає семантика фразеологізмів, оскільки сума значень компонентів не завжди означає значення виразу. Тут потрібно враховувати надслівність виразу, залежність між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмислене їх значення.

Учені свідчать про можливість перетворення на слова фазеологічних зрощень, наголошуючи, що «збагачення словникового складу… мови фразеологічними одиницями йде чотирма шляхами: творення складних слів; творення омонімів і нових значень слів; творення нових слів; творення нових фразеологічних одиниць» [10, с. 53].

Сама структура фразеологізму як окремо оформленої одиниці зумовлює і такі способи творення інновацій, що роблять можливою фразеологічну деривацію – вичленування зі складу фразеологічної одиниці одного з її компонентів, який потім починає самостійно вживатися в мові й набуває значення, раніше властивого всьому фразеологізму в цілому. За свідченнями вчених, «універбація об’єднує ті випадки власне фразеологічної деривації, в яких реалізуються морфологічні способи словотворення – зрощення і словоскладання».


2. Вживання ідіом у сучасній англійській пресі

2.1 Особливості вживання та перекладу англійських ідіом

Фразеологізми англійської мови – одна з універсалій мовлення. В них знаходимо відображення історії народу, своєрідність його культури та побуту. У фразотворенні величезну роль відіграє людський фактор, тому що переважна більшість фразеологізмів пов’язана з людиною, різними сферами її діяльності. Ш. Баллі стверджував: «Віковічна недосконалість людського розуму виявляється також і в тому, що людина завжди прагне одухотворити усе, що її оточує. Вона не може уявити собі, що природа мертва та бездушна; її уява постійно наділяє життям неживі предмети, але це ще не все: людина постійно наділяє предмети зовнішнього світу рисами та прагненнями, властивими її особистості».

При перекладі фразеологізмів та ідіом рідною мовою, потрібно підбирати вислови та мовні кліше, які відповідають саме менталітету та культурі мови перекладу. Зокрема, в нашому випадку, потрібно в деяких моментах порівнювати особливості викладу тексту в публіцистичному стилі українською та англійською мовами. Питання про фразеологію як лінгвістичну дисципліну було вперше поставлене видатним радянським лінгвістом професором Є.Д. Поливановим. В.В. Виноградов виділив три типи фразеологічних одиниць:

1. Фразеологічні зрощення або ідіоми – немотивовані одиниці, які виступають як еквіваленти слів: to go between (бути посередником), a quiet wedding (негучне весілля), to be dead with cold (промерзнути до кісток).

2. Фразеологічні єдності – мотивовані одиниці з єдиним цілісним значенням, яке виникає із злиття значень лексичних компонентів: horn of plenty (повна чаша), to rise to the occasion (бути на висоті), to do somebody proud (надавати честь комусь).

3. Фразеологічні сполучення – звороти, в яких в одного з компонентів фразеологічно пов’язане значення, яке виявляється лише у зв’язку з чітко визначеним колом понять та їх мовних значень. Наприклад: набирати страху, давитися зі сміху.

До трьох типів фразеологічних одиниць Н.М. Шанський додав ще один: фразеологічні вирази: То share one’s last shirt with somebody – поділитися останньою сорочкою. If you run after two hares, you will catch neither – якщо поженешся за двома зайцями, жодного не спіймаєш.

Перед тим, як почати розгляд газетно-публіцистичного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно-інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в чистому вигляді. При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом [17, с. 216].

Матеріали газетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно-політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів.

Газета – засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і т. п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію.

Загальна картина англійської преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до «жовтої преси».

Перекладач має розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу. Адже для заголовків англійських газет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади, тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад, заголовок «Milk drinkers are turning to powder» можна перекласти як «Люди, що п'ють молоко, перетворюються на порошок», хоча, звичайно, правильно переклад звучить так: «Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко».

Взагалі, так як автори статей намагаються привернути увагу читача і зробити так, щоб він таки прочитав сам матеріал, то заголовки часто не передають зміст статті, а навпаки, бувають зовсім в незначній мірі пов'язані з нею. Тому основна інформація знаходиться у підзаголовку. Це значно полегшує роботу перекладача, адже не завжди вдається перекласти газетний заголовок з першого погляду, так як або бракує інформації, або заголовок можна перекласти декількома, абсолютно не поєднаними між собою за змістом, способами.

Перекладач повинен постійно пам'ятати про особливості вживання часових форм в заголовках. Сучасні британські газети використовують неперфектні часи. Коли мова йдеться про дію, яка вже відбулась, але в недалекому минулому, то використовується теперішній час, така форма ніби наближує читача до певних подій: MARY GRACE DIES, 80. ROYAL FAMILY QUITS. При перекладі на українську мову таких заголовків, якщо дія на момент публікації закінчилась, то переклад робиться у минулому часі, за виключенням тих заголовків, де необхідно зберегти дієслівну форму. Past Simple використовується в заголовках, якщо в самому заголовку є обставина часу, або читачу добре відомо, що дія відбулась в минулому. Для позначення майбутнього часу в заголовках часто використовується інфінітив.

Ще однією проблемою при перекладі газетних заголовків є різні скорочення. Скорочення, що їх можна зустріти в пресі, можна розділити на кілька груп [7, с. 146].

Перша і найбільш чисельна група включає в собі скорочення назв партій, організацій, різних посад:

(FBI-Federal Bureau of Investigation = ФБР, NAM = National Association of Manufacturers – Національная асоціація підприємців = НАП. Gov == Governor; D. A, == District Attorney; Sen. = Senator; Rep. = Representative.

Також дуже часто зустрічаються скорочення назв міжнародних організацій: U.N. == United Nations; NATO == North Atlantic Treaty Organization та багато інших.

При перекладі таких скорочень перекладач має дотримуватись таких правил: по-перше, багато скорочень назв міжнародних організацій мають свій еквівалент в українській мові, а якщо назва організації не відома реципієнту, то перекладач може подати скорочення перекладу назви, але в дужках подати повний варіант. Також перекладач має враховувати і те, що деякі скорочення можуть писатись однаково, але в повному варіанті будуть стосуватись різних організацій:

РМ = Prime Minister або ж Police Magistrate [7, с. 146].

Дослідники відмічають, що в газетній лексиці є велика кількість власних назв: назв організацій, закладів, топонімічних назв. А також широко використовуються газетні кліше [3, с. 256]. Це «готові формули», які або вказують на джерело інформації: according to well-informed sources, або є просто політичними штампами: generation gap; vested interests.

Специфіку газетно-інформаційних матеріалів складають вже вищезгадані кліше, а також фразеологізми. Суспільно-політичний стиль більше ніж будь-який інший стиль є наближеним до художньої літератури. В суспільно-політичних текстах, статтях, оглядах широко використовується образна фразеологія. Характеризуючись метафоричністю, вона надає висловлюванню виразності, яскравості, своєрідності. За способом перекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділити на чотири групи:

1) Фразеологізми, що мають повний аналог в українській мові і повністю калькуються при перекладі: a domino effect – ефект доміно;

2) Фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими: to buy a pig in a poke – купити кота в мішку;

3) Фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється: to hang fire – призупинити роботу;

4) Фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: to cut no ice – нічого не добиватись.

Переклад фразеологізмів – це особлива проблема, адже передати їх дослівно зазвичай неможливо, через те, що вони являють собою єдиний образ, звідси – необхідність їх розгляду, як єдине семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенні може спричинити зникнення атмосфери звичних читачу образів. Техніка передачі фразеологізмів вже давно розроблена, перекладач має їх розглядати, як єдине семантичне ціле і намагатись відшукати в мові перекладу аналог – фразеологізм, бажано з тим же ступенем семантичної зв'язаності. Якщо такого еквіваленту в мові перекладу не існує, потрібно понизити ступінь семантичної єдності і замінити ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається. При перекладі фразеологізмів в сучасному газетно-інформаційному тексті перекладач має бути дуже уважним та враховувати такий феномен, як деформація і контамінація фразеології. Один з найпростіших прикладів деформації є неповнота складу. В такому разі при перекладі, якщо перекладач віднайшов еквівалент, він має відновити принцип неповноти, інакше кажучи, обірвати приказку в тексті перекладу таким чином, щоб зберігти семантику оригіналу [2, с. 96].

В газетно-інформаційних матеріалах часто зустрічаються багатозначні терміни, терміни-синоніми, скорочені терміни. Один і той же термін може бути перекладений по-різному, в залежності від ідейної направленості тексту, в якому його було вжито. Терміни, що зустрічаються в газетно-інформаційному матеріалі, відносяться, в першу чергу, до політичної номенклатури, економіки та міжнародних відносин, а обсяг речення направлений на те, щоб не ускладнювати сприйняття читача, тобто зазвичай довгі та розгорнуті складнопідрядні конструкції уникаються [15, с. 54].

Ще однією особливістю, яка притаманна англійському газетно-інформаційному стилю – це переплетення книжної лексики та розмовної мови.

Серед всіх текстів газетно-публіцистичного стилю найбільш сухими та діловими по стилю є повідомлення та статті інформаційного характеру. Точність при перекладі таких статей досягається шляхом синтаксичної перебудови речень.

Отже, переклад газетно-публіцистичного стилю характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач обов'язково повинен враховувати при перекладі.

2.2 Трансформація фразеологізмів у текстах публіцистичного стилю та її типи

Публіцистичного стилю властиві дві основні функції, що зливаються одна в одну, – інформаційна і експресивна. Журналіст повідомляє про факти і дає їм оцінку. Взаємодія цих двох функцій і визначає вживання слова в публіцистиці. У порівнянні з іншими функціональними стилями (окрім художнього та розмовно-побутового), частка засобів і способів досягнення експресивності є досить високою в публіцистичній мові. Не випадково характеристику публіцистичного стилю зазвичай обмежують описом специфічно експресивних засобів.

Функція впливу (експресивна функція), найважливіша для газетно-публіцистичного стилю, обумовлює гостру потребу публіцистики у виразних засобах. Тому публіцистика запозичує з художнього стилю практично всі засоби, наділені експресивністю. Найважливішою лінгвістичною ознакою газетно-публіцистичного стилю є тісна взаємодія і взаємопроникнення експресивних, емоційно-мовних засобів та стандартних, широко вживаних у даному стилі мови, засобів. За словами В.Г. Костомарова, основним конструктивним принципом мови газети є діалектичне поєднання стандарту та експресії. [9, с. 90].

Фразеологічні звороти, прислів'я, приказки та крилаті вирази є обов'язковим стилістичним компонентом мови газети, важливим джерелом експресивно-емоційної насиченості, істотним засобом реалізації конструктивно-стильових особливостей газетної мови. Вони надають газетному тексту певну впливову силу, допомагають створювати специфічну образність. Вони здатні не тільки висловити відповідну думку більш цілісно, а й передати своєрідне ставлення, оцінку. Наприклад, приказка: товкти воду в ступі (to beat the air) виражає більше експресивності, оцінку, ніж звичайне словосполучення: займатися пустою справою (to do something in vain).

Автор може вибрати з синонімічних засобів вираження те, що найбільше відповідає змісту висловлювання, його меті і завданням, характеру тексту. При цьому вибір фразеологізму чи афоризму зі зниженим, розмовним або, навпаки, художнім забарвленням обумовлює вживання й інших мовних засобів.

Заголовки матеріалів у періодиці – одні з найважливіших її елементів. Від їх характеру та оформлення багато в чому залежить «обличчя» видання. Заголовки допомагають читачеві ознайомитися з номером, швидко отримати уявлення про зміст його матеріалів, вибрати головне і цікаве, дати уявлення про тему. Ефективність газетного тексту багато в чому визначається його заголовком, тому що «Дослідження психологів показують, що близько вісімдесяти відсотків читачів приділяють увагу тільки заголовкам» [12, с. 44]. Газетний заголовок являє собою важливий компонент газетної інформації. Його основною метою є залучення уваги читача до найбільш важливої і цікавої частини повідомлення: заголовок, як правило, не розкриває до кінця зміст статті, стимулюючи читача ознайомитися із запропонованим матеріалом. Таким чином, щоб виконати своє основне призначення, тобто зацікавити і навіть заінтригувати читача, заголовок повинен бути максимально помітним і таким, що запам'ятовується. Як помітні, що звертають читацьку увагу газетних заголовків, широко використовуються фразеологізми.

Публіцисти звертаються до фразеологічних запасів рідної мови як до невичерпного джерела мовної експресії. Проте вживання фразеологізмів у звичайній формі з притаманним їм значенням не завжди дає потрібний ефект. З метою створення художнього ефекту публіцисти вдаються до трансформації фразеологізмів.

У стилістичних цілях фразеологізми можуть вживатися як без змін, так і в трансформованому вигляді, з іншим значенням і структурою або з новими експресивно-стилістичними властивостями. Найчастіше під трансформацією розуміється будь-яке відхилення від загальноприйнятої норми, закріпленої у лінгвістичній літературі, а також імпровізована зміна в експресивно-стилістичних цілях.

Якщо аналізувати класифікації трансформації фразеологізмів різних авторів, можна зробити висновок, що лінгвісти не мають єдиного погляду на способи трансформації фразеологічних одиниць. Класифікації значно відрізняються один від одного. Жодна класифікація не є вичерпною. Це свідчить про недостатню вивченість питання трансформації фразеологізмів у лінгвістиці.

Всі трансформації можна розділити на 4 загальні групи:

1) семантичні трансформації,

2) лексичні трансформації,

3) синтаксичні трансформації,

4) морфологічні трансформації

5) словотворчі трансформації.

При семантичних трансформаціях відбувається наповнення фразеологічного обороту новим змістом при збереженні його лексико-граматичної цілісності. Наприклад, в наступному заголовку «How Isabella proved her face is still her fortune at 50» поєднуються два семантичних плана англійського виразу «her face is her fortune». Актуалізується як фразеологічне значення фразеологізму «всі її багатство тільки в красі», так і пряме значення його компонентів «обличчя – джерело її багатства», оскільки мова йде про Ізабеллу Росселліні, яка є рекламним обличчям косметичної компанії

До семантичних трансформацій також відносять явище дефразеологізаціі. Згідно А.Г. Назаряну, дефразеологізація – це явище, при якому фразеологізм у результаті виникнення нових самостійних значень в його компонентах втрачає основну ознаку фразеологічності [14, с. 220]. Чим віддаленіший зв'язок між старим, вихідним і новим значенням компонента, тим активніше проходить процес дефразеологізаціі.

З одного боку, дефразеологізація шокує несподіваним прочитанням вихідного фразеологізму, бентежить адресата, обманюючи його первинні асоціації, і тому розрахована на максимальний прагматичний ефект.

Для наочності наведемо приклад, проаналізований Є.О. Вітковською [4].

Carol has always been a black sheep in the class: her parents were Afro-Americans.

Фразеологічна одиниця a black sheep фіксується словниками у значенні «a person considered to have brought discredit upon a family or other group; a bad character». Дефразеологізація здійснюється за рахунок вживання в підрядному реченні іменника Afro-Americans, яке є евфемізмом, що позначає чорношкіре населення Америки. Таким чином, компонент black в складі фразеологізму та, як наслідок, другий компонент фразеологізму, набувають вихідне, пряме значення.

Цікавий цей приклад і з точки зору перекладу, так як фразеологізм a black sheep має в українській мові функціональний еквівалент біла ворона, що співпадає з англійським виразом за значенням, але він має іншу образність. Хоча обидва фразеологізми побудовані на позначенні тварини, що відрізняється за кольором від представників свого виду, вони антонімічні по компоненту (чорна – біла). Це, на перший погляд, не дає можливості здійснити дефразеологізацію, зберігши зміст англійського контексту. Але перекладачі передають англійський фразеологізм зазначеним еквівалентом і зберігають вихідний контекст, що змінює характер гри слів оригіналу: Керол стала в класі білою вороною, бо її батьки були афро-американцями. (П. Ігнатенко)

Потрібно відзначити, що визначальне значення при виявленні семантичних перетворень має контекст.

При лексичних трансформаціях семантика фразеологізму може набувати нові смислові відтінки в результаті більш-менш істотних змін в компонентному складі ФО, при цьому синтаксична структура фразеологізму залишається без змін.

До даного типу трансформацій відносять прийоми заміни та перестановки компонентів ФО.

Наприклад: The rapid global economic downturn has rekindled fears that Japan may be slipping back into a deflationary cycle.

У ФО kindle the flame – запалити полум'я, відбувається лексична заміна другої частини ФО. Це робиться для того, щоб створити більш тісний зв'язок семантики ФО з тематикою тексту.

Найбільш численні і різноманітні синтаксичні трансформації ФО, які призводять до подовження, скорочення або зміни синтаксичної структури фразеологізму. До даного типу трансформацій відносять: редукцію (еліпсис); додавання (вклинювання) компонентів; зміна комунікативного типу речення; парцеляції; контамінацію; алюзію.

Редукція – це скорочення структури ФО, опущення значущих елементів. У більшості випадків у ФО зі структурою словосполучення опускається дієслово, так як воно, будучи структурним стрижнем дієслівних фразеологізмів, не несе основного тематичного навантаження, і, отже, його редукція не представляє небезпеки для семантики фразеологізму.

Наприклад: The Republicans deaf ear is a preexisting condition (словникова форма даного ФО – to fall on deaf ears) There is one silver lining for Sadler: the injury does not appear to be career threatening (словникова форма даного ФО – every cloud has a silver lining).

До еліпсу відноситься також усічення фразеологізму – редукція початкових або кінцевих елементів багатокомпонентної ФО, коли виникає незавершена, відкрита конструкція. Особливо часто усічення використовується при цитуванні. Наприклад, відоме англійська прислів'я «There's as good fish in the sea as ever came out of it» дуже часто використовується в усіченому вигляді: «There's as good fish in the sea».

Додавання компонентів можливе в будь-якій частині ФО – на початку, в кінці або в середині (в цьому випадку говорять про вклинювання). При додаванні компонентів відбувається «прирощення смислу, і саме доданий компонент бере на себе основне емоційне та експресивне навантаження, оскільки завдяки своїй новизні і несподіванці він не прогнозується читачем».

Наприклад: Tourism is a goose that not only lays a golden egg, but also fouls its own nest. We come up against an emotional blank wall, a dead end. Випадки оказіональної зміни комунікативного типу висловлювання ФО нечисленні і включають в себе в основному перетворення розповідних речень у питальні. Вони найчастіше використовуються в заголовках для залучення уваги читачів і стимулювання їхнього інтересу.

Наприклад: Is there really as good fish in the sea?

Парцеляція являє собою особливий прийом перетворення ФО, що полягає в тому, що елементи фразеологізму розділяються комою або крапкою. Цей прийом використовується для посилення експресивності ФО, хоча використовується він нечасто. Парцеляцією особливо виділяється і підкреслюється найбільш важлива інформація.

Наприклад: They welcomed the law. With open arms.

Під контамінацією розуміють «стилістичний прийом, який встановлює синтаксичне і смислове поєднання двох і більше ФО завдяки втраті компоненту як мінімум одного фразеологізму» [5, с. 80].

Наприклад: There is enough of a consensus that they have begun to tackle the next steps: (…).

У даному випадку відбувається контамінація двох англійських фразеологізмів: to tackle a problem – битися над будь-якої завданням, to take steps – вживати заходів.

Під алюзією розуміється «вираз, натяк, за допомогою згадки загальновідомого реального факту, історичної події, літературного твору. Визначальним при алюзії є смисловий зв'язок між конвенціональними та модифікованими фразеологічними одиницями, який досягається за умови збереження глибинної семантики конвенціональної ФО. Крім того, може зберігатися синтаксична структура або хоча б один з загальнозначущих та зафіксованих у словниках компонентів ФО.

Застосування даного прийому має свою специфіку. По-перше, від автора вимагається мовна майстерність для того, щоб майстерно «завуалювати» ту чи іншу паремію. По-друге, з використанням алюзії пов'язаний певний ризик, адже «адекватне декодування сенсу повністю залежить від читацької проінформованості – від знання джерела алюзії і заміщення нею змісту» [8]. З іншого боку, ефект від цього прийому може бути особливо яскравим і сильним, адже читач, розгадавши натяк автора, отримує емоційний заряд, задоволення від проведеної розумової роботи.

До морфологічних трансформацій належать зміни в граматичному аспекті фразеологічного значення. Оказіональні морфологічні зміни охоплюють всі частини мови, і кожного разу це веде до перетворення семантики. У даному випадку мова йде про модифікації артиклів, іменників, форм ступенів порівняння прикметників, часові форми дієслів.

Наприклад: Baseball might be as American as apple pie, but the gold medal hopes of the US team proved to be pies in the sky on Friday night.

У цілому можливості морфологічних трансформацій в ФО сильно обмежені в порівнянні з вільними сполученнями слів і, як правило, супроводжуються іншими оказіональними модифікаціями (див. Додаток А).

Словотворчі трансформації компонентів ФО дуже обмежені і не відрізняються різноманітністю. Найчастіше це лише додаток словотворчих афіксів.

Висновки

З початку 80-х років формується нова парадигма досліджень фразеологічних одиниць, для якої характерні когнітивно-інтерпретаційні моделювання процесу відбору фразеологізмів у різних висловлюваннях, комунікативно-прагматичний підхід до аналізу фразеологізмів у медіа-дискурсі, вивчення етнокультурних лексико-семантичних можливостей ФО.

Фразеологізм – це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційними ознаками. Такими ознаками для фразеологічних одиниць є: 1) фразеологічне значення; 2) компонентний склад; 3) граматичні категорії. ФО в контексті висловлювання виражають сукупність емоційнооцінного, комунікативного і прагматичного аспектів змісту.

Отже, на підставі вищевикладеного можна зробити наступні висновки:

1. Вміле використання ФО в текстах сучасної англійської періодики робить мову більш яскравою, виразною, емоційно забарвленою і викликає у читача певні асоціації.

2. При перекладі фразеологізмів у текстах англійських ЗМІ необхідно бути особливо уважним.

3. Остаточне рішення про використання того чи іншого способу перекладу англійської ФО залежить від контексту. Правильне застосування будь-якого перекладацького прийому та методу передбачає творчий підхід до вирішення кожної конкретної задачі.

4. При перекладі фразеологізмів у текстах англійських засобів масової інформації повинні враховуватися різноманітні екстралінгвістичні фактори. Необхідно більш регулярно оновлювати словники, довідники та навчально-методичні посібники з фразеології, так як мова преси постійно збагачується новими фразеологізмами.

5. Повноцінний переклад англійських фразеологізмів, які використовуються у текстах сучасної англійської преси, – це справжнє мистецтво.

Ідіомам властива приналежність до певного мовного рівня, і, отже, перекладач повинен прагнути зберегти стильове забарвлення ідіоми, а також враховувати загальну інформацію пропозиції або більшого відрізка тексту, яка проливає додаткове світло на характер ідіоматичного виразу. Вирішальну роль у перекладі подібних фраз відіграє контекст й фактор поєднання слів.


Список використаних джерел

1. Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування // Мовознавство, 1988. – №3. – С. 77 – 83.

2. Алєксєєва І.С. Професійний тренінг перекладача. – СПб.: «Союз», 2001. – 288 с.

3. Арнольд І.В. Стилістика. Сучасна англійська мова. Підручник для ВНЗ-4-е изд., випр. та доп. – М.: Флінта: Наука, 2002. – 384 с.

4. Витковская, Е.О. Двойная актуализация фразеологизмов в аспекте перевода./ Е.О. Витковская. – СПб., 2009. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.novsu.ru/file/315685

5. Внук Т.В. Особенности окказиональных модификаций фразеологизмов в текстах немецкой коммерческой рекламы/ Т.В. Внук // Вестн. МГЛУ. Сер. 1, Филология. – 2008. – №3 (34). – С. 74 – 84.

6. Гак В.Г. Фразеология, образность и культура // Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1988. – С. 159 – 169.

7. Комісаров В.Н., Рецкер Я.І., Тархов В.І. Посібник по перекладу з англійської мови на російську. – М.: Вища школа, 1985. – 268 с.

8. Константинова, А.А. Пословицы и поговорки в современной англо-американской прессе. Авторское использование традиционных паремий/ А.А. Константинова. – М., 2008. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://sun.tsu.ru/mminfo/000063105/322/image/322–022.pdf

9. Костомаров, В.Г. Русский язык на газетной полосе / В.Г. Костомаров. – М.: Высшая школа, 1971. – 342 с.

10. Kunin A.V. English-Russian dictionary of idioms. – M., 2005. – 503 c.

11. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. Опыт систематизированного описания. – М.: Международные отношения, 1972. – 288 с.

12. Лазарева, Э.А. Заголовок в газете Текст./ Э.А. Лазарева. – Свердловск: Издат. Урал. Ун-та, 1989. – 96 с.

13. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989. – 486 с.

14. Назарян А.Г. Фразеология современного французского языка/ А.Г. Назарян. – М.: Высшая школа, 1987. – 288 с.

15. Паршин А. Теорія і практика перекладу. – М.: Російська мова, 2000. – 161 с.

16. Смит Л. Фразеология английского языка, (с. 158) – М., 1989. – 456 с.

17. Федоров А.В. Основи загальної теорії перекладу. – М.: ООО Філологія три, 2002. – 416 с.

18. Федуленкова Т.Н. Фразеология и типология. – К., 2005. – 281 с.

19. Южченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К.: Рад. школа, 1988. – 144 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий