Етимологія терміну жаргон до кінця не вияснена. Жаргон із французької jargon - "наріччя, жаргон" (gargone - "базікання"). В англійській лінгвістиці прийнята етимологія Скіта: Жаргон - заплутана розмова. Жаргонізми - соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Як правило, це словник розмовного мовлення людей, зв’язаних певною спільністю інтересів [17, 61].
Арго - мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх [6, 34]. Наприклад, sap, grapple, equip, forestall та інші [8, 14].
В англійській лексикології арго - таємні "мови" - жаргони зазвичай називають кент, в іспанській мові - херманія, в німецькій - ротвелш, у французькій - арго. Арго - це професійний жаргон волоцюг, злодіїв, гангстерів та деяких інших суспільних груп (вуличних торговців тощо).
Вульгаризми - це грубі слова, що зазвичай не вживаються освіченими людьми в суспільстві, це спеціальний лексикон, що використовується людьми низького соціального статусу: засудженими, торговцями наркотиками, бездомними і т.п.
Останнім часом все більше вживається термін сленг.
Сленг - жаргонні слова або вирази; розмовний варіант тієї чи іншої соціальної або професійної групи [19, 10].
Сленг - це слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що слугують для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті.
Сам термін сленг в перекладі з англійської мови означає:
1. мова соціально чи професійно відособленої групи в протилежність літературній мові;
2. варіант розмовної мови (в тому числі експресивно забарвлені елементи мови), що не співпадають з нормою літературної мови [10, 35].
Г.А. Судзиловський відзначає, що під терміном сленг звичайно об’єднують найрізноманітніші поняття:
1. сленг - це лексичне явище;
2. до сленгу відносять не літературну лексику;
3. сленг - це лексика характерна для усної мови;
4. сленг - це лексика що має емоційне забарвлення;
5. сленг характеризується певним фамільярним забарвленням
6. до сленгу звичайно відносять всілякого роду жартівливі, іронічні та інші вислови;
7. сленг можна умовно розділити на загальновідомий і загальновживаний та маловідомий і вузько вживаний;
8. Для сленгу характерна обмежена зрозумілість [15].
Сленг складається зі слів та фразеологізмів (сталих зворотів), які виникли та спочатку вживалися лише в окремих соціальних групах, він відображав життєву орієнтацію цих груп. Ставши загальновживаними, такі слова в цілому зберігають емоційно-оцінковий характер.
Деякі дослідники вважають, що термін сленг застосовується у двох значеннях: або як синонім жаргону, або як сукупність жаргонних слів, жаргонних значень загальновідомих слів, жаргонних словосполучень, що належать за походженням до різних жаргонів, та стали якщо не загальновживаними, то зрозумілими для достатньо широкого кола носіїв даної мови.
Під терміном сленг розуміють особливий периферійний шар нелітернатурної лексики та фразеології, який лежить за межею літературної розмовної мови, закордонних діалектів загальнонародної англійської мови. Слід ввести два види: загальний сленг та спеціальний сленг.
Загальний сленг. В.Г. Вілюман [3, 47], займався проблемою сленга, сформулював деякі його важливі особливості. Автор запропонував розрізняти:
1) загальний сленг, тобто, той, що знаходиться за межами літературної мови, загальнозрозумілі та широкоросповсюджені у розмовній мові образні слова та словосполучення емоційно-оцінкового відтінку. Ці слова претендують на новизну та оригінальність в якостях, які виступають синонімами слів та словосполучень літературної мови;
2) спеціальний сленг, тобто слова та словосполучення того чи іншого професійного, чи-то класового жаргону.
Загальний сленг - відносно стійка для певного періоду, широко розповсюджена і загальнозрозуміла соціальна мовна мікросистема в просторіччі, досить неоднорідна за своїм генетичним складом і ступенем застосування до фамільярно-розмовного мовлення з яскраво вираженою емоційно експресивною інтонацією вокабуляра.
Загальний сленг має ряд рис, що відрізняються, які можна виявити при співставленні висловлювань про сленг зарубіжних та вітчизняних англістів. Ці риси слід враховувати, щоби запобігти суб`єктивних тверджень. Назвемо основні:
1) загальний сленг (ЗС далі) широко розповсюджений і зрозумілий для всіх соціальних верств населення;
2) має яскраво виражений емоційно-оцінковий характеер з домінуванням експресивної функції над номінативною (проста назва предметів та явищ);
3) ЗС відносно стійкий для визначеного періоду, хоча сленгізми і переходять легко в колоквіалізми, а також зникають з вжитку;
4) ЗС не однорідний по своєму генетичному складу, будучи створеним з різноманітних джерел (жаргони, кент, професіоналізми, варваризми тощо);
5) неоднорідний по ступеню наближення до фамільярно-розмовної мов, хоча в цілому він протистоїть їй як компонент просторіччя;
6) ЗС іноді має фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості;
7) відрізняється генетично та функціонально від спеціпального сленгу (кента, жаргону, близьких до кенту мовних утворень) [12, 27].
До загального сленгу можна віднести такі минувші жаргонізми, як brass hat - офіцер, G.I. Jesus - воєнний священник, Jerry, Krauthead - німецький солдат тощо [15, 40].
Переходячи у сферу загального сленгу, жаргонізми, авжеж, втрачають свій вузький соціально-професійний характер та стають загальнозрозумілими для всіх носіїв мови. Тут відбувається перерозподіл лексики та фразеології.
англійський сленг назва чоловік
Спеціальний сленг як соціальна мовленнєва мікросистема досить неоднорідна за своїм генетичним складом та структурою. В традиційному розумінні під цей термін підводять: секретні "мови" злочинного світу, жаргони та інколи різноманітні професійні лексичні системи.
В англістиці, наскільки відомо, не настільки яскраво є дослідженим спеціальний сленг, хоча його вивчення має входити в соціолінгвістику (галузь мовознавства, синтез соціології та лінгвістики, що вивчає питання суспільного існування та суспільні умоіи розвитку мови). Найбільш глибинне трактування жаргонів, арго та професійної лексики ряда європейських мов дана в книзі академіка В.М. Жирмунського "Национальный язык и социальные диалекты" (Ленінград, 1936 рік).
Спеціальний сленг включає в себе: арго, кент, римований сленг, соціальні жаргони та професійні говори, бек сленг тощо.
Почнемо опис спеціального сленгу з арго, тобто з низької зони жаргонізмів - таємних мов злочинного світу. За В.М. Жирмунським, арго - "свого роду пароль, по якому впізнають один одного … і засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби" [7, 119]. Тому арго - це конспіративний, утаємничений жаргон.
В.М. Жирмунський справедливо помічає, що перетворення арго в сленг означає кінець старого арго як таємної професійної мови декласових елементів. Арготична лексика, втративши свій таємний характер, використовується як засіб емоційної експресії, образного евфемічного у сфері щоденного спілкування.
Кент - арго злочинного світу Англії - може похвалитися першими словниками, які були складені вже на початку 16 століття, тобто майже на півстоліття раніше перших тлумачних словникв літературної мови.
Досить близький до кенту за своєю сутністю секретного коду римований сленг - він спеціально зашифрований та ледве зрозумілий для непересічних громадян, хоча і відрізняється за своїм походженням від кента. Ось що про це пише Греттон: Цікавою формою кенту є римований кент. Традиційний термін для нього - Римований сленг. Але, хоча він і заснований на римі, часто не римується. Також він навмисно зашифрований.
Але з іншого боку римований сленг (кент) не має спеціальної "професійної" замкнутості, він в основному розчинений у лондонському міському напівдіалекті (кокней) та виступає на правах жартівливих образних висловів, займає проміжне місце між загальним сленгом (coward - Charley Howard; brokers - engineers and stokers).
Цікавим прикладом секретного коду є зворотній сленг (секретна мова вуличних торгівців фруктами, овочами і т.д.).
Сутність зворотнього сленгу заключається в тому, що найбільш важливі за змістом слова перевертаються. При цьому звичайно ці фонетичні "перевертні" з додатковим перекрученням під час вимови. Наприклад: bad - dab; good - doog; man - nam; policeman - namesclop.
Дуже близький за своїм характером до зворотнього сленгу є більш складний тип таємного коду центральний сленг або середній сленг. Звичайно вважають, що цей тип сленгу з’явився пізніше ніж зворотній сленг. Приховування форми відбувається не простим перевертанням, а "розділенням" слів навпіл на голосному звуці або дифтонгу та постановці другої частини перед першою, інколи з приєднанням звуку h на початку нового утворення та деяким спотворенням у звучанні (наприклад, прибавляються своєрідні "суфікси": - mer, - fer, - ee). Наприклад: fool - (h) oolerfer; thief - (h) evethee.
Необхідно відзначити, що зворотній сленг та центральний сленг не прищепилися на американському ґрунті, що можливо пояснюється їхньою пізнішою появою та обмеженою сферою вживання.
Отже, термін сленг є багатозначним. Він належить до лексики обмеженого вжитку: має неофіційний характер та емоційну забарвленість. До лексики обмеженого вжитку також належать професіоналізми, жаргонізми, арго, вульгаризми (останнім часом все більше вживається термін сленг). Сленг, за В.Г. Вілюманом, поділяється на загальний та спеціальний. Загальний - загальнозрозуміла, розповсюджена соціальна мовна мікросистема. Спеціальний сленг - це більш специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів, арго тощо [3].